Риба свіжоморожена

Пунктом 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовникам забороняється встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Вимога тендерної документації щодо наявності в учасників власних(ого) (або орендованих(ого)) спеціалізованих(ого) транспортних(ого) засобів(бу) (зазначити), якими буде здійснюватися постачання продуктів харчування, порушує зазначені принципи здійснення закупівель та є дискримінаційною по відношенню до тих учасників, які мають в наявності автотранспортні засобі, які використовуються згідно договору перевезення вантажу та експедирування або договору транспортно-експедиційних послуг тощо. Вимагаємо Замовника процедури закупівлі внести зміни до тендерної документації та усунути вказані дискримінаційні вимоги.

Вимога щодо надання учасниками процедури закупівлі наступних документів: Шановний Замовник, звертаємо Вашу увагу, що наступні вимоги щодо надання актів перевірки за І квартал 2023 року, які містяться у Тендерній документації є дискримінаційними та такими, що порушують діюче законодавство, у т. ч. принципи здійснення закупівель відповідно ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»: «- акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на обстеження складських приміщень по зберіганню харчових продуктів згідно вимог діючого законодавства, за І квартал 2023 року (з відміткою про відсутність порушень (відсутністю відомостей про виявлені порушення у відповідному розділі Акту), виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби; - Акт складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, виданий на ім’я Учасника за І квартал 2023 року (з відміткою про відсутність порушень (відсутністю відомостей про виявлені порушення у відповідному розділі Акту), виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби; - акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на обстеження транспортних(ого) засобів(бу) до вимог діючого законодавства, за І квартал 2023 року (з відміткою про відсутність порушень (відсутністю відомостей про виявлені порушення у відповідному розділі Акту)), виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби;» Обґрунтування позиції потенційного учасника процедури закупівлі: Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту – Закон № 877-V від 05.04.2007), заходи державного нагляду (контролю) – це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до статті 5 Закону № 877-V від 05.04.2007, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб’єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Відповідно до Постанови КМУ від 31.10.2018 № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» періодичність визначається на підставі ризикоорієнтованого підходу та складає: ступінь ризику інспектування аудит дуже високий не більше чотирьох разів на рік не більше одного разу на рік високий не більше трьох разів на рік не більше одного разу на рік середній не більше двох разів на рік не більше одного разу на рік низький не більше одного на рік більше одного разу на 2 роки незначний не більше одного разу на 2 роки не проводиться Реалізація продуктів харчування, щодо яких вимагається отримання експлуатаційного дозволу відноситься до середнього ступеню ризику. Це означає, що інспектування проводиться із періодичністю не частіше двох разів на рік, а аудит не більше одного. А транспортування харчових продуктів має незначний ступінь ризику, що означає проведення інспектування не більше одного разу на 2 роки, аудит – не проводиться. Окрім цього звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. Це означає, що на теперішній час Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів. Тобто план проведення перевірок на 1 квартал 2023 року не застосовується відповідно до чинного законодавства. Підпунктом 8 п. 6. Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. № 667 встановлено, що Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", вказаним законом, зокрема ст. 6, передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Статтею 20. Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР Про звернення громадян встановлені наступні терміни розгляду звернень громадян: звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. А відповідно до Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів. З викладеного вбачається, що проведення позапланового заходу за заявою суб'єкта господарювання потребує певного часу, таким чином, вимога про надання відповідних актів перевірки за І квартал 2023 року, встановлена за десять днів до подання тендерних пропозиції обмежує коло потенційних учасників. При цьому наголошуємо, що чинним законодавством не передбачено обов'язку проходження суб'єктами господарювання позапланових перевірок та отримання актів інспектування поза затверджених планів. Вимагаємо надати можливість потенційним учасникам на підтвердження даних вимог тендерної документації надавати акти перевірки відповідними уповноваженими на це органами за останні півроку до дати оголошення про проведення даної процедури закупівлі. Вимагаємо внести відповідні зміни до тендерної документації задля усунення дискримінаційних умов, або ми будемо змушені у відповідному порядку звернутись зі скаргою до Антимонопольного комітету України щодо відстоювання своїх прав та примусу Замовника до дотримання діючого законодавства України. А також повідомити про порушення Замовником законодавства у ДАСУ та інші відповідні органи.