-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Стільці напівм’які ISO
Завершена
1 080 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 5 400.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 5 400.00 UAH
Період оскарження:
26.11.2024 13:40 - 05.12.2024 00:00
Скарга
Розгляд припинено
КЕП
СКАРГА на незаконне рішення про визначення переможця процедури ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Номер:
79cbe0101aa949d0b16f044907f98ca6
Ідентифікатор запиту:
UA-2024-11-26-009862-a.a1
Назва:
СКАРГА на незаконне рішення про визначення переможця процедури ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Скарга:
СКАРГА
на незаконне рішення про визначення переможця процедури
( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей).
Пов'язані документи:
Учасник
- рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf 30.11.2024 15:28
- Договір 1.pdf 30.11.2024 15:28
- Договір.pdf 30.11.2024 15:28
- Додаток _ 4 до ТД_технічні вимоги_стільці напівм_які ISO_2024.docx 30.11.2024 15:28
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі.docx 30.11.2024 15:28
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі.pdf 30.11.2024 15:28
- Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf 30.11.2024 15:28
- Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf 30.11.2024 15:28
- sign.p7s 30.11.2024 15:31
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі (Кінцева редакція).docx 01.12.2024 16:52
- Скарга на дискримінаційні умови закупівлі (Кінцева редакція).pdf 01.12.2024 16:52
- sign.p7s 01.12.2024 16:56
- Доповнення до скарги на підставі абзацу 7 частини 16 статті 18 Закону.pdf 05.12.2024 12:19
- Перелік змін до тендерної документації_стільці напівм_які ISO_2024.pdf 05.12.2024 12:19
- Доповнення до скарги на підставі абзацу 7 частини 16 статті 18 Закону.docx 05.12.2024 12:19
- Перелік змін до тендерної документації_стільці напівм_які ISO_2024.docx 05.12.2024 12:19
- sign.p7s 05.12.2024 12:27
- рішення від 03.12.2024 № 19150.pdf 03.12.2024 16:30
- інформація про резолютивну частину рішення від 10.12.2024 № 19635.pdf 11.12.2024 11:46
- рішення від 10.12.2024 № 19635.pdf 12.12.2024 18:37
Дата прийняття скарги до розгляду:
30.11.2024 15:47
Дата розгляду скарги:
10.12.2024 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
03.12.2024 16:31
Причина:
Замовником відповідно до Закону про публічні закупівлі усунено порушення
Дата прийняття рішення про припинення розгляду скарги:
12.12.2024 18:41
Дата прийняття рішення про припинення розгляду скарги:
12.12.2024 18:41
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
1e8e2aa0c8c54bacb8244c517398791c
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 1. Вимога про надання «повинно бути підтверджено протоколом випробувань випробувальної лабораторії акредитованої НААУ на випробування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та виданим на підставі нього сертифікатом відповідності виданим органом з оцінки відповідності акредитованого НААУ. Протокол повинен містити фото зразка, показники стійкості та довговічності», що не передбачена законодавств
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 1. Вимога про надання «повинно бути підтверджено протоколом випробувань випробувальної лабораторії акредитованої НААУ на випробування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та виданим на підставі нього сертифікатом відповідності виданим органом з оцінки відповідності акредитованого НААУ. Протокол повинен містити фото зразка, показники стійкості та довговічності», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Таблиця 1 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«….- cтілець напівм’який ISO повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917:2014) «Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови»., п.п. 5.2.7; 5.2.7.2; 5.2.16., що в складі тендерної пропозиції повинно бути підтверджено протоколом випробувань випробувальної лабораторії акредитованої НААУ на випробування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та виданим на підставі нього сертифікатом відповідності виданим органом з оцінки відповідності акредитованого НААУ. Протокол повинен містити фото зразка, показники стійкості та довговічності..»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Вимога щодо надання протоколу випробувань випробувальної лабораторії, акредитованої НААУ, для підтвердження відповідності стільців напівм’яких ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917:2014) "Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови" є дискримінаційною з кількох підстав:
1. Надмірність вимоги для конкретного предмету закупівлі
• Невідповідність предмету закупівлі. Згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", вимоги до товару повинні бути пропорційними його характеристикам та повинні відповідати існуючим нормам законодавства і галузевим стандартам.
• Вимога щодо протоколу випробувань акредитованої лабораторії для меблів, таких як стільці напівм’які, є надмірною. Стандарт ДСТУ ГОСТ 19917:2016 стосується загальних технічних вимог до меблів, але це не обов'язково означає, що кожен учасник тендеру повинен надавати сертифікат відповідності або протокол випробувань для кожного зразка меблів.
• Стандарт ДСТУ ГОСТ 19917:2016 застосовується для виробників меблів та їх сертифікації в цілому, а не для конкретних товарів, що закуповуються. Для готових меблів зазвичай достатньо сертифікації самого виробника або постачальника, а не кожного конкретного товару.
2. Обмеження конкуренції
• Обмеження доступу для малих та середніх підприємств. Вимога надання протоколу випробувань, виданого лабораторією, акредитованою НААУ, є важким завданням для багатьох учасників тендеру, особливо для молодих компаній або мелких виробників, які можуть не мати змоги організувати таке випробування або не співпрацювати з лабораторією, акредитованою НААУ.
• Така вимога може призвести до того, що участь у тендері зможуть прийняти лише великі постачальники або ті компанії, які вже мають подібні сертифікати, що створює штучне обмеження конкуренції.
3. Невідповідність національним вимогам та стандартам
• У контексті закупівлі меблів, що виробляються в Україні, сертифікація та протоколи випробувань для більшості меблевих виробів можуть не вимагати додаткових випробувань за стандартами ISO або ГОСТ в такій формі, як вимагається для виробників продукції високого ризику або медичних товарів.
• В Україні меблева продукція має сертифікацію за стандартами, які передбачені ДСТУ, а не за міжнародними стандартами ISO, тому вимога щодо сертифікації за ДСТУ ГОСТ 19917:2016 може бути занадто вузькою і неповною для такої категорії товарів.
4. Практична неможливість виконання вимоги протягом періоду подачі пропозицій
• Тендерна документація вимагає надання протоколу випробувань, що є достатньо складним та тривалим процесом. Протокол випробувань, як правило, потребує часу для проведення тестувань і випробувань, а також акредитації лабораторії. Оскільки термін для подачі пропозицій часто становить лише 7-10 днів, виконати таку вимогу фактично неможливо без попередньої підготовки.
• Компанії, які не мають таких сертифікатів або протоколів, не зможуть виконати вимогу в такий короткий строк, що ще раз підтверджує дискримінаційний характер вимоги.
5. Корупційні ризики
• Вимога щодо сертифікації та протоколів випробувань, виданих акредитованою лабораторією, може створити корупційні ризики, оскільки участь у таких випробуваннях і процесах сертифікації часто супроводжується високими витратами. Це може спричинити ситуацію, де тільки певні компанії з довготривалими зв’язками з лабораторіями або певними акредитованими організаціями можуть дозволити собі такі витрати.
• Така вимога дає можливість для маніпуляцій з цінами та узгоджених дій між учасниками та лабораторіями, що може призвести до несправедливого розподілу контрактів.
6. Дискримінаційність для малих та середніх виробників
• Малі та середні компанії, що виробляють стільці та меблі, часто не мають змоги вкластися в сертифікаційний процес або отримати такі протоколи випробувань. Замість того щоб змагатися на основі якості та ціни, ці компанії повинні витрачати значні кошти та час на отримання додаткової документації, що робить їх нездатними брати участь в тендері.
• Таким чином, вимога фактично обмежує можливості для молодих компаній чи тих, хто не має можливості виконати такі дорогі процедури.
7. Рішення Антимонопольного комітету України
Згідно з рішеннями Антимонопольного комітету України (АМКУ), такі вимоги можуть бути визнані дискримінаційними, якщо вони не відповідають умовам конкретного предмета закупівлі. АМКУ неодноразово визнавав подібні вимоги на надання додаткових сертифікатів або протоколів випробувань як надмірні, коли вони не були прямо пов’язані з характеристиками самого товару або коли вони значно ускладнювали доступ до конкуренції.
Наприклад, у рішенні АМКУ від 2020 року було вказано, що вимога подати протокол випробувань за стандартом, що не стосується безпосередньо товару, є недоцільною і може бути скасована, якщо це призводить до обмеження конкуренції.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведених документів сторонніх організацій на матеріали, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть документи до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Тендерна документація не містить обґрунтування від Замовника підстав встановлення таких вимог.
Таблиця 1 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«….- cтілець напівм’який ISO повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917:2014) «Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови»., п.п. 5.2.7; 5.2.7.2; 5.2.16., що в складі тендерної пропозиції повинно бути підтверджено протоколом випробувань випробувальної лабораторії акредитованої НААУ на випробування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та виданим на підставі нього сертифікатом відповідності виданим органом з оцінки відповідності акредитованого НААУ. Протокол повинен містити фото зразка, показники стійкості та довговічності..»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Вимога щодо надання протоколу випробувань випробувальної лабораторії, акредитованої НААУ, для підтвердження відповідності стільців напівм’яких ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917:2014) "Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови" є дискримінаційною з кількох підстав:
1. Надмірність вимоги для конкретного предмету закупівлі
• Невідповідність предмету закупівлі. Згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", вимоги до товару повинні бути пропорційними його характеристикам та повинні відповідати існуючим нормам законодавства і галузевим стандартам.
• Вимога щодо протоколу випробувань акредитованої лабораторії для меблів, таких як стільці напівм’які, є надмірною. Стандарт ДСТУ ГОСТ 19917:2016 стосується загальних технічних вимог до меблів, але це не обов'язково означає, що кожен учасник тендеру повинен надавати сертифікат відповідності або протокол випробувань для кожного зразка меблів.
• Стандарт ДСТУ ГОСТ 19917:2016 застосовується для виробників меблів та їх сертифікації в цілому, а не для конкретних товарів, що закуповуються. Для готових меблів зазвичай достатньо сертифікації самого виробника або постачальника, а не кожного конкретного товару.
2. Обмеження конкуренції
• Обмеження доступу для малих та середніх підприємств. Вимога надання протоколу випробувань, виданого лабораторією, акредитованою НААУ, є важким завданням для багатьох учасників тендеру, особливо для молодих компаній або мелких виробників, які можуть не мати змоги організувати таке випробування або не співпрацювати з лабораторією, акредитованою НААУ.
• Така вимога може призвести до того, що участь у тендері зможуть прийняти лише великі постачальники або ті компанії, які вже мають подібні сертифікати, що створює штучне обмеження конкуренції.
3. Невідповідність національним вимогам та стандартам
• У контексті закупівлі меблів, що виробляються в Україні, сертифікація та протоколи випробувань для більшості меблевих виробів можуть не вимагати додаткових випробувань за стандартами ISO або ГОСТ в такій формі, як вимагається для виробників продукції високого ризику або медичних товарів.
• В Україні меблева продукція має сертифікацію за стандартами, які передбачені ДСТУ, а не за міжнародними стандартами ISO, тому вимога щодо сертифікації за ДСТУ ГОСТ 19917:2016 може бути занадто вузькою і неповною для такої категорії товарів.
4. Практична неможливість виконання вимоги протягом періоду подачі пропозицій
• Тендерна документація вимагає надання протоколу випробувань, що є достатньо складним та тривалим процесом. Протокол випробувань, як правило, потребує часу для проведення тестувань і випробувань, а також акредитації лабораторії. Оскільки термін для подачі пропозицій часто становить лише 7-10 днів, виконати таку вимогу фактично неможливо без попередньої підготовки.
• Компанії, які не мають таких сертифікатів або протоколів, не зможуть виконати вимогу в такий короткий строк, що ще раз підтверджує дискримінаційний характер вимоги.
5. Корупційні ризики
• Вимога щодо сертифікації та протоколів випробувань, виданих акредитованою лабораторією, може створити корупційні ризики, оскільки участь у таких випробуваннях і процесах сертифікації часто супроводжується високими витратами. Це може спричинити ситуацію, де тільки певні компанії з довготривалими зв’язками з лабораторіями або певними акредитованими організаціями можуть дозволити собі такі витрати.
• Така вимога дає можливість для маніпуляцій з цінами та узгоджених дій між учасниками та лабораторіями, що може призвести до несправедливого розподілу контрактів.
6. Дискримінаційність для малих та середніх виробників
• Малі та середні компанії, що виробляють стільці та меблі, часто не мають змоги вкластися в сертифікаційний процес або отримати такі протоколи випробувань. Замість того щоб змагатися на основі якості та ціни, ці компанії повинні витрачати значні кошти та час на отримання додаткової документації, що робить їх нездатними брати участь в тендері.
• Таким чином, вимога фактично обмежує можливості для молодих компаній чи тих, хто не має можливості виконати такі дорогі процедури.
7. Рішення Антимонопольного комітету України
Згідно з рішеннями Антимонопольного комітету України (АМКУ), такі вимоги можуть бути визнані дискримінаційними, якщо вони не відповідають умовам конкретного предмета закупівлі. АМКУ неодноразово визнавав подібні вимоги на надання додаткових сертифікатів або протоколів випробувань як надмірні, коли вони не були прямо пов’язані з характеристиками самого товару або коли вони значно ускладнювали доступ до конкуренції.
Наприклад, у рішенні АМКУ від 2020 року було вказано, що вимога подати протокол випробувань за стандартом, що не стосується безпосередньо товару, є недоцільною і може бути скасована, якщо це призводить до обмеження конкуренції.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведених документів сторонніх організацій на матеріали, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть документи до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Тендерна документація не містить обґрунтування від Замовника підстав встановлення таких вимог.
×
-
Назва доказу:
Текст скарги в електронному форматі
-
Повʼязаний документ:
Скарга на дискримінаційні умови закупівлі.docx
-
-
Назва доказу:
Додаток 4 Тедндерної документації із оскаржуваними умовами
-
Повʼязаний документ:
Додаток _ 4 до ТД_технічні вимоги_стільці напівм_які ISO_2024.docx
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - до таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2 – 4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації; 4. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункти 5.2 – 5.4 Додатку № 4 Тендерної документації; 5. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт н. Додатку №к1 Тендерної документації. 6. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 7. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
1dae43862ba14e33a0279efb1056d31b
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 2. Вимога про надання « протоколів і сертифікатів на всі матеріали меблі» що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 2. Вимога про надання « протоколів і сертифікатів на всі матеріали меблі» що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Пункт 2-4.1.2 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«2. Сертифікат відповідності згідно таблиці п. 2 «Технічні вимоги» Додатку № 4 до тендерної документації.
3. Протокол випробувань згідно таблиці п. 2 «Технічні вимоги» Додатку № 4 до тендерної документації.
4. Сертифікат/и відповідності на матеріали:
4.1.1. Сертифікат/и відповідності, чинні на момент подання тендерної пропозиції, на всі матеріали з яких складається товар, видані уповноваженим органом сертифікації або органом з оцінки відповідності.
4.1.2. Протокол/и випробувань на заглушки для труб та меблеву фурнітуру, на відповідність вимогам НРБУ-97 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протокол/и повинен/і бути виданий/і в поточному році органом з оцінки відповідності.
Протоколи та сертифікати відповідності на товар повинні бути видані на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означеного протоколу в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі).»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
1. Невиправдані вимоги до сертифікації і випробувань для конкретних товарів
Загальні сертифікати та протоколи на всі матеріали: Вимога щодо надання сертифікатів відповідності на всі матеріали, з яких складається товар, є надмірною. У разі закупівлі меблів або інших готових товарів, зазвичай не вимагається сертифікація кожного окремого компонента (наприклад, матеріалів, з яких виготовлені окремі частини меблів), якщо ці матеріали не становлять окрему частину процесу сертифікації для кінцевого продукту.
Це означає, що сертифікація на окремі матеріали, як-то заглушки для труб або меблева фурнітура, які складають частину меблів, є непропорційно деталізованою вимогою. Вона може бути важкодоступною для учасників, особливо для малих і середніх виробників, які не мають у своєму розпорядженні всіх необхідних сертифікатів на кожен компонент.
Розширена сертифікація для кожного компонента: Вимога щодо надання сертифікатів на матеріали (заглушки для труб, меблева фурнітура) та протоколів випробувань на відповідність НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України) — є завищеною для типових меблевих закупівель. Нормативи щодо радіаційної безпеки застосовуються переважно до продукції, яка контактує з радіаційно активними речовинами або є джерелом радіаційного впливу, що не стосується меблевої фурнітури чи заглушок для труб, які є стандартними компонентами меблів.
Протокол на заглушки для труб та меблеву фурнітуру зазвичай не є необхідним для цього виду товару. Вимога ж щодо протоколу випробувань для відповідності НРБУ-97 є невиправданою і порушує принципи пропорційності та розумної необхідності в рамках закупівель.
2. Неможливість виконання вимоги в короткий термін подачі пропозицій
Протокол випробувань на матеріали та сертифікати відповідності часто потребують тривалого процесу — від проведення випробувань до їх акредитації органом з оцінки відповідності. Враховуючи, що термін для подачі тендерних пропозицій часто обмежений лише 7-10 днями, такі вимоги практично неможливо виконати в такий короткий період.
Протоколи та сертифікати, що стосуються матеріалів, мають складний і тривалий процес отримання. Вони можуть вимагати додаткових тестувань і сертифікацій, що потребує часу та підготовки — цього неможливо зробити в короткий термін після оголошення тендеру.
3. Корупційні ризики
Вимога надання таких специфічних сертифікатів і протоколів може створити корупційні ризики. Якщо є необхідність у виконанні лабораторних тестів і сертифікації, це дає можливість для маніпуляцій із цінами і вибором постачальників.
У деяких випадках, особливо якщо вимога є складною або дорогою, це може призвести до ситуації, де лише ті компанії, які вже мають контакти з сертифікаційними органами, можуть дозволити собі такі витрати. Це зменшує конкуренцію і збільшує можливість корупційних змов.
4. Вимога на сертифікацію матеріалів не на предмет закупівлі
Протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані на товар (предмет закупівлі), а не на його окремі компоненти. Якщо вимога стосується сертифікації матеріалів, то це не відповідає тому, що є предметом закупівлі, який, як правило, є вже готовим продуктом (меблями, стільцями).
Вимога на сертифікацію матеріалів, таких як заглушки для труб або меблева фурнітура, є непрямою вимогою до надання документації на готовий товар, що призводить до дискримінації учасників, оскільки це вимагає додаткових затрат і часу.
5. Обмеження конкуренції та участі малих і середніх виробників
Малий і середній бізнес може не мати ресурсів для отримання всіх цих сертифікатів і протоколів. Більшість виробників меблів не будуть мати у своєму розпорядженні таких документів, що дає конкурентну перевагу великим гравцям ринку, які здатні забезпечити собі ці сертифікати за рахунок своїх ресурсів.
Це обмежує конкуренцію на тендері і може привести до того, що в ньому візьмуть участь тільки великі постачальники, які вже мають ці сертифікати, або ті, хто може дозволити собі їх отримати.
6. Порушення принципу недискримінації та рівного доступу до тендеру
Вимоги щодо надання сертифікатів відповідності та протоколів випробувань на матеріали суперечать принципу недискримінації, передбаченому статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Вони створюють необґрунтовані бар'єри для малого та середнього бізнесу, що може призвести до виключення значної кількості учасників з процесу закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведених документів сторонніх організацій на матеріали, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть документи до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Тендерна документація не містить обґрунтування від Замовника підстав встановлення таких вимог.
Пункт 2-4.1.2 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«2. Сертифікат відповідності згідно таблиці п. 2 «Технічні вимоги» Додатку № 4 до тендерної документації.
3. Протокол випробувань згідно таблиці п. 2 «Технічні вимоги» Додатку № 4 до тендерної документації.
4. Сертифікат/и відповідності на матеріали:
4.1.1. Сертифікат/и відповідності, чинні на момент подання тендерної пропозиції, на всі матеріали з яких складається товар, видані уповноваженим органом сертифікації або органом з оцінки відповідності.
4.1.2. Протокол/и випробувань на заглушки для труб та меблеву фурнітуру, на відповідність вимогам НРБУ-97 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протокол/и повинен/і бути виданий/і в поточному році органом з оцінки відповідності.
Протоколи та сертифікати відповідності на товар повинні бути видані на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означеного протоколу в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі).»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
1. Невиправдані вимоги до сертифікації і випробувань для конкретних товарів
Загальні сертифікати та протоколи на всі матеріали: Вимога щодо надання сертифікатів відповідності на всі матеріали, з яких складається товар, є надмірною. У разі закупівлі меблів або інших готових товарів, зазвичай не вимагається сертифікація кожного окремого компонента (наприклад, матеріалів, з яких виготовлені окремі частини меблів), якщо ці матеріали не становлять окрему частину процесу сертифікації для кінцевого продукту.
Це означає, що сертифікація на окремі матеріали, як-то заглушки для труб або меблева фурнітура, які складають частину меблів, є непропорційно деталізованою вимогою. Вона може бути важкодоступною для учасників, особливо для малих і середніх виробників, які не мають у своєму розпорядженні всіх необхідних сертифікатів на кожен компонент.
Розширена сертифікація для кожного компонента: Вимога щодо надання сертифікатів на матеріали (заглушки для труб, меблева фурнітура) та протоколів випробувань на відповідність НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України) — є завищеною для типових меблевих закупівель. Нормативи щодо радіаційної безпеки застосовуються переважно до продукції, яка контактує з радіаційно активними речовинами або є джерелом радіаційного впливу, що не стосується меблевої фурнітури чи заглушок для труб, які є стандартними компонентами меблів.
Протокол на заглушки для труб та меблеву фурнітуру зазвичай не є необхідним для цього виду товару. Вимога ж щодо протоколу випробувань для відповідності НРБУ-97 є невиправданою і порушує принципи пропорційності та розумної необхідності в рамках закупівель.
2. Неможливість виконання вимоги в короткий термін подачі пропозицій
Протокол випробувань на матеріали та сертифікати відповідності часто потребують тривалого процесу — від проведення випробувань до їх акредитації органом з оцінки відповідності. Враховуючи, що термін для подачі тендерних пропозицій часто обмежений лише 7-10 днями, такі вимоги практично неможливо виконати в такий короткий період.
Протоколи та сертифікати, що стосуються матеріалів, мають складний і тривалий процес отримання. Вони можуть вимагати додаткових тестувань і сертифікацій, що потребує часу та підготовки — цього неможливо зробити в короткий термін після оголошення тендеру.
3. Корупційні ризики
Вимога надання таких специфічних сертифікатів і протоколів може створити корупційні ризики. Якщо є необхідність у виконанні лабораторних тестів і сертифікації, це дає можливість для маніпуляцій із цінами і вибором постачальників.
У деяких випадках, особливо якщо вимога є складною або дорогою, це може призвести до ситуації, де лише ті компанії, які вже мають контакти з сертифікаційними органами, можуть дозволити собі такі витрати. Це зменшує конкуренцію і збільшує можливість корупційних змов.
4. Вимога на сертифікацію матеріалів не на предмет закупівлі
Протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані на товар (предмет закупівлі), а не на його окремі компоненти. Якщо вимога стосується сертифікації матеріалів, то це не відповідає тому, що є предметом закупівлі, який, як правило, є вже готовим продуктом (меблями, стільцями).
Вимога на сертифікацію матеріалів, таких як заглушки для труб або меблева фурнітура, є непрямою вимогою до надання документації на готовий товар, що призводить до дискримінації учасників, оскільки це вимагає додаткових затрат і часу.
5. Обмеження конкуренції та участі малих і середніх виробників
Малий і середній бізнес може не мати ресурсів для отримання всіх цих сертифікатів і протоколів. Більшість виробників меблів не будуть мати у своєму розпорядженні таких документів, що дає конкурентну перевагу великим гравцям ринку, які здатні забезпечити собі ці сертифікати за рахунок своїх ресурсів.
Це обмежує конкуренцію на тендері і може привести до того, що в ньому візьмуть участь тільки великі постачальники, які вже мають ці сертифікати, або ті, хто може дозволити собі їх отримати.
6. Порушення принципу недискримінації та рівного доступу до тендеру
Вимоги щодо надання сертифікатів відповідності та протоколів випробувань на матеріали суперечать принципу недискримінації, передбаченому статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Вони створюють необґрунтовані бар'єри для малого та середнього бізнесу, що може призвести до виключення значної кількості учасників з процесу закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведених документів сторонніх організацій на матеріали, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть документи до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Тендерна документація не містить обґрунтування від Замовника підстав встановлення таких вимог.
×
-
Назва доказу:
Додаток 4 Тедндерної документації із оскаржуваними умовами
-
Повʼязаний документ:
Додаток _ 4 до ТД_технічні вимоги_стільці напівм_які ISO_2024.docx
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - до таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2 – 4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації; 4. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункти 5.2 – 5.4 Додатку № 4 Тендерної документації; 5. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт н. Додатку №к1 Тендерної документації. 6. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 7. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
Порядковий номер пункту скарги:
3
Номер:
de12ab38241f48f2ab102ac05c9915a8
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 3. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 3. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Пункт 5.2.-54 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«5.2. Сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.
5.3. Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування., чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.
5.4. Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги., чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Пункт 5.2.-54 Додатку № 4 Тендерної документації передбачає:
«5.2. Сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.
5.3. Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування., чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.
5.4. Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги., чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
×
-
Назва доказу:
Додаток 4 Тедндерної документації із оскаржуваними умовами
-
Повʼязаний документ:
Додаток _ 4 до ТД_технічні вимоги_стільці напівм_які ISO_2024.docx
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - до таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2 – 4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації; 4. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункти 5.2 – 5.4 Додатку № 4 Тендерної документації; 5. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт н. Додатку №к1 Тендерної документації. 6. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 7. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
Порядковий номер пункту скарги:
4
Номер:
3bdb7e11599d4ad296da4d49ff38fb1b
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 4. Вимога про надання «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної, яка виготовлена у відповідності із чинними ТУ та ДСТУ…..», що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ПУНКТ 4. Вимога про надання «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної, яка виготовлена у відповідності із чинними ТУ та ДСТУ…..», що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Пункт 6 Додатку №4 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі» Тендерної документації передбачає:
«6. Підтвердити відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної, яка виготовлена у відповідності із чинними ТУ та ДСТУ зі сферою застосування у меблевому виробництві, шляхом надання у складі тендерної пропозиції висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству та/або протоколу випробувань виданого відповідною лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника труби сталевої електрозварної чи заявника експертизи/випробування.».
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
1. Вимога не передбачена законодавством України для даного типу товару
Згідно із Закон України "Про публічні закупівлі" (ст. 5), замовник має право встановлювати умови закупівель, але ці умови не повинні бути дискримінаційними або обмежувати конкуренцію. Вимога щодо підтвердження відповідності санітарному законодавству та надання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи стосується матеріалів, а не самого предмета закупівлі — стілець напівм’який.
Згідно з ДСТУ 4543:2018 "Меблі. Стільці для сидіння" та іншими стандартами щодо меблів, не існує вимоги щодо санітарно-гігієнічних висновків для меблів, що закуповуються для звичайного використання, зокрема для стільців. Це вимога, яка більше підходить для товарів, які можуть мати прямий вплив на здоров'я людини, таких як продукти харчування чи медичне обладнання. Вимога, встановлена в тендерній документації, не відповідає загальним вимогам для меблів, що визначені в національних стандартах та регулюються іншими правилами безпеки (наприклад, для меблів мають значення екологічні та технічні вимоги до матеріалів, а не санітарні нормативи).
2. Невідповідність вимог предмету закупівлі
У вимозі йдеться про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або протоколу випробувань для труб сталевих електрозварних, що використовується в меблевому виробництві. Проте стільці є кінцевим споживчим товаром і не потребують окремого підтвердження відповідності санітарним вимогам для матеріалів, з яких вони виготовлені, оскільки ці вимоги стосуються, в основному, матеріалів, а не готових виробів, таких як меблі. У чинному законодавстві немає вимог, що б зобов'язували подавати такі документи для готових меблів, якщо вони не є медичними пристроями чи товарами, що впливають на здоров'я.
Таке підтвердження зазвичай стосується матеріалів (труб, металів тощо), які можуть бути використані у виробництві, однак не є обов'язковими для продукції, що вже готова до споживання, як у випадку з меблями. Це створює необґрунтовані бар'єри для учасників торгів.
3. Дискримінація через додаткові вимоги
Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вимога щодо надання таких специфічних висновків або протоколів випробувань є надмірною для закупівлі меблів, оскільки вона створює додаткові фінансові та організаційні навантаження для учасників, які можуть бути непов'язаними з реальними технічними або якісними характеристиками предмета закупівлі. Вона створює бар'єри для малого та середнього бізнесу, у тому числі для тих, хто не має доступу до таких специфічних лабораторій або ресурсів.
Це порушує принципи рівного ставлення до учасників та недискримінації, оскільки учасники, які не можуть надати такі документи, виявляються відсіяними від участі у тендері без об'єктивної необхідності, що призводить до обмеження конкуренції.
4. Заборона дискримінаційних вимог
Відповідно до Рішення АМКУ № 318-р/пк-ск від 14.06.2017, яке стосується порушень в тендерній документації, встановлення вимог, що не відповідають предмету закупівлі і є надмірними, є дискримінацією учасників. У цьому рішенні Комітет наводить приклади встановлення вимог, які не мають прямого відношення до предмета закупівлі, що призводить до створення бар'єрів для учасників, які мають потенціал для участі в процедурі.
Це підтверджує, що встановлення таких вимог може бути кваліфіковано як порушення вимог Законів України щодо забезпечення справедливої конкуренції.
Висновок
• Вимога на підтвердження відповідності санітарному законодавству є незаконною та дискримінаційною для учасників торгів, оскільки вона стосується лише матеріалів, а не готової продукції.
• Відповідно до Законів України, такі вимоги не є обов'язковими для стільців як готових товарів.
• Встановлення таких вимог обмежує конкуренцію, створюючи додаткові бар'єри для учасників.
• Вимога суперечить принципам відкритості, прозорості та недискримінації, що закріплені в Законі України "Про публічні закупівлі".
Тому, замовник має усунути цю вимогу для забезпечення законності та справедливості тендерної процедури.
Згідно з чинним законодавством України, зокрема з Правилами санітарної безпеки для меблів (якщо такий товар як меблі є предметом закупівлі), санітарно-епідеміологічна експертиза має відбуватись саме щодо готового виробу, а не окремих матеріалів, що використовуються при його виготовленні. Таким чином, вимога надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи або протоколу випробувань повинна стосуватися фінішного продукту, тобто меблів — в даному випадку стільців напівм’яких, а не компонентів, таких як труби, сталеві чи інші матеріали, які є частиною процесу виробництва.
Крім того, така вимога має суттєві негативні наслідки для проведення торгів, а саме:
1. Неможливість отримання документів у період подачі тендерних пропозицій
Згідно з статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", процедура подачі тендерних пропозицій у відкритих торгах з особливостями зазвичай триває 7 днів (крім певних випадків, коли строк може бути продовжений). В цей короткий термін, особливо для нових або малих учасників ринку, отримати такі документи (висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, протоколи випробувань) неможливо. Причини:
• Часові обмеження: Санітарно-епідеміологічні висновки та протоколи випробувань на продукцію можуть вимагати кілька тижнів, а в деяких випадках навіть місяців для їх отримання, залежно від навантаження на лабораторії та інші органи, які проводять ці експертизи.
• Процедури акредитації: Лабораторії, що проводять такі випробування, повинні бути акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мати державну акредитацію на проведення таких експертиз. Оскільки ця процедура займає час, учасники не можуть за 7 днів підготувати всі необхідні документи.
• Обмеження по акредитованих органах: Крім того, необхідно врахувати, що кількість акредитованих органів для таких випробувань обмежена, і не кожен учасник має до них доступ, особливо в умовах конкурентного середовища та військового стану. Це додатково ускладнює виконання вимоги у визначений строк.
Це призводить до того, що більшість учасників не зможуть подати свої пропозиції, оскільки їм просто не вдасться отримати ці документи вчасно.
2. Корупційні ризики та обмеження конкуренції
Установлення вимоги на надання специфічних документів, що неможливо отримати за короткий період (7 днів), може призвести до серйозних корупційних ризиків:
• Нерівність умов для учасників: В умовах, коли лише окремі учасники мають можливість підготувати документи, вимога фактично вибірково відсіває більшість учасників, що створює умови для нечесної конкуренції та зловживань. Тільки ті учасники, які можуть підготувати такі документи заздалегідь, будуть мати можливість подати пропозицію. Як правило, це стосується компаній, які мають тісні зв’язки з лабораторіями або контролюючими органами.
• Можливість корупційних практик: Враховуючи, що вимога потребує специфічних документів, які можна отримати тільки через певні органи, такі умови можуть сприяти корупційним практикам. Наприклад, можливість отримання висновку може бути пов'язана з певними неформальними вимогами або сплату неофіційних зборів за прискорення процесу надання документів. Це може мати як моральні, так і правові наслідки для конкурентного середовища.
• Перевага для певних учасників: Вимога може бути спрямована на те, щоб перевагу отримали ті учасники, які вже мають необхідні документи (наприклад, компанії, які в минулому працювали з певними лабораторіями чи мають доступ до цих акредитованих органів). Це фактично призводить до ситуації, коли тільки кілька учасників можуть реально брати участь у тендері, тим самим знищуючи конкуренцію.
3. Завищені ціни через обмеження конкуренції
Невизначені вимоги, які фактично дискримінують більшість учасників, призводять до того, що у тендері братиме участь лише одна або кілька компаній, які можуть забезпечити надання необхідних документів. Внаслідок цього:
• Обмеження конкуренції: Кількість учасників, які подають пропозиції, зменшується до мінімуму, що фактично виключає конкуренцію. Коли конкуренція в тендері обмежена, це дозволяє учасникам, що залишились, встановлювати вищі ціни, оскільки у замовника немає реального вибору серед пропозицій.
• Монопольне становище: Якщо лише учасник, що має попередню інформацію/умови - матиме можливість виконати всі умови тендеру, це може призвести до монополізації постачання і як наслідок — до значного завищення цін на товар або послугу. У такому випадку замовник змушений прийняти умови цього учасника, що негативно позначиться на якості та вартості закупівлі.
Вимога надати такі документи на матеріали, що постачаються третіми сторонами (наприклад, труби, що використовуються в виготовленні стільців), не має прямого відношення до предмета закупівлі та є необґрунтованою, оскільки надання санітарних висновків на матеріали (які можуть бути лише частинами виробу) не є вимогою для закупівлі готових меблів.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді висновків санітарного законодавства до «меблів», які закупляються в даній закупівлі, , проте Скаржник не має наведеного документу до матеріалів , що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження. Крім того, тендерна документація не містить обґрунтування необхідності таких документів.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної» до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції. При цьому скаржник може надати висновок саме стовно предмету закупівлі, якої він виступає виробником.
З огляду на вищевикладене, Скаржник вважає, що вимоги пункту 6 Додатку 4 Тендерної документації «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної» матеріалів, що не є предметом закупівлі - штучно створена необґрунтована перешкода для учасників процедури закупівлі, що підлягає вилученню. Відповідно до частини 4 статті 22 та частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються. Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати. Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
У ряді випадків, АМКУ визначав, що надмірні вимоги щодо сертифікації або інших документів можуть бути визнані дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію. Наприклад, у рішенні АМКУ від 2019 року було визнано дискримінаційною вимогу надання сертифікатів ISO 9001 та ISO 14001 для учасників, які не займаються наданням послуг, пов'язаних із сертифікацією екології або управлінням якістю. У разі, якщо такі вимоги не є безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі, вони повинні бути скасовані або змінені.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Крім того, сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:
1) https://www.dzo.com.ua/tenders/23295595;
2) https://www.dzo.com.ua/tenders/22669943.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:
-Таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації;
-Пунктів 2-4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації;
-Пункт 5.2 -5.4. Додатку №4 Тендерної документації;
-Пункт 6 Додатку №4 Тендерної документації.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності(КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
Пункт 6 Додатку №4 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі» Тендерної документації передбачає:
«6. Підтвердити відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної, яка виготовлена у відповідності із чинними ТУ та ДСТУ зі сферою застосування у меблевому виробництві, шляхом надання у складі тендерної пропозиції висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству та/або протоколу випробувань виданого відповідною лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника труби сталевої електрозварної чи заявника експертизи/випробування.».
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
1. Вимога не передбачена законодавством України для даного типу товару
Згідно із Закон України "Про публічні закупівлі" (ст. 5), замовник має право встановлювати умови закупівель, але ці умови не повинні бути дискримінаційними або обмежувати конкуренцію. Вимога щодо підтвердження відповідності санітарному законодавству та надання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи стосується матеріалів, а не самого предмета закупівлі — стілець напівм’який.
Згідно з ДСТУ 4543:2018 "Меблі. Стільці для сидіння" та іншими стандартами щодо меблів, не існує вимоги щодо санітарно-гігієнічних висновків для меблів, що закуповуються для звичайного використання, зокрема для стільців. Це вимога, яка більше підходить для товарів, які можуть мати прямий вплив на здоров'я людини, таких як продукти харчування чи медичне обладнання. Вимога, встановлена в тендерній документації, не відповідає загальним вимогам для меблів, що визначені в національних стандартах та регулюються іншими правилами безпеки (наприклад, для меблів мають значення екологічні та технічні вимоги до матеріалів, а не санітарні нормативи).
2. Невідповідність вимог предмету закупівлі
У вимозі йдеться про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або протоколу випробувань для труб сталевих електрозварних, що використовується в меблевому виробництві. Проте стільці є кінцевим споживчим товаром і не потребують окремого підтвердження відповідності санітарним вимогам для матеріалів, з яких вони виготовлені, оскільки ці вимоги стосуються, в основному, матеріалів, а не готових виробів, таких як меблі. У чинному законодавстві немає вимог, що б зобов'язували подавати такі документи для готових меблів, якщо вони не є медичними пристроями чи товарами, що впливають на здоров'я.
Таке підтвердження зазвичай стосується матеріалів (труб, металів тощо), які можуть бути використані у виробництві, однак не є обов'язковими для продукції, що вже готова до споживання, як у випадку з меблями. Це створює необґрунтовані бар'єри для учасників торгів.
3. Дискримінація через додаткові вимоги
Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вимога щодо надання таких специфічних висновків або протоколів випробувань є надмірною для закупівлі меблів, оскільки вона створює додаткові фінансові та організаційні навантаження для учасників, які можуть бути непов'язаними з реальними технічними або якісними характеристиками предмета закупівлі. Вона створює бар'єри для малого та середнього бізнесу, у тому числі для тих, хто не має доступу до таких специфічних лабораторій або ресурсів.
Це порушує принципи рівного ставлення до учасників та недискримінації, оскільки учасники, які не можуть надати такі документи, виявляються відсіяними від участі у тендері без об'єктивної необхідності, що призводить до обмеження конкуренції.
4. Заборона дискримінаційних вимог
Відповідно до Рішення АМКУ № 318-р/пк-ск від 14.06.2017, яке стосується порушень в тендерній документації, встановлення вимог, що не відповідають предмету закупівлі і є надмірними, є дискримінацією учасників. У цьому рішенні Комітет наводить приклади встановлення вимог, які не мають прямого відношення до предмета закупівлі, що призводить до створення бар'єрів для учасників, які мають потенціал для участі в процедурі.
Це підтверджує, що встановлення таких вимог може бути кваліфіковано як порушення вимог Законів України щодо забезпечення справедливої конкуренції.
Висновок
• Вимога на підтвердження відповідності санітарному законодавству є незаконною та дискримінаційною для учасників торгів, оскільки вона стосується лише матеріалів, а не готової продукції.
• Відповідно до Законів України, такі вимоги не є обов'язковими для стільців як готових товарів.
• Встановлення таких вимог обмежує конкуренцію, створюючи додаткові бар'єри для учасників.
• Вимога суперечить принципам відкритості, прозорості та недискримінації, що закріплені в Законі України "Про публічні закупівлі".
Тому, замовник має усунути цю вимогу для забезпечення законності та справедливості тендерної процедури.
Згідно з чинним законодавством України, зокрема з Правилами санітарної безпеки для меблів (якщо такий товар як меблі є предметом закупівлі), санітарно-епідеміологічна експертиза має відбуватись саме щодо готового виробу, а не окремих матеріалів, що використовуються при його виготовленні. Таким чином, вимога надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи або протоколу випробувань повинна стосуватися фінішного продукту, тобто меблів — в даному випадку стільців напівм’яких, а не компонентів, таких як труби, сталеві чи інші матеріали, які є частиною процесу виробництва.
Крім того, така вимога має суттєві негативні наслідки для проведення торгів, а саме:
1. Неможливість отримання документів у період подачі тендерних пропозицій
Згідно з статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", процедура подачі тендерних пропозицій у відкритих торгах з особливостями зазвичай триває 7 днів (крім певних випадків, коли строк може бути продовжений). В цей короткий термін, особливо для нових або малих учасників ринку, отримати такі документи (висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, протоколи випробувань) неможливо. Причини:
• Часові обмеження: Санітарно-епідеміологічні висновки та протоколи випробувань на продукцію можуть вимагати кілька тижнів, а в деяких випадках навіть місяців для їх отримання, залежно від навантаження на лабораторії та інші органи, які проводять ці експертизи.
• Процедури акредитації: Лабораторії, що проводять такі випробування, повинні бути акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мати державну акредитацію на проведення таких експертиз. Оскільки ця процедура займає час, учасники не можуть за 7 днів підготувати всі необхідні документи.
• Обмеження по акредитованих органах: Крім того, необхідно врахувати, що кількість акредитованих органів для таких випробувань обмежена, і не кожен учасник має до них доступ, особливо в умовах конкурентного середовища та військового стану. Це додатково ускладнює виконання вимоги у визначений строк.
Це призводить до того, що більшість учасників не зможуть подати свої пропозиції, оскільки їм просто не вдасться отримати ці документи вчасно.
2. Корупційні ризики та обмеження конкуренції
Установлення вимоги на надання специфічних документів, що неможливо отримати за короткий період (7 днів), може призвести до серйозних корупційних ризиків:
• Нерівність умов для учасників: В умовах, коли лише окремі учасники мають можливість підготувати документи, вимога фактично вибірково відсіває більшість учасників, що створює умови для нечесної конкуренції та зловживань. Тільки ті учасники, які можуть підготувати такі документи заздалегідь, будуть мати можливість подати пропозицію. Як правило, це стосується компаній, які мають тісні зв’язки з лабораторіями або контролюючими органами.
• Можливість корупційних практик: Враховуючи, що вимога потребує специфічних документів, які можна отримати тільки через певні органи, такі умови можуть сприяти корупційним практикам. Наприклад, можливість отримання висновку може бути пов'язана з певними неформальними вимогами або сплату неофіційних зборів за прискорення процесу надання документів. Це може мати як моральні, так і правові наслідки для конкурентного середовища.
• Перевага для певних учасників: Вимога може бути спрямована на те, щоб перевагу отримали ті учасники, які вже мають необхідні документи (наприклад, компанії, які в минулому працювали з певними лабораторіями чи мають доступ до цих акредитованих органів). Це фактично призводить до ситуації, коли тільки кілька учасників можуть реально брати участь у тендері, тим самим знищуючи конкуренцію.
3. Завищені ціни через обмеження конкуренції
Невизначені вимоги, які фактично дискримінують більшість учасників, призводять до того, що у тендері братиме участь лише одна або кілька компаній, які можуть забезпечити надання необхідних документів. Внаслідок цього:
• Обмеження конкуренції: Кількість учасників, які подають пропозиції, зменшується до мінімуму, що фактично виключає конкуренцію. Коли конкуренція в тендері обмежена, це дозволяє учасникам, що залишились, встановлювати вищі ціни, оскільки у замовника немає реального вибору серед пропозицій.
• Монопольне становище: Якщо лише учасник, що має попередню інформацію/умови - матиме можливість виконати всі умови тендеру, це може призвести до монополізації постачання і як наслідок — до значного завищення цін на товар або послугу. У такому випадку замовник змушений прийняти умови цього учасника, що негативно позначиться на якості та вартості закупівлі.
Вимога надати такі документи на матеріали, що постачаються третіми сторонами (наприклад, труби, що використовуються в виготовленні стільців), не має прямого відношення до предмета закупівлі та є необґрунтованою, оскільки надання санітарних висновків на матеріали (які можуть бути лише частинами виробу) не є вимогою для закупівлі готових меблів.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді висновків санітарного законодавства до «меблів», які закупляються в даній закупівлі, , проте Скаржник не має наведеного документу до матеріалів , що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження. Крім того, тендерна документація не містить обґрунтування необхідності таких документів.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної» до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції. При цьому скаржник може надати висновок саме стовно предмету закупівлі, якої він виступає виробником.
З огляду на вищевикладене, Скаржник вважає, що вимоги пункту 6 Додатку 4 Тендерної документації «відповідність санітарному законодавству щодо встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, згідно ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), труби сталевої електрозварної» матеріалів, що не є предметом закупівлі - штучно створена необґрунтована перешкода для учасників процедури закупівлі, що підлягає вилученню. Відповідно до частини 4 статті 22 та частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються. Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати. Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
У ряді випадків, АМКУ визначав, що надмірні вимоги щодо сертифікації або інших документів можуть бути визнані дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію. Наприклад, у рішенні АМКУ від 2019 року було визнано дискримінаційною вимогу надання сертифікатів ISO 9001 та ISO 14001 для учасників, які не займаються наданням послуг, пов'язаних із сертифікацією екології або управлінням якістю. У разі, якщо такі вимоги не є безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі, вони повинні бути скасовані або змінені.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Крім того, сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:
1) https://www.dzo.com.ua/tenders/23295595;
2) https://www.dzo.com.ua/tenders/22669943.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:
-Таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації;
-Пунктів 2-4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації;
-Пункт 5.2 -5.4. Додатку №4 Тендерної документації;
-Пункт 6 Додатку №4 Тендерної документації.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності(КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
×
-
Назва доказу:
Аналогічна позиція АМКУ № 3
-
Повʼязаний документ:
рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf
-
-
Назва доказу:
Аналогічна позиція АМКУ № 2
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf
-
-
Назва доказу:
Аналогічна позиція АМКУ № 1
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf
-
-
Назва доказу:
Аналогічний договір Скаржника № 2
-
Повʼязаний документ:
Договір.pdf
-
-
Назва доказу:
Аналогічний договір Скаржника № 1
-
Повʼязаний документ:
Договір 1.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - до таблиці 1 Додатку №4 Тендерної документації; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2 – 4.1.2 Додатку №4 Тендерної документації; 4. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункти 5.2 – 5.4 Додатку № 4 Тендерної документації; 5. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт н. Додатку №к1 Тендерної документації. 6. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 7. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.