Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами

Шановний замовнику! Згідно минулої вимоги, ви внесли зміни до тендерної документації, але не внесли зміни в пункт 6 Додатку 4. А саме, не видалили вимогу з надання висновку держсанепідемекспертизи на мішки поліетиленові. Згідно Постанови КМУ №289 від 24.12.2004 року Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання, - виробник повинен складати декларацію про відповідність Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання та сертифікат якості. Вимагаємо видалити дану вимогу з надання висновку дердсанепідемекспертизи на мішки поліетиленові з пункту 6 Додатку 4 до тендерної документації. Та викласти в наступній редакції: Надати гарантійний лист у довільній формі, а також фото мішків, накладні на покупку, сертифікат відповідності, декларацію про відповідність та сертифікат якості від виробника

Шановний замовнику! З 1 жовтня 2023 року набрали чинності окремі положення нового Закону про систему громадського здоров’я №2573-IX, які скасовують необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Ознайомтесь з внесеними змінами до законодавства. Згідно внесених змін, виробники не зобов'язані отримувати висновки держсанепідемекспертизи на мішки поліетиленові. Україна вже багато років назад стала на шлях європейської інтеграції та прийняла більше сотні технічних регламентів розроблених на основі директив ЄС та величезну кількість гармонізованих європейських стандартів, які встановлюють вимоги до тієї чи іншої нехарчової продукції. Згідно Постанови КМУ №289 від 24.12.2004 року Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання, - виробник повинен складати декларацію про відповідність Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання та сертифікат якості. Вимагаємо видалити дану вимогу з Додотку 4 до тендерної документації

Шановний Замовник! Вимоги щодо пакування небезпечних медичних відходів містяться в «ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ПРАВИЛАХ І НОРМАХ щодо поводження з медичними відходами» (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України 08.06.2015 № 325, зокрема, Додатком 1 «МАРКУВАННЯ І ПАКОВАННЯ небезпечних медичних відходів» Правил, передбачається зазначення наступних критеріїв: Вид відходів; Маркування ємностей (первинного паковання), при поводженні з медичними відходами в закладі; Вид ємності первинного паковання; Маркування ємностей (вторинного паковання), які передаються перевізнику; Вид ємності вторинного паковання. Звертаємо Вашу увагу, що у Правилах відсутнє жодне посилання на товщину пакування. Окрім цього, для різних видів відходів, у тому числі, які входять до переліку найменування послуг (відходів), що є предметом закупівлі (Категорія небезпеки «В» та «С» - Додаток 4 до тендерної документації «Технічні вимоги до предмета закупівлі»), згідно Переліку, використовуються різні види ємностостей (контейнери, мішки/пакети). Українські виробники випускають спеціалізоване сертифіковане пакування у відповідності до нормативно-правових актів різної товщини. Замовник не наводить критеріїв, на підставі яких звужує вимоги щодо пакування саме до вказаних ним характеристик. Оскільки вимоги Замовника є дискримінаційними, необґрунтованими та незаконними, просимо Замовника привести їх у відповідність до законодавства шляхом видалення вимоги стосовно товщини та викласти у наступній редакції:« Учасник бере на себе зобов’язання надавати вторинну сертифіковану пакувальну тару за власний кошт, стійку до розривів. (Надати гарантійний лист у довільній формі, а також фото ємності, накладні на покупку, сертифікат якості та висновок дерсанепідемекспертизи на ємність).»

У додатку №4 Замовник вимагає: Учасник у складі пропозиції надає Висновок з оцінки впливу на довкілля, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України» Звертаємо увагу Уповноваженої особи, що даний висновок видається одноразово. На момент проведення публічної закупівлі функції видачі висновку з оцінки впливу на довкілля покладено на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке було створено 2020 року шляхом реорганізації Міністерства енергетики та захисту довкілля України (2019—2020). Повторно отримувати висновок у разі зміни органу на якого покладені функції видачі висновку з оцінки впливу на довкілля не має потреби. Тому наданий у складі документ повністю відповідає вимогам тендерної документації. Згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 03.05.2017 зі змінами: Стаття 1. Визначення термінів 4) уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів; Стаття 2. Зміст і суб’єкти оцінки впливу на довкілля 3. Суб’єктами оцінки впливу на довкілля є суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб’єктів господарювання (далі - суб’єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава. Стаття 9. Висновок з оцінки впливу на довкілля 1. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Отже, виходячи з вище зазначеного, Учасник надавший висновок від уповноваженого територіального органу буде дискваліфікований через невідповідність документів. Але! Висновок від уповноваженого територіального органу має таку саму силу як і центральний орган. Тому, вимагаємо внести зміни до тендерної документації, задля дотримання принципів публічних закупівель та дотримання вимог недискримінації учасників, а саме викласти дану вимогу в новій редакції: Учасник у складі пропозиції надає Висновок з оцінки впливу на довкілля, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (або уповноваженого територіального органу)

В Додатку №4 Замовник вимагає надати: «Учасник повинен надати ліцензію на поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), видану Уповноваженим органом. (Надати копію ліцензії та наказу про її видачу).» Звертаємо Вашу увагу, що згідно чинного Законодавства: Видалення відходів – операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік видалення відходів наведено у Додатку 1 Закону України «Про управління відходами». В чинному законодавстві відсутнє визначення операції «утилізація». В ЗУ «Про управління відходами» операцію утилізація замінили визначенням «рециклінг» 31) рециклінг - операція з відновлення, у результаті якої відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини для їх використання за первинною або іншою метою. Ця операція включає перероблення органічного матеріалу, але не включає виробництва енергії чи перетворення відходів у матеріали, що можуть бути використані як паливо або як матеріали для зворотного заповнення. Згідно, вже втратившого чинність ЗУ «Про відходи»: утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; Отже, ні за старим, ні за чинним законодавством: до медичних відходів категорії В операція «Видалення» та «Утилізація» не застосовується. Після термічного знешкодження медичних відходів утворюється такий вид відходів, як «Зола-летка». «Зола-летка» є малонебезпечним відходом і відноситься до 4 класу небезпеки. На право провадження господарської діяльності операцій з поводження з відходами 4 класу небезпеки ліцензування не перебачено (згідно Закону України «Про управління відходами» № 2849-IX від 31.03.2023 (Додаток 3 «Перелік властивостей, що робить відходи небезпечними») Згідно Наказу №1602 від 06.09.2022року: Розділ 5. Вимоги до відходів категорії В 1 «До відходів категорії В належать контаміновані (забруднені) або потенційно контаміновані інфекційними агентами відходи, незалежно від місця їхнього утворення: 1) використані небезпечно гострі предмети і медичні вироби (наприклад, голки, шприци з одягненою голкою, скальпелі та їхні леза, битий скляний посуд, внутрішньовенні катетери, ланцети для забору крові) забруднені біологічними рідинами; 2) імунобіологічні лікарські засоби, з первинною упаковкою лікарського засобу, яка не втратила цілісність: із закінченим терміном придатності; які зберігалися із порушенням холодового ланцюга; із візуальними характеристиками, що змінилися, які не визначені в інструкції виробника (наприклад, наявність осаду та/або сторонніх домішок, зміна кольору і прозорості); 3) медичні вироби і предмети, забруднені імунобіологічними лікарськими засобами, кров’ю та/або іншими біологічними рідинами (наприклад, кисневі маски, шприци без одягненої голки, ЗІЗ), окрім відходів зазначених в підпункті 5 пункту 1 розділу IV цих Правил; 4) органні відходи та інфіковані експериментальні тварини (тканини, органи, частини тіла, плацента, ембріони тощо); 5) відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій (мікробіологічні культури і штами, що містять будь-які живі збудники хвороб, штучно вирощені в значних кількостях; живі вакцини, непридатні до використання, а також лабораторні чашки та обладнання для їхнього перенесення; залишки живильних середовищ, інокуляції, змішування мікробіологічних культур збудників інфекційних хвороб); 6) препарати крові та біологічні рідини (рідкі біологічні відходи), в тому числі рідкі біологічні відходи віваріїв, отримані від хворих на особливо небезпечні або небезпечні інфекційні хвороби. 2. Відходи, визначені у підпунктах 1, 2 пункту 1 цього розділу, підлягають інсинерації (знешкодження) Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, що можуть бути використані як вторинна сировина, але сортування і збирання яких в закладі утруднено (наприклад, відсутність достатньої кількості працівників для сортування відходів), підлягають інсинерації, про що зазначається в типовій схемі. (знешкодження) 4. Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які не можуть бути використані як вторинна сировина (наприклад, медичні рукавички латексні), підлягають інсинерації (знешкодження) 6. Відходи, визначені у підпункті 4 пункту 1 цього розділу, підлягають кремації (знешкодження) Також наголошуємо, що згідно чинного законодавства Компанії, які мають чинні ліцензії з поводження з небезпечними відходами, а саме збирання, зберігання, оброблення, знешкодження та мають власні інсинераторні комплекси (згідно пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 446 «Суб’єкти господарювання для здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами повинні мати матеріально-технічну базу (разом з документами, що дають можливість її ідентифікувати), власні або орендовані виробничі площі, приміщення») здійснюють свою діяльність з операції з видалення відходів згідно Закону України «Про управління відходами» та «Переліку операцій з видалення відходів» - «D10 Спалювання на суші», що відповідає такій операції з поводження з небезпечними відходами , як знешкодження відходів. Згідно статті 1 Закону України «Про управління відходами»: -Пункт 3: «Видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1» - Пункт 20 : об’єкт оброблення відходів - установка, інженерна споруда або інший об’єкт, що використовується для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів; - Пункт 37: Термічне оброблення відходів - технологічний процес з термічного оброблення відходів, який відповідає правилам технічної експлуатації відповідної установки; Пункт 39: Установка спалювання відходів - будь-яка стаціонарна або мобільна технічна одиниця та обладнання, призначене для термічного оброблення відходів, з відновленням утворюваного при горінні тепла або без нього, з метою видалення шляхом спалювання за допомогою окислення, а також інших процесів термічного оброблення, таких як піроліз, газифікація, плазмовий процес, якщо речовини, що утворюються в результаті термічного оброблення, у подальшому спалюються Ми розуміємо що "згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (ПОСТАНОВА КМУ № 446 від 13 липня 2016 року), поводження з небезпечними відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення, сортування), утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення. Також, відповідно до п.4 ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ПРАВИЛ І НОРМ щодо поводження з медичними відходами, затверджених згідно Наказ Міністерства охорони здоров’я України 08.06.2015 № 325, встановлено, що Провадження господарської діяльності з оброблення, знешкодження, утилізації і видалення небезпечних медичних відходів проводиться закладами або іншими суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 446 (далі - Ліцензія). Враховуючи зазначене, вимога щодо " Учасник повинен надати ліцензію на поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), видану Уповноваженим органом. (Надати копію ліцензії та наказу про її видачу)" - повністю відповідає внутрішньому законодавству України.» АЛЕ! Наказ МОЗУ №1602 дає чітке визначення, що саме необхідно робити з відповідним видом відходів. Тому відповідно до того, які відходи Замовник зазначив у Технічній специфікації Додатку 2, операція "видалення" не застосовується до відходів предмету закупівлі. Вимагаємо видалити вимогу щодо наявності в ліцензії Учасника такої операції як «видалення» та «утилізація», адже до предмету закупівлі дані операції не застосовується.