• Відкриті торги
  • Безлотова
  • КЕП

Деревина

Завершена

1 448 200.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 7 241.00 UAH
Період оскарження: 19.02.2018 10:17 - 02.03.2018 00:00
Вимога
Є відповідь

Невідповідність документів ФОП Андрішак В.В. вимогам тендерної документації та Законодавста

Номер: e224f19735754b57960856238e684279
Ідентифікатор запиту: UA-2018-02-19-000243-a.b2
Назва: Невідповідність документів ФОП Андрішак В.В. вимогам тендерної документації та Законодавста
Вимога:
Абзац третій ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» є відсильною нормою та чітко говорить, що з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Тобто, виконання учасниками вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" при складанні електронних документів є обов’язковим. ФОП Андрішак Володимир Володимирович не наклав на свою тендерну пропозицію та електронні документи ЕЦП, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка завантажила документи на майданчик. Отже, тендерна пропозиція та документи ФОП Андрішак Володимир Володимирович є такими, що порушують норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Пояснення Замовника, стосовно недискримінації учасників при накладенні ЕЦП є нелогічними, адже у даній закупівлі приймали участь лише учасники резиденти.
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: Відповідно до абзацу третього ч. 3 ст.12 Закону № 922 законодавець передбачив, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851-IV). В Законі № 922 законодавець не уточнює, в якій саме частині має бути враховано положення Закону № 851- IV при поданні учасниками тендерних пропозицій. При цьому Закон № 922 не містить вимог про те, що тендерна пропозиція має створюватися саме як електронний документ у розумінні Закону № 851- IV та що вона має обов’язково містити електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП). Так, ч. 1 ст. 6 Закону № 851 - IV говорить, що "Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис". Наголошую, вказано "може", а не прописано "обов'язково". З огляду на зазначене, законодавець не встановлює обов’язкових вимог щодо накладення ЕЦП на тендерну пропозицію. Електронна система закупівель містить різні способи ідентифікації учасника, а також технічні стандарти забезпечують збереження та належний захист усієї інформації, що надходить від учасників, саме тому для забезпечення ідентифікації учасника використання електронного цифрового підпису не є обов'язковим в усіх випадках. З огляду на те, що подана учасником пропозиція автоматично допускаються до оцінки, замовник відхиляє тендерні пропозиції виключно з підстав, передбачених у ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Зокрема, у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. З цього слідує, що сама по собі відсутність ЕЦП учасника не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції, крім випадків, якщо така вимога встановлена тендерною документацією. Зауважимо, що в нашій тендерній документації прямо не передбачалося такої вимоги, як накладення ЕЦП учасника на подану тендерну пропозицію. Стосовно Учасника – нерезидента, то це було моделювання ситуації, а не як Ви висловились "нелогічність". З повагою, тендерний комітет Остерської КЕЧ району.
Статус вимоги: Відхилено
Вимога
Є відповідь

Невідповідність документів ФОП Андрішак В.В. вимогам тендерної документації та Законодавста

Номер: 2d23aa0ef4ff4d55a9e60e3e309508b3
Ідентифікатор запиту: UA-2018-02-19-000243-a.c1
Назва: Невідповідність документів ФОП Андрішак В.В. вимогам тендерної документації та Законодавста
Вимога:
Відповідно до вимог тендерної документації ФОП Андрішак Володимир Володимирович надав свою тендерну пропозицію та прикріпив усі необхідні документи у форматі PDF, що відповідно до ст.. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є електронним документом. Відповідно до ст..7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Відповідно до ст..12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа може проводитися шляхом перевірки електронного цифрового підпису. Згідно зі ст.1 Закону України « Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису; згідно зі ст.4 Закону України « Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. ФОП Андрішак Володимир Володимирович не наклав на свою тендерну пропозицію та електронні документи цифровий підпис, що не надає можливість ідентифікації підписувача, отже, тендерна пропозиція та документи ФОП Андрішак Володимир Володимирович є такими, що порушують законодавство про електронний документообіг та електронний цифровий підпис. Просимо відмінити Протокол № 28 засідання тендерного комітету щодо визначення переможців відкритих торгів на закупівлю деревини (дрова паливні хвойних порід) від 12 березня 2018 року та дискваліфікувати ФОП Андрішак Володимира Володимировича у зв’язку з відсутністю цифрового підпису на завантажених документах.
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: Так, пунктом 35 ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) передбачено, що учасник процедури закупівлі (далі - учасник) – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 922). Зауважимо, що в силу норми абзацу першого ч. 3 ст.12 Закону № 922 електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій. Водночас відповідно до абзацу третього ч. 3 ст.12 Закону № 922 законодавець передбачив, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851-IV). При цьому згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 851-15 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Водночас для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону № 851- IV). При цьому накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 2 ст. 6 Закону № 851- IV). Зауважимо, що в Законі № 922 законодавець не уточнює, в якій саме частині має бути враховано положення Закону № 851- IV при поданні учасниками тендерних пропозицій. При цьому Закон № 922 не містить вимог про те, що тендерна пропозиція має створюватися саме як електронний документ у розумінні Закону № 851- IV та що вона має обов’язково містити електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП). Натомість відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 922 передбачено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Одночасно такі ж само вимоги до подання тендерної пропозиції, тобто подання її в електронному вигляді, законодавець установив і в ч. 1 ст.25 Закону № 922. З огляду на зазначене, законодавець не встановлює обов’язкових вимог щодо накладення ЕЦП на тендерну пропозицію. Електронна система закупівель містить різні способи ідентифікації учасника, а також технічні стандарти забезпечують збереження та належний захист усієї інформації, що надходить від учасників, саме тому для забезпечення ідентифікації учасника використання електронного цифрового підпису не є обов'язковим в усіх випадках. З огляду на те, що подана учасником пропозиція автоматично допускаються до оцінки, замовник відхиляє тендерні пропозиції виключно з підстав, передбачених у ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Зокрема, у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. З цього слідує, що сама по собі відсутність ЕЦП учасника не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції, крім випадків, якщо така вимога встановлена тендерною документацією. Зауважимо, що в нашій тендерній документації прямо не передбачалося такої вимоги, як накладення ЕЦП учасника на подану тендерну пропозицію. Водночас, якщо замовник на підставі ч. 3 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" (Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити), то учасник зобов’язаний виконати зазначену вимогу. Але цю норму тендерної документації можна оспорювати, оскільки «тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Це стосується учасників – нерезидентів. На сьогодні в Україні ще не прийнято (офіційно визнано або рекомендовано) жодного з більш ніж сорока міжнародних стандартів і близько сорока стандартів Європейського Союзу щодо цифрового підпису. Водночас жоден з українських стандартів не визнано як європейський або міжнародний. Тож підсумуємо: хоч замовники й мають право встановлювати в тендерній документації вимогу для учасників накласти ЕЦП учасника на тендерну пропозицію (або ж на документи в тендерній пропозиції), а на рівні законодавства закріплено можливість укладення зовнішньоекономічного договору з ЕЦП з іноземними сертифікатами ключів, проте на практиці учасникам-нерезидентам це зробити неможливо через відсутність нормативно-правового врегулювання щодо визнання в Україні міжнародних стандартів ЕЦП. Як наслідок, вимога в тендерній документації про накладення ЕЦП на тендерну пропозицію може дискримінувати учасників-нерезидентів. І наостанок: Важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин є презумпція правомірності правочину, яка полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно. Як зазначено у ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Своїм підґрунтям встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права: "Дозволено усе, що прямо не заборонено законом", а також такі засади цивільного права, як свобода договору (правочину); свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства. Згідно з цими засадами припускається, що суб'єкт цивільного права, реалізуючи право свободи правочину, може вчиняти з метою створення, зміни, припинення цивільних прав і обов'язків тощо будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій у акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії, як заборонені. Спростування презумпції правомірності правочину можливе у разі: 1) визнання неправомірності правочину прямим приписом закону. В цьому разі правочин неправомірний і не створює правових наслідків. Він є недійсним вже в момент вчинення, оскільки припис закону забороняє такі дії зараз і на майбутнє. Такий правочин є нікчемним і спеціального визнання його недійсним у судовому порядку не вимагається. 2) визнання неправомірності правочину судом. У цьому разі презумпція правомірності правочину існує в момент укладення правочину, оскільки він не порушує конкретної норми закону (або у момент укладення правочину порушення закону залишається прихованим, невідомим іншим особам). Проте його правомірність може бути оскаржена однією із сторін або іншою заінтересованою особою, а відтак правочин може бути визнаний судом недійсним. Виходячи з того, що Цивільний кодекс України має переважне значення в трактуванні норм законодавства України перед Законом України «Про електронний цифровий підпис», вимога Закону щодо використання електронного цифрового підпису в якості аналога власноручного підпису йде в супереч справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства - основним засадам цивільних прав громадян України. З повагою, тендерний комітет Остерської КЕЧ району.
Статус вимоги: Не задоволено