Природний газ

Тендерна документація складена з порушеннями, оскільки в Тендерній документації встановлена вимога, що до ціни природного газу як товару має бути включено витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Відповідно до пункту 45 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Відповідно до пункту 28 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Статті 23, 27 Закону України «Про ринок природного газу» незалежно від обраної моделі відокремлення Оператора ГТС забороняють такому Оператору провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу. Таким чином, транспортування та постачання природного газу є окремими видами господарської діяльності, провадження яких здійснюється окремими суб’єктами ринку природного газу. Враховуючи, що в розумінні статті 714 Цивільного Кодексу України постачання енергетичними та іншими ресурсами, в аспекті даного листа – природного газу, здійснюється через приєднану мережу, Закон України «Про ринок природного газу» гарантує всім суб’єктам ринку природного газу, в тому числі постачальникам, право доступу до таких мереж, зокрема до ( газотранспортної системи, яке полягає у можливості замовити та отримати послугу транспортування. Зазначено право гарантоване статтею 19 цього Закону. Однак, з метою створення перешкод у доступі до газотранспортної системи, дискримінації одних суб’єктів ринку та надання неконкурентних переваг іншим, на рівні підзаконних актів НКРЕКП безперешкодне право постачальників доступу до газотранспортної системи нівельоване. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ ПРАВИЛ постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; Зі змісту даний норм вбачається, що виключно споживачі укладають договори з Оператором ГТС та Операторами ГРМ. В подальшому у Кодексі ГТС, затвердженого від 30.09.2015 року № 2493, НКРЕКП впроваджена система, за якою виключно споживачу або оператору ГРМ надаються потужності точок виходу з газотранспортної системи. Відповідно виключно споживач, безпосередньо підключений до газотранспортної системи, та виключно Оператори ГРМ оплачують послуги транспортування, які визначаються відповідно до затвердженої методики. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497 затверджений Типовий договір транспортування природного газу. Відповідно до пункту 2.3 Типового Договору послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі – розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі – транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі – балансування). Постачальники як замовники послуг транспортування можуть укласти договір транспортування виключно в частині балансування. Так звані послуги балансування не мають відношення до споживачів та ними не сплачується. Ця так звана послуга балансування надається Оператором ГТС у разі допущених постачальником небалансів обсягів природного газу. Послуга фізичного транспортування природного газу замовниками послуг не оплачується, оскільки методологія тарифів на послуги транспортування визначена за моделлю(вхід/вихід) Послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи постачальниками не замовляються. Тарифи, встановленні за моделлю(вхід/вихід) оплачує споживач або імпортер, або газодобувне підприємство. У такий спосіб постачальники усунуті від можливості укладати договори транспортування з Оператором ГТС та Операторами ГРМ, за якими мали би можливість сплачувати послуги транспортування за споживача Тому, при закупівлі товару – природного газу замовник не може одночасно закупити у такого постачальника послугу транспортування та оплачувати її. Якщо такий договір буде наданий, то він не відповідає Постанові НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497, що стане підставою для звернення до НКРЕКП та АМКУ. На підставі вищевикладеного, з метою захисту прав та законних інтересів Учасника, пов’язаних з участю у процедурі закупівлі, просимо привести Тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.