Поточний ремонт туалетних кімнат Нововолинського закладу дошкільної освіти № 8 Нововолинської міської ради Волинської області в смт. Благодатному

Доброго дня! Просимо скасувати умови, не передбачені чинним законодавством, які обмежують конкуренцію, ставлять в нерівні умови постачальників та створюють дискримінаційні умови закупівлі. Вимоги уповноваженою особою, викладені в Інструкції з підготовки пропозиції: а саме: - 3.17 Копію сертифіката відповідності системи управління якістю на підприємстві учасника вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» щодо організації та провадження господарської діяльності з виконання робіт і надання послуг, які є предметом закупівлі, виданого органом з сертифікації, який акредитований Національним агентством з акредитації на проведення робіт з сертифікації систем управління за стандартами: ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)»;3.18. Копію сертифіката відповідності системи екологічного управління на підприємстві учасника вимогам міжнародного стандарту ISO 14001 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» щодо організації та провадження господарської діяльності з виконання робіт і надання послуг, які є предметом закупівлі, виданого органом з сертифікації, який акредитований Національним агентством з акредитації на проведення робіт з сертифікації систем управління за стандартами: ДСТУ ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 14001:2015, IDT)» значно обмежують коло потенційних учасників, які можуть прийняти участь в закупівлі, обмежують конкуренцію та ставлять у нерівні умови постачальників, створюють дискримінаційні умови закупівлі. Частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації Учасників. Діюче законодавство України передбачає здійснення підприємницької діяльності з підтриманням економічної конкуренції, а саме – змаганням між суб’єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 93 від 26.01.2018р. відмінено обов’язкову сертифікацію продукції та скасовано перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Тобто і товар, який пропонується до постачання і являється предметом закупівлі по даному тендеру, ЄЗС ДК 22470000-5 – Посібники Дидактичний матеріал для НУШ також не підлягає обов’язковій сертифікації на території України. Хочемо зауважити, що наявність даного сертифікату або декларації не являється обов’язковою Адже, підтвердженням відповідності пропозиції торгів учасника технічним, якісним, кількісним вимогам можуть бути або сертифікат якості, або висновок СЕС про якість або паспорт товару. І будь який постачальник, який належним чином готується до конкретного тендеру має всі необхідні документи на товар, який він пропонує до постачання, та обов’язково повинен надати їх у складі своєї тендерної пропозиції на розгляд Тендерного комітету. Знову ж хочемо зауважити, що сертифікат якості не являється обов’язковим, але може бути документом підтверджуючим якість. Сертифікати ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015 не мають жодного відношення до товару і таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність ТОВАРУ, ні його екологічність. Це випливає безпосередньо із змісту стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне: - Загальні положення Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. (А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат). - СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо товару, не визначає його якість чи безпеку. Також, пункт а) говорить про «…постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника», тобто визначено постійне надання продукції, тривале в часі, як мінімум 2 і більше разів, але тендерна закупівля передбачає лише одноразове постачання, отже у замовника навіть в цьому випадку немає такої потреби. Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, так як товарообіг в Україні регламентований окремими законодавчими актами, законами та кодексами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують, на сьогодні це санітарно-гігієнічний висновок. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.. 16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)). Стосовно сертифікату ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління», виходячи зі змісту про завдання системи екологічного управління, випливає, що «Призначеність цього стандарту — надати організаціям загальну схему діяльності задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами». Отже, даний стандарт надає ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, тобто визначає, як може діяти організація за певних умов (реагувати на зміни) для підтримання рівноважного поєднання охорони довкілля та соціально-економічних потреб, з чого випливає, що сертифікат ISO 14001: 2015 ніяким чином не свідчить про екологічність ТОВАРУ чи послуги. «Він установлює вимоги, виконання яких дає змогу організації досягти запланованих результатів, що їх вона визначила для своєї системи екологічного управління» . З цього випливає, що організація, виконуючи певні вимоги цього стандарту має змогу досягти запланованих результатів, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, в разі якщо організація визначила і запланувала такі результати для своєї системи екологічного управління. Таким чином, організація добровільно, на власний розсуд, ставить собі певні завдання що до досягнення певних результатів і намагається їх досягти, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ. Отже, даний сертифікат не може засвідчити екологічності товару, адже по суті він є свідченням лише того, що організація у своїй діяльності готова користуватись ЗАГАЛЬНОЮ СХЕМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)). Варто зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками що до маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити». Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ, як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству. Стаття 22, частина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі». Цей перелік є вичерпним, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника. Проте, замовники намагаються обійти вимоги ст.16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3. Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги. Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ,