• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Послуги спостереження за комплексом тривожної сигналізації (КТС), що встановлений на об'єкті, з реагуванням мобільних груп та перезакриттям об’єкту

Торги відмінено

436 956.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 4 369.56 UAH
Період оскарження: 12.02.2025 14:03 - 05.04.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

Скарга на дискримінаційні вимоги в документації

Номер: f69ffb96047b45be82c3e8739d785f9b
Ідентифікатор запиту: UA-2025-02-12-008706-a.c1
Назва: Скарга на дискримінаційні вимоги в документації
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 26.02.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 18.02.2025 13:28
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 11.03.2025 18:37
Дата виконання рішення Замовником: 03.04.2025 10:40
Коментар замовника щодо усунення порушень: На підставі рішення №3506-р/пк-пз від 06.03.2025 КОМІСІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, КНП «ЗОКЛ» ЗОР внесено зміни до тендерної документації та проекту договору на закупівлю, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу на закупівлю Послуги спостереження за комплексом тривожної сигналізації (КТС), що встановлений на об'єкті, з реагуванням мобільних груп та перезакриттям об’єкту За кодом ДК 021:2015 - 79710000-4 Охоронні послуги, унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2025-02-12-008706-a.
Автор: ТОВ "ПОЗАВІДОМЧА ОХОРОНА-ЦЕНТР ", Сергій Іванов +0991224770 po-senter@ukr.net

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 8b9424de6a684a5bb006a8f1ad994f6c
Заголовок пункту скарги: Відповідно до пункту 5 Додатку № 3 та п. 5.8 Проекту догвоору зазначено, що наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (надалі – Замовник) 12.02.2025 року було оприлюднено оголошення за ідентифікатором UA-2025-02-12-008706-a про проведення відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Послуги спостереження за комплексом тривожної сигналізації (КТС), що встановлений на об'єкті, з реагуванням мобільних груп та перезакриттям об’єкту За кодом ДК 021:2015 - 79710000-4 Охоронні послуги, відповідно до тендерної документації, затвердженої Рішенням уповноваженої особи.
Кінцева дата подання учасниками тендерних пропозицій – 20 лютого 2025 року до 00:00 години.
Ознайомившись з тендерною документацією Замовника, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Позавідомча охорона – Центр» (далі - Скаржник) було виявлено невідповідності тендерної документації вимогам чинного законодавства та вимоги, які порушують основні принципи та норми законодавства у сфері публічних закупівель, призводять до дискримінації та обмеження кола учасників.
Згідно п.1 Розділу 1 Тендерної документації (надалі – ТД або Документація): Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 року № 1178 (зі змінами та доповненнями) (далі - Особливості).
Вивчивши тендерну документацію, умови і вимоги до неї, Скаржник прийшов до висновку про наявність порушень з боку Замовника, а саме у тендерній документації містяться дискримінаційні умови і вимоги, якими штучно обмежується конкуренція серед потенційних учасників даної закупівлі, в тому числі Скаржника, а отже наявне порушення принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріплений статтею 5 Закону № 922-VIII та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон про закупівлі), а також норми профільних нормативних актів, законів, постанов тощо про охоронну діяльність в цілому.
Оскільки Скаржник є реальним надавачем послуг у сфері охоронної діяльності та претендує на участь та перемогу у закупівлі UA-2025-02-12-008706-a, то використовує своє право на оскарження ряду вимог ТД Замовника, а саме:


Відповідно до пункту 5 Додатку № 3 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» зазначено, що «наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю, а також оснащених засобами зв’язку, форменим одягом, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами, бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, балончиками із сльозоточивими речовинами.».
Аналогічна інформація зазначена у пункті 5.8 Проекту договору.

Встановивши дану вимогу, Замовник свідомо обмежує коло учасників, які можуть взяти участь у торгах та матимуть змогу бути допущеними до оцінки, так як надання послуг з охорони суб’єктами приватного сектора, яким є Скаржник, здійснюється відповідно до Закону України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 року № 4616-VI зі змінами та доповненнями та «Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», затверджених Постановою КМУ від 18 листопада 2015 року № 960 (надалі – Ліцензійних умови) на підставі ліцензії МВС України на охоронну діяльність (скрін наказу надається як доказ № 1 – файл «Наказ щодо ліцензії»).

1.1. Щодо наявності в учасника вогнепальної нарізної зброї:
Відповідно до чинного законодавства вогнепальну нарізну зброю можуть мати лише державні органи (поліція). Так, відповідно до чинного законодавства, а саме відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності", суб’єкти охоронної діяльності можуть використовувати в своїй діяльності лише Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Звертаємо Вашу увагу на те, що даний перелік не є обов’язковим та зазначений у контексті «можуть використовувати», тобто застосування зброї це власне рішення кожного суб’єкта охоронної діяльності, а ні зобов’язання, і Замовник не має ніякого юридичного права змушувати, якось міняти свою діяльність на його розсуд.
Статтею 47 Закону України «Про національну поліцію» винятково до поліцейських заходів примусу віднесено «застосування вогнепальної зброї». Тим часом, до «спеціальних засобів» поліцейського примусу цією ж статтею Закону віднесено «пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії». Стаття 46 цього Закону визначає «застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу», а «поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку». Всі інші учасники, окрім поліції, не зможуть виконати дану вимогу під час надання послуг з охорони, оскільки відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності та Закону України "Про охоронну діяльність", суб’єкти господарювання, що здійснюють охоронну діяльність не можуть мати вогнепальну зброю. Тобто, учасники ну ніяк не можуть виконати вимогу Замовника (окрім поліції, звісно), не порушуючи чинне законодавство у сфері охоронної діяльності приватного сектору.
Додатково зауважуємо, що стаття 46 зазначає:
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського;
8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності. (Звертаємо Вашу увагу на те, що об’єкти Замовника є об’єктами соціальної сфери, з щоденним накопиченням цивільних людей і цей пункт 9 прямо забороняє використовувати зброю на таких об’єктах).
Стаття 42 даного Закону визначає «Поліцейські заходи примусу»
1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
2. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Таким чином, бачимо, що вогнепальна зброя використовується лише і виключно державними органами (поліцією).
Відповідно до чинного законодавства, а саме Постанови № 97 від 11 лютого 2013 року «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності» (надається як доказ № 2) до перелік спеціальних засобів входять:
ПЕРЕЛІК
спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності
Бронежилети
Захисні каски
Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії
Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії
Гумові кийки
Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання
Електрошокові пристрої
Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони

Хіба є в цьому переліку є короткоствольна нарізна вогнепальна зброя? Ні не має, тобто діюче законодавство не обмежує та не зобов’язує мати учасників приватного сектору вогнепальну нарізну зброю для надання послуг охоронного призначення.

Маємо сказати, що персонал груп швидкого реагування Скаржника забезпечений власними спеціальними засобами індивідуального захисту та самооборони, які відповідають чинному законодавству, а саме: бронежилетами, шоломами, гумовими кийками, газовими балончиками з аерозолями сльозоточивої і дратівної дії, наручниками та спеціальними засобами пневматичої зброї (марки: Makarov). Для виконання своїх обов’язків працівники ГШР, забезпечені ліхтариками, відеореєстраторами спеціальними засобами зв’язку (радіостанціями, мобільними телефонами, планшетами, системами GPS та інш.), мають сезонний формений одяг з фірмовими ознаками підприємства та приписами охоронного підприємства. Тобто Скаржник має всі потрібні ресурси та забезпечений усім потрібним згідно чинного законодавства, однак, через встановлення даної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі Замовника, бо не має короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників. Такої ж думки дійшла Колегія за рішенням №6633-р/пк-пз від 24.05.2019. (Доказ № 3 рішення надається), за рішенням від 02.01.2024 № 113. ( Доказ № 4 рішення надається)
Як доказ надаємо інформацію, щодо наявності зброї на підприємстві. (Доказ № 5 файл «Оборотно - сальдова відомість рах 1091»).

Як викладено вище, діюче законодавство не обмежує та не зобов’язує мати учасників вогнепальну нарізну зброю для надання послуг охоронного призначення, і як слід персонал охорони приватного сектору не має правових підстав для застосування вогнепальної нарізної зброї.
Звертаємо Вашу увагу на те, що такий спецзасіб, як нарізна вогнепальна зброя, згідно діючого законодавства не можливо залучити, а ні на договірних засадах, а ні шляхом залучення відповідного обладнання у співвиконавців або третіх осіб, тому що, нарізну вогнепальну зброю не можливо здати в оренду, чи взяти у співвиконавців, чи взяти на договірних засадах, тому що:
У Наказі МВС № 622 від 21.08.1998р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» зазначені нормативи щодо придбання, володіння та зберігання вогнепальної зброї. Так пунктом 9.1. передбачено: «9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбатись для:
озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
науково-дослідних потреб;
навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
спортивних потреб;
промислового та любительського полювання;
захисту життя, здоров'я та майна громадян;
використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
експонування в музеях та виставках;
колекціонування;
нагородження.
Пунктом 11.1 наказу 622 передбачено, що «Вогнепальна, пневматична, холодна зброя та бойові припаси до зброї, пристрої та патрони до них, придбані підприємствами, установами, організаціями з метою, зазначеною в пункті 9.1 глави 9 цього розділу, належать до відомчої. Забороняється використовувати їх не за призначенням, з метою, не передбаченою установчими документами (положеннями), статутними завданнями, передавати іншим особам, продавати, зберігати у місцях проживання працівників». Аналогічне трактує стаття 46 Закону України «Про національну поліцію»:
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу»;
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.»
Тобто чине законодавство чітко визначає право зберігання, носіння, застосування, володіння вогнепальною зброєю: вогнепальною нарізною зброєю мають право користуватися для самооборони та виконання службових завдань лише люди певних професій: військові, співробітники поліції, прокуратури, СБУ, озброєна охорона, а суб’єкти охоронної діяльності повинні дотримуватись постанови КМУ від 11 лютого 2013 року № 97 з чітким переліком спец.засобів; вогнепальна ж зброя є відомчою, і її не можна ані передавати іншим особам, як пропонує Замовник на договірних засадах; а ні здавати у користування чи оренду чи залучати особу, за якою прикріплена зброя, як співвиконавця, тому що право носіння є лише у «діючого» тобто штатного поліцейського, а ні звільненого.
Таким чином, ця вимога є не законною, тому що не може бути виконана суб’єктами не державної охорони, що є обмеженням потенційних учасників даної закупівлі.


1.2. Щодо складу наряду охорони з трьох осіб

Дана вимога не обґрунтована жодним нормативним документом та є дискримінаційною з огляду на те, що наряди з трьох чоловік складаються виключно в органах державної охорони, а саме: поліції охорони, відповідно до їх внутрішніх наказів. Скаржник же є суб’єктом приватної охорони, на якого не розповсюджуються норми відомчих наказів органів поліції. Так, ст. 6,9,11 Закону України «Про охоронну діяльність» (надається як доказ) містять посилання на правові підстави використання груп швидкого реагування та їх персоналу, але не містять зобов’язань комплектувати наряд виключно з 3 (трьох) працівників. Організація служби охорони відповідно до Ліцензійних умов покладається виключно на суб’єкта охорони, тобто Замовник не має ані повноважень, ані компетенції щодо тактики організації служби реагування Скаржника. Тому надати інформацію про наряд з 3-х чоловік зможе лише один учасник – поліція, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників.
Скаржник є оператором приватного ринку охоронних послуг з багаторічним стажем та не розуміє підставу такої вимоги Замовника. Зазвичай приватні охоронні підприємства формують наряди з двох чоловік і це є цілком достатньо для надання якісних послуг.
Таким чином Замовник не обгрунтував вимогу щодо наявності трьох чоловік в наряді охорони.

На підставі вищевикладеного просимо Колегію зобов’язати Замовника видалити дискримінаційну вимогу п 5 Додатку № 3 та посилання на цю вимогу у п.5.8. Проекту договору щодо того, що наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації