• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Кислота сірчана

Відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. Водночас, Замовником зазначено в оголошенні розмір мінімального кроку пониження ціни на виконання п. 11 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон). Дата і час проведення електронного аукціону визначені електронною системою закупівель автоматично згідно з ч. 3 ст. 21 Закону без участі Замовника. Зазначена ситуація обумовлена суперечністю між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж правовідносини (Закон та Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 в чинних редакціях), та особливостями електронної системи закупівель.

Торги не відбулися

7 868 632.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 78 686.32 UAH
Період оскарження: 27.04.2023 11:57 - 02.05.2023 00:00
Вимога
Відхилено

Вимога щодо змін умов закупівлі

Номер: 1775de77b8c047caad8bfc93a7f2a512
Ідентифікатор запиту: UA-2023-04-27-004995-a.a1
Назва: Вимога щодо змін умов закупівлі
Вимога:
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлює вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Підпунктом 4.5 п.4 Додатку 2 до тендерної документації Закупівлі UA-2023-04-27-004995-a зазначено, що одним з документів, які має надати учасник у складі тендерної пропозиції має бути копія сертифікату управління якістю ISO 9001:2015 виданий виробнику Товару у сфері виробництва кислот. Проте, сертифікація ISO 9001 не є обов’язковою документацією на посвідчення відповідності якості на даний вид товару в Україні. Дана категорія продукції має відповідати вимогам державного стандарту ДСТУ 9001:2015, а сертифікат ISO 9001:2015 є лише його міжнародним аналогом, а отже його наявність не посвідчує жодних відмінностей у процесі виробництва та якісних показниках товару. На даний момент на території України функціонує всього два вітчизняних виробника сірчаної кислоти і лише один з яких володіє сертифікатом контролю, вказаним у вимогах тендерної документації. З огляду на те, що процес оформлення даного виду сертифікату, займає тривалий проміжок часу та вимагає фінансових затрат з боку виробника продукції та зважаючи, що його наявність чи то відсутність жодним чином не впливає на якісні та інші характеристики продукції, вважаємо, що дана формальна вимога є дискримінаційною та слугує підставою для обмеження кола потенційних учасників закупівлі. Окрім цього, підпунктом 4.3 п.4 Додатку 2 до тендерної документації Закупівлі UA-2023-04-27-004995-a зазначено, що в складі документів, які має надати учасник у складі тендерної пропозиції має бути паспорт безпеки та карта даних небезпечного фактору. Проте, паспорт безпеки є обов’язковим документом лише при імпорті та експорті Товару. Оскільки поставки Товару, в рамках даного тендеру, здійснюється на території України то наявність даного паспорту та його надання є необов’язковим. Також неконкурентною є вимога, щодо поставки товару виключно залізничним транспортом, згідно позиції 1 у кількості 132 тн., оскільки тендерна документація не містить розмежувань по окремих лотам для кожного виду поставки, а саме на поставки авто та залізничним транспортом. Враховуючи вищевикладені аргументи, просимо Вас внести наступні зміни та доповнення до тендерної документації даної закупівлі, а саме: видалити підпункт 4.5 пункту 4 додатку 2 Тендерної документації; викласти підпункт 4.3 пункту 4 додатку 2 Тендерної документації у наступній редакції: «паспорт безпеки та/або карта даних небезпечного фактору»; додати до Тендерної документації розмежування для поставок залізничним та автомобільним транспортом.
Пов'язані документи: Учасник
Вирішення: Основні положення щодо проведення міжнародної сертифікації визначено Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) в постанові "Управління системою знаків відповідності стандарту і їх значення для споживачів" (13-1977), "Кодекс принципів по системах сертифікації третьої сторони і відповідних стандартів" (16-1978). Основна мета впровадження міжнародної системи сертифікації полягає в забезпеченні однакових вимог до проведення випробувань, кваліфікації працівників, системи управління і інших виробничих факторів. Завдяки сертифікації виключаються технічні перешкоди на шляху руху продукції, трудових ресурсів, забезпечується набагато більше ефективний розвиток всієї міжнародної торгової системи. Згідно з наказами ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.205 р. № 203 "Про прийняття нормативних документів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами, та скасування нормативних документів України", від 26.12.2019 № 502 "Про прийняття та скасування національних стандартів" були прийняті та введені в дію національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними стандартами, в тому числі ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги". Тобто, на даний час вимоги міжнародного стандарту ISO 9001:2015 є частиною національного законодавства щодо якості продукції та виробничих процесів на стадії виробництва, постачання та споживання продукції (робіт, послуг). Вимоги Тендерної документації про надання учасниками сертифікату ISO 9001:2015 - це гарантія спроможності учасника та/або виробника предмету закупівлі стабільно та безперервно забезпечувати якість та безпечність продукції протягом всього часу виконання договору про закупівлю; забезпечення упевненості в тому, що продукція, яка постачається відповідає обов’язковим вимогам нормативних документів, при цьому всі технічні, адміністративні і людські чинники, що впливають на якість продукції знаходяться під контролем; виробник продукції має в наявності наявність кваліфікований персонал, якому забезпечує безпечні та належні для виробництва якісної продукції умови праці. Надання учасниками сертифікатів системи Міжнародної організації по стандартизації (ISO) є підтвердженням відповідності технічних і споживчих характеристик продукції загальновизнаним вимогам якості та безпечності продукції та виробничих процесів на стадії виробництва, постачання та використання продукції та свідчить про спроможність виробника та/або учасника здійснити виробництво та поставку предмета закупівлі у відповідності до вимог чинних нормативно-правових документів. Таким чином, умови тендерної документації, що вимагають надання учасниками сертифікату ISO 9001:2015, виданого на виробника предмета закупівлі не містять будь-яких дискримінаційних ознак, так як жоден з виробників не обмежений у праві проходження процедури оцінки та отримання сертифікату управління якістю ISO 9001:2015 виданий виробнику Товару у сфері виробництва кислот.. Щодо паспорту безпеки та карта даних небезпечного фактору Сірчана кислота є небезпечною хімічною речовиною, тому її виробництво та використання (зберігання, транспортування, застосування, утилізація) повинно супроводжуватись документами з інформацією про безпечне поводження з такою продукцією, якими є паспорт безпеки і карта даних небезпечного фактору. Паспорт безпеки хімічної продукції – це документ, який містить інформацію по опис основних властивостей речовин, що вважаються шкідливими і небезпечними для людини, а так само щодо безпечного поводження з конкретним видом продукції. Паспорт безпеки є обов’язковою складовою частиною технічної документації на хімічну продукцію (речовина, суміш, матеріал, відходи промислового виробництва) і призначений для забезпечення споживача достовірною інформацією з безпеки промислового застосування, зберігання, транспортування та утилізації хімічної продукції, а так само її використання в побутових цілях . В Україні розробка паспорта безпеки регламентується ДСТУ ГОСТ 30333: 2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги Суб’єкт господарювання забезпечує розроблення паспортів безпечності на готову хімічну продукцію (хімічну речовину або суміш) згідно з ДСТУ ГОСТ 30333-2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)», який введений в дію в Україні наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року № 376. Відповідно до розділу 1 "Сфера застосування" ДСТУ ГОСТ 30333-2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)» паспорт безпеки є обов'язковою складовою частиною технічної документації на хімічну продукцію (речовина, суміш, матеріал, відходи промислового виробництва) і призначений для забезпечення споживача достовірною інформацією з безпеки промислового застосування, зберігання, транспортування і утилізації хімічної продукції, а також її використання для побутових потреб. Відповідно до ст. 9 Закону України " Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" використання в народному господарстві та побуті будь-якого небезпечного фактора хімічної та біологічної природи допускається лише за наявності сертифіката, що засвідчує його державну реєстрацію. Згідно із ст. 21 Закону України «Про охорону праці» не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації. Державна реєстрація небезпечних факторів здійснюється відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95р. №420. Реєстрації підлягають усі індивідуальні хімічні та біологічні речовини (сполуки), у тому числі полімери та матеріали на їх основі, а також ті, що входять до складу сумішевої продукції, які виробляються та (або) застосовуються на території України чи ввозяться з-за кордону. Державна реєстрація небезпечних факторів є неодмінною умовою видачі дозволу на імпорт, застосування і організацію виробництва продукції, на внесення небезпечних факторів до нормативної та проектної документації, а також умовою видачі гігієнічного висновку. Реєстрація хімічних та біологічних речовин (сполук) проводиться Комітетом за поданням міністерств, відомств, організацій, установ, підприємств незалежно від їх підпорядкування та форм власності, інших юридичних осіб, які відповідають за випуск чи імпорт конкретної речовини (сполуки). Після реєстрації небезпечного фактора заявнику видається відповідний сертифікат (свідоцтво) та розроблену Карту даних небезпечного фактора. Для суб'єктів господарської діяльності, які не є власниками Сертифіката (свідоцтва) державної реєстрації, офіційним документом, який підтверджує факт (наявність) державної реєстрації небезпечного фактора є карта даних небезпечного фактора (речовини, матеріалу). Карта даних небезпечного фактора (речовини, матеріалу) є обов'язковим супровідним документом для індивідуальних хімічних та біологічних речовин (сполук), в тому числі полімерів та матеріалів на їх основі, а також тих, що входять до складу сумішевої продукції, які виробляються та (або) застосовуються на території України, а також тих, що ввозяться з-за кордону. Таким чином, умови тендерної документації, що вимагають надання учасниками паспорту безпеки та карта даних небезпечного фактору не містять будь-яких дискримінаційних ознак. Щодо поділу предмета закупівлі на частини за видами траспорту (залізничний та автомобільний). Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 1 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку). Як вбачається з наведеного вище, поділ предмета закупівлі в залежності від виду транспорту, яким будуть здійснюватися поставки товару, чинними нормами законодавства України не передбачені. Крім того, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу IІ Порядку та є правом, а не обов’язком замовника. Таким чином, умови тендерної документації, що визначають вид транспорту при поставках певної кількості товару повністю відповідають вимогам Закону. Враховуючи викладене вище, Замовник вважає, що викладені в Тендерній документації умови не порушують вимог Закону та Особливостей, не містять будь-яких дискримінаційних ознак і не потребують внесення змін.
Статус вимоги: Відхилено