«Персональний комп’ютер форм-фактора моноблок», кoд ДК 021:2015:  30230000-0 – Комп’ютерне обладнання

Тендерна документація містить наступну дискримінаційну вимогу: «Технічне (сервісне) обслуговування техніки у власних сервісних центрах або надання договору на сервісне обслуговування. 1. Наголошуємо, що гарантійне обслуговування має проводити лише в авторизованих сервісних центрах. Будь який ремонт, який здійснюється поза авторизованого сервісного центру – автоматично анулює гарантію від виробника. Тому дана вимога – є не обґрунтованою та такою, що суперечить правилам здійснення гарантійного обслуговування або прописана під конкретного учасника. Окремо звертаємо увагу на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за № 4521 -р/пк-пз від 15.04.2019 (може бути перевірено на сторінці закупівлі UA-2019-03-14-000597-a за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-14-000597-a) та № 4534 -р/пк-пз від 15.04.2019 (може бути перевірено на сторінці закупівлі UA-2019-03-15-000266-c за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-15-000266-c), якими визнано дискримінаційними вимоги щодо надання листа від виробника запропонованого обладнання, який підтверджує повноваження учасника щодо розповсюдження товарів цього виробника, оскільки за висновком органу оскарження вказані вимоги є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, так як за таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають договірні тощо стосунки саме з виробником. 2. Головним принципом підприємницької діяльності згідно П.1 Ст. 44.ГКУ є вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вільного вибору постачальників продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом. Відповідно до п.2. Ст. 43 ГКУ та п. 2 ст. 3 Закону України № 698-XII «Про підприємництво» — Редакції від 29.01.2020 року, особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Пункт 11.ст 26 Закону України «Про публічні закупівлі», стверджує: документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб -підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 Ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно Ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 3. ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Нинішні умови закупівлі є дискримінаційною та неправомірною вимогою і суперечить положенням ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. (зі змінами). Згідно загальних принципів господарювання за ст. 6 Господарського кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України, суб’єкт господарювання вільний у виборі контрагентів за договорами для досягнення своїх господарських цілей та отримання прибутку. Встановлення вимоги щодо власного сервісного центру або надання договору з сервісним центром в м. де розташован Замовник обмежує коло можливих учасників закупівлі лише тими, що мають безпосередні правовідносини та дискримінує тих потенційних учасників, хто таких відносин на пряму із підприємствами не мають. Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах, спрощеної процедури виробників, посередників, фізичних-осіб підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами Замовник зобов’язаний забезпечити вільний доступ потенційних учасників до інформації про закупівлю та можливість взяти участь у аукціоні. Таким чином ви дискримінуєте учасників за територіальною ознакою, виключаєте можливість реальної конкуренції, штучно обмежуєте коло потенційних учасників. Встановлені Замовником в тендерній документації вимогаи суперечать принципам публічних закупівель та підпадає під ознаки дискримінації суб’єктів господарювання згідно ст. 31 Господарського кодексу України. Статтею 42 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Згідно із ч.5 ст.13 Цивільного кодексу України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Усунення дискримінаційної вимоги сприятиме конкуренції серед учасників та максимальній економії коштів, тож просимо Замовника внести зміни до тендерної документації і викласти вимогу в новій редакції, забезпечивши можливість брати участь у закупівлі усім учасникам надавши гарантійний лист та вказавши адреси авторизиваоних сервісних центрів виробника в Україні або інформацію про сервісний центр, яка зазначена на офіційному сайті виробника.

На вимогу надати ТАК ЗВАНИЙ «Авторизаційний лист» - ознака корупції або змови Замовника зі зручним учасником за для забезпечення перемоги та обмеження конкуренції! Просимо вивчити законні підстави, які підтверджують юридичну нікчемність так званого листа. Просимо не надавати пояснення кшталт того, що ви хочете бути впевненим в надійності постачальника та решта. Все це суб'єктивна думка, яка не базується на Законі! Під час укладення будь-якого договору, та здійснення господарської діяльності учасниками правовідносин, зокрема державними Замовниками та потенційними учасниками або переможцями відповідних закупівель, обов’язковим для всіх є дотримання чинного законодавства. За своїм визначенням, Закон — це нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Іншими словaми, нормaтивно-прaвовий aкт — це документ, прийнятий у визнaченому порядку компетентним оргaном публічної влaди, у якому містяться норми прaвa. У прaвовій системі Укрaїни нормaтивно-прaвовий aкт є основним джерелом прaвa. Слід зазначити, що зобов’язання за договором, укладеним за результатами закупівлі, виникають одне перед одним, а саме між Замовником і Учасником. Зобов’язання щодо постачання товару, що закуповується, покладається саме на учасника-переможця, з яким буде укладено відповідний договір. Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Таким чином, законодавством не передбачено можливості укладення договору між замовником та учасником-переможцем, який створить обов’язок для третьої особи (виробника або офіційного дистриб’ютора) без зазначення її як сторони договору. Таким чином, у випадку, якщо виробник або офіційний дистриб’ютор з яким, учасник зобов’язаний мати партнерський договір відмовиться від своїх гарантій, які зазначені в авторизаційному листі щодо постачання або якості товару, замовник буде позбавлений правових підстав для звернення до такого виробника або офіційного дистриб’ютора з позовом – тобто буде позбавлений можливості захистити свої права в судовому порядку. В той же час, положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено можливості укладення тристороннього чи багатостороннього договору, сторонами якого, крім замовника та учасника-переможця були б треті особи. Отже, з вищевказаного вбачається, що замовник за наслідками процедури закупівлі, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», не може укласти договір, який створить обов’язки для третіх осіб (виробник або офіційний дистриб’ютор). У зв’язку з цим замовник не матиме права вимоги від виробника або його офіційного дистриб’ютора виконання умов договору. До того ж, на момент звернення, партнерській договір між виробником або його офіційним дистриб’ютором та Учасником вже може бути розірваним. Принагідно звертаємо увагу, Документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином вимагаємо скасувати вимогу про надання так званого «авторизаційного листа», адже доведено, що такий лист не має юридичної сили та не несе зобов’язань перед замовником. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не має права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до Учасників. Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Просимо Замовника не створювати умови не рівної конкуренції та проводити заходи на протидію корупції, а не на її розповсюдження, коли в закупівлі можуть прийняти участь обмежене коло учасників, які мають домовленості або з Замовником або з виробником чи офіційним дистриб’ютором.