-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Електроди в асортименті
дивитись Додаток №2
Завершена
1 100 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 11 000.00 UAH
мін. крок: 1% або 11 000.00 UAH
Період оскарження:
04.06.2024 14:22 - 09.06.2024 00:00
Скарга
Залишено без розгляду
КЕП
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
a8f4f89efadd49aba8a1725a568db2c5
Ідентифікатор запиту:
UA-2024-06-04-007366-a.c1
Назва:
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Додаток 2 (ТЗ).docx 07.06.2024 17:25
- Додаток 3 (ПД).docx 07.06.2024 17:25
- ТД.docx 07.06.2024 17:25
- Додаток 1.docx 07.06.2024 17:25
- Рішення від 15.08.2023 № 12788.pdf 07.06.2024 17:25
- Рішення від 10.05.2017 № 2740.pdf 07.06.2024 17:25
- Рішення від 28.02.2017 № 920.pdf 07.06.2024 17:25
- sign.p7s 07.06.2024 17:26
- Рішення від 11.06.2024 №10183.pdf 11.06.2024 16:54
Дата прийняття скарги до розгляду:
07.06.2024 17:49
Причина:
Скарга не відповідає вимогам частин 2-5 та 9 статті 18 Закону про публічні закупівлі
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду:
11.06.2024 16:55
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
3ee6585a193b4fc0b8c1d35a77cd8983
Заголовок пункту скарги:
Дискримінаційна вимога встановлена п. 3.4. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації)
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
Львівським міським комунальним підприємство «Львівтеплоенерго» торгів було розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги) ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-04-007366-a.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПлазмаТек» (надалі - Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері, ознайомившись із тендерною документацію нами встановлено, що вона містить наступні дискримінаційні вимоги:
В пункті 3.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «3.1. Поставка партії товару здійснюється на умовах DDP згідно Правил ІНКОТЕРМС – 2020 на адресу: м. Львів, вул. Д.Апостола,1.».
В пункті 3.4. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «3.4. Поставка кожної партії Товару здійснюється: протягом 2-х робочих днів від дати заявки в письмовій формі, або електронною поштою, або рекомендованою кореспонденцією.»
ТОВ «ПлазмаТек» є виробником зварювальної продукції, виробничі потужності якого знаходяться за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт. Рудниця, вул. Шевченка, буд 81. Адреса поставки товару - м. Львів, вул. Д.Апостола,1. Відстань між виробничими потужностями Постачальника та адресою поставки складає 535 кілометрів. Орієнтовний час перевезення становить товару 9 годин без урахування часу на завантаження товару.
Умови поставки DDP передбачають завантаження товару постачальником, перевезення товару постачальником та розвантаження товару покупцем. При встановлені строку поставки товару протягом 2-х робочих днів не враховано діючі обмеження встановлені у зв’язку з веденням воєнного стану, в тому числі ведення комендантської години. Підтвердження отримання кожної партії товару є підписання покупцем видаткової накладної. Видаткова накладна підписується Сторонами після розвантаження товару, однак в договорі відсутні строки розвантаження товару покупцем, що в свою чергу свідчить про те, що строк поставки не залежить виключно від дій постачальника.
Таким чином, виконати обов’язок з поставки товару протягом 2-х робочих днів від дати заявки можуть виключно постачальники, які мають виробничі потужності на території Львівської області.
Аналогічні висновки містяться в рішеннях Антимонопольного Комітету України № 2740 від 10.05.2017 та № 920 від 28.02.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПлазмаТек» (надалі - Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері, ознайомившись із тендерною документацію нами встановлено, що вона містить наступні дискримінаційні вимоги:
В пункті 3.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «3.1. Поставка партії товару здійснюється на умовах DDP згідно Правил ІНКОТЕРМС – 2020 на адресу: м. Львів, вул. Д.Апостола,1.».
В пункті 3.4. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «3.4. Поставка кожної партії Товару здійснюється: протягом 2-х робочих днів від дати заявки в письмовій формі, або електронною поштою, або рекомендованою кореспонденцією.»
ТОВ «ПлазмаТек» є виробником зварювальної продукції, виробничі потужності якого знаходяться за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт. Рудниця, вул. Шевченка, буд 81. Адреса поставки товару - м. Львів, вул. Д.Апостола,1. Відстань між виробничими потужностями Постачальника та адресою поставки складає 535 кілометрів. Орієнтовний час перевезення становить товару 9 годин без урахування часу на завантаження товару.
Умови поставки DDP передбачають завантаження товару постачальником, перевезення товару постачальником та розвантаження товару покупцем. При встановлені строку поставки товару протягом 2-х робочих днів не враховано діючі обмеження встановлені у зв’язку з веденням воєнного стану, в тому числі ведення комендантської години. Підтвердження отримання кожної партії товару є підписання покупцем видаткової накладної. Видаткова накладна підписується Сторонами після розвантаження товару, однак в договорі відсутні строки розвантаження товару покупцем, що в свою чергу свідчить про те, що строк поставки не залежить виключно від дій постачальника.
Таким чином, виконати обов’язок з поставки товару протягом 2-х робочих днів від дати заявки можуть виключно постачальники, які мають виробничі потужності на території Львівської області.
Аналогічні висновки містяться в рішеннях Антимонопольного Комітету України № 2740 від 10.05.2017 та № 920 від 28.02.2017.
×
-
Назва доказу:
Рішення Антимонопольного Комітету України № 920 від 28.02.2017.
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 28.02.2017 № 920.pdf
-
-
Назва доказу:
Рішення Антимонопольного Комітету України № 2740 від 10.05.2017
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 10.05.2017 № 2740.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації в п. 3.4. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації), а саме збільшити строк поставки товару до 10 робочих днів.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
69fc3d6ae9504e9083ad09688d100d08
Заголовок пункту скарги:
Дискримінаційна вимога встановлена п. 8.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації)
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
Львівським міським комунальним підприємство «Львівтеплоенерго» торгів було розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги) ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-04-007366-a.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПлазмаТек» (надалі - Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері, ознайомившись із тендерною документацію нами встановлено, що вона містить наступні дискримінаційні вимоги:
В пункті 8.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «8.1. У разі порушення терміну поставки, недопоставки, не поставки товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від ціни Договору за кожен день прострочення, недопоставки.»
Установлене положення проєкту договору у пункті 8.1. є необґрунтованим та таким, що суперечать загальним принципам господарювання в Україні та засадам цивільного законодавства, зокрема свободі підприємницької діяльності та справедливості, добросовісності та розумності (ст. 6 ГКУ, ст. 3 ЦКУ), по відношенню до суб'єктів господарювання, у тому числі скаржника ТОВ "ПлазмаТек", та такою, що має вплив на штучне звужуення конкуренції та порушує права та законні інтереси майбутнього переможця закупівлі (контрагента/виконавця послуг), що полягають у сплаті ним надмірно завищеної штрафної санкції у разі невиконання умов договору та можуть призвести до негативних фінансових показників.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафні санкції – це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Варто зазначити, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. В разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то штрафні санкції застосовують, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Кваліфікуючими ознаками штрафу є:
- а) можливість установлення за будь-яке порушення зобов'язання:
невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним чином тощо);
- б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Важливу роль відіграє співвідношення між сумою простроченого зобов'язання чи загальною сумою зобов'язання та розміром нарахованих штрафних санкцій.
Так, суди вважають неспівмірно високими штрафні санкції, які складають половину ціни договору (Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2019 р.), або навіть третину (Постанова Верховного Суду від 26 березня 2020 р.), чи, тим паче, коли нараховані штрафні санкції удвічі перевищують суму заборгованості (Постанова Великої Палати Верховного 30 Суду від 18 березня 2020 р.).
Іноді, суди вдаються до арифметичних обрахувань і знижують штрафні санкції у точній пропорції з розміром простроченого зобов'язання – наприклад, коли розмір непоставленої продукції склав 1/9 загального обсягу поставки, суд прийшов до висновку про стягнення лише 10% нарахованих штрафних санкцій (Постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 р.).
В іншій справі суди прийняли до уваги обрахунок прибутковості договору і дійшли висновку, що розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір прибутковості договору, є несправедливим і підлягає зменшенню (Постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 р.).
Відтак, при установленні вимоги про сплату штрафних санкцій Замовник мав би врахувати: - ступінь виконання зобов'язання виконавцем:
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Важливим є підхід, а не розмір. Аналіз судової практики показує, що положення договору не є істиною в останній інстанції, коли справа стосується стягнення штрафних санкцій, а суди все частіше використовують свої повноваження щодо зменшення розміру штрафу, нарахованого згідно з договором.
Успіх кредитора та боржника залежить від багатьох факторів. Насамперед, від здатності обох сторін довести важливі для справи обставини. Кредитору важливо довести не лише наявність прострочення і правильність розрахованих ним штрафних санкцій, але й розмір завданих йому простроченням збитків – навіть якщо він не заявляє про їх стягнення.
Боржник же може добитися суттєвого зменшення розміру штрафних санкцій, якщо зуміє довести, що їхній розмір неспівмірний з сумою заборгованості, ціною договору чи його прибутковістю, а також довести свою добросовісну поведінку. Якщо виконати договір вчасно завадили об'єктивні обставини – боржнику належить потурбуватися про доведення їхньої дійсності, а також того, що саме вони, а не будь-що інше, стали причиною прострочення. Правильне розуміння норм права, знання процесу і судової практики часто має більш вагоме значення для стягнення чи зменшення штрафних санкцій, аніж розмір штрафних санкцій, передбачений договором.
Так, з огляду на судову практику та положення чинного законодавства, ТОВ «ПлазмаТек» вважає, що належні до сплати штрафні санкції, визначені у п. 8.1. проєкту договору згідно з Додатком 3 до Документації надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що можуть настати, та мали б обраховуватися не від загальної суми договору про закупівлю, а саме від
несвоєчасно поставленого товару. Відтак, Замовник установив умови, визначені пунктом 8.1. проєкту договору, саме у даній редакції – не обґрунтовано.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПлазмаТек» (надалі - Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері, ознайомившись із тендерною документацію нами встановлено, що вона містить наступні дискримінаційні вимоги:
В пункті 8.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) заначено: «8.1. У разі порушення терміну поставки, недопоставки, не поставки товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від ціни Договору за кожен день прострочення, недопоставки.»
Установлене положення проєкту договору у пункті 8.1. є необґрунтованим та таким, що суперечать загальним принципам господарювання в Україні та засадам цивільного законодавства, зокрема свободі підприємницької діяльності та справедливості, добросовісності та розумності (ст. 6 ГКУ, ст. 3 ЦКУ), по відношенню до суб'єктів господарювання, у тому числі скаржника ТОВ "ПлазмаТек", та такою, що має вплив на штучне звужуення конкуренції та порушує права та законні інтереси майбутнього переможця закупівлі (контрагента/виконавця послуг), що полягають у сплаті ним надмірно завищеної штрафної санкції у разі невиконання умов договору та можуть призвести до негативних фінансових показників.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафні санкції – це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Варто зазначити, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. В разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то штрафні санкції застосовують, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Кваліфікуючими ознаками штрафу є:
- а) можливість установлення за будь-яке порушення зобов'язання:
невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним чином тощо);
- б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Важливу роль відіграє співвідношення між сумою простроченого зобов'язання чи загальною сумою зобов'язання та розміром нарахованих штрафних санкцій.
Так, суди вважають неспівмірно високими штрафні санкції, які складають половину ціни договору (Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2019 р.), або навіть третину (Постанова Верховного Суду від 26 березня 2020 р.), чи, тим паче, коли нараховані штрафні санкції удвічі перевищують суму заборгованості (Постанова Великої Палати Верховного 30 Суду від 18 березня 2020 р.).
Іноді, суди вдаються до арифметичних обрахувань і знижують штрафні санкції у точній пропорції з розміром простроченого зобов'язання – наприклад, коли розмір непоставленої продукції склав 1/9 загального обсягу поставки, суд прийшов до висновку про стягнення лише 10% нарахованих штрафних санкцій (Постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 р.).
В іншій справі суди прийняли до уваги обрахунок прибутковості договору і дійшли висновку, що розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір прибутковості договору, є несправедливим і підлягає зменшенню (Постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 р.).
Відтак, при установленні вимоги про сплату штрафних санкцій Замовник мав би врахувати: - ступінь виконання зобов'язання виконавцем:
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Важливим є підхід, а не розмір. Аналіз судової практики показує, що положення договору не є істиною в останній інстанції, коли справа стосується стягнення штрафних санкцій, а суди все частіше використовують свої повноваження щодо зменшення розміру штрафу, нарахованого згідно з договором.
Успіх кредитора та боржника залежить від багатьох факторів. Насамперед, від здатності обох сторін довести важливі для справи обставини. Кредитору важливо довести не лише наявність прострочення і правильність розрахованих ним штрафних санкцій, але й розмір завданих йому простроченням збитків – навіть якщо він не заявляє про їх стягнення.
Боржник же може добитися суттєвого зменшення розміру штрафних санкцій, якщо зуміє довести, що їхній розмір неспівмірний з сумою заборгованості, ціною договору чи його прибутковістю, а також довести свою добросовісну поведінку. Якщо виконати договір вчасно завадили об'єктивні обставини – боржнику належить потурбуватися про доведення їхньої дійсності, а також того, що саме вони, а не будь-що інше, стали причиною прострочення. Правильне розуміння норм права, знання процесу і судової практики часто має більш вагоме значення для стягнення чи зменшення штрафних санкцій, аніж розмір штрафних санкцій, передбачений договором.
Так, з огляду на судову практику та положення чинного законодавства, ТОВ «ПлазмаТек» вважає, що належні до сплати штрафні санкції, визначені у п. 8.1. проєкту договору згідно з Додатком 3 до Документації надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що можуть настати, та мали б обраховуватися не від загальної суми договору про закупівлю, а саме від
несвоєчасно поставленого товару. Відтак, Замовник установив умови, визначені пунктом 8.1. проєкту договору, саме у даній редакції – не обґрунтовано.
×
-
Назва доказу:
Рішення Антимонопольного Комітету України № 12788 від 15.08.2023.
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 15.08.2023 № 12788.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації в п. 8.1. проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації), а саме передбачити відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.