0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • 1

Продуктові набори

Завершена

8 936 265.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 89 362.65 UAH
Період оскарження: 28.01.2025 16:18 - 16.02.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

СКАРГА щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», п.56 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та Конституцією України)

Номер: 8846b9c1aa8e484b88557b26e733b909
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2025-01-28-016501-a.b2
Назва: СКАРГА щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», п.56 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та Конституцією України)
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 01.02.2025 20:18
Дата розгляду скарги: 11.02.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 04.02.2025 16:59
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 13.02.2025 14:23
Дата виконання рішення Замовником: 14.02.2025 14:55
Коментар замовника щодо усунення порушень: 1. Виконати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2072-р/пк-пз від 11.02.2025, внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Продуктові набори" ДК 021:2015:15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні ,оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2025-01-28-016501-a, з метою усунення порушень. 2. Оприлюднити нову редакцію тендерної документації , про проведення відкритих торгів та перелік змін, що вносяться, в електронній системі закупівель.
Автор: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІКПАК", Сиротюк Наталія 380968461722 tikpack.ua@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: a7c4deff92294637a778ffc2c4be5b91
Заголовок пункту скарги: Наявність дискримінаційних критеріїв, які унеможливлюють участь у закупівлі
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: c335c268a5a7412592f2c574a402b899
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: 1. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT)
Замовник у п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам та зобов’язує учасника надати такий документ:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я Учасника. Наданий сертифікат повинен бути дійсним протягом всього строку дії договору.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Перш за все слід звернути увагу на той факт, що застосування наведеного стандарту не є обов’язковим. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про стандартизацію», використання національних стандартів є добровільним. Підприємство самостійно може обирати застосовувати його чи ні.
ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_45001_2019.pdf), як свідчить його зміст, «установлює вимоги до системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (ОЗіБП), а також містить настанови щодо їх застосування, щоб дати змогу організації створити безпечні та здорові умови праці на робочому місці, запобігаючи травмам і погіршенню стану здоров’я, що пов’язані з виробництвом, та активно вдосконалюючи свої показники діяльності у сфері ОЗіБП».
Вказаний стандарт також містить іншу дуже чітку вказівку щодо меж його застосування: «Попри те, що цей стандарт не стосується безпеки продукції (тобто безпеки для кінцевих споживачів продукції), необхідно розглядати небезпеку для працівників, що виникає у процесі виробництва, будівництва, монтажу чи випробування продукції».
Наведені твердження однозначно свідчать, що положення стандарту не застосовуються до продукції, в тому числі харчової, і не встановлює жодних вимог до неї. Стандарт застосовується виключно до умов праці та здоров’я працівників під час виконання робочих обов’язків.
Привертаємо увагу до того факту, що у п. 5 Додатку 1 Тендерної документації чітко вказано, що до цього переліку віднесено перелік документів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам.
Охорона праці та забезпечення умов праці, які не шкодять здоров’ю працівників, не стосуються предмета закупівлі, і жодним чином не можуть підтвердити чи спростувати відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам. Ці питання стосуються внутрішньої діяльності підприємства та чітко регламентуються нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» тощо. Замовником не надано жодного обґрунтування щодо необхідності надання відповідного сертифікату для цілей виконання закупівлі, відсутній зв’язок між сертифікацією згідно вимог стандарту і цілями закупівлі.
Варто звернути увагу також на той факт, що на території України діє спеціалізований стандарт – ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі», який безпосередньо стосується предмета закупівлі. Дотримання його стандартів є достатнім для виконання вимог закупівлі і вимога про його надання також висувається Замовником. ТОВ «ТІКПАК», як і багато інших підприємств харчової промисловості в Україні, отримало відповідну сертифікацію (копія додається), що підтверджує спроможність до виконання закупівлі.
У ТОВ «ТІКПАК» відсутній сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019, через що воно не може взяти участі в закупівлі за формальним критерієм. При цьому, отримання вказаної сертифікації не є необхідною для Скаржника.
Замовник зобов’язує потенційних учасників, в тому числі і Скаржника – отримувати не передбачені законодавством документи.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, які за власним бажанням отримали сертифікат на стандарт ДСТУ ISO 45001:2019. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Окрім того, вимога є необгрунтованою та такою, що не має зв’язку з предметом закупівлі, не передбачена законодавством.
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі за текстом також – Комісія АМКУ) неодноразово висловлювала свою позицію щодо вказаного питання.
Зокрема, у рішенні № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023 (копія додається) Комісія зазначила, що: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати вищезазначені сертифікати, видані учаснику органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим органом по сертифікації (органом з оцінки відповідності), який був акредитований саме НААУ на момент видачі сертифікату». Комісія прийняла рішення про наявність порушень у діях Замовника.
Аналогічну позицію було підтримано рішенням Комісії № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023, де вказується: «За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан- копію сертифікату системи управління охороною здоров'я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019, виданого органом сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України на ім'я Учасника та дійсний на момент розкриття тендерних пропозицій, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

2. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції актів аудиту / перевірок діяльності з боку Держпродспоживслужби
Пункт 5 Додатку 1 Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, зокрема:
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту інспектування територіального органу Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 №446 «Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР)» виданого на складські приміщення Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року;
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Вказані вимоги спрямовані на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»
Ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» встановлює, що Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів та кормів. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу та має враховувати:
1) визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
2) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
3) ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;
4) інформацію, яка може свідчити про невідповідність.
Ч. 4 цього ж закону визначає, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Отже, планові заходи державного контролю потужностей (тобто складських приміщень) можуть здійснюватися, якщо за результатами оцінки ризиків підприємство буде внесено до плану державного контролю Держпродспоживслужби.
Позапланові заходи державного контролю можуть проводитися у разі виявлення невідповідності або підозри щодо невідповідності продукції. Тобто, за принципом отримання скарги чи інформації, яка може свідчити про недостатню якість продукції.
Щодо заходів контролю також варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» визначено таке: «Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
П. 4-1 цієї Постанови визначає, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, на період воєнного стану, позапланові та планові заходи контролю проводити заборонено з певними винятками. Зокрема, позапланові заходи контролю можуть проводитися виключно, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
За період функціонування з 01 жовтня 2021 року щодо Скаржника, з незалежних від нього причин, не було проведено позапланових чи планових заходів контролю з боку Держпродспоживслужби.
Варто зауважити, що отримувати вищевказані акти не є обов’язком Скаржника, як і будь-якого іншого потенційного учасника. ТОВ «ТІКПАК» не мало можливості самостійно отримати вказані акти у зв’язку з непроведенням щодо нього заходів державного контролю.
Єдиними документами, які обов'язково повинен отримати оператор ринку, що проводить діяльністю пов'язану з виробництвом, реалізацією та/або обігом харчових продуктів є рішення про державну реєстрацію потужностей та/або експлуатаційний дозвіл, видача яких передбачена статтями 23 та 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Копія Рішення про реєстрацію потужностей ТОВ «ТІКПАК» додається.
Також слід звернути увагу на той факт, що терміни проведення Закупівлі позбавляють Учасника можливості отримати вказані акти. Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів.
Як видно з даних автоматизованої системи, закупівлю було оприлюднено 28.01.2025 року в 16:18, а кінцевий строк для подання пропозицій – 05.02.2025 08:00.
Таким чином, потенційному учаснику для проведення вказаних перевірок і отримання актів за їх результатами відведено строк в 5 робочих днів. Це створює додаткові формальні перешкоди для участі у закупівлі.
Керуючись наведеним, слід зробити висновок, що підприємства, щодо складських приміщень яких, з незалежних від них причин, не проводилися:
- аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, щодо складських приміщень Учасника;
- плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника;
не можуть отримати доступ до цієї закупівлі.
Доступ до закупівлі можуть отримати лише учасники, які отримали вказані акти, що є дискримінаційною умовою.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

3. Дискримінаційний критерій: вимога надати скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР
Підпунктом 5.6. пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначено, що учасник у складі тендерної документації повинен надати:
- Скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР згідно Закону України № 771/97 від 23.12.1997 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590 «Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).
Ч. 7 цієї статті встановлює, що сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (надалі за текстом також – Вимоги).
Пунктом 1.3. вказаних Вимог встановлено, що оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.
Пунктом 1.6. наказу визначено, що система НАССР не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином.
Дотримання принципів НАССР, таким чином, передбачає затвердження програм-передумов, планів, методик, які постійно ведуться на підприємстві і, що не менш важливо, які постійно удосконалюються.
На підприємстві Скаржника функціонує система управління безпечністю харчових продуктів (HACCP). На ТОВ «ТІКПАК» введено в дію та виконуються документи, які передбачені вказаними нормативними актами, зокрема:
1. Важливі програмні та системоутворюючі документи: НБ-01 «Настанова з безпечності харчових продуктів»; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів;
2. Програми-передумови: ПП-1 «Програма-передумова системи НАССР щодо належного планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень»; ПП-2 «Програма-передумова системи НАССР щодо території, стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок»; ПП-4 «Програма-передумова системи НАССР з безпеки води, льоду, пара, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами»; ПП-5 «Програма-передумова системи НАССР по чистоті поверхонь, процедур прибирання виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь»; ПП-8 «Програма-передумова системи НАСР по контролю шкідників, визначення виду, запобігання їх появі і засоби профілактики та боротьби»; ПП-11 «Програма-передумова системи НАССР зі зберігання і транспортування»; ПП-12 «Програма-передумова системи НАССР по контролю технологічних процесів»; ПП-13 «Програма-передумова системи НАССР по маркуванню харчових продуктів та інформуванню споживачів» тощо;
3. Методики системи НАССР: М-01 «Ідентифікація і аналіз небезпечних чинників»; М-02 «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування»; М-04 «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії» тощо;
4. Різноманітні інструкції та плани з дотримання принципів НАССР;
5. Журнали, які дозволяють вести ефективний контроль за дотриманням принципів НАССР.
Вказана документація ведеться на постійній основі та постійно коригується, удосконалюється відповідно до потреб Товариства.
На підтвердження факту дотримання вимог системи система управління безпечністю харчових продуктів надаємо такі документи: Настанова з безпечності харчових продуктів НБ-01; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів; Методика «Внутрішній аудит. М-03»; Методика «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування. М-02»; Методика «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії. М-04»; Методика «Управління протоколами. М-02». Перелік вказаних документів не є виключним. Він надається для розуміння факту ведення на підприємстві системи управління безпечністю харчових продуктів.
Особливу увагу звертаємо той факт, що Замовник, у складі Тендерної документації, вимагає подання учасником сертифікату ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вказаний стандарт носить назву: «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу».
Даними багатьох відкритих джерел підтверджується, що:
- система НАССP є складовою частиною стандарту ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вона передбачає аналіз небезпек в критичних контрольних точках. Цей процес визначає що саме може загрожувати безпеці харчових продуктів — джерела бактерій або хімічне забруднення, наприклад. Натомість, ISO 22000 — це система управління безпекою харчових продуктів (FSMS) у повному обсязі. За своїм масштабом вона виходить за межі фактичного виробництва, обігу, зберігання харчових продуктів (Режим доступу до інформації: https://certificant.org/ru/vidminnosti-xassp-vid-iso-22000-2018/);
- HACCP є складовою частиною ISO 22000 і фокусується на критичних контрольних точках спеціально в процесі виробництва (Режим доступу: https://suprovid.dp.ua/riznicya-mizh-haccp-ta-iso-22000/);
- Саме стандарт ISO 22000 (ДСТУ ISO 22000) включає в себе контроль безпеки харчових продуктів згідно з необхідними умовами програм і планів НАССР (Режим доступу: https://protocol.ua/ua/bezpeka_harchovih_produktiv_i_sistema_haccp_shcho_potribno_znati_silgospvirobniku/);
- Сертифікація СУБХП проводиться з метою підтвердження відповідності СУБХП вимогам, встановленим ДСТУ ІSО 2200 (2 сторінка, режим доступу: http://volynstandart.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/%D0%9F-002-HAACP-Procedure-308.pdf).
Вказане підтверджується і самим змістом ДСТУ ISO 22000:2019, де зазначається таке: «Цей стандарт установлює вимоги до СКБХП, яка поєднує такі загальновизнані ключові елементи: - принципи аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування (НАССР) (режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=91325).
У розділі 1 зазначається, що «цей стандарт установлює вимоги до системи керування безпечністю харчових продуктів». Формулювання є аналогічним до того, що Замовник визначив у своїй вимозі про надання сертифікату.
Весь розділ 8 стандарту включає в себе вимоги, які передбачають застосування НАССР, зокрема: програми-передумови, системи простежуваності, керування небезпечними чинниками, керуваннями невідповідностями продукту та процесу. Розділ 9 містить інформацію щодо коригування, моніторингу, та внутрішнього аудиту. Тобто, зміст ДСТУ ISO 22000:2019 повністю охоплює всі визначені аспекти системи управління безпечністю харчових продуктів.
Сертифікація повинна відбуватися лише щодо офіційно затверджених стандартів. Вказане підтверджується і визначенням, яке надає поняттю «стандарт» Закон України «Про стандартизацію» - це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто, потенційний учасник, надаючи сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019, вже у складі своєї тендерної пропозиції надасть документ, який не тільки підтверджує його відповідність вимогам HACCP, але й встановлює значно більші вимоги до системи безпечності харчових продуктів.
Натомість Замовник, з незрозумілих причин вимагає документ, який за своїм змістом має повторно підтвердити цю відповідність. Разом з тим, сертифікацію саме відповідності вимогам HACCP жодним нормативно-правовим актом не передбачена.
У Скаржника відсутній сертифікат, який вимагається Замовником. Водночас, суттєвим є той факт, що протягом строку подання пропозицій його отримати неможливо. Відповідно до отриманих Товариством даних – у процедури отримання сертифікату такі етапи:
1) Етап попередньої перевірки та оцінки системи НАССР (підготовку системи НАССР та її документації до сертифікації; оформлення заявки на проведення сертифікації системи НАССР; попередню перевірку та оцінку системи НАССР; укладання договору на проведення сертифікації системи НАССР);
2) Етап остаточної перевірки та оцінки системи НАССР (підготовка системи НАССР до остаточної перевірки; розробку програми проведення остаточної перевірки системи НАССР, яку виконує орган із сертифікації; проведення попередньої наради з приводу організації на підприємстві перевірки сертифікації системи НАССР; проведення перевірки системи НАССР органом із сертифікації; підготовка попередніх висновків за результатами перевірки для заключної наради; проведення заключної наради; складання звіту про проведення на підприємстві перевірки системи НАССР; оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката системи НАССР органом із сертифікації (за позитивного рішення)).
Не зрозуміло як потенційні учасники, в тому числі Скаржник, повинні вчинити всі зазначені заходи протягом такого короткого періоду часу навіть, якщо вони бажають виконати цю формальну вимогу.
Зазначене створює ситуацію, за якої, як Скаржник, так і інші потенційні учасники, належними чином здійснюючи діяльність в межах системи управління безпечністю харчових продуктів, отримавши сертифікацію згідно міжнародного стандарту ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), не можуть взяти участь у цій закупівлі через вимогу Замовника про надання сертифікації, яка законодавством не передбачена, а також зміст якої повністю охоплюється попередньо отриманими стандартами.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, яким видано цей специфічний сертифікат. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги той факт, що сам зміст вимоги про дотримання вимог HACCP повністю підтверджується іншими документами.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

4. Дискримінаційний критерії: вимога про надання сертифікатів та/або свідоцтв працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів

У підпункті 5.7. п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації Замовник встановлює вимогу до учасника:
- надати сертифікати та/або свідоцтва працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів відповідно до вимог і положень стандартів ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT); ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT); ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT).
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Звертаємо увагу, що жодним із ДСТУ ISO, яке згадується Замовником у тендерній документації, не встановлює жодних вимог щодо отримання сертифікатів / свідоцтв на проходження навчання щодо проведення внутрішніх аудиторів.
Більше того, на території України діє ДСТУ ISO 19001:2019 «Настанови щодо проведення аудитів систем управління» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_19011_2019.pdf). У ньому встановлюються вимоги, серед іншого, і до компетентності аудитора. Звертаємо увагу, у ньому відсутні будь-які згадки щодо необхідності отримання сертифікатів чи свідоцтв на проходження навчань з аудитів.
У вказаній настанові зазначається, що аудитори мають підтримувати свою компетентність щодо проведення аудитів, регулярно беручи участь в аудитах систем управління та постійно підвищуючи кваліфікацію. Цього можна досягти в кілька способів, наприклад, набуття додаткового досвіду роботи, підготовленням, приватним навчанням, тренінгами, відвідуванням нарад, семінарів і конференцій чи вжиттям інших доречних заходів.
Окрім того, звертаємо увагу на той факт, що проведення внутрішніх аудитів жодним чином не стосується предмета закупівлі. Будь-який потенційний учасник, в тому числі і Скаржник, надаючи дійсний сертифікат ДСТУ ISO підтверджує той факт, що вказана сертифікація ним пройдена. У всіх сертифікатах вказано термін дії, а у випадку, якщо потенційний учасник перестає відповідати передбаченим у сертифікаті вимогам, то сам сертифікат перестає діяти.
У цьому контексті звертаємо увагу, що Замовник не вимагає документи про чинність сертифіката, як і не вимагає документів про результати проведення внутрішнього аудиту. Натомість, він встановлює суто формальний критерій – наявність сертифіката / свідоцтва про проходження навчання. При цьому, наявність таких сертифікатів не свідчить ні про факт чинності свідоцтва про сертифікацію ДСТУ ISO, ні про проведення аудитів, наглядів чи перевірок.
Окрім того, Замовник також не визначає інших документів, які би підтвердили будь-який інший спосіб підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, як то досвід роботи, кількість та періодичність проведених аудитів, визначення і усунення недоліків за результами тощо. Замовником вибирається конкретний формальний критерій, який не передбачений самим порядком проведення аудитів.
У працівників Скаржника відсутні сертифікати / свідоцтва за результатами проходження навчання проведенню внутрішніх аудитів. Через встановлення Замовником не передбаченої законом вимоги – Скаржник позбавлений права взяти участь у цій закупівлі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, працівникам яких видано свідоцтва / про проходження навчань, які жодними стандартами чи актами – не передбачені. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги сам факт періодичності проходження аудитів, їхнього змісту тощо.
Комісія АМКУ неодноразово розглядала схожі питання і знаходила порушення у діях Замовника, зокрема у рішеннях: № 14126-р/пк-пз від 21.08.2024; № 18169-р/пк-пз від 13.11.2023.
У рішенні Комісії АМКУ № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024 також визначено порушення у діях Замовника з аналогічного питання, де зокрема зазначається: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які зможуть надати документ (посвідчення, сертифікат тощо) про проходження навчання за програмою внутрішнього аудиту відповідно до вимог саме ISO 19011:2018 на систему менеджменту ISO 9001:2015 не менше, ніж одного працівника учасника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

5. Дискримінаційна вимога: наявність у працівника - експедитора
У п. 1.2. п. 1 Додатку 1 Тендерної документації зазначається вимога щодо працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, серед іншого, про наявність експедитора.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
На підприємстві-скаржнику відсутня така штатна одиниця як експедитор. Вона не є необхідною для цілей господарської діяльності і виконання вимог цієї закупівлі.
Відносини транспортного експедирування регулюються ст. 929 Цивільного кодексу України, де визначається, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
У ст. 8 цього закону визначено види транспортно-експедиторських послуг. Жодна з них не входить до предмета закупівлі. Відповідно до змісту Додатку 3, у п. 5.6. зазначається, що доставка товару до місця призначення, навантаження та розвантаження товару на/з транспорту, що здійснює доставку до місця призначення виконується силами та за рахунок Продавця. Згідно п. 5.4.-5.5. Договору, товар передається Замовнику після його прийняття і підписання накладних.
Отже, Замовник отримує товар, а не транспортні послуги. Всі питання транспортування покладаються на учасника, а тому відсутня потреба у такій посаді як експедитор. У Скаржника достатня кількість працівників для виконання вимог цієї тендерної закупівлі. Станом на зараз, на підприємстві працює 27 осіб, в тому числі водії та менеджер (управитель) з логістики.
Для того, щоб відповідати цьому критерію Товариство повинно створити відповідну штатну одиницю і подати відомості про неї Замовнику. При цьому, відповідно до змісту експедиторської діяльності – вона не матиме застосування під час виконання вимог цієї закупівлі, а також в подальшій господарській діяльності Скаржника.
Отже, через вказану неправомірну вимогу Скаржник не може взяти участь у цій закупвілі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, у штаті яких працює особа - експедитор. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

Враховуючи наведені вимоги скарги,
ПРОСИМО:
1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі.
2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

До цієї скарги додаються:
1. Додаток 1 до Тендерної документації;
2. Сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі»;
3. Рішення № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023;
4. Рішення № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023;
5. Рішення про реєстрацію потужностей оператора ринку ТОВ «ТІКПАК»
6. Документи щодо системи Системи керування безпечністю харчових продуктів (HACCP);
7. Рішення № № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024;
8. Додаток 3 до Тендерної документації.

Директор
ТОВ «ТІКПАК»
_______________________
Наталія СИРОТЮК
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • ПРОСИМО: 1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі. 2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
Скарга
Скасована
КЕП

Скарга щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель

Номер: ee98095e83914eefbb9edad301ff851c
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2025-01-28-016501-a.b1
Назва: Скарга щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник
Причина: Скарга скасована суб'єктом оскарження
Дата скасування: 01.02.2025 20:01
Автор: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІКПАК", Сиротюк Наталія 380968461722 tikpack.ua@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: d0264053760049dc87b72db7748664bf
Заголовок пункту скарги: Наявність дискримінаційних критеріїв, що унеможливлюють участь у закупівлі
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: c335c268a5a7412592f2c574a402b899
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: СКАРГА
щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», п.56 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та Конституцією України)

1. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT)
Замовник у п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам та зобов’язує учасника надати такий документ:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я Учасника. Наданий сертифікат повинен бути дійсним протягом всього строку дії договору.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Перш за все слід звернути увагу на той факт, що застосування наведеного стандарту не є обов’язковим. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про стандартизацію», використання національних стандартів є добровільним. Підприємство самостійно може обирати застосовувати його чи ні.
ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_45001_2019.pdf), як свідчить його зміст, «установлює вимоги до системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (ОЗіБП), а також містить настанови щодо їх застосування, щоб дати змогу організації створити безпечні та здорові умови праці на робочому місці, запобігаючи травмам і погіршенню стану здоров’я, що пов’язані з виробництвом, та активно вдосконалюючи свої показники діяльності у сфері ОЗіБП».
Вказаний стандарт також містить іншу дуже чітку вказівку щодо меж його застосування: «Попри те, що цей стандарт не стосується безпеки продукції (тобто безпеки для кінцевих споживачів продукції), необхідно розглядати небезпеку для працівників, що виникає у процесі виробництва, будівництва, монтажу чи випробування продукції».
Наведені твердження однозначно свідчать, що положення стандарту не застосовуються до продукції, в тому числі харчової, і не встановлює жодних вимог до неї. Стандарт застосовується виключно до умов праці та здоров’я працівників під час виконання робочих обов’язків.
Привертаємо увагу до того факту, що у п. 5 Додатку 1 Тендерної документації чітко вказано, що до цього переліку віднесено перелік документів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам.
Охорона праці та забезпечення умов праці, які не шкодять здоров’ю працівників, не стосуються предмета закупівлі, і жодним чином не можуть підтвердити чи спростувати відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам. Ці питання стосуються внутрішньої діяльності підприємства та чітко регламентуються нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» тощо. Замовником не надано жодного обґрунтування щодо необхідності надання відповідного сертифікату для цілей виконання закупівлі, відсутній зв’язок між сертифікацією згідно вимог стандарту і цілями закупівлі.
Варто звернути увагу також на той факт, що на території України діє спеціалізований стандарт – ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі», який безпосередньо стосується предмета закупівлі. Дотримання його стандартів є достатнім для виконання вимог закупівлі і вимога про його надання також висувається Замовником. ТОВ «ТІКПАК», як і багато інших підприємств харчової промисловості в Україні, отримало відповідну сертифікацію (копія додається), що підтверджує спроможність до виконання закупівлі.
У ТОВ «ТІКПАК» відсутній сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019, через що воно не може взяти участі в закупівлі за формальним критерієм. При цьому, отримання вказаної сертифікації не є необхідною для Скаржника.
Замовник зобов’язує потенційних учасників, в тому числі і Скаржника – отримувати не передбачені законодавством документи.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, які за власним бажанням отримали сертифікат на стандарт ДСТУ ISO 45001:2019. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Окрім того, вимога є необгрунтованою та такою, що не має зв’язку з предметом закупівлі, не передбачена законодавством.
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі за текстом також – Комісія АМКУ) неодноразово висловлювала свою позицію щодо вказаного питання.
Зокрема, у рішенні № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023 (копія додається) Комісія зазначила, що: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати вищезазначені сертифікати, видані учаснику органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим органом по сертифікації (органом з оцінки відповідності), який був акредитований саме НААУ на момент видачі сертифікату». Комісія прийняла рішення про наявність порушень у діях Замовника.
Аналогічну позицію було підтримано рішенням Комісії № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023, де вказується: «За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан- копію сертифікату системи управління охороною здоров'я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019, виданого органом сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України на ім'я Учасника та дійсний на момент розкриття тендерних пропозицій, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

2. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції актів аудиту / перевірок діяльності з боку Держпродспоживслужби
Пункт 5 Додатку 1 Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, зокрема:
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту інспектування територіального органу Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 №446 «Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР)» виданого на складські приміщення Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року;
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Вказані вимоги спрямовані на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»
Ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» встановлює, що Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів та кормів. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу та має враховувати:
1) визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
2) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
3) ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;
4) інформацію, яка може свідчити про невідповідність.
Ч. 4 цього ж закону визначає, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Отже, планові заходи державного контролю потужностей (тобто складських приміщень) можуть здійснюватися, якщо за результатами оцінки ризиків підприємство буде внесено до плану державного контролю Держпродспоживслужби.
Позапланові заходи державного контролю можуть проводитися у разі виявлення невідповідності або підозри щодо невідповідності продукції. Тобто, за принципом отримання скарги чи інформації, яка може свідчити про недостатню якість продукції.
Щодо заходів контролю також варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» визначено таке: «Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
П. 4-1 цієї Постанови визначає, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, на період воєнного стану, позапланові та планові заходи контролю проводити заборонено з певними винятками. Зокрема, позапланові заходи контролю можуть проводитися виключно, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
За період функціонування з 01 жовтня 2021 року щодо Скаржника, з незалежних від нього причин, не було проведено позапланових чи планових заходів контролю з боку Держпродспоживслужби.
Варто зауважити, що отримувати вищевказані акти не є обов’язком Скаржника, як і будь-якого іншого потенційного учасника. ТОВ «ТІКПАК» не мало можливості самостійно отримати вказані акти у зв’язку з непроведенням щодо нього заходів державного контролю.
Єдиними документами, які обов'язково повинен отримати оператор ринку, що проводить діяльністю пов'язану з виробництвом, реалізацією та/або обігом харчових продуктів є рішення про державну реєстрацію потужностей та/або експлуатаційний дозвіл, видача яких передбачена статтями 23 та 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Копія Рішення про реєстрацію потужностей ТОВ «ТІКПАК» додається.
Також слід звернути увагу на той факт, що терміни проведення Закупівлі позбавляють Учасника можливості отримати вказані акти. Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів.
Як видно з даних автоматизованої системи, закупівлю було оприлюднено 28.01.2025 року в 16:18, а кінцевий строк для подання пропозицій – 05.02.2025 08:00.
Таким чином, потенційному учаснику для проведення вказаних перевірок і отримання актів за їх результатами відведено строк в 5 робочих днів. Це створює додаткові формальні перешкоди для участі у закупівлі.
Керуючись наведеним, слід зробити висновок, що підприємства, щодо складських приміщень яких, з незалежних від них причин, не проводилися:
- аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, щодо складських приміщень Учасника;
- плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника;
не можуть отримати доступ до цієї закупівлі.
Доступ до закупівлі можуть отримати лише учасники, які отримали вказані акти, що є дискримінаційною умовою.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

3. Дискримінаційний критерій: вимога надати скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР
Підпунктом 5.6. пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначено, що учасник у складі тендерної документації повинен надати:
- Скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР згідно Закону України № 771/97 від 23.12.1997 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590 «Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).
Ч. 7 цієї статті встановлює, що сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (надалі за текстом також – Вимоги).
Пунктом 1.3. вказаних Вимог встановлено, що оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.
Пунктом 1.6. наказу визначено, що система НАССР не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином.
Дотримання принципів НАССР, таким чином, передбачає затвердження програм-передумов, планів, методик, які постійно ведуться на підприємстві і, що не менш важливо, які постійно удосконалюються.
На підприємстві Скаржника функціонує система управління безпечністю харчових продуктів (HACCP). На ТОВ «ТІКПАК» введено в дію та виконуються документи, які передбачені вказаними нормативними актами, зокрема:
1. Важливі програмні та системоутворюючі документи: НБ-01 «Настанова з безпечності харчових продуктів»; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів;
2. Програми-передумови: ПП-1 «Програма-передумова системи НАССР щодо належного планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень»; ПП-2 «Програма-передумова системи НАССР щодо території, стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок»; ПП-4 «Програма-передумова системи НАССР з безпеки води, льоду, пара, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами»; ПП-5 «Програма-передумова системи НАССР по чистоті поверхонь, процедур прибирання виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь»; ПП-8 «Програма-передумова системи НАСР по контролю шкідників, визначення виду, запобігання їх появі і засоби профілактики та боротьби»; ПП-11 «Програма-передумова системи НАССР зі зберігання і транспортування»; ПП-12 «Програма-передумова системи НАССР по контролю технологічних процесів»; ПП-13 «Програма-передумова системи НАССР по маркуванню харчових продуктів та інформуванню споживачів» тощо;
3. Методики системи НАССР: М-01 «Ідентифікація і аналіз небезпечних чинників»; М-02 «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування»; М-04 «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії» тощо;
4. Різноманітні інструкції та плани з дотримання принципів НАССР;
5. Журнали, які дозволяють вести ефективний контроль за дотриманням принципів НАССР.
Вказана документація ведеться на постійній основі та постійно коригується, удосконалюється відповідно до потреб Товариства.
На підтвердження факту дотримання вимог системи система управління безпечністю харчових продуктів надаємо такі документи: Настанова з безпечності харчових продуктів НБ-01; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів; Методика «Внутрішній аудит. М-03»; Методика «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування. М-02»; Методика «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії. М-04»; Методика «Управління протоколами. М-02». Перелік вказаних документів не є виключним. Він надається для розуміння факту ведення на підприємстві системи управління безпечністю харчових продуктів.
Особливу увагу звертаємо той факт, що Замовник, у складі Тендерної документації, вимагає подання учасником сертифікату ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вказаний стандарт носить назву: «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу».
Даними багатьох відкритих джерел підтверджується, що:
- система НАССP є складовою частиною стандарту ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вона передбачає аналіз небезпек в критичних контрольних точках. Цей процес визначає що саме може загрожувати безпеці харчових продуктів — джерела бактерій або хімічне забруднення, наприклад. Натомість, ISO 22000 — це система управління безпекою харчових продуктів (FSMS) у повному обсязі. За своїм масштабом вона виходить за межі фактичного виробництва, обігу, зберігання харчових продуктів (Режим доступу до інформації: https://certificant.org/ru/vidminnosti-xassp-vid-iso-22000-2018/);
- HACCP є складовою частиною ISO 22000 і фокусується на критичних контрольних точках спеціально в процесі виробництва (Режим доступу: https://suprovid.dp.ua/riznicya-mizh-haccp-ta-iso-22000/);
- Саме стандарт ISO 22000 (ДСТУ ISO 22000) включає в себе контроль безпеки харчових продуктів згідно з необхідними умовами програм і планів НАССР (Режим доступу: https://protocol.ua/ua/bezpeka_harchovih_produktiv_i_sistema_haccp_shcho_potribno_znati_silgospvirobniku/);
- Сертифікація СУБХП проводиться з метою підтвердження відповідності СУБХП вимогам, встановленим ДСТУ ІSО 2200 (2 сторінка, режим доступу: http://volynstandart.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/%D0%9F-002-HAACP-Procedure-308.pdf).
Вказане підтверджується і самим змістом ДСТУ ISO 22000:2019, де зазначається таке: «Цей стандарт установлює вимоги до СКБХП, яка поєднує такі загальновизнані ключові елементи: - принципи аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування (НАССР) (режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=91325).
У розділі 1 зазначається, що «цей стандарт установлює вимоги до системи керування безпечністю харчових продуктів». Формулювання є аналогічним до того, що Замовник визначив у своїй вимозі про надання сертифікату.
Весь розділ 8 стандарту включає в себе вимоги, які передбачають застосування НАССР, зокрема: програми-передумови, системи простежуваності, керування небезпечними чинниками, керуваннями невідповідностями продукту та процесу. Розділ 9 містить інформацію щодо коригування, моніторингу, та внутрішнього аудиту. Тобто, зміст ДСТУ ISO 22000:2019 повністю охоплює всі визначені аспекти системи управління безпечністю харчових продуктів.
Сертифікація повинна відбуватися лише щодо офіційно затверджених стандартів. Вказане підтверджується і визначенням, яке надає поняттю «стандарт» Закон України «Про стандартизацію» - це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто, потенційний учасник, надаючи сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019, вже у складі своєї тендерної пропозиції надасть документ, який не тільки підтверджує його відповідність вимогам HACCP, але й встановлює значно більші вимоги до системи безпечності харчових продуктів.
Натомість Замовник, з незрозумілих причин вимагає документ, який за своїм змістом має повторно підтвердити цю відповідність. Разом з тим, сертифікацію саме відповідності вимогам HACCP жодним нормативно-правовим актом не передбачена.
У Скаржника відсутній сертифікат, який вимагається Замовником. Водночас, суттєвим є той факт, що протягом строку подання пропозицій його отримати неможливо. Відповідно до отриманих Товариством даних – у процедури отримання сертифікату такі етапи:
1) Етап попередньої перевірки та оцінки системи НАССР (підготовку системи НАССР та її документації до сертифікації; оформлення заявки на проведення сертифікації системи НАССР; попередню перевірку та оцінку системи НАССР; укладання договору на проведення сертифікації системи НАССР);
2) Етап остаточної перевірки та оцінки системи НАССР (підготовка системи НАССР до остаточної перевірки; розробку програми проведення остаточної перевірки системи НАССР, яку виконує орган із сертифікації; проведення попередньої наради з приводу організації на підприємстві перевірки сертифікації системи НАССР; проведення перевірки системи НАССР органом із сертифікації; підготовка попередніх висновків за результатами перевірки для заключної наради; проведення заключної наради; складання звіту про проведення на підприємстві перевірки системи НАССР; оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката системи НАССР органом із сертифікації (за позитивного рішення)).
Не зрозуміло як потенційні учасники, в тому числі Скаржник, повинні вчинити всі зазначені заходи протягом такого короткого періоду часу навіть, якщо вони бажають виконати цю формальну вимогу.
Зазначене створює ситуацію, за якої, як Скаржник, так і інші потенційні учасники, належними чином здійснюючи діяльність в межах системи управління безпечністю харчових продуктів, отримавши сертифікацію згідно міжнародного стандарту ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), не можуть взяти участь у цій закупівлі через вимогу Замовника про надання сертифікації, яка законодавством не передбачена, а також зміст якої повністю охоплюється попередньо отриманими стандартами.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, яким видано цей специфічний сертифікат. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги той факт, що сам зміст вимоги про дотримання вимог HACCP повністю підтверджується іншими документами.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

4. Дискримінаційний критерії: вимога про надання сертифікатів та/або свідоцтв працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів

У підпункті 5.7. п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації Замовник встановлює вимогу до учасника:
- надати сертифікати та/або свідоцтва працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів відповідно до вимог і положень стандартів ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT); ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT); ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT).
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Звертаємо увагу, що жодним із ДСТУ ISO, яке згадується Замовником у тендерній документації, не встановлює жодних вимог щодо отримання сертифікатів / свідоцтв на проходження навчання щодо проведення внутрішніх аудиторів.
Більше того, на території України діє ДСТУ ISO 19001:2019 «Настанови щодо проведення аудитів систем управління» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_19011_2019.pdf). У ньому встановлюються вимоги, серед іншого, і до компетентності аудитора. Звертаємо увагу, у ньому відсутні будь-які згадки щодо необхідності отримання сертифікатів чи свідоцтв на проходження навчань з аудитів.
У вказаній настанові зазначається, що аудитори мають підтримувати свою компетентність щодо проведення аудитів, регулярно беручи участь в аудитах систем управління та постійно підвищуючи кваліфікацію. Цього можна досягти в кілька способів, наприклад, набуття додаткового досвіду роботи, підготовленням, приватним навчанням, тренінгами, відвідуванням нарад, семінарів і конференцій чи вжиттям інших доречних заходів.
Окрім того, звертаємо увагу на той факт, що проведення внутрішніх аудитів жодним чином не стосується предмета закупівлі. Будь-який потенційний учасник, в тому числі і Скаржник, надаючи дійсний сертифікат ДСТУ ISO підтверджує той факт, що вказана сертифікація ним пройдена. У всіх сертифікатах вказано термін дії, а у випадку, якщо потенційний учасник перестає відповідати передбаченим у сертифікаті вимогам, то сам сертифікат перестає діяти.
У цьому контексті звертаємо увагу, що Замовник не вимагає документи про чинність сертифіката, як і не вимагає документів про результати проведення внутрішнього аудиту. Натомість, він встановлює суто формальний критерій – наявність сертифіката / свідоцтва про проходження навчання. При цьому, наявність таких сертифікатів не свідчить ні про факт чинності свідоцтва про сертифікацію ДСТУ ISO, ні про проведення аудитів, наглядів чи перевірок.
Окрім того, Замовник також не визначає інших документів, які би підтвердили будь-який інший спосіб підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, як то досвід роботи, кількість та періодичність проведених аудитів, визначення і усунення недоліків за результами тощо. Замовником вибирається конкретний формальний критерій, який не передбачений самим порядком проведення аудитів.
У працівників Скаржника відсутні сертифікати / свідоцтва за результатами проходження навчання проведенню внутрішніх аудитів. Через встановлення Замовником не передбаченої законом вимоги – Скаржник позбавлений права взяти участь у цій закупівлі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, працівникам яких видано свідоцтва / про проходження навчань, які жодними стандартами чи актами – не передбачені. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги сам факт періодичності проходження аудитів, їхнього змісту тощо.
Комісія АМКУ неодноразово розглядала схожі питання і знаходила порушення у діях Замовника, зокрема у рішеннях: № 14126-р/пк-пз від 21.08.2024; № 18169-р/пк-пз від 13.11.2023.
У рішенні Комісії АМКУ № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024 також визначено порушення у діях Замовника з аналогічного питання, де зокрема зазначається: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які зможуть надати документ (посвідчення, сертифікат тощо) про проходження навчання за програмою внутрішнього аудиту відповідно до вимог саме ISO 19011:2018 на систему менеджменту ISO 9001:2015 не менше, ніж одного працівника учасника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

5. Дискримінаційна вимога: наявність у працівника - експедитора
У п. 1.2. п. 1 Додатку 1 Тендерної документації зазначається вимога щодо працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, серед іншого, про наявність експедитора.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
На підприємстві-скаржнику відсутня така штатна одиниця як експедитор. Вона не є необхідною для цілей господарської діяльності і виконання вимог цієї закупівлі.
Відносини транспортного експедирування регулюються ст. 929 Цивільного кодексу України, де визначається, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
У ст. 8 цього закону визначено види транспортно-експедиторських послуг. Жодна з них не входить до предмета закупівлі. Відповідно до змісту Додатку 3, у п. 5.6. зазначається, що доставка товару до місця призначення, навантаження та розвантаження товару на/з транспорту, що здійснює доставку до місця призначення виконується силами та за рахунок Продавця. Згідно п. 5.4.-5.5. Договору, товар передається Замовнику після його прийняття і підписання накладних.
Отже, Замовник отримує товар, а не транспортні послуги. Всі питання транспортування покладаються на учасника, а тому відсутня потреба у такій посаді як експедитор. У Скаржника достатня кількість працівників для виконання вимог цієї тендерної закупівлі. Станом на зараз, на підприємстві працює 27 осіб, в тому числі водії та менеджер (управитель) з логістики.
Для того, щоб відповідати цьому критерію Товариство повинно створити відповідну штатну одиницю і подати відомості про неї Замовнику. При цьому, відповідно до змісту експедиторської діяльності – вона не матиме застосування під час виконання вимог цієї закупівлі, а також в подальшій господарській діяльності Скаржника.
Отже, через вказану неправомірну вимогу Скаржник не може взяти участь у цій закупвілі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, у штаті яких працює особа - експедитор. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.

Враховуючи наведені вимоги скарги,
ПРОСИМО:
1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі.
2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

До цієї скарги додаються:
1. Додаток 1 до Тендерної документації;
2. Сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі»;
3. Рішення № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023;
4. Рішення № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023;
5. Рішення про реєстрацію потужностей оператора ринку ТОВ «ТІКПАК»
6. Документи щодо системи Системи керування безпечністю харчових продуктів (HACCP);
7. Рішення № № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024;
8. Додаток 3 до Тендерної документації.

Директор
ТОВ «ТІКПАК»
_______________________
Наталія СИРОТЮК
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • ПРОСИМО: 1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі. 2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.