30230000-0 – Комп’ютерне обладнання (Багатофункційний пристрій – 30232110-8)

Шановний Замовник, уважно ознайомтесь с текстом так заявного листа та тим набором речень в примітках. Як ви вважаєте, це дійсно якийсь захист тошо, це абсурдний папірець, на який шкода навіть фарбу в принтері витрачати.

Очікувана відповідь Замовника, або учасника, який допомогає Замовнику, який вступив в зговір з учасником. Тільки питання, нащо ви посилаєтесь на попередні рішення, якщо в Україні не діє прецедентне право? Раніше Ви проводили закупівлі та не вимагали так звані листи. Зараз Вам розповіли. що таким чином можна заробити відкат? Якщо цю скаргу читає хтось вище за статусом ніж посадова особа, для того щоб переконатись в тому, що так звані листи -це в першу чергу обмеження конкуренції, зверніться листом до ТОВ Кенон Україна, та запитайте в них, хто окрім них є в Україні офіційним представником, лише ТОВ Кенон України, тому це розподіл ринка та надання так званих листів лише своїм ФОПам та ТОВ. Такий лист видається одному учаснику, який вже має "договорні" відносини з ТОВ Кенон Україна. Це корупція в читому вигляді. А ви Замовник, є частиною цих корупційних схем.

Чекаємо стандартну Замовника, який знищує конкуренцію та захищає свого учасника! Також просимо врахувати, що в Україні не діє прецеденте право, тож прохання не посилатись на рішення колегії АМКУ. На вимогу надати ТАК ЗВАНИЙ «Авторизаційний лист» - ознака корупції або змови Замовника зі зручним учасником за для забезпечення перемоги та обмеження конкуренції! Просимо вивчити законні підстави, які підтверджують юридичну нікчемність так званого листа. Просимо не надавати пояснення кшталт того, що ви хочете бути впевненим в надійності постачальника та решта. Все це суб'єктивна думка, яка не базується на Законі! Офіційність товар або те, що він завезений на миту території Україну легально - можна перевірити по серійному номер або парт номеру, та для цього не потрібен ТАК ЗВАНИЙ «Авторизаційний лист». Під час укладення будь-якого договору, та здійснення господарської діяльності учасниками правовідносин, зокрема державними Замовниками та потенційними учасниками або переможцями відповідних закупівель, обов’язковим для всіх є дотримання чинного законодавства. За своїм визначенням, Закон — це нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Іншими словaми, нормaтивно-прaвовий aкт — це документ, прийнятий у визнaченому порядку компетентним оргaном публічної влaди, у якому містяться норми прaвa. У прaвовій системі Укрaїни нормaтивно-прaвовий aкт є основним джерелом прaвa. Слід зазначити, що зобов’язання за договором, укладеним за результатами закупівлі, виникають одне перед одним, а саме між Замовником і Учасником. Зобов’язання щодо постачання товару, що закуповується, покладається саме на учасника-переможця, з яким буде укладено відповідний договір. Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Таким чином, законодавством не передбачено можливості укладення договору між замовником та учасником-переможцем, який створить обов’язок для третьої особи (виробника або офіційного дистриб’ютора) без зазначення її як сторони договору. Таким чином, у випадку, якщо виробник або офіційний дистриб’ютор з яким, учасник зобов’язаний мати партнерський договір відмовиться від своїх гарантій, які зазначені в авторизаційному листі щодо постачання або якості товару, замовник буде позбавлений правових підстав для звернення до такого виробника або офіційного дистриб’ютора з позовом – тобто буде позбавлений можливості захистити свої права в судовому порядку. В той же час, положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено можливості укладення тристороннього чи багатостороннього договору, сторонами якого, крім замовника та учасника-переможця були б треті особи. Отже, з вищевказаного вбачається, що замовник за наслідками процедури закупівлі, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», не може укласти договір, який створить обов’язки для третіх осіб (виробник або офіційний дистриб’ютор). У зв’язку з цим замовник не матиме права вимоги від виробника або його офіційного дистриб’ютора виконання умов договору. До того ж, на момент звернення, партнерській договір між виробником або його офіційним дистриб’ютором та Учасником вже може бути розірваним. Принагідно звертаємо увагу, Документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином вимагаємо скасувати вимогу про надання так званого «авторизаційного листа», адже доведено, що такий лист не має юридичної сили та не несе зобов’язань перед замовником. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не має права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до Учасників. Також, предмет закупівлі за законодавством України, не є об’єктом спеціалізованого державного регулювання та відносно нього не встановлені будь-які обмеження щодо кола осіб, які мають права здійснювати їх продаж. Норми ГКУ, Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про публічні закупівлі», ані норми інших Законів України, що регулюють господарську діяльність підприємницва не містять положення стосовно того, що оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням може здійнюватися лише з дозволу виробника товару, або його офіційного представника в країні та при пред’явленні «листа від виробника». 12 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №202-ІХ , про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів. через митний кордон України, який має на меті наблизити митне законодавство України до стандартів та практики Європейського Союзу. Це є одним з обов’язків України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. За даним Законом в нашій країні законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав, якого де-факто дотримувалися і до введення даного закону, і який означає, що правом на реалізацію продуктів має будь-хто, хто офіційно придбав легальний товар. Цим Законом підтверджується можливість ввезення оригінальної продукції і товарів офіційної торгової марки на територію держави не лише самим виробником, або його офіційним дистриб'ютором, а будь ким, хто здійснює легальне ввезення товару в країну. Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Просимо Замовника не створювати умови не рівної конкуренції та проводити заходи на протидію корупції, а не на її розповсюдження, коли в закупівлі можуть прийняти участь обмежене коло учасників, які мають домовленості або з Замовником або з виробником чи офіційним дистриб’ютором. Дискримінаційні вимоги - це пряме порушення роз'яснення Мінекономіки № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022, та як наслідок звуження потенційного кола постачальників. Дискримінаційна вимога, на меті якої зовсім не відбір надійного постачальника, а корупційна складова, адже так званий лист видається лише одному учаснику. Таким чином саме ЗАМОВНИК – обмежує конкуренцію та сприяє зростання корупції. В той же час офіційність товару можна перевірити передавши його серійні номери до представництва. Головне – істотні умови договору передбачають відповідальність постачальника за неякісний товар. Таким чином Замовник автоматично захищений від постачання неякісного товару тощо. Тож усі припущення про те, що так званий лист – це про надійного учасника – суб’єктивна думка замовника, який намагається обрати «надійного учасника» для себе. Тож це й розповсюдження корупційних схем! Нікчемність так званого листа – доведена в попередній скарзі, обґрунтована ЗАКОНОМ, а не припущеннями.

На вимогу надати авторизаційний лист (лист від виробника), повідомляємо наступне. Головним принципом підприємницької діяльності згідно П.1 Ст. 44.ГКУ є вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вільного вибору постачальників продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом. Відповідно до п.2. Ст. 43 ГКУ та п. 2 ст. 3 Закону України № 698-XII «Про підприємництво» — Редакції від 29.01.2020 року, особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Для здійснення господарської діяльності за кодом КВЕД, що відповідає даній закупівлі 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням законодавством України не передбачена необхідність отримання дозволу на право постачання Товару у виробника цього товару, або його офіційного представника, документальним засвідченням якого є «Сертифікат дистриб'ютора», або «лист від виробника» та згідно статті 4. Закону України № 698-XII «Про підприємництво» — Редакції від 29.01.2020) торгівля комп’ютерним обладнанням не відноситься до переліку видів діяльності, щодо яких застосовуються обмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Окремо звертаємо увагу на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за № 4521 -р/пк-пз від 15.04.2019 (може бути перевірено на сторінці закупівлі UA-2019-03-14-000597-a за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-14-000597-a) та № 4534 -р/пк-пз від 15.04.2019 (може бути перевірено на сторінці закупівлі UA-2019-03-15-000266-c за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-15-000266-c), якими визнано дискримінаційними вимоги щодо надання листа від виробника запропонованого обладнання, який підтверджує повноваження учасника щодо розповсюдження товарів цього виробника, оскільки за висновком органу оскарження вказані вимоги є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, так як за таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають договірні тощо стосунки саме з виробником. Також, предмет закупівлі за законодавством України, не є об’єктом спеціалізованого державного регулювання та відносно нього не встановлені будь-які обмеження щодо кола осіб, які мають права здійснювати їх продаж. Норми ГКУ, Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про публічні закупівлі», ані норми інших Законів України, що регулюють господарську діяльність підприємницва не містять положення стосовно того, що оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням може здійнюватися лише з дозволу виробника товару, або його офіційного представника в країні та при пред’явленні «листа від виробника». Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Пункт 11.ст 26 Закону України «Про публічні закупівлі», стверджує: документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб -підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. 12 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №202-ІХ , про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів. через митний кордон України, який має на меті наблизити митне законодавство України до стандартів та практики Європейського Союзу. Це є одним з обов’язків України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. За даним Законом в нашій країні законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав, якого де-факто дотримувалися і до введення даного закону, і який означає, що правом на реалізацію продуктів має будь-хто, хто офіційно придбав легальний товар. Цим Законом підтверджується можливість ввезення оригінальної продукції і товарів офіційної торгової марки на територію держави не лише самим виробником, або його офіційним дистриб'ютором, а будь ким, хто здійснює легальне ввезення товару в країну. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 Ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно Ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Гарантія успішного виконання договору, у разі акцепту, забезпечується не лист від виробника, а умовами договору та Господарським кодексом України. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 3. ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Авторизаційний лист є дискримінаційною та неправомірною вимогою і суперечить положенням ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. (зі змінами). Згідно загальних принципів господарювання за ст. 6 Господарського кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України, суб’єкт господарювання вільний у виборі контрагентів за договорами для досягнення своїх господарських цілей та отримання прибутку. Встановлення вимоги щодо надання авторизаційного листа обмежує коло можливих учасників закупівлі лише тими, що мають безпосередні правовідносини із виробником продукції та дискримінує тих потенційних учасників, хто таких відносин на пряму із підприємствами не мають. Відповідність продукції технічним вимогам Замовника підтверджується посиланням з сайту виробника про технічні характеристики продукції, та технічною пропозицією з вказаними технічними параметрами продукції, які збігаються з умовами ТД (що додається), відповідність запропонованої продукції вимогам діючих нормативних документів, стандартів, підтверджується висновком ДСЕЕ про відповідність вимогам охорони праці, екології та пожежної безпеки із зазначенням у ньому відповідності нормам безпеки. Копії цих документів, чинних на момент подачі пропозиції додаються. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Вимагаємо виключити зазначену дискримінаційну вимогу