• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія – (електрична енергія) без розподілу

на 2024рік

Завершена

308 320.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 3 083.20 UAH
Період оскарження: 20.11.2023 18:07 - 25.11.2023 00:00
Вимога
Залишено без розгляду

Незаконна вимога

Номер: f9449d26d32942199b23308d847eb877
Ідентифікатор запиту: UA-2023-11-20-017139-a.b4
Назва: Незаконна вимога
Вимога:
Тендерною документацією вимагається: «Відповідно до ст. 131 Кодексу цивільного захисту України на виконання положень Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій» від 9 жовтня 2013 р. № 738, учасники у складі своїх тендерних пропозицій надають інформацію від територіального органу ДСНС України про наявність (із зазначенням кількості) або про відсутність надзвичайних ситуацій на підприємстві учасника за період 2022-2023 року.». Згідно Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 738 (далі - Порядок): «7. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання ведуть облік надзвичайних ситуацій, що виникають на їх територіях та об’єктах, у такому порядку: 1) подають ДСНС або її територіальним органам, відповідним регіональним або місцевим комісіям з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (додатково для суб’єктів господарювання) повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації та закінчення робіт із ліквідації її наслідків за формою згідно з додатком 2; {Підпункт 1 пункту 7 в редакції Постанови КМ № 1405 від 29.12.2021} 2) обліковують надзвичайну ситуацію відповідно до прийнятих рішень регіональних або місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій про визначення рівня надзвичайної ситуації та встановлення межі зони, на якій виникла надзвичайна ситуація (у разі їх прийняття), а також рішення про визначення рівня надзвичайної ситуації (експертного висновку) ДСНС у журналі обліку надзвичайних ситуацій за формою згідно з додатком 3, який ведеться в електронній або паперовій формі; {Підпункт 2 пункту 7 в редакції Постанови КМ № 1405 від 29.12.2021} 3) за запитом ДСНС подають наявні інформаційні матеріали щодо наслідків надзвичайної ситуації за формою згідно з додатком 4. {Пункт 7 доповнено підпунктом 3 згідно з Постановою КМ № 1405 від 29.12.2021} 8. Облікові дані про надзвичайні ситуації надаються ДСНС, центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам на їх запити. 9. ДСНС та її територіальні органи, а також центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання на підставі облікових даних про надзвичайні ситуації проводять аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій і вживають заходів до їх недопущення.» Таким чином зазначеним Порядком передбачено надання підприємствами облікових даних про надзвичайні ситуації на запити, які надходять зокрема від ДСНС, які на підставі отриманої інформації проводять аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій. Порядком не передбачено надання інформації від територіального органу ДСНС України про наявність (із зазначенням кількості) або про відсутність надзвичайних ситуацій на певному підприємстві. Таким чином вимога надати інформацію від територіального органу ДСНС України про наявність (із зазначенням кількості) або про відсутність надзвичайних ситуацій на підприємстві учасника за період 2022-2023 року є незаконною та суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином вимога щодо надання документів, не передбачених чинним законодавством, не є обґрунтованою та дискримінує потенційних учасників, що є порушенням ст. 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищевикладене, вимагаємо усунути порушення та привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства. Просимо врахувати, що у випадку відсутності належного реагування на дане звернення ми залишаємо право звертатися до Антимонопольного комітету України та/або інших контролюючих чи правоохоронних органів.
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: Шановний Учаснику! Відповідно до ст. 131 Кодексу цивільного захисту України на виконання положень Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій» від 9 жовтня 2013 р. № 738, учасники у складі своїх тендерних пропозицій надають інформацію від територіального органу ДСНС України про наявність (із зазначенням кількості) або про відсутність надзвичайних ситуацій на підприємстві учасника за період 2022-2023 року. Даний Порядок визначає вимоги до ведення обліку надзвичайних ситуацій, що виникли на території України. Облік надзвичайних ситуацій в Україні ведуть ДСНС та її територіальні органи, а також центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Інформацію про наявність або відсутність надзвичайних ситуацій на підприємстві безперешкодно надають територіальні органи ДСНС України за запитом. Згідно ст.5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Публічна інформація − це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Якщо така інформація відсутня у вільному доступі, особа може звернутися до органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (далі – розпорядники інформації) із запитом на її отримання. Розпорядник інформації надає відповідь на запит не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. У деяких випадках відповідь може бути надана не пізніше 48 годин. Інформація на запит надається безкоштовно. Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Отже, у вас є достатньо часу для отримання інформації, зазначеної у тендерній документації. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»з урахуванням Особливостей. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник не вважає встановлену вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників, а також те, що вимоги тендерної документації порушують законодавство у сферу публічних закупівель. У зв’язку з наведеним, відсутні підстави для внесення змін до тендерної документації.
Статус вимоги: Не задоволено
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду: 28.11.2023 00:01
Вимога
Залишено без розгляду

Незаконна вимога

Номер: 6fd9c45f0fd94a3fbde6d5f6230b8c79
Ідентифікатор запиту: UA-2023-11-20-017139-a.b3
Назва: Незаконна вимога
Вимога:
Тендерною документацією вимагається: «Окрім цього, учасники повинні надати опис планованих заходів захисту довкілля та навколишнього середовища, а також надати документальне підтвердження визнання уповноваженими державними органами, експертними організаціями або екологічними аудиторами відповідності учасника вимогам екологічного законодавства. Для цього учасники у складі тендерної пропозиції повинні надати довідку від екологічного аудитора, що містить опис заходів, які впроваджує учасник при реалізації програми із захисту довкілля та навколишнього середовища, та короткий звіт з екологічного аудиту учасника закупівлі з позитивним висновком, та з відповідними сертифікатами від Міністерства екології та природних ресурсів України, що засвідчують кваліфікацію органу/особи, що здійснював екологічний аудит учасника.» Порядок проведення екологічного аудиту регламентується Законом України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 року№ 1862-IV (далі – Закон). Згідно статті 12 Закону: «Екологічний аудит в Україні може бути добровільним чи обов’язковим. Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об’єктів екологічного аудиту на замовлення заінтересованого суб’єкта за згодою керівника чи власника об’єкта екологічного аудиту. Обов’язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об’єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках: банкрутство; приватизація, передача в концесію об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, крім визначених законом випадків; передача або придбання в державну чи комунальну власність; передача у довгострокову оренду об’єктів державної або комунальної власності; створення на основі об’єктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування об’єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом.». Діяльність з постачання електричної енергії споживачам не входить до зазначених вище випадків, коли проведення екологічного аудиту є обов’язковим. Таким чином вимога надати звіт з екологічного аудиту учасника є незаконною та суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином вимога щодо надання документів, не передбачених чинним законодавством, не є обґрунтованою та дискримінує потенційних учасників, що є порушенням ст. 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищевикладене, вимагаємо усунути порушення та привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства. Просимо врахувати, що у випадку відсутності належного реагування на дане звернення ми залишаємо право звертатися до Антимонопольного комітету України та/або інших контролюючих чи правоохоронних органів.
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: Шановний Учаснику ! Тендерна документація сформована Замовником з урахуванням ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Вимоги тендерної документації є однаковими для усіх потенційних учасників, що бажають прийняти участь у даній закупівлі. Закон України «Про екологічний аудит» визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Положення цього Закону поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, а відтак, і на потенційних учасників, що бажають прийняти участі у даній закупівлі. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про екологічний аудит» об'єкти матеріально-технічної бази, як Замовника, так і Постачальника електричної енергії, а так само, як і інші підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти – є об'єктами екологічного аудиту. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про екологічний аудит», екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Відповідно до приписів ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Ст. 54 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людини в населених пунктах, рекреаційних і заповідних зонах, а також в місцях масового скупчення і розмноження диких тварин. Враховуючи те, що застосування необхідних заходів захисту довкілля та навколишнього середовища з боку, зокрема, підприємств, установ, організацій є вимогою вищезазначеного закону, тому Замовник має право це перевірити, вимагаючи опис планованих заходів захисту довкілля та навколишнього середовища. У зв'язку з цим, відповідність Постачальника вимогам діючого природоохоронного законодавства (зокрема, здійснення ним планованих заходів захисту довкілля та навколишнього середовища), доказом чого є документальне підтвердження, зокрема екологічним аудитором відповідності учасника вимогам екологічного законодавства - для Замовника є необхідністю. Крім цього, виходячи із аналізу практики розгляду скарг, Постійно діючої адміністративної колегії АКУ про порушення законодавства у сфері публічних закупівель з аналогічних підстав, зокрема з огляду на рішення за номерами 13208-р/пк-пз від 18.09.19 року, 2309-р/пк-пз від 06.02.20 року, Орган оскарження не вбачає такі вимоги дискримінаційними. З огляду на викладене, а також ураховуючи, те що вами не доведено та документально не підтверджено неможливості виконати вказані вимоги документації і не надано документального підтвердження, яким чином наведені вимоги документації порушує ваші права та законні інтереси, пов'язані з участю у процедурі закупівлі зв'язку з чим у Замовника на разі відсутні підстави для виключення.
Статус вимоги: Не задоволено
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду: 28.11.2023 00:01
Вимога
Залишено без розгляду

Незаконна вимога

Номер: 3d389b71ba524599be201902dabab099
Ідентифікатор запиту: UA-2023-11-20-017139-a.b2
Назва: Незаконна вимога
Вимога:
Тендерною документацією вимагається: Учасник у складі пропозиції зобов’язаний надати сертифікат якості (відповідності) на електричну енергію, а у випадку відсутності законодавчої необхідності у сертифікації відповідного товару, або електрична енергія не підлягає обов’язковій сертифікації, учасники надають у складі пропозиції відповідний документ (чинний на дату подачі пропозиції), виданий від державного підприємства, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, із зазначенням обставин, що електрична енергія, як товар, не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Електрична енергія не підлягає обов’язковій сертифікації та оцінки відповідності вимогам технічних регламентів в Україні, у зв’язку з втратою чинності з 01.01.2018 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 року №46-93 на підставі п.1 ст.27 цього декрету та на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.01.2018 року №93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2018 року №194/31646. Відповідно до Кодексу систем розподілу, правил роздрібного ринку електричної енергії та публічної інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті НКРЕКП, відповідальним за якість електричної енергії – є Оператор системи розподілу, що повинен дотримуватися затверджених НКРЕКП показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії та якості електричної енергії, показники якої визначені у пунктах 11.4.7 – 11.4.12 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу. Якість електричної енергії – це сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням. Якість електричної енергії характеризується фізичними параметрами поставленої споживачу електричної енергії та їх відповідністю встановленим стандартам, а саме: ГОСТ 13109-97 і ДСТУ EN 50160:2014, а також термінологічних стандартів ГОСТ 30372-95 та ДСТУ 3466-96. Контроль і оцінювання показників якості електричної енергії проводиться згідно СОУ-Н ЕЕ 40.1-37471933-55:2011. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі оператором системи розподілу, регулюються згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310. Згідно п.7 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017р. №2019-VIII оператор системи передачі та оператор системи розподілу забезпечують якість електричної енергії відповідно до укладених договорів. Роз’яснення щодо якості електроенергії розміщені на офіційному сайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua/ Таким чином вимога надати виданий від державного підприємства, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України документ (чинний на дату подачі пропозиції) із зазначенням обставин, що електрична енергія, як товар, не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні є незаконною та суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином вимога щодо надання документів, не передбачених чинним законодавством, не є обґрунтованою та дискримінує потенційних учасників, що є порушенням ст. 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищевикладене, вимагаємо усунути порушення законодавства та привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства. Просимо врахувати, що у випадку відсутності належного реагування на дане звернення ми залишаємо право звертатися до Антимонопольного комітету України та/або інших контролюючих чи правоохоронних органів.
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: Шановний учанику! У вимозі Ви зазначаєте, що відповідно до Кодексу систем розподілу, правил роздрібного ринку електричної енергії та публічної інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті НКРЕКП, відповідальним за якість електричної енергії – є Оператор системи розподілу, що повинен дотримуватися затверджених НКРЕКП показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії та якості електричної енергії, показники якої визначені у пунктах 11.4.7 – 11.4.12 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу. Якість електричної енергії характеризується фізичними параметрами поставленої споживачу електричної енергії та їх відповідністю встановленим стандартам, а саме: ГОСТ 13109-97 і ДСТУ EN 50160:2014, а також термінологічних стандартів ГОСТ 30372-95 та ДСТУ 3466-96. Контроль і оцінювання показників якості електричної енергії проводиться згідно СОУ-Н ЕЕ 40.1-37471933-55:2011. Ви посилаєтесь на: ГОСТ 13109-97 Електрична енергія. Сумісність технічних засобів електромагнітна. Норми якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення; ДСТУ ЕN 50160:2014 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (ЕN 50160:2010, IDT); ГОСТ 30334-95 Сумісність електромагнітна машин електронних обчислювальних персональних. Стійкість до електромагнітних завад. Технічні вимоги і методи випробувань; ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення; СОУ-Н ЕЕ 40.1-37471933-55:2011 Методика вимірювання якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення. Однак, ознайомившись вказаними вище стандартами (ГОСТ і ДСТУ), їх сфери застосування стосуються виключно операторів систем розподілу/передачі, і ніяким чином не поширюються на постачальників електричної енергії. Оскільки Ви зазначаєте, що електрична енергія не підлягає обов’язковій сертифікації та оцінки відповідності вимогам технічних регламентів в Україні, у зв’язку з втратою чинності з 01.01.2018 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 року №46-93 на підставі п.1 ст.27 цього декрету та на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.01.2018 року №93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2018 року №194/31646, тому просимо надати таку інформацію від державного підприємства, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, із зазначенням обставин, що електрична енергія, як товар, не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Крім того, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник не вважає встановлену вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників, а також те, що вимоги тендерної документації порушують законодавство у сферу публічних закупівель.
Статус вимоги: Не задоволено
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду: 28.11.2023 00:01
Вимога
Залишено без розгляду

Дискримінаційна вимога

Номер: 53df642f1d8c4811b167355277b0e72a
Ідентифікатор запиту: UA-2023-11-20-017139-a.b1
Назва: Дискримінаційна вимога
Вимога:
Тендерною документацією передбачено надання учасниками документів про створення Учасником на території Рівненської області власного структурного підрозділу - Центру обслуговування споживачів (клієнтів). Таким чином зазначені вище вимоги передбачають підтвердження наявності в учасника тендеру відповідної матеріально-технічної бази (офісних приміщень) виключно на території Рівненської області. Відповідно до розділу 8.3. «Процедура розгляду скарг та вирішення спорів» «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила роздрібного ринку електричної енергії): «8.3.6. Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного цими Правилами та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим Регулятором. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником. 8.3.17. Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз'яснення та інформацію, передбачену законодавством. У центрі обслуговування споживачів має бути організоване єдине вікно для прийому та видачі документів щодо надання послуг учасниками роздрібного ринку, а також може бути створений інформаційно-консультаційний центр та кол-центр, які функціонують відповідно до вимог, установлених Регулятором. Для учасників роздрібного ринку, які обслуговують менше 50000 споживачів, створення центрів обслуговування споживачів не є обов'язковим. У такому разі функції центра обслуговування споживачів, зокрема щодо забезпечення дотримання визначеного цими Правилами порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів, покладаються на окремий структурний підрозділ (посадову особу) учасника роздрібного ринку.» Таким чином, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії» не передбачено наявність відповідних структурних підрозділів в конкретно визначеному регіоні України (області). Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином вимога щодо наявності структурного підрозділу саме на території Рівненської області не є обґрунтованою та дискримінує потенційних учасників з інших областей України, що є порушенням ст. 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Незаконність зазначених вимог підтверджено висновками Антимонопольного комітету України, зокрема рішеннями комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг № № 13434-р/пк-пз від 24.08.2023 (номер оголошення UA-2023-08-11-009951-a) та № 11881-р/пк-пз від 01.08.2023 (номер оголошення UA-2023-07-10-010043-a). Враховуючи вищевикладене, вимагаємо усунути порушення законодавства та привести тендерну документацію у відповідність шляхом виключення з неї вимог щодо наявності в учасника структурного підрозділу на території Рівненської області. Просимо врахувати, що у випадку відсутності належного реагування на дане звернення ми залишаємо право звертатися до Антимонопольного комітету України та/або інших контролюючих чи правоохоронних органів.
Пов'язані документи: Учасник
Вирішення: Шановний Учаснику! Визначення правових та економічних засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Метою Закону та Особливостей є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Також звертаємо увагу, що однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприяє високому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси замовників та постачальників. Процес постачання електричної енергії є складним та суттєво відрізняється від процесу постачання звичайних товарів повсякденного споживання. Порядок постачання електричної енергії споживачу врегульовано рядом нормативно-правових актів, в тому числі «Правилами роздрібного ринку електричної енергії» які затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312. Пункт 8.3.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачає, що «Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного цими Правилами та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим Регулятором. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно- консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником». Пункт 8.3.17. цих Правил передбачає, що «Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством. У центрі обслуговування споживачів має бути організоване єдине вікно для прийому та видачі документів щодо надання послуг учасниками роздрібного ринку, а також може бути створений інформаційно-консультаційний центр та кол-центр, які функціонують відповідно до вимог, установлених Регулятором. Для учасників роздрібного ринку, які обслуговують менше 50000 споживачів, створення центрів обслуговування споживачів не є обов’язковим. У такому разі функції центра обслуговування споживачів, зокрема щодо забезпечення дотримання визначеного цими Правилами порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів, покладаються на окремий структурний підрозділ (посадову особу) учасника роздрібного ринку». Таким чином, у відповідності до вимог вищезазначених положень п. 8.3.6 та п.8.3.17 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» електропостачальник зобов‘язаний проводити особистий прийом споживачів. А споживач в свою чергу має право на особистий прийом та на оперативне вирішення проблемних питань, які можуть виникнути в процесі виконання договору про постачання електричної енергії. Територіальна віддаленість електропостачальника робить фактично неможливим реалізацію таких прав споживача електричної енергії, оскільки реалізація права споживача на оперативне отримання інформації та документів від електропостачальника потребуватиме виїзду у відрядження на значні відстані, значних витрат робочого часу та коштів. При цьому, будь- який електропостачальник має право та можливість відкрити свій територіальний підрозділ на території будь-якої області України. Вважаємо, що намір замовника торгів реалізувати свої законодавчо закріплені права на проведення особистого прийому посадовими особами постачальника електричної енергії та оперативний розгляд і вирішення звернень, скарг і заяв, отримання необхідної передбаченої законодавством інформації безпосередньо у електропостачальника під час особистого прийому, не може вважатись дискримінаційною вимогою та жодним чином не порушує вимоги статті 5 Закону і не суперечить вимогам законодавчих актів України. Також вважаємо, що електропостачальник не має права позбавляти споживача можливості у зручний для споживача спосіб реалізувати свої права, передбачені «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», а навпаки зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів для реалізації цих прав. В тому числі шляхом створення на територіях, де від має намір обслуговувати споживачів електричної енергії власних структурних підрозділів. Крім того, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник не вважає встановлену вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників, а також те, що вимоги тендерної документації порушують законодавство у сферу публічних закупівель.
Статус вимоги: Не задоволено
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду: 28.11.2023 00:01