0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Лікарські засоби (ДК 021:2015 - 33600000-6 - Фармацевтична продукція: Enoxaparin; Enoxaparin; Decamethoxine; Tranexamic acid; Nalbuphine; Omeprazole; Acetylcysteine; Sodium bicarbonate; Sodium chloride; Sodium chloride; Cefoperazone and beta-lactamase inhibitor; Levofloxacin; Calcium gluconate; Electrolytes with carbohydrates; Dexketoprofen; Glucose; Electrolytes in combination with other drugs; Electrolytes in combination with other drugs; Paracetamol).

відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості)

Завершена

1 856 237.55 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 18 562.38 UAH
Період оскарження: 15.12.2022 12:40 - 20.12.2022 00:00
Вимога
Залишено без розгляду

Щодо виділення в окремий лот позицій

Номер: 0a634a491bf142ff8d3b3ae5186bf40a
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2022-12-15-010627-a.b1
Назва: Щодо виділення в окремий лот позицій
Вимога:
опис в додатку
Пов'язані документи: Учасник
Дата подачі: 19.12.2022 13:47
Вирішення: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» (надалі по тексту - Замовник) детально розглянуло Вашу вимогу від 19.12.2022 року, щодо можливого встановлення в тендерних документаціях дискримінаційних та надмірних вимог під час проведення відкритих торгів на закупівлю фармацевтичної продукції (номер закупівлі в електронній системі за №UA-2022-12-15-010627-a), керуючись положеннями п.1 ст.24 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII, з урахуванням особливостей визначених Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022р., повідомляє наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII із змінами і доповненнями (далі – Закон), з урахуванням особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Постанова). Абзацом 4 частини першої статті 5 Закону визначено, що одним із принципів здійснення державних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Частиною другою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому, частиною третьою вищевказаної статті встановлено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Із вищенаведеного вбачається, що стаття 22 Закону містить обов’язковий перелік інформації для включення до документації конкурсних торгів, який не є виключним. Тому, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, визначається замовником самостійно з дотриманням законодавства та принципів, установлених статтею 5 Закону. Таким чином, тендерна документація розробляється замовником з дотриманням вимог Закону, зокрема ст.ст. 5, 22 Закону, та керуючись наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. N 680 «Про затвердження примірної тендерної документації». Згідно наказу МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 15.04.2020 №708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а лікарські засоби – за показником третьої цифри із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). Згідно законодавства, Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Насамперед, розподіл на значну кількість лотів (по найменуваннях) призведе до додаткових ризиків, що окремі лоти (позиції) не відбудуться в зв’язку із оскарженням, відсутністю учасників, не підписанням договорів переможцями тощо. Відсутність одного з найменувань лікарських засобів призведе до неможливості надання своєчасної допомоги та якісного медичного обслуговування, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта. Обґрунтуванням цілісного предмету закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику. Всі препарати, які включені до предмету закупівлі можуть мати різну ціну та відповідно відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик, що при поділі лікарських засобів на окремі лоти, певна їх частина не буде пропонуватись учасниками, особливо у випадку поділу їх на окремі лоти. Відтак, закупівлю препаратів доцільно здійснювати без поділу на окремі складові частини, і таке право є у Замовника, виходячи із вищевикладеного. Еквівалентом лікарського засобу в розумінні даної тендерної документації є лікарський засіб, діюча речовина якого (міжнародна назва), дозування, форма випуску, концентрація та інші стандартні характеристики абсолютно співпадають з біологічними, токсикологічними, фармацевтичними та терапевтичними властивостями препарату. Відповідно наказу МОЗ України від 12.01.2017р. №22 Лікарські засоби є фармацевтично еквівалентними, якщо вони містять ту ж саму кількість тієї ж самої діючої речовини (діючих речовин) у тих же лікарських формах та відповідають вимогам однакових або порівнянних стандартів. Фармацевтична еквівалентність не обов'язково передбачає біоеквівалентність, оскільки відмінності у допоміжних речовинах та/або у процесі виробництва можуть призвести до більш швидкого чи більш повільного розчинення та/або абсорбції. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами. Окрім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», одним із основоположних принципів проведення державних закупівель є принцип максимальної економії. Таким чином, проведення закупівлі без поділу на лоти зменшує вартість товару, зокрема тому, що зменшуються витрати на доставку товару (економічно вигідніше доставити одразу декілька найменувань препаратів, а не кожен окремо). З метою забезпечення безперебійного здійснення оперативних втручань та забезпечення під час них усіма необхідними медикаментами, та унеможливлення відсутності якогось із перелічених в медико-технічних вимогах лікарських засобів, що призведе до неналежного надання медичної допомоги пацієнтам, вважаємо необхідним, щоб закупівля та поставка лікарських засобів здійснювалась в цілому. Окремо відзначаємо, відповідно до ст. 29 Закону, з урахуванням положень пункту 40 Постанови, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Згідно п. 9 ст. 29 Закону зазначається, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Як того вимагає Закон, Замовником в ТД «Оцінка тендерної пропозиції», визначаються критерії і методики оцінки поданих пропозицій, а саме «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є Ціна (з урахуванням податку на додану вартість).». З огляду на відсутність вищевказаної інформації та доказів, які її підтверджують, твердження щодо порушення прав та законних інтересів Учасників є необґрунтованим, а вимоги, викладені у Вимозі -безпідставними.
Статус вимоги: Не задоволено
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду: 23.12.2022 12:01