Природний газ

Порушення ст.18 ЗУ "Про публічні закупівлі"

07.06.2018 року розміщена вимога про усунення порушень в частині дискримінації учасників Зазначена вимога є безпідставною та необґрунтованою з огляду на таке. Відповідно до пункту 45 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Відповідно до пункту 28 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Статті 23, 27 Закону України «Про ринок природного газу» незалежно від обраної моделі відокремлення Оператора ГТС забороняють такому Оператору провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу. Таким чином, транспортування та постачання природного газу є окремими видами господарської діяльності, провадження яких здійснюється окремими суб’єктами ринку природного газу. Враховуючи, що в розумінні статті 714 Цивільного Кодексу України постачання енергетичними та іншими ресурсами, в аспекті даного листа – природного газу, здійснюється через приєднану мережу, Закон України «Про ринок природного газу» гарантує всім суб’єктам ринку природного газу, в тому числі постачальникам, право доступу до таких мереж, зокрема до ( газотранспортної системи, яке полягає у можливості замовити та отримати послугу транспортування. Зазначено право гарантоване статтею 19 цього Закону. Однак, з метою створення перешкод у доступі до газотранспортної системи, дискримінації одних суб’єктів ринку та надання неконкурентних переваг іншим, на рівні підзаконних актів НКРЕКП безперешкодне право постачальників доступу до газотранспортної системи нівельоване. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ ПРАВИЛ постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; Зі змісту даний норм вбачається, що виключно споживачі укладають договори з Оператором ГТС та Операторами ГРМ. В подальшому у Кодексі ГТС, затвердженого від 30.09.2015 року № 2493, НКРЕКП впроваджена система, за якою виключно споживачу або оператору ГРМ надаються потужності точок виходу з газотранспортної системи. Відповідно виключно споживач, безпосередньо підключений до газотранспортної системи, та виключно Оператори ГРМ оплачують послуги транспортування, які визначаються відповідно до затвердженої методики. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497 затверджений Типовий договір транспортування природного газу. Відповідно до пункту 2.3 Типового Договору послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі – розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі – транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі – балансування). Постачальники як замовники послуг транспортування можуть укласти договір транспортування виключно в частині балансування. Так звані послуги балансування не мають відношення до споживачів та ними не сплачується. Ця так звана послуга балансування надається Оператором ГТС у разі допущених постачальником небалансів обсягів природного газу. Послуга фізичного транспортування природного газу замовниками послуг не оплачується, оскільки методологія тарифів на послуги транспортування визначена за моделлю(вхід/вихід) Послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи постачальниками не замовляються. Тарифи, встановленні за моделлю(вхід/вихід) оплачує споживач або імпортер, або газодобувне підприємство. У такий спосіб постачальники усунуті від можливості укладати договори транспортування з Оператором ГТС та Операторами ГРМ, за якими мали би можливість сплачувати послуги транспортування за споживача Тому, при закупівлі товару – природного газу замовник не може одночасно закупити у такого постачальника послугу транспортування та оплачувати її. Якщо такий договір буде наданий, то він не відповідає Постанові НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497, що стане підставою для звернення до НКРЕКП та АМКУ. Враховуючи вищевикладене, просимо не вносити зміни до тендерної документації щодо включення тарифу на транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Згідно роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу», споживач здійснює закупівлю природного газу, як товару. Згідно п.32 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Водночас, відповідно до п.5 р.2 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. №454, якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою. товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Оскільки чинним законодавством не передбачено типової форми договору постачання природного газу для споживачів (крім побутових), постачання природного газу, у тому числі, для бюджетних установ та організацій здійснюється на підставі договору, що укладається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та за вільними цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем. Звертаємо увагу, що Закон України «Про ринок природного газу» не має жодної заборони для постачальників природного газу займатися одночасно такими видами господарської діяльності як: постачання та транспортування природного газу. Окрім того, відповідно до ч.1 ст.2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015р. «Про затвердження Правил постачання природного газу», підставою для постачання природного газу споживачу, в першу чергу, є наявність об’єкту, який підключений до газотранспортної системи та присвоєний споживачу Оператором газорозподільної системи персональний ЕІС-код, як суб’єкту ринку природного газу. Також слід зазначити, що відповідно до ст.19 Закону України «Про ринок природного газу» «суб'єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем». Відповідно до п.39 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» «суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач». З чого вбачається, що кожний постачальник має право укласти з оператором газотранспортної системи договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для своїх споживачів до точок входу в газорозподільні системи. Також, Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493, передбачена можливість суб'єктам ринку, які бажають транспортувати газ до прямих споживачів, укласти з оператором газотранспортної системи відповідний договір на транспортування природного газу. Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», закупівля товару може включати зокрема послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів, тому просимо усунути дискримінаційну вимогу, шляхом внесення змін до тендерної документації, та надати можливість подачі тендерних пропозицій в вартість яких включено тариф на транспортування природного газу магістральними газопроводами». У разі невиконання нашого прохання змушені будемо звернутися до Антимонопольного комітету України, а у разі укладення договору за результатами проведеної закупівлі – до суду за захистом наших прав.