Поточний ремонт з заміною існуючих заповнень віконних прорізів на енергозберігаючі закладу дошкільної освіти №13 по вул. Коцюбинського , 42а м.Коростень Житомирської області

В п. 6 Додатку 2 до ТД Замовником встановлено наступну вимогу :"Для підтвердження якості Учасник повинен надати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи або сертифікати відповідності або протоколи випробувань на профіль, блоки віконні (дверні) , склопакети та пристрої для віконних та дверних блоків, що має дійсний термін дії на дату розкриття пропозиції та поставки предмету закупівлі.". Проте, в Україні З 1 жовтня 2023 року набрали чинності окремі положення нового Закону про систему громадського здоров'я №2573-IX, які скасовують необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Відтак, встановленням такої вимоги замовник штучно створює неконкурентні умови для потенційних учасників і штучно звужує їх коло до мінімуму, адже фактично прийняти участь у даній закупівлі зможуть лише ті учасники, які запропонують до монтажу профіль, блоки віконні (дверні) , склопакети та пристрої для віконних та дверних блоків, які були виготовлені до 1 жовнтя 2023 року і на які були отримані відповідні висновки СЕС, в свою чергу, учасники які запропонують до монтажу відповідні матеріали, які виготовлені після 1 жовтня 2023 року і на які не отримувались висновки СЕС, не зможуть прийняти участь у закупівлі, що значною мірою і штучно звужує коло потенційних учасників, та призводить до дискримінації і порушує в тому числі і наші права як потенійного учасника закупівлі. Крім того, висновок СЕС, як і будь-який інший "якісний" документ, з запровадженням системи підтвердження відповідності технічним регламентам абсолютно втратили своє призначення, адже єдиним необхідним і абсолютно достатнім документом, який підтверджує якість відповідних товарів наразі є і може бути виключно Декларація або Сертифікат про відповідність технічним регламентам. З 01.07.2015 року в Україні було введено процедуру оцінки відповідності медичних виробів Технічним регламентам. Відтак, з 01.07.2015 введення в обіг та/або експлуатація нехарчової продукції дозволяється лише після проходження процедури оцінки відповідності технічним регламентам щодо медичних виробів, затвердженим вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України. Крім того, з 01.01.2018 року втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», який визначав правові та економічні основи державної системи сертифікації на території України і, відповідно до цього, припинила своє існування державна система сертифікації, а тому із вказаної дати відмінена обов’язкова сертифікація продукції в державній системі сертифікації. Із втратою чинності Декрету в Україні здійснено остаточний перехід від системи обов’язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації до оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Фактично на всю продукцію, яка раніше підлягала обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, на сьогодні поширюється дія технічних регламентів. Положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що документом про відповідність є – декларація (в т.ч. декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності. Згідно ч. 7 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Отже з вищевикладеного вбачається, що декларація про відповідність підтверджує в повній мірі вимоги щодо відповідності медичних виробів вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману. Технічні регламенти розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар’єри у торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах. Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 28 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що виконання вимог щодо забезпечення безпечності та якості продукції підтверджується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності. Законодавством України не передбачено, що для підтвердження відповідності нехарчової продукції вимогам технічних регламентів, зокрема щодо належної якості, окрім декларації про відповідність або сертифікату відповідності необхідно надавати гарантійний лист від виробника або офіційного представника. Тобто, фактично декларація про відповідність або сертифікат відповідності в повній мірі підтверджує якість продукції та законодавством України не передбачено додаткову вимогу щодо надання висновків СЕС на підтвердження належної якості продукції. В зв'язку з вищевикладеним, вимагаємо усунути дискримінаційні умови ТД і видалити вимогу про надання висновків СЕС на вироби, які не мають жодного відношення до харчової продукції. У випадку залишення нашої вимоги без задоволення ми будемо звертатися до АМКУ з оскарженням.

В п. 6 Додатку 2 до ТД Замовником встановлено наступну вимогу :"Для підтвердження якості Учасник повинен надати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи або сертифікати відповідності або протоколи випробувань на профіль, блоки віконні (дверні) , склопакети та пристрої для віконних та дверних блоків, що має дійсний термін дії на дату розкриття пропозиції та поставки предмету закупівлі.". Проте, в Україні З 1 жовтня 2023 року набрали чинності окремі положення нового Закону про систему громадського здоров'я №2573-IX, які скасовують необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Відтак, встановленням такої вимоги замовник штучно створює неконкурентні умови для потенційних учасників і штучно звужує їх коло до мінімуму, адже фактично прийняти участь у даній закупівлі зможуть лише ті учасники, які запропонують до монтажу профіль, блоки віконні (дверні) , склопакети та пристрої для віконних та дверних блоків, які були виготовлені до 1 жовнтя 2023 року і на які були отримані відповідні висновки СЕС, в свою чергу, учасники які запропонують до монтажу відповідні матеріали, які виготовлені після 1 жовтня 2023 року і на які не отримувались висновки СЕС, не зможуть прийняти участь у закупівлі, що значною мірою і штучно звужує коло потенційних учасників, та призводить до дискримінації і порушує в тому числі і наші права як потенійного учасника закупівлі. Крім того, висновок СЕС, як і будь-який інший "якісний" документ, з запровадженням системи підтвердження відповідності технічним регламентам абсолютно втратили своє призначення, адже єдиним необхідним і абсолютно достатнім документом, який підтверджує якість відповідних товарів наразі є і може бути виключно Декларація або Сертифікат про відповідність технічним регламентам. З 01.07.2015 року в Україні було введено процедуру оцінки відповідності медичних виробів Технічним регламентам. Відтак, з 01.07.2015 введення в обіг та/або експлуатація нехарчової продукції дозволяється лише після проходження процедури оцінки відповідності технічним регламентам щодо медичних виробів, затвердженим вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України. Крім того, з 01.01.2018 року втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», який визначав правові та економічні основи державної системи сертифікації на території України і, відповідно до цього, припинила своє існування державна система сертифікації, а тому із вказаної дати відмінена обов’язкова сертифікація продукції в державній системі сертифікації. Із втратою чинності Декрету в Україні здійснено остаточний перехід від системи обов’язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації до оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Фактично на всю продукцію, яка раніше підлягала обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, на сьогодні поширюється дія технічних регламентів. Положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що документом про відповідність є – декларація (в т.ч. декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності. Згідно ч. 7 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Отже з вищевикладеного вбачається, що декларація про відповідність підтверджує в повній мірі вимоги щодо відповідності медичних виробів вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману. Технічні регламенти розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар’єри у торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах. Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 28 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що виконання вимог щодо забезпечення безпечності та якості продукції підтверджується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності. Законодавством України не передбачено, що для підтвердження відповідності нехарчової продукції вимогам технічних регламентів, зокрема щодо належної якості, окрім декларації про відповідність або сертифікату відповідності необхідно надавати гарантійний лист від виробника або офіційного представника. Тобто, фактично декларація про відповідність або сертифікат відповідності в повній мірі підтверджує якість продукції та законодавством України не передбачено додаткову вимогу щодо надання зазначеного гарантійного листа на підтвердження належної якості продукції. В зв'язку з вищевикладеним, вимагаємо усунути дискримінаційні умови ТД і видалити вимогу про надання висновків СЕС на вироби, які не мають жодного відношення до харчової продукції. У випадку залишення нашої вимоги без задоволення ми будемо звертатися до АМКУ з оскарженням.