Експертні послуги (Незалежна оцінка комунального майна міста Кам'янське Дніпропетровської області)

Просимо зобов'язати Замовника усунути дискримінаційні умови перелічені у тексті скарги та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Документацією, а саме відповідно до Додатку 5 до тендерної документації (договір) в Розділі V підпункті 5.1 передбачено строк надання послуг з Незалежної оцінки комунального майна міста Кам'янське Дніпропетровської області до 31 грудня 2017 року. Загальна кількість об’єктів, які визначені в Додатку 4 до тендерної документації, а також в Додатку 2 до Договору, становить 2196 одиниць. Враховуючи, що період подання пропозицій закінчується 3 грудня 2017 року, а Центральна база даних встановлює орієнтовну дату проведення аукціону на наступний день після закінчення отримання пропозицій – о 11 годині 51 хвилини 4 грудня 2017 р., то передбачуваний (мінімальний) термін на укладення договору про закупівлю із переможцем торгів (у разі, зокрема, якщо не буде оскаржене відповідне рішення Замовника) - 14 грудня 2017. Відповідно до пункту 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі – Закон) Замовник має право на розгляд тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною протягом п’яти днів. Але презюмуючи, що Замовник може розглянути тендерну пропозицію та розмістити повідомлення про намір укласти договір в день проведення аукціону, період оскарження на прийняті рішення, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників починатиметься 4 грудня 2017 та закінчуватиметься 14 грудня 2017 року (з урахуванням 10-денного строку, встановленого частиною третьою статті 35 Закону. Отже, орієнтовна дата укладання договору може бути не раніше ніж 14 грудня 2017 року. Об’єктивно Замовник залишає виконавцю лише 11 робочих днів, за які виконавець повинен провести оцінку об’єктів, визначених у Додатку 4 до тендерної документації. Тобто в день виконавець повинен виконати розрахунок вартості близько 200 одиниць об’єктів. Відповідно до Додатку 4 до тендерної документації в переліку об’єктів наявно більше 100 об’єктів нерухомості, таких як: комплекс нежитлових будівель та споруд, магазин (вбудоване приміщення №60), готель «Зоря», насосна станція, теплопункт, будівля ТПС 9 тощо, що в свою чергу ускладнює виконання та відтерміновує дату виконання договору й в сукупності виключає можливість виконання договору. Посилаючись на Додаток 4 до тендерної документації, де додатково зазначаються Технічні вимоги виконавець обов’язково має виконати умови: - звіт про незалежну оцінку майна виготовляється на кожен об’єкт (комплекс об’єктів) , згідно переліку, окремо. - звіт про незалежну оцінку майна містить висновок про вартість до звіту, у якому зазначається найменування об’єкту оцінки, адреса розташування, відомості про замовника, власника майна, суб’єкта оціночної діяльності, мети та дати оцінки, її вартість. - у звіті про незалежну оцінку майна обов’язково вказуються технічний стан, опис об’єкту оцінки та основні характеристики 1. У разі оцінки будівель (споруд) зазначаються: будівельний об’єм, площа забудови, загальна площа, технічна характеристика конструктивних елементів: матеріали фундаменту, стін, та інше. 2. У разі оцінки рухомого майна (транспорту, обладнання, товарно-матеріальних цінностей) зазначаються: технічний стан, опис об’єкту, характеристики, рік випуску (вводу в експлуатацію) та інше. 3. Додатки до звіту з оцінки майна містять технічну документацію та фотографічні зображення об’єкту оцінки. Але разом із вимогами Замовника виконавець також зобов’язаний виконувати Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 р., а саме загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, де в пункті 56 зазначається, що звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Оскільки звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі лише у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, то в цьому випадку УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА як потенційний виконавець договору зобов’язана проводити оцінку у повній формі, що потребує значних часових витрат. Зауважимо, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: - опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; - дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; - мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; - перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; - перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; - виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; - опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; - висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; - виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; - письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; - висновок про вартість майна; - додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Паралельно з цим, окрім нерухомого майна, у переліку наявно ще близько 2000 об’єктів, які за своєю характеристикою, хоч і не є такими складними, як нерухомість, але зважаючи на всі формальні вимоги при здійсненні оціночної діяльності займають значний обсяг часу, прикладом яких є здійснення фотографічних зображень до додатку до звіту. З вищенаведеного розрахунку видно, що виконання умов тендерної документації щодо строку надання послуг є технічно неможливим. Вважаємо, що встановлюючи строки надання послуг, Замовник фактично обмежив коло потенційних учасників процедури. Зазначені дії Замовника обмежують можливість інших суб’єктів господарювання, зокрема УКРАЇНСЬКУ УНІВЕРСАЛЬНУ БІРЖУ, взяти участь у процедурі закупівлі та порушують вимоги частини четверної статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводить до дискримінації учасників, а також порушують принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону, а саме: недискримінація учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Виходячи з наведеного просимо, відповідно до статті 23 Закону, внести відповідні зміни до Тендерної документації в цій частині.

Розглянувши тендерну документацію та об’єктивно оцінивши строки виконання оцінки відповідних об’ктів, просимо внести зміни до проекту договору та продовжити строки виконання, як мінімум, на 3 місяці. Вбачаємо порушення принципу недискримінації, передбаченим законодавством України в сфері публічних закупівель, адже залишаючи дані вимоги до контрагента звужуєте коло потенційних учасників.

Основним законом, який визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, є Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 (далі – Закон). Стаття 11 Закону визначає перелік істотних умов договору на проведення оцінки майна, а саме: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов’язки сторін договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Серед зазначеного переліку мету, з якою проводиться, оцінка виділяють як істотну умову договору. Разом з тим, відповідно п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003року (далі – Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»), який є обов’язковим для застосування, при здійсненні оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності здійснюється вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі. Тобто необхідною умовою для обрання методичних підходів є визначення мети здійснення оціночної діяльності. Відповідно до Додатку 5 до Тендерної документації (договір), надано Проект договору, у якому відсутня інформація про мету Договору. Цим самим Замовник свідомо порушує вимоги Закону та унеможливлює виконання Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Просимо, відповідно до ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, внести зміни до Тендерної документації в Додатку 5 до Тендерної документації (договір), а саме визначити мету здійснення оцінки відповідних об’єктів.