-
Спрощена закупівля
-
Безлотова
-
КЕП
Послуги по забезпеченню охорони приміщень та прибудинкової території
Завершена
128 000.00
UAH без ПДВ
мін. крок: 0.5% або 640.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 640.00 UAH
Період оскарження:
05.09.2022 08:46 - 09.09.2022 00:00
Вимога
Залишено без розгляду
Незаконність вимог щодо надання Сертифікату системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015
Номер:
4cce66844cc2413a8529a5d93d5316b2
Ідентифікатор запиту:
UA-2022-09-05-000188-a.b1
Назва:
Незаконність вимог щодо надання Сертифікату системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015
Вимога:
Відповідно до Документації тендерна пропозиція учасників повинна складатись, в тому числі з сканованої копії сертифікату на систему управління якістю учасника щодо відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги”, який підтверджує відповідність системи управління якістю (менеджменту) учасника, вимогам визначеного стандарту (або іншого аналогічного стандарту у сфері сертифікації діяльності підприємства) щодо сфери сертифікації (застосування).
Дана вимога є незаконною та дискримінаційною по відношенню до Скаржника. Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів ISO для здійснення господарської діяльності.
Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката становить 20 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції.
Також, оформлення такого сертифіката В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ та фінансової кризи є проблемою для компаній. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація:
"Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Пов'язані документи:
Документів не завантажено.
Дата подачі:
08.09.2022 16:53