Відеореєстратори нагрудні Tecsar BDC-53-64C, або еквівалент

Шановний Замовнику, уважно ознайомившись із переліком змін № 1 до тендерної документації від 28.12.2023 затвердженої рішенням уповноваженої особи УПО ФБ в м. Києві, слід зазначити що Вами розглянути не всі питання зазначені в попередньої вимозі і я переконаний у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права Учасників на рівну конкуренцію . Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону. Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні. Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація. Такі вимоги ст. 22 Закону кореспондуються з вимогами ст. 16 Закону. Зазначимо, що вказаний перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений Законом і є вичерпним. Відповідно до Додатку №2 Тендерної документації Замовником встановлено обов’язок Учасника надати : 14. Сертифікат AQAP, виданий органом з сертифікації, який чинний на дату подання тендерної пропозиції. Вважаю вищевказані вимоги Замовника - дискримінаційними в силу наступного : Стандарт AQAP 2110 встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО. Він охоплює такі аспекти, як керівництво, контроль якості, управління ризиками, постачання, технічні вимоги та безпеку інформації. Стандарти НАТО серії AQAP ґрунтуються на тому, що обороноздатність залежить у значній мірі від якості оборонної продукції (систем озброєння), включаючи комплекс технічних засобів, програмного забезпечення, засобів обслуговування, персоналу і процесів, а якість найкращим чином може бути досягнута шляхом застосування комплексного системного підходу до якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» : цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Стаття 17. Критерії оцінки пропозицій учасників закупівель. 2. Державний замовник може додатково застосовувати такі критерії: 1) рівень експлуатаційних витрат; 2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння; 3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв); 4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами). Замовник закупівлі - Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві не здійснює діяльність у сфері оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Стандарт AQAP встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі UA-2023-12-21-022071-a, сертифікату AQAP є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель. Отже, прошу не надавати перевагу конкретному учаснику, а здійснити закупівлю в межах та у спосіб передбачений законодавством із наданням можливості рівномого ставлення до учасників процедури. Слід звернути увагу, що Замовником встановлено надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності). Отже зазначені Замовником вимоги щодо сертифікату AQAP, який не має відношення до визначеного товару у тендерній документації, свідчать про прояв надмірного формалізму у своїй діяльності. Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими та прошу внести відповідні зміни до ТД.

21.12.2023 року Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (далі — Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості), оголосило процедуру закупівлі : (відкриті торги з урахуванням Особливостей), Класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:32330000-5: Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу, Ідентифікатор закупівлі: UA-2023-12-21-022071-a Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника, переконані у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права фізичної особи – підприємця Кириченко А. В. (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію . Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону. Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні. Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до Учасників та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Такі вимоги ст. 22 Закону кореспондуються з вимогами ст. 16 Закону. Зазначимо, що вказаний перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений Законом і є вичерпним. Відповідно до Додатку №1 Тендерної документації Замовником встановлено наступні вимоги: 1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі”: - 2.1. Довідка у довільній формі, що містить інформацію про наявність у учасника (в штаті/за трудовим договором/тощо) не менше 6 (шести) працівників з досвідом роботи за фахом. Обов’язкова наявність в головного бухгалтера та/або бухгалтера та не менше 1 (одного) працівника із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі. Зазначена довідка має складатися учасником з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних». - 4.1. Оригінали/копії звітів про фінансові результати за 2021-й та 2022-й роки (разом із квитанціями про їх подачу), що підтверджують середній обсяг доходу (виручки) учасника за ці останні два звітні періоди (2021-2022 роки), який повинен складати не менше ніж очікувана вартість даної закупівлі. Відповідно до Додатку №2 Тендерної документації Замовником встановлено обов’язок Учасника надати : 14. Сертифікат AQAP, виданий органом з сертифікації, який чинний на дату подання тендерної пропозиції. Вважаю вищевказані вимоги Замовника - дискримінаційними в силу наступного : 1. Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 “Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників”. Згідно з пунктом 1.1 цієї інструкції, дія інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі – підприємства), а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю. Абзацом четвертим пункту 1.8 цієї ж інструкції передбачається три види працівників: штатні працівники, сумісники, працюючі за цивільно-правовими договорами. Отже, встановлюючи вимогу що до уваги беруться працівники, які працюють у учасника, а саме в штаті/за трудовим договором/тощо - є необґрунтованою та дискримінаційною по відношенню до учасників, які відповідно до норм діючого законодавства використовують працівників, що працюють за сумісництвом. Замовник в тендерній документації взагалі не обґрунтував необхідність встановлення умов: - наявність у учасника не менше 6 (шести) працівників з досвідом роботи за фахом. - обов’язкова наявність головного бухгалтера та/або бухгалтера та не менше 1 (одного) працівника із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі. Яким чином саме 6 (шість) працівників з досвідом роботи за фахом, при цьому не зрозуміло за яким саме фахом ( в тому числі головний бухгалтер та/або бухгалтер та не менше 1 (одного) працівника із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі, будуть впливати на здійснення поставки товару : 200 штук Відеореєстраторів нагрудних Tecsar BDC-53-64C, або еквівалент. І чому це не може бути зроблено наприклад 2 (двома) працівниками, з яких 1 (один) - ) працівник із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі та один головний бухгалтер та/або бухгалтер. Враховуючи викладене, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб’єкти господарювання, які мають в наявності вказану певну (не менше 6 (шести) кількість працівників, згідно до визначеного Замовником переліку та які перебувають на постійному місці роботи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Таку ж позицію висвітлено у рішеннях колегії АМКУ № 14401-р/пк-пз від 11.09.2023; №10669-р/пк-пз від 29.05.2020р., № 10188-р/пк-пз від 03.10.2018р., № 9941-р/пк-пз від 26.09.2018р., з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Учасник самостійно розраховує необхідну кількість працівників, яких планує залучати для дотримання та забезпечення виконання умов предмета закупівлі, тому встановлення Замовником у тендерній документації чіткої кількості працівників (не менше 6 (шести) працівників з досвідом роботи за фахом та визначених спеціальностей) створюватиме умови, які є дискримінаційними щодо учасників. Така ж позиція визначена у рішенні колегії АМКУ № 14379-р/пк-пз від 07.10.2019 з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Також на підтвердження надаю номер закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, яким Скаржник повністю виконав умови договору та поставив товар здійснюючи діяльність самостійно як Фізична особа підприємець: UA-2023-04-21-010787-a; A-2023-05-02-013577-a; UA-2023-06-02-011270-a; UA-2023-06-22-009629-a; UA-2023-06-26-008268-a; UA-2023-06-27-012924-a; UA-2023-07-07-005740-a тощо. Тобто, протягом 2023 року Скаржника визначено переможцем в більше 30 закупівлях та забезпечено виконання та реалізовано товару більше 1000 одиниць аналогічних нагрудних відеореєстраторів самостійно як Фізична особа підприємець. 2. Відповідно до статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються кваліфікаційний критерій та спосіб його підтвердження учасниками. Замовник вирішує, який спосіб підтвердження кваліфікаційного критерію встановлювати, у тому числі критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю». Цей критерій має орієнтир на документи, що може вимагати замовник, адже в ньому чітко зазначено, що він підтверджується фінансовою звітністю. Відповідно до норм діючого законодавства фінансову звітність регулюють: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі — Закон № 996); Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі — НП(С)БО 1); Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі — НП(С)БО 25); Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419. Закон № 966 визначає, що фінансова звітність — це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, яку вони зобов’язані складати на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність юридичних осіб складається з: - Балансу (Звіту про фінансовий стан) (далі — Баланс) — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. - Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (далі — Звіт про фінансові результати) — це звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід. - Звіту про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. - Звіту про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Форма і склад статей фінансової звітності визначаються в додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1.Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в примітках до фінансової звітності. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини й наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності. Відповідно до норм Закону - учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі — це у тому числі фізична особа та фізична особа — підприємець. Фізична особа — підприємець не складає фінансову звітність у тому порядку, що розглянуто вище, а тому не зможе підтвердити свою фінансову спроможність звітом про фінансові результати, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Відповідно до частини 11 статті 26 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції / пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції / пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Враховуючи, що Закон передбачає, що фінансова спроможність підтверджується саме фінансовою звітністю, то Замовник може не вимагати від такого учасника підтвердження цього кваліфікаційного критерію. Водночас тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, Замовник може встановити окремі вимоги до Учасника, що є фізичною особою — підприємцем. Такі підприємці складають і подають податкові декларації, у яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. Саме цей документ може вимагати Замовник в тендерній документації для надання Учасником — фізичною особою — підприємцем. 3. Стандарт AQAP 2110 встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО. Він охоплює такі аспекти, як керівництво, контроль якості, управління ризиками, постачання, технічні вимоги та безпеку інформації. Стандарти НАТО серії AQAP ґрунтуються на тому, що обороноздатність залежить у значній мірі від якості оборонної продукції (систем озброєння), включаючи комплекс технічних засобів, програмного забезпечення, засобів обслуговування, персоналу і процесів, а якість найкращим чином може бути досягнута шляхом застосування комплексного системного підходу до якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» : цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Стаття 17. Критерії оцінки пропозицій учасників закупівель. 2. Державний замовник може додатково застосовувати такі критерії: 1) рівень експлуатаційних витрат; 2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння; 3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв); 4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами). Замовник закупівлі - Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві не здійснює діяльність у сфері оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Стандарт AQAP встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі UA-2023-12-21-022071-a, сертифікату AQAP є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими. Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому числі фізичним-особам підприємцям. З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель. На підтвердження спроможності виконання Скаржником умов аналогічних договорів поставки товару : класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:32330000-5: Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу, надаю документальне підтвердження/ докази у вигляді укладених (виконаних) договорів та первинних документів (акти, накладні) на підтвердження їх фактичного виконання. В тому числі на ремонт обладнання (нагрудного відеореєстратору) з аналогічним предметом закупівлі, за номером закупівлі UA-2023-04-20-003769-a. Крім того, підтверджую, що Скаржник здійснює діяльність самостійно як фізична-особа підприємець, та самостійно вирішує питання щодо наймання працівників або може взагалі не наймати фахівців якщо спроможний виконати умови договору та поставити товар. Також на підтвердження надаю номер закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, яким Скаржник повністю виконав умови договору та поставив товар: UA-2023-04-21-010787-a; A-2023-05-02-013577-a; UA-2023-06-02-011270-a; UA-2023-06-22-009629-a; UA-2023-06-26-008268-a; UA-2023-06-27-012924-a; UA-2023-07-07-005740-a тощо. Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі», ПРОШУ 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги.

Вважаю вимоги Замовника - дискримінаційними в силу наступного : 1. Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 “Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників”. Згідно з пунктом 1.1 цієї інструкції, дія інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі – підприємства), а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю. Абзацом четвертим пункту 1.8 цієї ж інструкції передбачається три види працівників: штатні працівники, сумісники, працюючі за цивільно-правовими договорами. Отже, встановлюючи вимогу що до уваги беруться працівники, які працюють у учасника, а саме в штаті/за трудовим договором/тощо - є необґрунтованою та дискримінаційною по відношенню до учасників, які відповідно до норм діючого законодавства використовують працівників, що працюють за сумісництвом. Замовник в тендерній документації взагалі не обґрунтував необхідність встановлення умов: - наявність у учасника не менше 6 (шести) працівників з досвідом роботи за фахом. - обов’язкова наявність головного бухгалтера та/або бухгалтера та не менше 1 (одного) працівника із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі. Яким чином саме 6 (шість) працівників з досвідом роботи за фахом, при цьому не зрозуміло за яким саме фахом ( в тому числі головний бухгалтер та/або бухгалтер та не менше 1 (одного) працівника із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі, будуть впливати на здійснення поставки товару : 200 штук Відеореєстраторів нагрудних Tecsar BDC-53-64C, або еквівалент. І чому це не може бути зроблено наприклад 2 (двома) працівниками, з яких 1 (один) - ) працівник із знанням асортименту товару, що є предметом закупівлі та один головний бухгалтер та/або бухгалтер. Враховуючи викладене, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб’єкти господарювання, які мають в наявності вказану певну (не менше 6 (шести) кількість працівників, згідно до визначеного Замовником переліку та які перебувають на постійному місці роботи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Таку ж позицію висвітлено у рішеннях колегії АМКУ № 14401-р/пк-пз від 11.09.2023; №10669-р/пк-пз від 29.05.2020р., № 10188-р/пк-пз від 03.10.2018р., № 9941-р/пк-пз від 26.09.2018р., з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Учасник самостійно розраховує необхідну кількість працівників, яких планує залучати для дотримання та забезпечення виконання умов предмета закупівлі, тому встановлення Замовником у тендерній документації чіткої кількості працівників (не менше 6 (шести) працівників з досвідом роботи за фахом та визначених спеціальностей) створюватиме умови, які є дискримінаційними щодо учасників. Така ж позиція визначена у рішенні колегії АМКУ № 14379-р/пк-пз від 07.10.2019 з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Також на підтвердження надаю номер закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, яким Скаржник повністю виконав умови договору та поставив товар здійснюючи діяльність самостійно як Фізична особа підприємець: UA-2023-04-21-010787-a; A-2023-05-02-013577-a; UA-2023-06-02-011270-a; UA-2023-06-22-009629-a; UA-2023-06-26-008268-a; UA-2023-06-27-012924-a; UA-2023-07-07-005740-a тощо. Тобто, протягом 2023 року Скаржника визначено переможцем в більше 30 закупівлях та забезпечено виконання та реалізовано товару більше 1000 одиниць аналогічних нагрудних відеореєстраторів самостійно як Фізична особа підприємець. 2. Відповідно до статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються кваліфікаційний критерій та спосіб його підтвердження учасниками. Замовник вирішує, який спосіб підтвердження кваліфікаційного критерію встановлювати, у тому числі критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю». Цей критерій має орієнтир на документи, що може вимагати замовник, адже в ньому чітко зазначено, що він підтверджується фінансовою звітністю. Відповідно до норм діючого законодавства фінансову звітність регулюють: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі — Закон № 996); Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі — НП(С)БО 1); Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі — НП(С)БО 25); Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419. Закон № 966 визначає, що фінансова звітність — це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, яку вони зобов’язані складати на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність юридичних осіб складається з: - Балансу (Звіту про фінансовий стан) (далі — Баланс) — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. - Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (далі — Звіт про фінансові результати) — це звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід. - Звіту про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. - Звіту про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Форма і склад статей фінансової звітності визначаються в додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1.Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в примітках до фінансової звітності. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини й наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності. Відповідно до норм Закону - учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі — це у тому числі фізична особа та фізична особа — підприємець. Фізична особа — підприємець не складає фінансову звітність у тому порядку, що розглянуто вище, а тому не зможе підтвердити свою фінансову спроможність звітом про фінансові результати, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Відповідно до частини 11 статті 26 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції / пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції / пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Враховуючи, що Закон передбачає, що фінансова спроможність підтверджується саме фінансовою звітністю, то Замовник може не вимагати від такого учасника підтвердження цього кваліфікаційного критерію. Водночас тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, Замовник може встановити окремі вимоги до Учасника, що є фізичною особою — підприємцем. Такі підприємці складають і подають податкові декларації, у яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. Саме цей документ може вимагати Замовник в тендерній документації для надання Учасником — фізичною особою — підприємцем. 3. Стандарт AQAP 2110 встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО. Він охоплює такі аспекти, як керівництво, контроль якості, управління ризиками, постачання, технічні вимоги та безпеку інформації. Стандарти НАТО серії AQAP ґрунтуються на тому, що обороноздатність залежить у значній мірі від якості оборонної продукції (систем озброєння), включаючи комплекс технічних засобів, програмного забезпечення, засобів обслуговування, персоналу і процесів, а якість найкращим чином може бути досягнута шляхом застосування комплексного системного підходу до якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» : цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Стаття 17. Критерії оцінки пропозицій учасників закупівель. 2. Державний замовник може додатково застосовувати такі критерії: 1) рівень експлуатаційних витрат; 2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння; 3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв); 4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами). Замовник закупівлі - Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві не здійснює діяльність у сфері оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Стандарт AQAP встановлює вимоги до систем менеджменту, які застосовуються в оборонних та промислових підприємствах, що співпрацюють з НАТО Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі UA-2023-12-21-022071-a, сертифікату AQAP є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця Кириченко А.В. Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими. Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому числі фізичним-особам підприємцям. З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель. На підтвердження спроможності виконання Скаржником умов аналогічних договорів поставки товару : класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:32330000-5: Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу, надаю документальне підтвердження/ докази у вигляді укладених (виконаних) договорів та первинних документів (акти, накладні) на підтвердження їх фактичного виконання. В тому числі на ремонт обладнання (нагрудного відеореєстратору) з аналогічним предметом закупівлі, за номером закупівлі UA-2023-04-20-003769-a. Крім того, підтверджую, що Скаржник здійснює діяльність самостійно як фізична-особа підприємець, та самостійно вирішує питання щодо наймання працівників або може взагалі не наймати фахівців якщо спроможний виконати умови договору та поставити товар. Також на підтвердження надаю номер закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, яким Скаржник повністю виконав умови договору та поставив товар: UA-2023-04-21-010787-a; A-2023-05-02-013577-a; UA-2023-06-02-011270-a; UA-2023-06-22-009629-a; UA-2023-06-26-008268-a; UA-2023-06-27-012924-a; UA-2023-07-07-005740-a тощо. На підставі викладеного, прошу внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги.