Вирішення:Розглянуто та прийнято рішення залишити все без змін
Статус вимоги:Не задоволено
Дата виконання рішення Замовником:20.02.2018 14:47
Підтвердження вирішення:«Вельми шановний учасник, предмет закупівлі фармацевтична продукція буде забезпечувати надання невідкладної допомоги населенню та здійснення оперативного втручання, а також лікування відповідно до медичних протоколів.
Замовник, під час визначення предмета закупівлі керувався виключно нормами законодавства України, а саме:
- Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» - «предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом»
- Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» - «частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.»
- Відповідно до пункту 2.1. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Фармацевтична продукція, яка є предметом закупівлі була поділена на лоти згідно із сферою застосування та призначення.
Відповідно, можна зробити чіткий висновок, що за замовченням товари йдуть єдиним предметом, за умови, що товари підпадають під єдиний код Єдиного закупівельного словника. Окремо потрібно зазначити, що виділення окремих лотів є правом, а не обов’язком Замовника.
Стосовно гарантійного листа від виробника, звертаємо Вашу увагу, що умовами тендерної документації передбачено альтернативу, тобто надати відповідний гарантійний лист від імені самого Учасника, тому вважаємо що це абсолютно можливо зробити.
Стосовно препарату «Омнопон» повідомляємо наступне, що закупити даний препарат можна, безпосередньо у виробника, або у представника чи іншого суб’єкта економічної діяльності, який має на це відповідний дозвіл (ліцензію), та запропонувати його на участь у закупівлі. Крім того, якщо брати за основу Ваше звернення при розробці та затвердженні тендерної документації, то напевно доведеться оголошувати закупівлі на кожен лікарський засіб окремим лотом та в результаті це призведе до енної кількості договорів та відповідно постачальників, що зовсім не економічно в частині часу на замовлення та інших ресурсів.
Довідково:
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні.
Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня.
Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування.
Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Якщо Учасник не має в наявності всього переліку лікарських засобів по певному лоту, то йому нічого не заважає закупити їх на ринку, звісно, якщо є бажання співпрацювати з виробниками чи іншими суб’єктами даної сфери торгівлі.
Стосовно, рішень антимонопольного комітету України звертаємо Вашу увагу, що вони є персональними та не встановлюють норму права для всіх Замовників чи Учасників, а також не є правовим звичаєм. До того ж, наголошуємо, що є не однозначні рішення, тобто суть скарги ідентична, а рішення кардинально різні.
Підсумовуючи розгляд Вашого звернення, на думку Замовника у тендерній документації відсутній будь який дискримінаційний характер.»