Ц_24П-017_Технічне переоснащення газопроводу "Юліївська УКПГ-Богодухів-Степова УКПГ-ШПК" з влаштуванням автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (Полтавська обл, Чутівський район, Харківська область, Краснокутський район, Богодухівський район, Валківський район) (Код за ДК 021:2015-45220000-5-Інженерні та будівельні роботи).

Дії та рішення Замовника під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Укрзалізничавтоматика» порушують норми українського закупівельного права – ЗУ «Про публічні закупівлі» та Особливостей (Постанова КМУ №1178) та не відповідають умовам тендерної документації. А саме: - неналежний розгляд технічної частини тендерної пропозиції вказаного учасника - невиявлення невідповідностей вимогам до якісних та інших характеристик предмету закупівлі - невиявлення факту надання вказаним учасником недостовірної інформації - нездійснення відхилення тендерної пропозиції всупереч вимогам Особливостей та умовам ТД - ненадання оцінки факту місцезнаходження Виробника запропонованого устаткування на тимчасово окупованих територіях та потенційних ризиків національній безпеці - оголошення Переможцем із наміром укласти договір учасника чия пропозиція є невідповідною та мала бути відхилена

АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" ID: UA-2024-01-23-016048-a Вимога щодо усунення порушень під час проведення закупівлі Відповідно до ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація в числі іншого повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих Особливостей. Згідно із ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Відповідно до ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України до учасників господарських відносин можуть бути застосовані штрафні санкції. Проект договору, що міститься у Додатку №4 до тендерної документації, мало того що визначає кабальні штрафні санкції і величезний перелік різних підстав, через які ці штрафні санкції можуть бути застосовані до виконавця і майже нульову при цьому відповідальність для замовника (0,001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу), так ще містить абсолютно дискримінаційну умову про Технічний аудит (перевірку) відповідності умовам цього Договору обладнання, устаткування, матеріалів, персоналу та технічних засобів, які використовує Підрядник для виконання своїх зобов’язань. У відповідності зі ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Згідно зі ст. 320 Господарського кодексу України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтраажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. Зокрема проект договору згідно з Додатком №4 має безліч пунктів, відповідно до яких до виконавця будуть застосовані штрафні санкції (10, 20% від ціни договору), а також містить додатки № 6 – Перелік штрафних санкцій до Підрядника за порушення вимог в галузі ОП та ПБ, що стягуються незалежно від сплати Підрядником завданих Замовнику збитків та № 7 – Перелік порушень та штрафних санкцій до Підрядника за порушення вимог в галузі охорони навколишнього середовища. При цьому деякі пункти зі штрафними санкціями не мають відношення до якості устаткування чи робіт, до термінів виконання робіт за договором, до порушення вимог в галузі ОП і ПБ, в галузі охорони навколишнього середовища. Наприклад пункти 8.17. «В разі, якщо Підрядник не прибув на будівельний майданчик у визначений термін, згідно листа Замовника або ухиляється від підписання акту здачі-прийняття без поважних причин, Підрядник сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості будівельних та пусконалагоджувальних робіт із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Підрядник є платником ПДВ)» і 8.23. «За порушення строків надання щотижневих технічних звітів згідно з п.4.2.27. цього Договору Підрядник виплачує Замовнику штраф у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за кожний випадок порушення строків». Працівники підрядника, які мають виїхати на майданчик, можуть захворіти, чи може бути повітряна тривога, обстріли, адже тривають військові дії. Умови проекту договору в частині відповідальності сторін є нерівноправними і дискримінаційними. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня у справі № 902/417/18 запровадила механізм обмеження свободи договору з огляду на загальні засади справедливості. У цій справі Велика Палата Верховного Суду розглядала позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки, а також штрафні санкції, пов'язані із неналежним виконанням його умов. Ключове значення у даному контексті є правовий висновок Великої Палати про застосування принципу можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності. Розглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу на співмірність суми боргу за договором та штрафних санкцій, за порушення строків виконання. Показовим для Суду стало те, що загальна сума заявлених штрафних санкцій більш ніж вдвічі перевищує суму основної заборгованості. Суд зробив висновок, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж його належне виконання. В даному випадку замовнику також може бути більш «вигідне» невиконання підрядником своїх зобов’язань. Також проектом договору не передбачено передплати і вимагається надання Виконавцем банківської гарантії виконання зобов’язань за договором, надання всіх дозвільних документів і документів для підтвердження кваліфікації працівників. Отже Замовник більш ніж на 100% захистив свої інтереси і не має права встановлювати вимог щодо проведення технічного аудиту, забезпечення Виконавцем безперешкодного доступу до його бази та обладнання (в тому числі до виробничих потужностей, офісних приміщень та інших об’єктів, відвідування яких необхідне для проведення Технічного аудиту) тощо, особливо враховуючи військові дії на території України і введений у зв’язку з цим воєнний стан. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 19 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до Господарського кодексу України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний нагляд – функція спеціальних державних органів та їх посадових осіб за систематичним спостереженням за точним і неухильним дотриманням законів, інших нормативних правових актів, що здійснюється за підвідомчим даними органам питань щодо непокора їм юридичних і фізичних осіб. Замовник АТ «Укргазвидобування» не є контролюючим або перевіряючим органом, не має відповідних технічних експертів для проведення технічного чи іншого аудиту (аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення). Технічний аудит – фактично є перевіркою відповідності виконавця тим чи іншим вимогам. Але Закон України «Про публічні закупівлі» визначає перевірку учасників про їх відповідність кваліфікаційним критеріям на етапі проведення закупівлі (ст. 16), а не на етапі виконання договору. Після укладення договору оцінка відповідності виконавця законом не передбачена. Ба більше, Законом України «Про публічні закупівлі» надано можливість учасникам підтверджувати такі кваліфікаційні критерії як наявність обладнання і матеріально-технічної бази та наявність працівників відповідної кваліфікації (саме ці критерії збирається перевіряти замовник під час Технічного аудиту) за допомогою спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Більше того, такий технічний аудит створює корупційні ризики щодо отримання неправомірної вигоди посадовими особами АТ «Укргазвидобування» взамін на позитивні результати перевірки підрядника, що порушує вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (посадові особи АТ «Укргазвидобування» є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону) та іншому антикорупційному законодавству. Згідно з Антикорупційною програмою АТ «Укргазвидобування», що розміщена у відкритому доступі, під час взаємодії з діловими партнерами АТ «Укргазвидобування» повинне прагнути мінімізації ймовірності вчинення можливих фактів вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення антикорупційного законодавства під час установлення та/або реалізації правовідносин з діловим партнером. Окрім іншого, проведення будь-якого аудиту пов’язане з отриманням конфіденційної інформації або інформації, що становить комерційну таємницю. Проектом договору не врегульовані питання щодо отримання та гарантування збереження такої інформації, яка може бути отримана під час аудиту. Регламент технічного аудиту не представлено. Все це створює поле для зловживань та корупційних ризиків. Крім цього тендерна документація має суперечливі одне одному пункти щодо зміни неістотних умов договору. В тендерній документації вказано, що проект договору про закупівлю викладено у додатку №4 до тендерної документації. Істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору, а також умови, що визначені у проекті договору як істотні, та умови, які визначено істотними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668, а інші умови договору про закупівлю істотними не визнаються та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України. При цьому додаток №4 до Технічних вимог містить пункт «Подаючи свою тендерну пропозицію учасник гарантує: Укладення та виконання договору на умовах, що викладені замовником у додатку №4 до тендерної документації (проект договору).» Отже в реальності після подачі пропозиції ніякі умови договору – істотні чи неістотні, змінити неможливо. У зв’язку із зазначеним вище, ВИМАГАЄМО: 1. Повністю видалити пункт 4.8 з Проєкту договору (Додаток №4 до тендерної документації) та всі інші пункти договору, що стосуються технічного аудиту. 2. Привести у відповідність пункти тендерної документації про порядок змін умов проекту договору. 3. Видалити з проекту договору штрафні санкції, що не стосуються якості робіт і устаткування, порушення термінів виконання робіт.

Шановний Замовнику! Закупівля виконується з кодом за ДК 021:2015-45220000-5 – «Інженерні та будівельні роботи», натомісць, відповідно додатку 1 до тендерної документації, як підтвердження досвіду учасника Замовником вимагається надати відомість про виконання аналогічних договорів, предметом якого є влаштуванням автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, згідно з яким учасником виконувались роботи з постачання устаткування, монтажу мереж КВПіА, електропостачання та пусконалагоджувальні роботи, де вказані роботи, а саме «монтажу мереж … електропостачання», виконання яких відповідає коду за ДК 021:2015:45310000-3 «Електромонтажні роботи». Оскільки це порушує принципи відкритості, пропорційності, ефективності та недискримінації, а також створює реальні юридичні ризики оскарження аж до скасування закупівлі - вимагаємо усунути ці невідповідності та привести вимоги щодо досвіду учасника у відповідність означеному виду робіт по предмету закупівлі, визначеному кодом ДК 021:2015. Зокрема, усунувши вимоги про підтвердження досвіду виконання робіт, що відноситься до коду ДК 021:2015:45310000-3 «Електромонтажні роботи».