Сирні продукти

СКАРГА (в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) Підстави, через які подається скарга, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дата, коли суб'єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність. Обґрунтування вимог. Обгрунтування наявності порушених прав З оголошення №UA-2017-12-23-000195-a, яке було опубліковане 23 грудня 2017 року мені стало відомо, що Замовником було розпочато процедуру закупівлі відкритих торгів на закупівлю «За кодом CPV за ДК 021:2015 код 15540000-5 «Сирні продукти» (сир сичужний твердий 45-50% жирності; сир кисломолочній 9% жирності)». 28 грудня 2017 року я у порядку статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) звернувся до Замовника з вимогою про внесення змін до тендерної документації. Однак Замовником було про ігноровано декілька моїх зауважень. Разом з оголошенням було оприлюднено тендерну документацію, а 30 грудня 2018 року було оприлюднено ще тендерну документацію (нова редакція 1) (далі ТД). Ознайомившись з ТД у новій редакції я вимушений керуючись статтею 18 Закону звернутися до Вас, як до органу оскарження, з даною скаргою. Згідно з роз’яснень, наведених у листі Міністерства економічного розвитку від 30 грудня 2016 року № 3302-06/42560-06, зазначено, що ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Таким чином, у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Так ознайомившись з Тендерною документацією (нова редакція 1) мною було встановлено, що вона містить дискримінаційні вимоги по відношенню до мене, а саме: 1.) Першим абзацом п.1 ч.1 Розділу V ТД замовником було визначено, що Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозиції є ціна з ПДВ. На цей час я є платником єдиного податку на другій групі. Тобто при підготовці своєї тендерної пропозиції, я повинен врахувати податок на додану вартість, хоча і не є платником такого податку. Хоча наступним абзацом і передбачено, що Найбільш економічною вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ). Однак ці два абзаци протирічать один одному. Тому я вважаю, що ця вимога першого абзацу п.1 ч.1 Розділу V тендерної документації (нова редакція 1) є дискримінаційною по відношенню до мене. 2.) ч.4 Додатку 1 тендерної документації (нова редакція 1), передбачено надання кожним учасником: «Оригінал довідки(-ок) виданої банківською(-ми) установою(-ми), в якому(-яких) відкрито рахунок(-ки) Учасника; у разі наявності кількох рахунків або обслуговування Учасника більш ніж однієї банківською установою – довідка надається кожною установою (на фірмовому бланку банку) за всіма відкритими рахунками». Але ч.2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» має вичерпний перелік кваліфікаційних вимог до учасників, які Замовник має право встановлювати у ТД, а саме: «2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.». Я вважаю, що ця вимога є порушенням статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». 3.) ч.9 Додатку 1 та Додатку 6 тендерної документації (нова редакція 1) передбачено, що кожен учасник повинен надати лист-згоду на обробку персональних даних. Але документи які надає кожен учасник не будуть знаходитись у Замовника в особистому користуванні, а будуть у вільному доступі на електронному майданчику. Тобто о якому захисті персональних даних може йти мова, якщо Замовник не може вплинути на перегляд документів учасників процедури закупівлі через електронну систему закупівель іншими особами, та захищати мої права щодо захисту персональних даних. А відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про захист персональних даних» цей Закон регулює правові «відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.» На мою думку ця вимога від Замовника є порушенням норм Закону України «Про захист персональних даних» та такі дії протирічать Закону України «Про публічні закупівлі», а саме прозорості та публічності при проведенні відкритих торгів. 4.) Відповідно до ч.12 Додатку 1 ТД Замовником передбачено, що у учасника може бути, або власне або орендоване складське приміщення. Але у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ця вимога є дискримінаційною, так як у відповідності до Цивільного кодексу та Господарського кодексу України це не єдині види прав на користування приміщеннями, та займання постачанням продуктів харчування, наприклад: договір позички, договір зберігання, договір суборенди та інші. Так відповідно до Договору зберігання №36 від 01 грудня 2016 року, який укладено між мною та фізичною особою-підприємець Теслюк Тамарою Станіславівною, підприємець надає мені послуги щодо відповідального зберігання продуктів харчування. Тобто цим договором не передбачено жодної оренди складських приміщень. Це означає, що Замовник своїми діями ставить мене в дискримінаційні умови по відношенню до учасників, у яких є складські приміщення у власності, або в оренді (суборенді). Тому я вважаю, що ця вимога, яка зазначена у ч.12 Додатку 1 Тендерної документації (нова редакція 1) є дискримінаційною. 5.) ч.12.1 Додатку 1 ТД Замовником передбачено, що у учасника може бути, або власні або орендовані спеціалізовані транспортні засоби. Однак у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ця вимога є дискримінаційною, так як у відповідності до Цивільного кодексу та Господарського кодексу України це не єдині види прав на користування автомобільним транспортом, та реалізації можливості перевезення предмету закупівлі, наприклад: договір позички, договір перевезення, договір суборенди, договір транспортного сервісу та інші. Так відповідно до Договору транспортного сервісу №49 від 01 грудня 2016 року, який укладено між мною та фізичною особою-підприємець Теслюк Тамарою Станіславівною, підприємець надає мені послуги щодо перевезення вантажів спеціалізованим автомобільним транспортом, який належить на праві власності перевізнику. Це означає, що Замовник своїми діями ставить мене в дискримінаційні умови по відношенню до учасників, у яких є спеціалізований автомобільний транспорт у власності, або в оренді (суборенді). Тому я вважаю, що ця вимога, яка зазначена у ч.12.1 Додатку 1 Тендерної документації (нова редакція 1) є дискримінаційною. 6.) Відповідно до ч.12.3 Додатку 1 тендерної документації (нова редакція 1) Замовником передбачено, що учасник повинен надати експлуатаційний дозвіл на власні або орендовані складські приміщення. Але у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ця вимога є дискримінаційною, так як у відповідності до Цивільного кодексу та Господарського кодексу України це не єдині види прав на користування приміщеннями, та займання постачанням продуктів харчування, наприклад: договір позички, договір зберігання, договір суборенди та інші. Так відповідно до Договору зберігання №36 від 01 грудня 2016 року, який укладено між мною та фізичною особою-підприємець Теслюк Тамарою Станіславівною, підприємець надає мені послуги щодо відповідального зберігання продуктів харчування. Тобто цим договором не передбачено жодної оренди складських приміщень. Враховуючи вище наведене, я вже не маю можливості надати експлуатаційний дозвіл на приміщення, які не є у мене у володінні, але які оформлені у відповідності до чинного законодавства України, та мають усі необхідні дозвільні документи. Це означає, що Замовник своїми діями ставить мене в дискримінаційні умови по відношенню до учасників, у яких є складські приміщення у власності, або в оренді (суборенді) та можуть надати експлуатаційні дозволи на власні або орендовані складські приміщення.. Тому я вважаю, що ця вимога, яка зазначена у ч.12.3 Додатку 1 Тендерної документації (нова редакція 1) є дискримінаційною. 7.) Так відповідно до ч.13.1 Додатку 1 ТД Замовником передбачено, що працівники, які мають необхідні знання, досвід та кваліфікацію повинні бути оформлені у мене, як у фізичної особи-підприємець. Однак враховуючи той факт, що в мене укладено Договір транспортного сервісу №49 від 01 грудня 2016 року, з фізичною особою-підприємець Теслюк Тамарою Станіславівною, яка надає мені послуги щодо перевезення вантажів спеціалізованим автомобільним транспортом, який належить на праві власності перевізнику, усі працівники, які будуть залучені для перевезення, завантажувальних та розвантажувальних робіт працевлаштовані до фізичної особи-підприємець Теслюк Тамари Станіславівни, у відповідності до чинного законодавства України, щодо працевлаштування. Тобто це означає, що Замовник своїми діями ставить мене в дискримінаційні умови по відношенню до учасників, у яких є спеціалізований автомобільний транспорт у власності, або в оренді (суборенді), а працівники працевлаштовані до учасника торгів. Тому я вважаю, що ця вимога, яка зазначена у ч.13.1 Додатку 1 Тендерної документації (нова редакція 1) є дискримінаційною. 8.) Передостаннім абзацом Додатку 3 тендерної документації (нова редакція 1) передбачено наступне: «** Тендерна пропозиція подається у сканованому вигляді за підписом уповноваженої посадової особи Учасника, пронумерована та скріплена печаткою…….». Замовник у своїх поясненнях не зміг зрозуміло пояснити, яким чином можливо подати в електронному вигляді скановану Тендерну пропозицію з нумерацією, якщо тендерна пропозиція у розумінні Додатку 3 цієї документації є один аркуш. Також відповідно ч.1 Розділу 3 ТД передбачено, що «Усі сторінки тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі повинні містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (ця вимога не стосується учасників, які здійснюють діяльність без печатки згідно з чинним законодавством), за винятком оригіналів чи нотаріально завірених документів, виданих учаснику іншими організаціями (підприємствами, установами)». У цьому абзаці жодного слова не має про те, що тендерна пропозиція повинна мати нумерацію сторінок. Тобто мені не зрозуміло, який з вище перелічених пунктів я повинен дотримуватись при складанні тендерної пропозиції. Я вважаю, що ці два пункти тендерної документації (нова редакція 1) протирічать один одному. 9.) Абзацом 3 Додатку 3 ТД передбачено наступне: «Вивчивши тендерну документацію та інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики, на виконання зазначеного вище маємо можливість та погоджуємося виконати вимоги Замовника та Договору про закупівлю на загальну вартість тендерної пропозиції (з ПДВ¹):». Але у п.1 Розділу «примітки» Додатку 3 зазначено: «1. Учасники повинні дотримуватись встановленої форми.». Тобто жодного слова, щодо форми оподаткування (ПДВ). А враховуючи той факт, що я є платником єдиного податку то ця вимогам є дискримінаційною по відношенню д інших учасників. 10.) п.5.4 Додатку 4 «Проект Договору» тендерної документації (нова редакція 1) передбачено, що заявки Замовник надає телефонограмою (телефоном), але даним засобом зв’язку жодним чином не можливо встановити, що Замовник надав заявку взагалі та в повному обсязі через цю систему телефонного зв’язку. При цьому Замовник керуючись п.10.3.3 «Поставки товару за кількістю чи асортиментом, що не відповідає Заявці Покупця.» Додатку 4 «Проект Договору» ТД, має право в односторонньому порядку достроково розірвати даний Договір. Тобто не підтвердивши факт надання заявки замовник в односторонньому порядку має право розірвати договір, це свідчить про те, що Замовник проводить відкриті торги на закупівлю: «За кодом CPV за ДК 021:2015 код 15540000-5 «Сирні продукти» (сир сичужний твердий 45-50% жирності; сир кисломолочній 9% жирності)» не відкрито та прозоро, а з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та в залежність від свого бажання працювати з учасником-переможцем після укладання договору на постачання предмету закупівлі. Я вважаю що ця вимога є дискримінаційною. 11.) У пунктах 7.2-7.4 Додатку 4 «Проект Договору» тендерної документації (нова редакція 1) встановлено, що У разі порушення Постачальником строків поставки товару, він сплачує Покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. За прострочення поставки понад 5 (п’ять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми непоставленого товару. У разі, якщо Постачальник поставить товар та надасть Покупцеві видаткові накладні в яких ціна товару буде вищою, ніж ціна, що вказана в діючій Специфікації (Додаток № 1), Постачальник зобов’язується сплатити Покупцю штраф в розмірі 100 % від вартості замовленого товару. У разі поставки товару неналежної якості, Постачальник зобов’язується сплатити штрафу у розмірі 20 % від вартості Заявки. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГКУ штрафні санкції — це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Варто зазначити, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Зауважимо: в разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то штрафні санкції застосовують, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Слід також зазначити, що розділ 7 взагалі не містить норм стосовно відповідальності Покупця за невиконання ним своїх зобов’язань за договором. Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені принципи здійснення закупівель, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників. Також, частиною третьою статті 5 названого закону передбачено, що Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а статтею 22 Закону визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Законом України «Про захист економічної конкуренції» також визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Також, названим Законом встановлено, що органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Таким чином, вважаю, що вищевказані положення тендерної документації є незаконним і таким, що порушують мої права та інтереси, як потенційного учасника процедури закупівлі. На підставі зазначеного вище, та керуючись ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі»,- ПРОШУ: 1.) Прийняти скаргу до розгляду; 2.) На час розгляду скарги, призупинити процедуру закупівлі «За кодом CPV за ДК 021:2015 код 15540000-5 «Сирні продукти» (сир сичужний твердий 45-50% жирності; сир кисломолочній 9% жирності)»; 3.) Зобов’язати Замовника торгів Комунальний заклад “Зеленогайський спеціальний загальноосвітній навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад-школа-інтернат I-II ступенів)” Харківської обласної ради внести відповідні зміни до тендерної документації на закупівлю: «За кодом CPV за ДК 021:2015 код 15540000-5 «Сирні продукти» (сир сичужний твердий 45-50% жирності; сир кисломолочній 9% жирності)», ID закупівлі: UA-2017-12-23-000195-a, та привести тендерну документацію у відповідність до Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу та інших законодавчих актів чинних на дату проведення відкритих торгів, виключивши незаконні та дискримінаційні вимоги

Статтею 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. У роз’ясненнях, наведених у листі Мінекономрозвитку від 30.12.2016 р. № 3302-06/42560-06, зазначено, що краховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Таким чином, у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Отже, ознайомившись з тендерною документацією на закупівлю: код ДК021: 15540000-5 — Сирні продукти (сир сичужний твердий (45%-50% жирності); сир кисломолочний (9% жирності) вважаємо, що тендерна документація містить ряд дискримінаційних умов, які полягають у наступному. 1. У розділі V «Оцінка тендерної пропозиції» встановлено, що: «Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ. Найбільш економічною вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ)». Також, формою пропозиції – Додаток 3 встановлено, що учасник повинен вказувати ціну з ПДВ, тобто за суттю, учасник має бути платником ПДВ, при цьому, форма пропозиції не містить будь-яких посилань на те, що учасник може перебувати на іншій системі оподаткування, а замовником встановлена вимога, що Учасники повинні дотримуватись встановленої форми і внесення в форму «Тендерна пропозиція» будь-яких змін неприпустимо. Однак, чинним законодавством України передбачені й інші системи оподаткування, на яких може перебувати суб’єкт господарювання. Зокрема, суб’єкт господарювання може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Проте, вказана норма тендерної документації встановлює наявність ПДВ, як невід’ємну складову критерію оцінки, а саме – ціни. 2. Пунктом 5 розділу VI тендерної документації «Дії замовника при відмові переможця торгів підписати договір про закупівлю» встановлено, що: «у разі фактичної відсутності на дату укладання договору матеріально-технічної бази (приміщень, обладнання та устаткування), необхідної для надання послуг відповідно до вимог тендерної документації, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув». Натомість, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» містить вичерпний перелік підстав, при наявності яких Замовник може відхилити тендерну пропозицію і вище зазначене положення тендерної документації не входить до їх переліку. 3. Пункт 2.2. Додатку 1 містить вимогу про надання: «Завірена учасником копія розширеного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг, який учасник отримує в кабінеті електронних сервісів на сайті Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/ на запит за всіма критеріями пошуку)». Проте, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Кабінет Міністрів України оприлюднив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 15.01.2016 р. № 3302-06/906-06 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним» надало відповідну інформацію згідно якої Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців містить відомості про юридичних осіб, у тому числі їх найменування, місцезнаходження, відомості про засновників, про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) про органи управління, види діяльності, а також про фізичних осіб – підприємців. Слід також зазначити, що Замовник є органом місцевого самоврядування, а за таких підстав, згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може безоплатно отримувати відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень. Таким чином, замовник має змогу самостійно отримати необхідну інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. 4. Пункт 5.3. Договору встановлює, що: «поставка товару Постачальником здійснюється в обсязі та в строки, зазначені в Заявці покупця». Однак, а ні проект договору, а ні тендерна документація не містить графіку завозу предмету закупівлі до Покупця, а також строки надання заявки Покупцем до Постачальника та термінів її виконання Постачальником. 5. Також, проект договору наявний в тендерній документації містить ряд дискримінаційних умов для учасника-переможця торгів. Так, пункт 5.4. Договору закріплює положення, що заявка надається Покупцем телефонограмою (телефоном) або факсом, або електронною поштою. Постачальник зобов’язаний зазначити в розділі 12 даного Договору номери телефону та адресу електронної пошти для отримання Заявки. Постачальник несе усі ризики щодо перебоїв у роботі телефону або електронної пошти. Постачальник підписанням цього Договору погоджується, що вихідний електронний лист з пошти Покупця або телефонограма (в тому числі підтверджена актом Покупця), є беззаперечним доказом направлення йому Заявки або інших повідомлень. Також, пунктом 6.3.4. Договору встановлений обов’язок Постачальника своєчасно отримувати заявку Покупця на поставку продуктів харчування. Обов’язок Постачальника поставити товар виникає з моменту відправлення Покупцем відповідної заявки по телефону, факсу чи електронній пошті. З аналізу вказаних положень Договору вбачається, що Покупець ставить у залежність добросовісне виконання Постачальником умов договору, лише і цілком в залежність від своїх дій, зокрема, лише від волі Покупця залежить факт підтвердження надання заявки Постачальнику на поставку товару. Проте, обов’язок Постачальника поставити товар виникає не залежно отримував Постачальник заявку чи ні. При цьому, Покупець у вказаній нормі договору ставить Постачальника у залежність, що підписуючи договір, Постачальник беззаперечно має погодитися на дії Покупця стосовно надання заявки, навіть і не підозрюючи про наявність або відсутність факту надання заявки. 6. Пунктом 5.10. Договору встановлено, що якщо під час приймання товару або протягом усього строку його використання Покупець виявить невідповідність якості товару (в тому числі підозру на підроблення строку придатності), пошкоджену упаковку (тару), він має право скласти відповідний акт без участі представника Постачальника. Постачальник погоджується, що вказаний акт буде обов’язковим для Постачальника та таким, що має доказову силу. З огляду на вказану норму договору вбачається, що оцінка якості поставленої продукції залежить лише від думки Покупця по даному питанню, оскільки Покупець надав собі право визначати якість товару навіть без участі представника Постачальника. При цьому, невідповідність якості товару Покупець може встановити не лише під час прийняття товару, а і протягом усього строку його використання. За таких підстав, згідно вказаної норми договору, Покупець надав собі право самостійно визнати товар неякісним навіть і втому разі, якщо ним були порушені умови зберігання товару (швидкопсувних продуктів харчування) або з вини працівників Покупця була пошкоджена упаковка товару, що також могло привести до його псування. Слід також зазначити, що за даними умовами договору, Постачальник стає заручником волі Покупця, оскільки підписуючи договір, Постачальник має заздалегідь погодитись з тим, що акт, складений Покупцем стосовно якості поставленої продукції буде для Постачальника обов’язковим доказом неякісності продукції, навіть і при поставці товару відповідної якості. 7. У розділі 7 договору встановлено наступне: 7.2. У разі порушення Постачальником строків поставки товару, він сплачує Покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. За прострочення поставки понад 5 (п’ять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми непоставленого товару. 7.3. У разі, якщо Постачальник поставить товар та надасть Покупцеві видаткові накладні в яких ціна товару буде вищою, ніж ціна, що вказана в діючій Специфікації (Додаток № 1), Постачальник зобов’язується сплатити Покупцю штраф в розмірі 100 % від вартості замовленого товару. 7.4. У разі поставки товару неналежної якості, Постачальник зобов’язується сплатити штрафу у розмірі 20 % від вартості Заявки. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГКУ штрафні санкції — це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Варто зазначити, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Зауважимо: в разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то штрафні санкції застосовують, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Слід також зазначити, що розділ 7 взагалі не містить норм стосовно відповідальності Покупця за невиконання ним своїх зобов’язань за договором. 8. Розділ 10 договору містить наступні положення. 10.3. Покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати даний Договір в наступних випадках: 10.3.1. Не поставки або прострочення поставки замовленого товару. 10.3.2. Поставки товару неналежної якості та/або без відповідних документів. 10.3.3. Поставки товару за кількістю чи асортиментом, що не відповідає Заявці Покупця. 10.3.4. Поставки товару за ціною вищою, ніж ціна, що вказана в діючій Специфікації (Додаток №1). 10.3.5. Поставки товару невідповідним транспортом або невідповідними особами. 10.5. З метою захисту Покупця від можливих недобросовісних дій Постачальника (ухилення від отримання або підписання документів) і дотримання вимог бюджетного та цивільного законодавства, Сторони погоджуються, що належним доказом дострокового розірвання даного Договору будуть акти, складені Покупцем, та повідомлення Покупця на адресу Постачальника про дострокове розірвання Договору. При цьому, підписання додаткової угоди про дострокове розірвання Договору не обов’язкове. 10.6. Постачальник погоджується, що у разі направлення на його адресу, зазначену в розділі 12 Договору, або адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листів, повідомлень, додаткових угод тощо, такі документи вважатимуться отримані Постачальником (навіть у разі повернення поштового відправлення Покупцю, у зв’язку з закінченням терміну зберігання). У разі, якщо у встановлений в направлених документах строк Постачальник не надасть відповідь, не підпише додаткову угоду тощо, повідомлення вважаються погодженими, а додаткова угода – підписаною зі сторони Постачальника автоматично. З аналізу вказаних норм, а також положень пунктів 5.4 та 6.3.4. Покупець має право на власний розсуд трактувати дії Постачальника стосовно виконання ним умов договору, та у будь-який момент розірвати договір в односторонньому порядку за власним бажанням, не зважаючи на фактичні обставини, які виникли під час виконання Постачальником своїх обов’язків за договором. При цьому, згідно вказаних норм договору, факт його розірвання взагалі не залежить від волі Постачальника. На підставі викладеного, вимагаємо внести в тендерну документацію відповідні зміни.

На моє розуміння даний пункт замовником прописано таким чином щоб на своє розуміння можливо було у будь-який час розірвати Договір за власним бажанням в односторонньому порядку. Також я вважаю що ця вимога прописана під постачальників, які вже працювали з замовником та які є у змові з замовником, тобто до яких не будуть прийматися штрафні санкції у відповідності до розділу 7 Додатку 4 «Проект Договору». Вимагаю надати роз’яснення та внести відповідні зміни до 5.4 Додатку 4 «Проект Договору» ТД (нова редакція).

Відповідно до абзацу 3 ч.2 Додатку 2 ТД (нова редакція) ви вимагаєте, щоб на етикетці предмету закупівлі (сир сичужний) було зазначено кінцеву дату споживання, але жоден виробник даного товару не зазначає кінцеву дату споживання. Тому вимагаю внести відповідні зміни до абзацу 3 ч.2 додатку 2 ТД (нова редакція).

Відповідно до ч.12.3. Додатку 1 ТД (нова редакція), учасник процедури закупівлі повинен бути оператором ринку, але це є порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», та Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», так як оператором ринку є та особа, у якій в користуванні є потужності, а як я раніше зазначав потужності можуть бути не тільки у користуванні. Тобто якщо у учасника не має у користуванні складських приміщень то він не може бути оператором ринку. Тому вимагаю, привести у відповідність ч.12.3 Додатку 1 ТД (нова редакція) до норм чинного законодавства та внести відповідні зміни.

Відповідно до п.5 ч.1 Розділу 3 ТД (нова редакція) кожен учасник повинен надати інформацію про субпідрядника, але у відповідності до п.17 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» інформація про субпідрядні організації зазначаються тільки при закупівлі робіт. Вимагаю внести відповідні зміни до п.5 ч.1 Розділу 3 тендерної документації (нова редакція).

При підготовці пропозиції, а саме визначення ціни за одиницю товару предмета закупівлі, кожен учасник повинен буде врахувати усі витрати: податки, паливно-мастильні матеріали на транспортування, оплата праці працівників при супроводі товару від потужностей Учасника до складських приміщень Замовника, розвантажувальні та навантажувальні роботи, закупівельну вартість предмету закупівлі, графік завозу товару до Замовника (з зазначенням кількості днів на тиждень у які саме дні на тижні та час до якого повинен бути доставлен товар) та інші. Ознайомившись з ч.6 Розділу 3 тендерної документації (нова редакція) та Додатку 2 до цієї документації мною не було побачено графік доставки товару, який є предметом закупівлі. Тобто на цей час жоден учасник не має можливості про рахувати а ні загальну вартість пропозиції а ні ціну за одиницю предмету закупівлі. На підставі зазначеного вище вимагаю внести відповідні зміни до ч.6 Розділу 3 ТД (нова редакція) та Додатку 2 тендерної документації (нова редакція).

прошу надати мені роз'ясненя, яким законодавчим актом передбачено, що Замовник подає заявки на постачання продуктів харчування (п.5.4 Додатку "Проект Договору" тендерної документації) на електронну адресу Постачальника (Учасника). Чому Замовник не зазначає у такому разі відповідальної особи за надання заявок до Постчальника, та самої електронної пошти Замовника з якої будуть надходити офіційно заявки. У разі не можливості надати пояснення, прошу внести відповідні зміни до п.5.4. Додатку 4 "Проект Договору".

Прошу надати мені роз’яснення щодо розділу 4 Додатку 4 «Проект Договору» у яких випадках ціна за одиницю змінюється. Як розуміти норму п.4.5 Додатку 4 «Постачальник за цим Договором веде підприємницьку діяльність на власний ризик та самостійно відповідає за досягнення своїх економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Якщо договір укладено за цінами на товар (або переможна пропозиція Постачальника міститиме ціну товару), що є нижчою за ринкову ціну (або ціну, що надається органами державної статистики), цей факт в подальшому не вважатиметься зміною ринкової ціни, зміною економічних факторів тощо».

Ознайомившись з Додатком 4 «Проект Договору» я не побачив жодного пункту де були би вказані істотні умови Договору у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Що стосується п.3.4. вище згаданого Договору то у вашому розумінні даний вимоги закону України «про публічні закупівлі» нижчі ніж ваш проект договору та не розповсюджуються на ваш проект договору. Вимагаю внести відповідні зміни до Додатку 4 «Проект Договору» та врахувати норми ЗУ «Про публічні закупівлі».