Природний газ

Доставка магістральними газопроводами до споживача Жоден постачальник природного газу не має можливості включати до ціни природного газу, як товару вартість його транспортування. Пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Відповідно, у пункті 17 згаданої вище статті Закону міститься визначення послуг, у пункті 22 – робіт, у пункті 32 – товарів. У пункті 31 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що природний газ є товарною продукцією, тобто товаром. Постачальник здійснює діяльність з постачання природного газу у відповідності до пункту 27 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», яким визначено, що постачальник природного газу – це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Відповідно до пункту 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу – це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Абзацом 2 частини 1 статті 23 Закону визначено, що «оператор газотранспортної системи не може проводити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу». Оскільки відбулося відокремлення функцій транспортування та розподілу від функції постачання природного газу, Оператор газотранспортної системи та Оператори газорозподільних систем не можуть одночасно поєднувати діяльність з транспортування/постачання та розподілу природного газу. Діяльність з постачання природного газу провадиться лише постачальниками природного газу. Пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 визначає договір розподілу природного газу як правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об’єкта споживача до газорозподільної системи. Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами встановлений постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3159 з подальшими змінами, внесеними постановою НКРЕКП № від 29 грудня 2015 року № 3159. Тариф встановлюється на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств (Операторів газорозподільних систем). Таким чином, цей тариф встановлюється в залежності від газорозподільного підприємства, який надає послуги розподілу споживачу. Для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів, а не до газопроводів Операторів газорозподільних систем, тариф встановлюється окремо. Постачальник не оплачує послуг транспортування природного газу Оператору ГТС, оскільки Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, у пункті 3 глави 1 Розділу ІХ визначено, що потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої підключена газорозподільна система, надається виключно оператору газорозподільної системи на період не менше одного року. Потужність фізичної точки виходу з газорозподільної системи, до якої безпосередньо підключений споживач, надана виключно Споживачу. Запроваджена НКРЕКП правова конструкція дозволяє виключно споживачам мати договірні відносини з Оператором газотранспортної системи та Операторами газорозподільних систем, і відповідно, споживач, безпосередньо підключений до газотранспортної системи, оплачує послуги транспортування Оператору ГТС, а споживач, приєднаний до газорозподільної системи, оплачує послуги транспортування у складі оплати послуг розподілу природного газу Оператору газорозподільної системи. Учасник, як постачальник природного газу не може здійснювати оплату послуг транспортування природного газу, оскільки на сьогодні можливість замовлення потужностей та їх оплати постачальником як замовником послуг транспортування не запроваджена на практиці, а можливість перерахувати Оператору газотранспортної системи оплату за послуги транспортування замість свого споживача не передбачена Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497. Договір транспортування природного газу, укладений між Постачальником та Оператором газотранспортної системи, за таких умов діє лише в частині урегулювання небалансів Постачальника. Тому, включення замовником вартості послуг транспортування до ціни газу встановлює, що постачальник має надати послугу транспортування природного газу, що суперечить Закону України «Про ринок природного газу». Наголошуємо про неможливість Вас, як замовника вимагати від учасників публічної закупівлі включення до загальної вартості пропозиції витрат на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та більше того, вимагати документи, що це підтверджують. Вимагаємо виключити таку вимогу із Тендерної документації, тим самим прести її до вимог чинного законодавства України, в іншому випадку залишаємо за собою право звернутись із скаргою до Антимонопольного комітету України, за захистом свого порушеного права.