• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Відеопередавач

Завершена

935 000.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.9% або 8 000.00 UAH
Період оскарження: 26.07.2024 14:23 - 16.08.2024 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації

Номер: 6c0e1f7ed1ad4afbb0777150e82c5b9a
Ідентифікатор запиту: UA-2024-07-26-006096-a.b1
Назва: Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Дата розгляду скарги: 08.08.2024 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 30.07.2024 17:50
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 12.08.2024 18:08
Дата виконання рішення Замовником: 16.08.2024 09:31
Коментар замовника щодо усунення порушень: Відповідно рішення № 13480-р/пк-пз від 08.08.2024 комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ( надалі – Комісія ); скарга від 27 липня 2024 UA-2024-07-26-006096-a.b1 Замовник вносить зміни у додаток 2 до тендерної документації, а саме інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідної технічної специфікації по закупівлі «Відеопередавач, код ДК 021:2015: 32260000-3 «Обладнання для передавання даних» (UA-2024-07-26-006096-a).
Автор: ФОП Бігун Владислав Олегович, Бігун Владислав 380674122103 vladbigunpr@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: f0a2c9eec85f47338ba9bbb125e8cf56
Заголовок пункту скарги: Вимога про надання сертифікації, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: Відповідно до пункту 1 Додатку №2 «Технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі» Тендерної документації Замовником встановлено обов’язок Учасника надати :
««ДСТУ EN ISO 9001:2018, виданий органом з сертифікації, що акредитований НААУ, в сфері якого повинен бути (ДК 021:2015 або КВЕД-ДК 009:2010) чинний атестат про акредитацію органу з сертифікації, звіт про аудит та Настанову з якості, якою встановлюється документована система управління якістю учасника відповідно до вимог стандарту ДСТУ EN ISO 9001;
- ДСТУ EN ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015,IDT) "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування", виданий органом з сертифікації, в сфері якого повинен бути (ДК 021:2015 або КВЕД-ДК 009:2010), чинний атестат про акредитацію органу з сертифікації та Настанову з якості, якою встановлюється система екологічного управління відповідно до вимог стандарту екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001;
- ДСТУ EN ISO 27001:2023, виданий органом з сертифікації. що акредитований НААУ, та Настанову системи управління інформаційною безпекою (СУІБ) відповідно до вимог стандарту екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 27001;».»

Вважаю вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Сертификация ДСТУ EN ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015 не поширюється до предмету цієї закупівлі «Відеопередавач» згідно ДК 021:2015:32260000-3
Обладнання для передавання даних згідно чинних норм законодавства України, який хоче запропонувати у складі своєї тендерної пропозиції учасник, тому немає підстав та учасник не зобов'язаний отримувати зазначений сертифікат, а також Замовник не має права впливати на замовника з вимогою про отримання будь-яких документів,
Що стосуються акредитації чи сертифікації, якщо такі документи не є обов'язковими. Крім того, такий сертифікат жодним чином не впливає на технічні характеристики запропонованого товару, також не є обов'язковим для здійснення продажу товарів даної категорії, а тому є дискримінаційною вимогою Замовника, що штучно звужує коло учасників.

Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі, сертифікату ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015, є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Бігуна В.О.
Слід звернути увагу, що Замовником встановлено надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності).
Отже зазначені Замовником вимоги щодо сертифікату ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015, який не має відношення до визначеного товару у тендерній документації, свідчать про прояв надмірного формалізму у своїй діяльності.

Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Крім того, сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими. Крім того, наявність сертифікату в учасника ніякі не впливає на порядок виготовлення товару, якщо учасник є постачальником, а не прямим виробником.

Також встановлена вимога є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України. Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у Документації зазначаються такі відомості, в тому числі:
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
При цьому, згідно ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Крім того, ч. 5 ст. 23 Закону встановлено, що маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Відповідно до пункт 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Отже, згідно чинного законодавства України Замовник може вимагати відповідності лише у випадках визначених чинним законодавством України. Крім того, такі сертифікати відповідності повинні бути видані згідно чинного законодавства України, а сертифікація ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015 не має встановленого порядку до предмету цієї закупівлі «Відеопередавач» згідно ДК 021:2015:32260000-3:
Обладнання для передавання даних, а тому у відповідно відсутні належні акредитовані органи, що безпосередньо можуть провірити такі критерії до ««Відеопередавач»» згідно ДК 021:2015:32260000-3:
Обладнання для передавання даних, такий порядок не визначений на законодавчому рівні в Україні як нормативно-правовий акт, не впроваджений. Так як, в офіційній державній базі даних "Законодавство України", що знаходиться за посиланням така інформація відсутня і є публічною.
Враховуючи вище зазначене, Скаржник повідомляє, що вимога про сертифікація ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015 до предмету цієї закупівлі «Відеопередавач» згідно ДК 021:2015::32260000-3:
Обладнання для передавання даних, суперечить чинному законодавству України, виходячи із вищезазначеного відсутнє зобов'язання, що в Україні до предмету цієї закупівлі «Відеопередавач» згідно ДК 021:2015::32260000-3:
Обладнання для передавання даних, щодо наявності сертифікатів чи проходження відповідності до в органів певної акредитації.
Вимога щодотакого сертифікату дискримінацією не тільки по відношенню до Скаржника, а і до інших Учасників. Так як за таких умов в даній Процедурі закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують предмет закупівлі із сертифікатом, що його не стосується та не є обов'язковим стандартом в Україні.
Враховуючи вищенаведене, потенційний учасник що має великий аналогічний досвід вимагає видалити у Додатку 2 Документації вимогу як таку, що є дискримінаційними: відповідність учасника стандарту сертифікація ДСТУ EN ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 27001:2023, ДСТУ EN ISO 14001:2015 до предмету цієї закупівлі. Вимога щодо такого сертифікату дискримінацією не тільки по відношенню до Скаржника, а і до інших Учасників. Так як за таких умов в даній Процедурі закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують предмет закупівлі із сертифікатом, що його не стосується та не є обов'язковим стандартом в Україні.
Крім того, Замовник вимагає надати сертифікати які не існують за такими назвами: "ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001), ДСТУ ISO 14001 (ISO 14001), ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (ISO 27001) ".
Встановивши вимогу надання копії чинних сертифікатів відповідності вимогам саме ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001) та ДСТУ ISO 14001 (ISO 14001), ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (ISO 27001), виданих учаснику, замовнику неможливим прийняти участь у закупівлі будь-якому учаснику з наступних причин.
Відповідно до п. 5 ст. 23 Закону "5. Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством".

Скаржник повідомляє, що в міжнародній практиці позначення, наприклад, ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001), прийнято читати як ДСТУ ISO 9001 або/чи ISO 9001 і жоден орган з сертифікації, ні вітчизняний, ні іноземний не видають сертифікати саме ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001), тому що сертифікати на відповідність ДСТУ ISO видаються вітчизняними організаціями з оцінки відповідності, а ISO – іноземними (Аналогічне рішення Антимонопльного комітету №17599 від 02.11.2023).

Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити у Додатку 2 Документації вимоги як такі, що є дискримінаційними: відповідність учасника стандарту сертифікація ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001) та ДСТУ ISO 14001 (ISO 14001), ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (ISO 27001) до предмету цієї закупівлі.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 51e47e8333de4a42a53c35645ff4fe8e
Заголовок пункту скарги: Вимога про надання сертифікації, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: Відповідно до пункту 1 Додатку №2 «Технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі» Тендерної документації Замовником встановлено обов’язок Учасника надати: «Сертифікат на систему менеджменту якості AQAP 2110:2016:2016, виданий органом із сертифікації на території України, у відповідності до чинного законодавства України, сертифікат повинен бути дійсний на дату розкриття тендерних пропозицій та надати Настанову, якою встановлюється, що система управління якості відповідає AQAP-2110..»

Вважаю вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:

Вимагання Замовником у Учасників закупівлі такого сертифікату є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Бігун В.О., так як відсутня така вимога в законодавстві України, як для виробників, так тим паче до постачальників, а документація містить вимогу стосовно всіх постачальників.
Стандарт AQAP 2110 встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО. Він охоплює такі аспекти, як керівництво, контроль якості, управління ризиками, постачання, технічні вимоги та безпеку інформації.
Стандарти НАТО серії AQAP ґрунтуються на тому, що обороноздатність залежить у значній мірі від якості оборонної продукції (систем озброєння), включаючи комплекс технічних засобів, програмного забезпечення, засобів обслуговування, персоналу і процесів, а якість найкращим чином може бути досягнута шляхом застосування комплексного системного підходу до якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції.
Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» : цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Стаття 17. Критерії оцінки пропозицій учасників закупівель.
2. Державний замовник може додатково застосовувати такі критерії:
1) рівень експлуатаційних витрат;
2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння;
3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв);
4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами).
Замовник закупівлі - КП "Хмельницькінфоцентр" не здійснює діяльність у сфері оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Стандарт AQAP встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО
Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі UA-2024-07-26-006096-a, сертифікату AQAP є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Бігуна В.О.
Слід звернути увагу, що Замовником встановлено надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності).
Отже зазначені Замовником вимоги щодо сертифікату AQAP, який не має відношення до визначеного товару у тендерній документації, свідчать про прояв надмірного формалізму у своїй діяльності.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Крім того, сертифікація AQAP не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката AQAP, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.

Крім того, відповідно до «Концепції створення системи державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення», схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 976-р від 01 листопада 2022 року встановлено, що на першому етапі розробити нормативно-правові, зокрема законодавчі, акти щодо функціонування системи державного гарантування якості у мирний час та особливий період, її організаційної структури, повноважень, функцій та відповідальності державних замовників та виконавців, інших суб’єктів системи державного гарантування якості, які гармонізовані з вимогами міжнародних стандартів ISO та стандартів НАТО серії AQAP, на даний момент відбувається розроблення порядку нормативного регулювання сертифікату стандартів НАТО серії AQAP, а тому належний порядок його впровадження/використання та дотримання на території України відсутній.

Також встановлена вимога є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України. Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у Документації зазначаються такі відомості, в тому числі:
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
При цьому, згідно ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Крім того, ч. 5 ст. 23 Закону встановлено, що маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Отже, згідно чинного законодавства України Замовник може вимагати відповідності лише у випадках визначених чинним законодавством України. Крім того, такі сертифікати відповідності повинні бути видані згідно чинного законодавства України стандарт НАТО серії AQAP не визначений на законодавчому рівні в Україні як нормативно-правовий акт, не впроваджений. Так як, в Базі даних "Законодавство України", що знаходиться за посиланням
Крім того, стандарт НАТО серії AQAP не імплементований в чинне законодавство України та не є обов'язковим стандартом в Україні.
Враховуючи вище зазначене, Скаржник повідомляє, що вимога про відповідність учасника сертифікату стандарт НАТО серії AQAP суперечить чинному законодавству України. Так як, стандарт НАТО серії AQAP не визначений на законодавчому рівні України як нормативно-правовий акт та не є чинним стандартом в Україні. Замовник не має права вимагати в Документації сертифікат згідно не діючого в Україні стандарта НАТО серії AQAP. В тексті EN 840-2 вказано, що відповідно до внутрішнього регламенту він поширюється на виробників обораного комплексу країн НАТО.
Отже, виходячи із вище зазначеного відсутнє зобов'язання, що в Україні EN 840-2 мають бути реалізовані як стандарти.
Вимога щодо сертифікату EN 840-2 є дискримінацією не тільки по відношенню до Скаржника, а і до інших Учасників. Так як за таких умов в даній Процедурі закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар із сертифікацією: сертифікат EN 840-2. Скаржник зауважує, що EN 840-2 не є обов'язковим стандартом в Україні.
В Україні відсутній прийнятний нормативно-правовий акт, що встановлює порядок впровадження учасниками стандарту НАТО серії AQAP та відсутній регламентований порядок отримання відповідного стандарту НАТО серії AQAP учасником. Крім того, Україні відсутні установи, організації, що видають підтвердження стандарту НАТО серії AQAP в порядку, що встановлений нормативно-правовими актами законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити у Додатку 2 Документації вимогу як таку, що є дискримінаційними: відповідність учасника стандарту НАТО серії AQAP.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації зі змінами № 1 від 28.12.2023 року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :

1. Тендерна документація ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ ТОРГІВ (з особливостями) ЗА ПРЕДМЕТОМ ЗАКУПІВЛІ «Відеопередавач згідно ДК 021:2015: 32260000-3
Обладнання для передавання даних» № UA-2024-07-26-006096-a.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно фізичної особи-підприємця Бігун Владислава Олеговича, із зазначенням видів економічної діяльності.

Така ж позиція визначена у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
- Рішеннях колегії АМКУ № 9174 від 22.06.2024 – 6 аркушах.

Вони стосувались розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яким було встановлено внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі та скасувати вимогу про наявність сертифікації до предмету закупівлі за відсутності відповідної регламентації на рівні законодавства України до такого товару.

Також на підтвердження зацікавленості та досвіду за предметом цієї закупівлі надаю номер закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник як Фізична особа підприємець визначений переможцем: UA-2024-07-01-006483-a; A-2024-06-18-004386-a, UA-2024-03-22-004649-a Тобто, протягом 2024 року Скаржника, як Фізична особа підприємець визначено переможцем та укладено договори за умови відсутності дискримінаційних вимог у тендерних документація.

Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.

Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог надасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому числі фізичним-особам підприємцям.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

На підтвердження спроможності виконання Скаржником договорів поставки товару умов аналогічних за напрямком(поставки техніки):, надаю документальне підтвердження/ докази у вигляді укладених за номерами закупівель договорів:
1. UA-2024-03-22-004649-a. (Договір №86 від 19.04.2024 року на 8 аркушах)
2. UA-2024-06-18-004386-a (Договір № 101 від 04.07.2024 року, на 8 аркушах).
3. UA-2024-07-01-006483-a (Договір № 222 від 24.07.2024 року, на 6 аркушах)

Крім того, підтверджую, що Скаржник здійснює діяльність самостійно як фізична-особа підприємець, та самостійно вирішує питання щодо впровадження систем сертифікації, та визначення складових продукції якщо спроможний виконати умови договору та поставити товар, крім того деякі стандарти, і сертифікати (так і вищезгаданий сертифікат) застосовуються до юридичиних осіб – виробників, а постачальник фізична особа підприємець не може його отримати, що знову ж таки створює дискримінацію від такої вимоги закупівлі.

Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях, за аналогічним напрямком поставки товарів( а саме техніки), надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем: UA-2024-06-18-004386-a ; UA-2024-03-22-004649-a, UA-2024-03-22-004649-a
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників, в тому числі фізичних –осіб підприємців.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації