Реконструкція системи теплопостачання адміністративної будівлі по вул. Миру, 11/1 в м. Деражня, Хмельницького району, Хмельницької області (код ДК 021:2015 – 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)

Відповідно п.6 розділу 3 Документації тУчасники зобов’язані надати в складі пропозиції наступні документи: сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ ISO 9001:2018, сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 14001:2015 стосовно проведення капітального ремонту. Зазначені сертифікати мають бути чинними на дату подання тендерної пропозиції та видані на ім’я такого учасника. Для підтвердження дійсності сертифікатів учасник у складі тендерної пропозиції має надати копію звіту про аудит та/або копія звіту про остаточну перевірку та/або копія рішення/звіту про проведення технічного нагляду/рішення щодо сертифікації відповідності. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Дана вимога є незаконною та дискримінаційною по відношенню до Учасників. Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів ISO для здійснення будівельної діяльності. Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 15 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”. Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”. Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.