• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • 1

Предмет закупівлі: послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: - громадський будинок (ресторан та бар з терасою та літнім майданчиком, закусочна з літнім майданчиком, апартаменти), загальна площа 2 817,80 кв.м., що розташований за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, майдан Соборний, буд. 2, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 350513953101 (Актив № 1); - земельна ділянка приватної власності несільскогосподарського призначення за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, майдан Соборний, 2, площею 0,3795 га, кадастровий номер: 5310137000:15:010:0111, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівлі ресторану та господарських споруд (Актив № 2). Активи № 1 та № 2 являють собою ресторанно-готельний комплекс, за ДК 021:2015 99999999-9 Не відображене в інших розділах.

Торги не відбулися

300 000.00 UAH без ПДВ
мін. крок: 0.5% або 1 500.00 UAH
Період оскарження: 14.05.2025 13:43 - 19.05.2025 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП

СКАРГА на рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА», оформлене протоколом № 127 від 09.06.2025

Номер: 6e9483d362b544968561d37910add187
Ідентифікатор запиту: UA-2025-05-14-007552-a.c1
Назва: СКАРГА на рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА», оформлене протоколом № 127 від 09.06.2025
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 24.06.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 17.06.2025 18:39
Дата прийняття рішення про відхилення скарги: 27.06.2025 11:27
Автор: ТОВ "ЗАВ-ПОЛТАВА", Лісняк Ольга Євгеніївна +380509080727 tovzavpoltava@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: c292ca61d1422f5325cc937cb8e27a67
Заголовок пункту скарги: І. Щодо тверджень замовника про наявність порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 44 Особливостей.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Інші дії/бездіяльність замовника (у т.ч. ненадання роз’яснень тощо)
Тип порушення: Інші дії/бездіяльність замовника (у т.ч. ненадання роз’яснень тощо)
Опис суті пункту скарги: І. Щодо тверджень замовника про наявність порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 44 Особливостей.
Замовник на сторінках 4-8 оскаржуваного рішення стверджує, що нібито учасник орендує та в подальшому передає в суборенду майно яке є арештованим і яким права користування яким власник позбавлений, отже вказаний договори порушують публічний порядок ч.1 ст.203 ч.1 ст. 215 ЦКУ. Враховуючи інформацію наведену у оскаржуваному рішенні, замовник стверджує, що нібито учасник зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів.
Крім того, замовник стверджує, що в межах неухильного виконання вимог статті 129-1 Конституції України, статей 98, 100, 170 КПК України, АРМА повинно забезпечити належне виконання судового рішення, в тому числі не допустити повернення активів під прямий або опосередкований контроль, впив, управління тощо колишнього власника або афілійованих з ним осіб.
Однак, такі висновки замовника суперечать вимогам законодавства та фактичним обставинам.

1.1. Відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі також Особливості), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі, зокрема, зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Отже, застосування цієї підстави для відхилення тендерної пропозиції можливе лише за наявності обставин перевірки замовником інформації, що містилась у тендерній документації, і виявлення її недосторівності, в порядку абз. 1 п. 42 Особливостей.
В свою чергу, відповідно до абз. 1 п. 42 Особливостей, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Однак, зі змісту рішення не вбачається, що замовник звертався за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
КПК України та іншими процесуальними кодексами визначено суб’єктів, компетентних у питаннях здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, встановленні загальновідомих обставин, тощо. Крім того, відповідна інформація може міститись в учасників відповідних проваджень чи справ.
В свою чергу, громадська організація, яка, не володіючи точною та достовірною інформацією, спотворила інформацію, розповсюджену ЗМІ, та додала до неї власних необгрунтованих припущень, які в сумі безпідставно назвала «загальновідомою інформацією» та направила їх до АРМА, не може вважатись компетентною у питаннях, викладених у оскаржуваному рішенні.
Отже, АРМА не зверталась за перевіркою інформації, наданої учасником, до жодного компетентного органу державної влади, підприємства, установи чи організації відповідно до їх компетенції.
Відповідно, у замовника відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі пп. 1 п. 44 Особливостей з посиланням на те, що учасник процедури закупівлі, зокрема, зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Відтак, рішення є безпідставним та протиправним, порушує права учасника, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

1.2. Відповідно до абз. 2 п. 42 Особливостей, у разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Повідомляємо, що інформація, наведена замовником на сторінках 4-8 оскаржуваного рішення, є недостовірною.
Зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, чим, крім звернення некомпетентної громадської організації, підтверджується інформація, наведена у оскаржуваному рішенні, якими саме доказами вона підтверджується, та як саме замовник перевірив та підтвердив достовірність такої інформації.
Отже, рішення суперечить приписам п. 42 Особливостей.

В той же час, учасник вважає за необхідне навести наступні докази на підтвердження недостовірності інформації, що міститься у оскаржуваному протоколі, яка покладена в основу рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника.
1.2.1. Як вбачається з листа ТОВ «ШЕРВУД І КО» № 126 від 13.06.2025 та доданих до нього доказів:
«ТОВ «ШЕРВУД І КО» проаналізувало інформацію, що міститься у пунктах 2 протоколу № 127 від 09.06.2025, протоколу № 129 від 10.06.2025 та протоколу № 130 від 10.06.2025, винесених Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в межах закупівель UA-2025-05-14-007552-a, UA-2025-05-13-014041-a та UA-2025-05-14-012284-a відповідно. Повідомляємо, що відповідна інформація є недостовірною.
Правомірність та джерела набуття майна ТОВ «ШЕРВУД І КО», ТОВ «АЛЬЯНС-ПОЛТАВА», ТОВ «ВЕСО», ТОВ «НОВИНКА-ПОЛТАВА» та ФОП Верига Л.О. входила до предмету досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42020000000000459 від 12.02.2019, за фактом вчинення кримінальний правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129, ч.1 ст.382, ч.1 ст.382, ч.1 ст.383, ч.2 ст.171, ч.1 ст. 161, ч.1 ст.111, ст.436, ч.2 ст.209 КК України.
У Постанові про закриття кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 28.06.2022, винесеній у кримінальному провадженні № 42020000000000459 від 12.02.2019, встановлено наступні обставини.
«За результатами проведених слідчих дій будь-яких відомостей, у тому числі документів, які б підтверджували вчинення Веригою (Капашіною) Оксаною Валеріївною, Веригою Левом Орестовичем діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунства, надання іноземнії державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, не встановлено.» (абз. 3 стор. 2 Постанови);
«Під час проведення допитів свідками надано документи, які приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Вказаними документами підтверджено законність та обґрунтованість набуття активів, їх відповідність наявним доходам. Установлено, що для набуття зазначеного майна не використовувались кошти сторонніх осіб, у тому числі резидентів Російської Федерації.

Капашин В.П. та Кива І.В. не є засновниками, колишніми засновниками або інвесторами ФОП Верига Л.О., ТОВ «АЛЬЯНС-ПОЛТАВА», ТОВ «Шервуд і Ко», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава».
Під час досудового розслідування також не встановлено фактів фінансування діяльності зазначених суб’єктів підприємницької діяльності Капашиним В.П. та Кивою І.В.» (абз. 7-8, 11-12 стор. 13 Постанови).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 29А, його власником є ТОВ «ШЕРВУД І КО».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
В свою чергу, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ШЕРВУД І КО», його учасниками (засновниками) є Губернат Олена Олексіївна, Верига Оксана Валеріївна, Верига Лев Орестович, Курцев Валерій Васильович.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, Капашин В.П. не є пов’язаним з ТОВ «ШЕРВУД І КО» чи нерухомим майном за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 29А.»
ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» зі свого боку вважає за необхідне зауважити, що, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за адресою м. Полтава, майдан Соборний, 2, власником активів, які передаються в управління в межах цієї закупівлі, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСО». Проте, АРМА не стверджує про пов’язаність ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» та ТОВ «ВЕСО», а відповідно, твердження про пов’язаність учасника з власником активу, покладене в основу оскаржуваного рішення, є безпідставним.
В свою чергу, оскільки в межах цієї закупівлі закуповуються послуги з управління нерухомим майном а не корпоративними правами, то посилання на Капашина В.П. чи на власників юридичних осіб не має жодного значення в контексті цієї закупівлі. Відповідна маніпуляція («логічна хиба») є відомою для науки Логіки, де іменується як «підміна тези» або «підміна аргументу» (також відома як straw man fallacy), що полягає у підміні аргумента чи предмета дискусії на той, що вважається більш слабким, та є способом введення в оману щодо дійсного предмета спору і обставин щодо нього.
1.2.2. Як вбачається з листа ТОВ «ШЕРВУД І КО» № 126 від 13.06.2025 та доданих до нього доказів:
«Права ТОВ «ШЕРВУД І КО» як власника на володіння та користування нерухомим майном за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 29А, не обмежувались; ТОВ «ШЕРВУД І КО» не позбавлене цих прав.
Арешт на нерухоме майно ТОВ «ШЕРВУД І КО», включно з нерухомим майном за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 29А, накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2023 у справі № 761/29074/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на: 1) відчуження, 2) розпорядження та/або 3) користування майном.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Відтак, КПК України встановлює різні способи накладення арешту, серед них:
-найменш обтяжливий, який застосовується в будь-якому випадку накладення арешту і передбачає заборону права на відчуження майна, водночас дозволяє власникам майна розпоряджатися та користуватися ним;
-інші більш обтяжливі, які передбачають, як заборону права на відчуження майна, так і в різній комбінації заборону права на розпорядження та/або користування майном.
При цьому, пункт 4 ч. 5 ст. 173 КПК України імперативно вказує, що для застосування більш обтяжливого способу накладення арешту слідчий суддя, в обов’язковому порядку, має передбачити в судовому рішенні факт обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Із врахуванням положень ч. 4, п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, а також змісту резолютивної частини ухвали слідчого судді від 16.08.2023, в якій слідчим суддею не передбачено обмеження розпоряджатися або користуватися майном, то на майно ТОВ «ШЕРВУД І КО», накладено найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який передбачає лише заборону на відчуження майна, але при цьому залишає за власником право на розпорядження та користування своїм майном.».
Отже, ТОВ «ШЕРВУД І КО» мало право укладати договори оренди власного майна, а відповідно ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» мало право передавати таке майно в суборенду.
В свою чергу, ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» вважає за необхідне зауважити, що замовник не оспорює та не спростовує факт прийняття відповідного майна в оренду до ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» та подальшу передачу відповідного нерухомого майна в суборенду, а отже, не наводить доводів чи доказів на підтвердження того, що надана учасником інформація є недостовірною.
В свою чергу, надання оцінки правомірності господарської діяльності учасника та його контрагентів за критеріями, не передбаченими тендерною документацією, виходить за межі предмету дій, які має вчинити замовник в ході оцінки тендерної пропозиції учасника, та по суті є підміною питань, які замовник мав з’ясувати під час оцінки тендерної пропозиції учасника.
Відповідно, висновки, викладені в рішенні, щодо того, що учасник орендує та в подальшому передає в суборенду майно яке є арештованим і яким права користування яким власник позбавлений, отже вказаний договори порушують публічний порядок ч.1 ст.203 ч.1 ст. 215 ЦКУ, та щодо того, що учасник зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, є безпідставними та спростовуються вищенаведеною інформацією. З вищенаведеного вбачається відсутність факту виявлення замовником недостовірної інформації в документах, наданих учасником у складі тендерної пропозиції.

1.3. Замовник застосовує поширювальне тлумачення терміну «пов’язаний», що виходить за межі дійсних вимог законодавства та тендерної документації.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі також Закон), пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі;
фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначається залежно від обсягу корпоративних прав, що сукупно належать такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї.
Для цілей цього Закону членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусі, бабусі, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, за умови їх постійного проживання разом із пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Аналогічні положення містяться у пп. 7 п. 47 Особливостей.
Однак, жодної з обставин, передбачених вищенаведеними нормами, об’єктивно не існує, та замовник навіть не стверджує про їх існування.
В свою чергу, Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не передбачає жодних обмежень щодо можливості здійснення управління майном, обумовлених пов’язаністю з власником актива.
Аналогічно, таких вимог не містять і інші норми законодавства, на які замовник посилається в оскаржуваному рішенні.
З числа усіх норм, які замовник навів у оскаржуваному рішенні, учасник вважає за необхідне зауважити на положеннях ч. 6 ст. 100 КПК України, згідно якої речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Отже, критерієм управління майном, що передбачений спеціальним законодавством, є забезпечення збереження майна та збереження його економічної вартості.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Однак, законодавство не передбачає жодних інших обмежень щодо пов’язаності під час надання послуг з управління активами, крім тих, що передбачені законодавством про публічні закупівлі.
В той же час, згідно ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовник встановив у тендерній документації умови щодо не пов’язаності.
Так, згідно п. 6 р. ІІІ тендерної документації, учасники процедури закупівлі не повинні будь яким чином бути пов’язані з власником активу в тому числі бути афілійованими та не проводити узгоджені дії з ним.
Згідно п. 3 таблиці «Інша інформація встановлена відповідно до законодавства», що міститься у Додатку 4 до тендерної документації, учасник процедури закупівлі повинен підтвердити, що засновники, учасники, акціонери, контролери, керівники, працівники не пов'язані прямо або опосередковано з власником/власниками арештованих Активів (Інформація підтверджується письмовим запевненням (Гарантійний лист Учасника).
Тлумачення цих вимог тендерної документації зводиться замовником у оскаржуваному рішенні до того, що укладення договорів між ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» та ТОВ «ШЕРВУД І КО» призводить до пов’язаності ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» з власником активу, яким є ТОВ «ВЕСО».
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Інформація, що міститься у відповідних реєстрах не була спростована у встановленому законом порядку.
Більше того, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Отже, в силу вимог законодавства, ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА», діючи як суб’єкт господарювання, що має намір прийняти участь у закупівлі, перевіряв свою пов’язаність з власником арештованих активів, послуги щодо управляння яким становлять предмет цієї закупівлі, саме за допомогою відповідного реєстру, та на підставі наявної в ньому інформації встановив, що вони не є пов’язаними. Відповідна інформація додається.
Звертаємо увагу, що факт укладення господарських договорів не є обставиною, що обумовлює «пов’язаність» суб’єктів господарювання, навіть в найширшому з можливих тлумачень цього терміну. В іншому разі, суб’єкт господарювання, що як учасник закупівлі уклав договір з іншим суб’єктом господарювання як замовником в межах процедур публічних закупівель, не мав би права приймати участь у інших закупівлях цього ж замовника через пов’язаність з ним (пп. 7 п. 47 Особливостей).
Відтак, замовник не лише встановив вимоги тендерної документації, не передбачені законодавством, а й тлумачить такі вимоги тендерної документації у спосіб, що виходить за межі їх дійсного змісту, що призвело до винесення безпідставного рішення, яке порушує права ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА».

1.4. Замовник обгрунтовує оскаржуване рішення посиланнями, зокрема, на ухвали слідчого судді.
Разом з тим, звертаємо увагу, що згідно законодавства України ухвали слідчого судді не є судовими рішеннями чи рішеннями суду (п. 18, 22 ч. 1 ст. 3 КПК України), та мають принципову відмінність від рішень суду, обумовлену низьким стандартом доказування.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Арешт майна, послуги щодо управління яким становлять предмет цієї закупівлі, здійснено на стадії досудового розслідування.
В свою чергу, визначаючи стандарт «достатня підстава», що застосовується при застосуванні заходів забезпеченя кримінального провадженя на стадії досудового розслідування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 зазначила, що … стандарт доказування «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження) (справа № 11 - 132сап21).
На практиці це означає, що під час винесення слідчим суддею ухвали щодо застосуванні заходів забезпеченя кримінального провадженя на стадії досудового розслідування, він не зобов’язаний оперувати доказами, достатніми для пред’явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов’язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.
Відповідно, жоден нормативно-правовий акт не передбачає, що висновки слідчого судді, викладені у відповідній ухвалі, мають доказове значення під час розгляду справи по суті, а тим більше, вони не є обставинами, встановленими у судовому рішенні.
За таких обставин, зміст ухвал слідчого судді не спростовує інших доказів, в тому числі інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державнму реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, посилання у оскаржуваному рішенні на зміст описової і мотивувальної частини ухвал слідчого судді, є неналежним та безпідставним, свідчить про необгрунтованість оскаржуваного рішення. Відповідно, рішення є протиправним.
Вимоги: Зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника

Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 248510e265e83d4bd46f0f9da730539e
Заголовок пункту скарги: ІІ. Щодо тверджень замовника про наявність порушення, передбаченого підпунктом 2 пункту 44 Особливостей.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ІІ. Щодо тверджень замовника про наявність порушення, передбаченого підпунктом 2 пункту 44 Особливостей.
Замовник на сторінках 2-4 оскаржуваного рішення стверджує про нібито невідповідність пропозиції переможця умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а саме, нібито учасником в порушення вимог пункту 6 розділу ІІІ Тендерної документації та пункту 8 Додатку 2 не подано документального підтвердження інформації вміщеної в пункті 8 Додатку 2.
Однак, такі висновки замовника суперечать вимогам законодавства та фактичним обставинам.

2.1. Відповідно до положень пп. 2 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
В свою чергу, відповідно до абз. 1-2 п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Використання в абз. 1 п. 43 Особливостей слова «розміщує» свідчить про те, що за виникнення відповідних обставин замовник має не право, а обов’язок розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
В свою чергу, абз. 2 п. 43 Особливостей визначає, що відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією, теж вважається невідповідністю.
Також, відповідно до абз. 2 п. 43 Особливостей визначено, невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Враховуючи, що предметом закупівлі в мажах відповідної закупівлі є послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, то усунення такої невідповідності не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учансиком, оскільки відповідні документи не стосуються безпосередньо предмета закупівлі.

Крім того, звертаємо увагу на правову природу відповідних вимог тендерної документації.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості, як зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
В свою чергу, згідно ч. 1, 3 ст. 23 Закону, технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент».
В свою чергу, на противагу вищевказаному, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Звертаємо увагу на зміст пункту 8 Додатку 2 до тендерної документації, який повністю зводиться до відтворення вимог положень законодавства, а вказані в ньому документи мають бути «розроблені відповідно до вимог» наведених в ньому норм законодавства. Інших вимог цей припис тендерної документації не містить.
Отже, враховуючи, що пункт 8 Додатку 2 до тендерної документації не містить жодних власних технічних чи якісних характеристик предмета закупівлі, а лише відтворює вимоги щодо іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, слід констатувати, що п. 8 додатку 2 до тендерної документації не є положенням тендерної документації, яке передбачає інформацію (вимоги) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі чи містить відповідну технічну специфікацію.
Відтак, інформація, що міститься у п. 8 додатку 2 до тендерної документації є іншою інформацією, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно, замовник був зобов’язаний розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей та надати учаснику строк на надання документів та інформації, передбачених п. 8 додатку 2 до тендерної документації, якщо вважав, що такі документи мають бути надані учасником.
В разі розміщення в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей та надання учаснику строку на подання документів та інформації, передбачених п. 8 додатку 2 до тендерної документації, скаржник надав би відповідні документи. Однак, йому не було надано можливості скористатись відповідним правом. Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

2.2. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації, передбачено, що учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, що викладені у Додатку 2.
Системний аналіз Додатку 2 до тендерної документації дає підстави стверджувати, що він містить лише форму, яку необхідно заповнити та подати на фірмовому бланку Учасника, в разі його наявності. Зокрема, про це свідчить текст, зазначений на першій сторінці додатку 2 до тендерної документації, під зазначенням предмета закупівлі, а також пусті графи, що передбачають їх заповнення, в тому числі пусті графи наприкінці додатку 2: посада уповноваженої особи, підпис, м.п., ініціали та прізвище.
В свою чергу, тендерна документація містить Додаток 4, що включає таблицю «Інша інформація встановлена відповідно до законодавства». Вказана таблиця містить перелік документів, передбачених законодавством, які учасник повинен подати у складі тендерної пропозиції. Замовник свідомо не включив документи, зазначені у п. 8 додатку 2 до тендерної документації до додатку 4 до тендерної документації, де вимога надання таких документів була б однозначно зрозумілою учаснику, а такі документи були б подані у складі тендерної пропозиції, як і інші документи, передбачені Додатком 4 до тендерної документації, що були подані учасником у складі тендерної пропозиції.
З огляду на це, логічним є розуміння додатку 2 до тендерної документації як форми, яку необхідно заповнити та подати на фірмовому бланку у складі тендерної документації, що і було зроблено скаржником. В той же час, вищенаведені особливості змісту додатку 2 до тендерної документації не обумовлюють його однозначне розуміння як списку документів, які учаснику необхідно подати у складі тендерної пропозиції.

Як слідує з вищенаведеного, фактично, наявні зауваження щодо складу документів тендерної пропозиції обумовлені недоліками та суперечностями тендерної документації, складеної замовником.
З огляду на вищевказане, вбачається, що в наявному випадку підлягає застосуванню принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов’язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
Аналогічна позиція викладена у постанові ОП КЦС ВС від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу Mutatis mutandis, умови тендерної документації повинні тлумачитись проти замовника, а будь-які суперечності, обумовлені змістом тендерної документації не можуть бути поставлені у вину учаснику.
Відповідно, оскаржуване рішення є протиправним, оскільки покладає на учасника відповідальність за недоліки та суперечності тендерної документації.

2.3. ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА», приймаючи участь у цій закупівлі, досліджував найкращі та найактуальніші практики проведення закупівель АРМА через електронну систему закупівель.
Зокрема, як було встановлено, аналогічний до цієї закупівлі зміст тендерної документації, включно з вимогами пункту 8 Додатку 2 до тендерної документації, містився у закупівлях №:
UA-2025-04-09-013883-a ;
UA-2025-04-09-013763-a ;
UA-2025-04-09-013259-a .
У кожній з вказаних закупівель єдиним учасником було Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬБАТ», яке у складі документів тендерної пропозиції не подавало жодних окремих документів, передбачених пунктом 8 Додатку 2 до тендерної документації, а лише подало заповнену форму, як і учасник у цій закупівлі. Однак, у жодній з вказаних закупівель такі обставини не стали підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника, не дивлячись на те, що тендерні пропозиції перевіряло декілька уповноважених осіб, в тому числі СКОЛОВЕТРОВА-ВЕГНЕР Катерина Вікторівна, яка також є уповноваженою особою АРМА в рамках цієї закупівлі.
Більше того, замовником розцінено цей недолік як настільки несуттєвий, що коли АРМА в межах закупівель UA-2025-04-09-013883-a , UA-2025-04-09-013763-a , UA-2025-04-09-013259-a розміщувала вимоги про усунення невідповідностей, то про цей недолік навіть не зазначалось як про невідповідність, а замовник не вимагав його усунути.
Систематичність таких рішень, а також їх винесення різними уповноваженими особами, свідчить про те, що це не є індивідуальною позицією чи помилкою конкретної уповноваженої особи, а є сталою позицією АРМА як замовника. На це також вказує той факт, що рішення про визнання ТОВ «СТАЛЬБАТ» переможцем в межах закупівель UA-2025-04-09-013883-a , UA-2025-04-09-013763-a , UA-2025-04-09-013259-a здійснювались з урахуванням рекомендації робочої групи АРМА, про що зазначено у відповідних протоколах уповноважених осіб.
Разом з тим, не дивлячись на попередні рішення в тотожних обставинах, що виносились уповноваженою особою СКОЛОВЕТРОВОЮ-ВЕГНЕР Катериною Вікторівною за рекомендаціями робочої групи АРМА, в межах цієї закупівлі АРМА як замовник без жодних обгрунтувань застосувало інший підхід, внаслідок чого недолік, який в інших закупівлях навіть не пропонувалось усунути як невідповідність, стосовно ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА» використано як підставу для відхилення тендерної пропозиції.
Отже, оскаржуване рішення суперечить принципам пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а відповідно, є протиправним та порушує права ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА».

2.4. Згідно пункту 8 Додатку 2 до тендерної документації, «Учасник процедури закупівлі повинен забезпечити надання послуги згідно вимог чинного законодавства України, зокрема: норм з охорони праці, оплати праці, інструкцій з пожежної безпеки, норм з охорони навколишнього природного середовища (підтверджується шляхом надання діючих в учасника Положень про охорону праці, оплати праці, інструкцій з пожежної безпеки, норм з охорони навколишнього природного середовища розроблених відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694-XII (зі змінами), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. №1264-XII (зі змінами), Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 р. №187/98-ВР (зі змінами), Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. №4004-XII (зі змінами), Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (зі змінами), тощо).».
Спосіб формулювання вказаної вимоги тендерної документації, з використанням слів «зокрема», «тощо» вказує на те, що як наведений перелік документів та положень законодавства є орієнтовним, а не вичерпним, так і формулювання того, що саме має підтвердити учасник, також є орієнтовним, а не вичерпним.
Звертаємо увагу, що поєднання орієнтовного переліку з орієнтовним формулюванням того, що саме він має підтверджувати, дає підстави стверджувати, що до такого переліку фактично можуть входити будь-які документи, які підтверджують відповідність до будь-якої вимоги чинного законодавства. В свою чергу, ненадання будь-якого документа з числа всіх можливих документів, що підтверджують відповідність до всіх вимог всього законодавства України може слугувати підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Враховуючи, що оскаржуване рішення винесене з посиланням на пункт 8 Додатку 2 до тендерної документації, воно суперечить принципам пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також принципу запобігання зловживанням, а отже, є протиправним та порушує права ТОВ «ЗАВ-ПОЛТАВА».
Вимоги: Зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника