природний газ

На Вашу відповідь від 11.06.18 р. повідомляємо наступне. Відповідно до пункту 45 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Відповідно до пункту 28 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Статті 23, 27 Закону України «Про ринок природного газу» незалежно від обраної моделі відокремлення Оператора ГТС забороняють такому Оператору провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу. Таким чином, транспортування та постачання природного газу є окремими видами господарської діяльності, провадження яких здійснюється окремими суб’єктами ринку природного газу. Враховуючи, що в розумінні статті 714 Цивільного Кодексу України постачання енергетичними та іншими ресурсами, в аспекті даного листа – природного газу, здійснюється через приєднану мережу, Закон України «Про ринок природного газу» гарантує всім суб’єктам ринку природного газу, в тому числі постачальникам, право доступу до таких мереж, зокрема до ( газотранспортної системи, яке полягає у можливості замовити та отримати послугу транспортування. Зазначено право гарантоване статтею 19 цього Закону. Однак, з метою створення перешкод у доступі до газотранспортної системи, дискримінації одних суб’єктів ринку та надання неконкурентних переваг іншим, на рівні підзаконних актів НКРЕКП безперешкодне право постачальників доступу до газотранспортної системи нівельоване. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ ПРАВИЛ постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; Зі змісту даний норм вбачається, що виключно споживачі укладають договори з Оператором ГТС та Операторами ГРМ. В подальшому у Кодексі ГТС, затвердженого від 30.09.2015 року № 2493, НКРЕКП впроваджена система, за якою виключно споживачу або оператору ГРМ надаються потужності точок виходу з газотранспортної системи. Відповідно виключно споживач, безпосередньо підключений до газотранспортної системи, та виключно Оператори ГРМ оплачують послуги транспортування, які визначаються відповідно до затвердженої методики. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497 затверджений Типовий договір транспортування природного газу. Відповідно до пункту 2.3 Типового Договору послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі – розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі – транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі – балансування). Постачальники як замовники послуг транспортування можуть укласти договір транспортування виключно в частині балансування. Так звані послуги балансування не мають відношення до споживачів та ними не сплачується. Ця так звана послуга балансування надається Оператором ГТС у разі допущених постачальником небалансів обсягів природного газу. Послуга фізичного транспортування природного газу замовниками послуг не оплачується, оскільки методологія тарифів на послуги транспортування визначена за моделлю(вхід/вихід) Послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи постачальниками не замовляються. Тарифи, встановленні за моделлю(вхід/вихід) оплачує споживач або імпортер, або газодобувне підприємство. У такий спосіб постачальники усунуті від можливості укладати договори транспортування з Оператором ГТС та Операторами ГРМ, за якими мали би можливість сплачувати послуги транспортування за споживача Тому, при закупівлі товару – природного газу замовник не може одночасно закупити у такого постачальника послугу транспортування та оплачувати її. Якщо такий договір буде наданий, то він не відповідає Постанові НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497, що стане підставою для звернення до НКРЕКП та АМКУ.

Тендерна документація складена з порушеннями Закону України «Про ринок природного газу», оскільки у Тендерній документації встановлена вимога, що до ціни природного газу як товару має бути включено вартість його транспортування. Жоден постачальник природного газу не має можливості включати до ціни природного газу як товару вартість його транспортування. Пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Відповідно, у пункті 17 згаданої вище статті Закону міститься визначення послуг, у пункті 22 – робіт, у пункті 32 – товарів. У пункті 31 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що природний газ є товарною продукцією, тобто товаром. Постачальник здійснює діяльність з постачання природного газу у відповідності до пункту 27 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», яким визначено, що постачальник природного газу – це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Відповідно до пункту 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу – це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Абзацом 2 частини 1 статті 23 Закону визначено, що «оператор газотранспортної системи не може проводити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу». Оскільки відбулося відокремлення функцій транспортування та розподілу від функції постачання природного газу, Оператор газотранспортної системи та Оператори газорозподільних систем не можуть одночасно поєднувати діяльність з транспортування/постачання та розподілу природного газу. Діяльність з постачання природного газу провадиться лише постачальниками природного газу. Пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 визначає договір розподілу природного газу як правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об’єкта споживача до газорозподільної системи. Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами встановлений постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3159 з подальшими змінами, внесеними постановою НКРЕКП № від 29 грудня 2015 року № 3159. Тариф встановлюється на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств (Операторів газорозподільних систем). Таким чином, цей тариф встановлюється в залежності від газорозподільного підприємства, який надає послуги розподілу споживачу. Для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів, а не до газопроводів Операторів газорозподільних систем, тариф встановлюється окремо. Постачальник не оплачує послуг транспортування природного газу Оператору ГТС, оскільки Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, у пункті 3 глави 1 Розділу ІХ визначено, що потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої підключена газорозподільна система, надається виключно оператору газорозподільної системи на період не менше одного року. Потужність фізичної точки виходу з газорозподільної системи, до якої безпосередньо підключений споживач, надана виключно Споживачу. Запроваджена НКРЕКП правова конструкція дозволяє виключно споживачам мати договірні відносини з Оператором газотранспортної системи та Операторами газорозподільних систем, і відповідно, споживач, безпосередньо підключений до газотранспортної системи, оплачує послуги транспортування Оператору ГТС, а споживач, приєднаний до газорозподільної системи, оплачує послуги транспортування у складі оплати послуг розподілу природного газу Оператору газорозподільної системи. Учасник, як постачальник природного газу не може здійснювати оплату послуг транспортування природного газу, оскільки на сьогодні можливість замовлення потужностей та їх оплати постачальником як замовником послуг транспортування не запроваджена на практиці, а можливість перерахувати Оператору газотранспортної системи оплату за послуги транспортування замість свого споживача не передбачена Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497. Договір транспортування природного газу, укладений між Постачальником та Оператором газотранспортної системи, за таких умов діє лише в частині урегулювання небалансів Постачальника. Тому, включення замовником вартості послуг транспортування до ціни газу: - встановлює, що постачальник має надати послугу транспортування природного газу, що суперечить Закону України «Про ринок природного газу»; - призведе до подвійної оплати замовником послуг транспортування природного газу, оскільки оплата за такі послуги вже включена до оплати послуг розподілу, які Замовник оплачує своєму Оператору газорозподільної системи. Це, в свою чергу, призведе до перевитрат бюджетних коштів. На підставі вищевикладеного, з метою захисту прав та законних інтересів Учасника, пов’язаних з участю у процедурі закупівлі, ПРОСИМО: внести зміни до Тендерної документації, а саме виключити вимоги, що до вартості ціни тендерної пропозиції включаються витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами.