-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Стільці для їдальні
закупівля здійснюється згідно з ПКМУ №1178 від 12.10.2022 року зі змінами
Торги відмінено
175 014.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 875.07 UAH
мін. крок: 0.5% або 875.07 UAH
Період оскарження:
02.12.2024 15:25 - 28.12.2024 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП
СКАРГА на незаконні та дискримінаційні умови документації закупівлі ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р та статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»)
Номер:
07f79bcc13f84cb6b27fd3fd87a93d94
Ідентифікатор запиту:
UA-2024-12-02-012763-a.b1
Назва:
СКАРГА на незаконні та дискримінаційні умови документації закупівлі ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р та статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»)
Скарга:
СКАРГА
на незаконні та дискримінаційні умови документації закупівлі
( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р та статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»)
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей).
Військова частина 2193 (далі – Замовник) від 26 листопада 2024 року було оголошено процедуру закупівлі (відкриті торги з особливостями), «Стільці для їдальні» за кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них у порядку процедури відкритих торгів із особливостями (далі – Закупівля.)
Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника, переконані у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВ «АМФ Україна» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію.
Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону.
Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю.
Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні.
Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація.
Вважаємо, що деякі умови тендерної документації не відповідають чинному законодавству і є дискримінаційними до Скаржника, як для потенційного учасника процедури закупівлі, який має значний досвід здійсненні робіт відповідними предмету закупівлі.
Пов'язані документи:
Учасник
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі (Кінцева редакція).docx 06.12.2024 17:15
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі.pdf 06.12.2024 17:15
- Договір 1.pdf 06.12.2024 17:15
- Договір 2.pdf 06.12.2024 17:15
- Додаток 1. Кваліфікаційні критерії УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям.docx 06.12.2024 17:15
- Додаток 5. Технічні вимоги.doc 06.12.2024 17:15
- Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf 06.12.2024 17:15
- Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf 06.12.2024 17:15
- рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf 06.12.2024 17:15
- sign.p7s 06.12.2024 17:21
- Рішення від 10.12.2024 № 19610.pdf 10.12.2024 17:35
- Інформація про резолютивну частину рішення від 18.12.2024 № 20194.pdf 19.12.2024 12:07
- Рішення від 18.12.2024 № 20194.pdf 20.12.2024 09:28
- Додаток 1..pdf 13.12.2024 11:03
- Додаток 2..pdf 13.12.2024 11:03
- Пояснення по скарзі.docx 13.12.2024 11:03
- пояснення.pdf 13.12.2024 11:03
- Перелік змін.docx 26.12.2024 11:13
- Протокол №234 про внесення змід до ТД.docx 26.12.2024 11:13
Дата прийняття скарги до розгляду:
06.12.2024 17:30
Дата розгляду скарги:
18.12.2024 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
10.12.2024 17:35
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
20.12.2024 09:29
Дата виконання рішення Замовником:
26.12.2024 11:13
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України виконано в частині де вимагалося
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
4a23bd2ee91c4c4e9dd2c774413daecc
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 1. Вимога про надання «Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати ДСТУ ISO 14001: 2015, Сертифікат ENISO 9001:2018; Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019; Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 1. Вимога про надання «Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати ДСТУ ISO 14001: 2015, Сертифікат ENISO 9001:2018; Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019; Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Абзац 1 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT)
-Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT)
-Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT)
-Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Крім того, вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються. Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати. Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
У ряді випадків, АМКУ визначав, що надмірні вимоги щодо сертифікації або інших документів можуть бути визнані дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію. Наприклад, у рішенні АМКУ від 2019 року було визнано дискримінаційною вимогу надання сертифікатів ISO 9001 та ISO 14001 для учасників, які не займаються наданням послуг, пов'язаних із сертифікацією екології або управлінням якістю. У разі, якщо такі вимоги не є безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі, вони повинні бути скасовані або змінені.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Тендерна вимога, що зобов’язує учасника надавати сертифікати відповідності системам управління, таким як ДСТУ ISO 14001:2015, EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 45001:2019, і ДСТУ ISO 28000:2008, є необґрунтованою, оскільки зазначені сертифікати не стосуються безпосередньо предмета закупівлі — меблів.
Відповідно до принципів, визначених у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має формулювати технічні вимоги, які відповідають меті закупівлі та не дискримінують учасників. У даному випадку вимога про надання сертифікатів значно звужує коло потенційних учасників торгів, оскільки сертифікати стосуються не специфікацій товару, а процесів управління підприємством. Це створює нерівні умови для учасників, які можуть пропонувати якісні меблі, але не володіють зазначеними сертифікатами.
Крім того, згідно з усталеною практикою рішень Антимонопольного комітету України, вимоги до тендерної документації мають бути пропорційними та обґрунтованими. Наприклад, у рішенні № 5806-р/пк-пз від 19.07.2021 року АМКУ вказав, що вимога про наявність сертифікатів, які не мають безпосереднього відношення до предмета закупівлі, є дискримінаційною, оскільки обмежує можливості участі добросовісних постачальників. Аналогічну позицію зайняв Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 826/8582/21, зазначивши, що вимоги, які не обґрунтовані безпосередньою необхідністю для виконання предмета договору, порушують права учасників торгів.
Щодо суті сертифікатів, варто зазначити, що:
-ISO 14001 стосується екологічного управління і не є обов’язковим для виготовлення меблів.
-ISO 9001 стосується загальної системи управління якістю, але не є прямою гарантією відповідності меблів технічним або якісним характеристикам.
-ISO 45001 регламентує управління охороною здоров’я і безпекою праці, що не впливає на якість або функціональність меблів.
-ISO 28000 стосується управління безпекою ланцюга постачання і також не стосується характеристик меблів як кінцевого продукту.
Таким чином, вимога щодо зазначених сертифікатів є непропорційною та такою, що не відповідає меті закупівлі, а отже, порушує права учасників і принципи конкурентності. Згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник має забезпечити недискримінаційний підхід, враховуючи, що критерії оцінки учасників повинні стосуватися саме якості предмета закупівлі, а не внутрішніх процесів управління їхнім підприємством.
Абзац 1 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT)
-Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT)
-Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT)
-Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Крім того, вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються. Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати. Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
У ряді випадків, АМКУ визначав, що надмірні вимоги щодо сертифікації або інших документів можуть бути визнані дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію. Наприклад, у рішенні АМКУ від 2019 року було визнано дискримінаційною вимогу надання сертифікатів ISO 9001 та ISO 14001 для учасників, які не займаються наданням послуг, пов'язаних із сертифікацією екології або управлінням якістю. У разі, якщо такі вимоги не є безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі, вони повинні бути скасовані або змінені.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Тендерна вимога, що зобов’язує учасника надавати сертифікати відповідності системам управління, таким як ДСТУ ISO 14001:2015, EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 45001:2019, і ДСТУ ISO 28000:2008, є необґрунтованою, оскільки зазначені сертифікати не стосуються безпосередньо предмета закупівлі — меблів.
Відповідно до принципів, визначених у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має формулювати технічні вимоги, які відповідають меті закупівлі та не дискримінують учасників. У даному випадку вимога про надання сертифікатів значно звужує коло потенційних учасників торгів, оскільки сертифікати стосуються не специфікацій товару, а процесів управління підприємством. Це створює нерівні умови для учасників, які можуть пропонувати якісні меблі, але не володіють зазначеними сертифікатами.
Крім того, згідно з усталеною практикою рішень Антимонопольного комітету України, вимоги до тендерної документації мають бути пропорційними та обґрунтованими. Наприклад, у рішенні № 5806-р/пк-пз від 19.07.2021 року АМКУ вказав, що вимога про наявність сертифікатів, які не мають безпосереднього відношення до предмета закупівлі, є дискримінаційною, оскільки обмежує можливості участі добросовісних постачальників. Аналогічну позицію зайняв Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 826/8582/21, зазначивши, що вимоги, які не обґрунтовані безпосередньою необхідністю для виконання предмета договору, порушують права учасників торгів.
Щодо суті сертифікатів, варто зазначити, що:
-ISO 14001 стосується екологічного управління і не є обов’язковим для виготовлення меблів.
-ISO 9001 стосується загальної системи управління якістю, але не є прямою гарантією відповідності меблів технічним або якісним характеристикам.
-ISO 45001 регламентує управління охороною здоров’я і безпекою праці, що не впливає на якість або функціональність меблів.
-ISO 28000 стосується управління безпекою ланцюга постачання і також не стосується характеристик меблів як кінцевого продукту.
Таким чином, вимога щодо зазначених сертифікатів є непропорційною та такою, що не відповідає меті закупівлі, а отже, порушує права учасників і принципи конкурентності. Згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник має забезпечити недискримінаційний підхід, враховуючи, що критерії оцінки учасників повинні стосуватися саме якості предмета закупівлі, а не внутрішніх процесів управління їхнім підприємством.
×
-
Назва доказу:
скарга в електронному форматі
-
Повʼязаний документ:
Скарга на дискримінаційні умови закупівлі (Кінцева редакція).docx
-
-
Назва доказу:
Додаток 5 Тендерної документації
-
Повʼязаний документ:
Додаток 5. Технічні вимоги.doc
-
-
Назва доказу:
Додаток 1 Тендерної документації що містить дискримінаційні вимоги
-
Повʼязаний документ:
Додаток 1. Кваліфікаційні критерії УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям.docx
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації. 4. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 5. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
7e953c79906543c3b47654c4fe12a329
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 2. Вимога про надання «Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 2. Вимога про надання «Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Абзац 2 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
По-перше, вимога щодо надання титульного листа ТУ (Технічних умов) виробника та копії Санітарно-Епідеміологічного Висновку є надмірно специфічною та ускладнює можливість участі для більшості потенційних постачальників меблів. Багато учасників, особливо ті, хто працює в межах стандартних виробничих процесів або імпортує готову продукцію, можуть не мати власних ТУ або не бути здатними надати всі документи, зазначені у вимогах, що створює бар'єр для їх участі в тендері.
По-друге, вимога щодо реєстрації ТУ в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесення їх до бази даних «Технічні умови України», а також наявність Консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є вимогами, що не стосуються безпосередньо якості або безпеки самого продукту (меблів), а лише ставлять на перший план документообіг і адміністративні процедури, що не є обов'язковими для оцінки технічних характеристик меблів. Ці додаткові вимоги є непропорційними та не відповідають предмету закупівлі, оскільки вони стосуються внутрішніх процедур сертифікації, а не відповідності меблів до технічних чи безпекових стандартів.
По-третє, додаткові вимоги щодо змін до ТУ, рекомендованих консультуванням ДВЛ ДСНС України, є надмірно складними та можуть бути виконані лише виробниками, які мають специфічну сертифікацію та кваліфікацію в цій галузі. Це може суттєво обмежити коло постачальників і створює дискримінаційні умови для учасників, які не мають змоги виконати ці вимоги через відсутність відповідних технічних умов чи сертифікатів.
Враховуючи зазначене, вимога Замовника щодо надання специфічних документів, що не стосуються безпосередньо якості меблів, є дискримінаційною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників тендеру. Вона ускладнює можливість участі більшості виробників та постачальників, що не мають специфічних сертифікатів, відповідних ТУ чи інших документів, що фактично обмежує конкуренцію та порушує права потенційних учасників.
Вимога щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є надмірною і дискримінаційною, оскільки цей документ не передбачений законодавством України як обов’язковий для предмета закупівлі — меблів. Крім того назва документу, форма і зміст не є номративно врегулюваним, а таком Замовником не аВідповідно до чинного законодавства, вимоги до товарів, що закуповуються в межах публічних закупівель, повинні базуватись на чітко визначених нормативно-правових актах і бути необхідними для забезпечення якості або безпеки самого товару. Однак, вимога про консультативний висновок, який видається лише для специфічних випадків, не має підстав у чинному законодавстві і є штучно створеним бар'єром, що обмежує можливості участі в тендері.
«Консультативний висновок ДВЛ ДСНС України» стосується лише певних видів продукції, наприклад, тих, що підлягають спеціальному контролю з точки зору безпеки (пожежної безпеки, вибухонебезпечних матеріалів і т.п.). Для меблів цей документ не є обов'язковим і не може бути вимогою для участі у тендері, оскільки відповідні норми не передбачені жодними законами або технічними регламентами щодо меблів.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", всі вимоги до учасників повинні бути пропорційними меті закупівлі і не можуть обмежувати конкуренцію, якщо ці вимоги не мають прямого відношення до предмета закупівлі. Вимоги, що не передбачені нормативно-правовими актами або технічними регламентами, є дискримінаційними, оскільки вони не відповідають меті забезпечення якості товару і створюють нерівні умови для учасників.
Рішення АМКУ № 5723-р/пк-пз від 14.11.2019 підтверджує, що вимоги до документів, які учасники повинні надавати в тендерах, не можуть виходити за рамки нормативно-правових актів і повинні бути обґрунтованими потребами закупівлі. Згідно з цим рішенням, якщо вимога про надання певних документів не передбачена законодавством або іншими нормативними актами, замовник має скасувати таку вимогу, оскільки вона є незаконною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників.
Отже, вимога Замовника щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є незаконною і дискримінаційною, оскільки не передбачена законодавством та не має безпосереднього відношення до предмета закупівлі. Такі вимоги повинні бути скасовані, оскільки вони створюють штучні бар'єри для участі в тендері і порушують принципи законності та рівних умов для всіх учасників. Отримання документи від державних органів згідно Закону України «Про звернення громадян» займає по часу до 30 днів, а тому створює бар’єр для участі в процедурі закупівлі учаснику. Прийняти смогу зможе лише той учасник, що має попередньо специфічний документ, який не передбачений законодавством, що створює корупційний ризик.
Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:
1) https://www.dzo.com.ua/tenders/23295595;
2) https://www.dzo.com.ua/tenders/22669943.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:
-Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
- Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності(КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
Абзац 2 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
По-перше, вимога щодо надання титульного листа ТУ (Технічних умов) виробника та копії Санітарно-Епідеміологічного Висновку є надмірно специфічною та ускладнює можливість участі для більшості потенційних постачальників меблів. Багато учасників, особливо ті, хто працює в межах стандартних виробничих процесів або імпортує готову продукцію, можуть не мати власних ТУ або не бути здатними надати всі документи, зазначені у вимогах, що створює бар'єр для їх участі в тендері.
По-друге, вимога щодо реєстрації ТУ в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесення їх до бази даних «Технічні умови України», а також наявність Консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є вимогами, що не стосуються безпосередньо якості або безпеки самого продукту (меблів), а лише ставлять на перший план документообіг і адміністративні процедури, що не є обов'язковими для оцінки технічних характеристик меблів. Ці додаткові вимоги є непропорційними та не відповідають предмету закупівлі, оскільки вони стосуються внутрішніх процедур сертифікації, а не відповідності меблів до технічних чи безпекових стандартів.
По-третє, додаткові вимоги щодо змін до ТУ, рекомендованих консультуванням ДВЛ ДСНС України, є надмірно складними та можуть бути виконані лише виробниками, які мають специфічну сертифікацію та кваліфікацію в цій галузі. Це може суттєво обмежити коло постачальників і створює дискримінаційні умови для учасників, які не мають змоги виконати ці вимоги через відсутність відповідних технічних умов чи сертифікатів.
Враховуючи зазначене, вимога Замовника щодо надання специфічних документів, що не стосуються безпосередньо якості меблів, є дискримінаційною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників тендеру. Вона ускладнює можливість участі більшості виробників та постачальників, що не мають специфічних сертифікатів, відповідних ТУ чи інших документів, що фактично обмежує конкуренцію та порушує права потенційних учасників.
Вимога щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є надмірною і дискримінаційною, оскільки цей документ не передбачений законодавством України як обов’язковий для предмета закупівлі — меблів. Крім того назва документу, форма і зміст не є номративно врегулюваним, а таком Замовником не аВідповідно до чинного законодавства, вимоги до товарів, що закуповуються в межах публічних закупівель, повинні базуватись на чітко визначених нормативно-правових актах і бути необхідними для забезпечення якості або безпеки самого товару. Однак, вимога про консультативний висновок, який видається лише для специфічних випадків, не має підстав у чинному законодавстві і є штучно створеним бар'єром, що обмежує можливості участі в тендері.
«Консультативний висновок ДВЛ ДСНС України» стосується лише певних видів продукції, наприклад, тих, що підлягають спеціальному контролю з точки зору безпеки (пожежної безпеки, вибухонебезпечних матеріалів і т.п.). Для меблів цей документ не є обов'язковим і не може бути вимогою для участі у тендері, оскільки відповідні норми не передбачені жодними законами або технічними регламентами щодо меблів.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", всі вимоги до учасників повинні бути пропорційними меті закупівлі і не можуть обмежувати конкуренцію, якщо ці вимоги не мають прямого відношення до предмета закупівлі. Вимоги, що не передбачені нормативно-правовими актами або технічними регламентами, є дискримінаційними, оскільки вони не відповідають меті забезпечення якості товару і створюють нерівні умови для учасників.
Рішення АМКУ № 5723-р/пк-пз від 14.11.2019 підтверджує, що вимоги до документів, які учасники повинні надавати в тендерах, не можуть виходити за рамки нормативно-правових актів і повинні бути обґрунтованими потребами закупівлі. Згідно з цим рішенням, якщо вимога про надання певних документів не передбачена законодавством або іншими нормативними актами, замовник має скасувати таку вимогу, оскільки вона є незаконною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників.
Отже, вимога Замовника щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є незаконною і дискримінаційною, оскільки не передбачена законодавством та не має безпосереднього відношення до предмета закупівлі. Такі вимоги повинні бути скасовані, оскільки вони створюють штучні бар'єри для участі в тендері і порушують принципи законності та рівних умов для всіх учасників. Отримання документи від державних органів згідно Закону України «Про звернення громадян» займає по часу до 30 днів, а тому створює бар’єр для участі в процедурі закупівлі учаснику. Прийняти смогу зможе лише той учасник, що має попередньо специфічний документ, який не передбачений законодавством, що створює корупційний ризик.
Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:
1) https://www.dzo.com.ua/tenders/23295595;
2) https://www.dzo.com.ua/tenders/22669943.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:
-Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
- Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності(КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
×
-
Назва доказу:
Додаток 1 Тендерної документації що містить дискримінаційні вимоги
-
Повʼязаний документ:
Додаток 1. Кваліфікаційні критерії УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям.docx
-
-
Назва доказу:
аналогічне рішення Комісії №3
-
Повʼязаний документ:
рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf
-
-
Назва доказу:
аналогічне рішення Комісії №2
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf
-
-
Назва доказу:
аналогічне рішення Комісії №1
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf
-
-
Назва доказу:
Додаток 1 Тендерної документації що містить дискримінаційні вимоги
-
Повʼязаний документ:
Договір 1.pdf
-
-
Назва доказу:
договір на підтвердження досвіду і зацікавленості скаржника
-
Повʼязаний документ:
Договір 2.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації. 4. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 5. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.