0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги
  • Безлотова
  • КЕП

Кислота амінокапронова (Aminocapronik acid);Анальгін (Metamizole sodium); Гекодез® (Hydroxyethylstarch); Гекотон® (Comb drug) ; Глюкоза (Glucose);Еуфілін (Theophyline); Інфулган (Paracetamol) ; Ксилат® (Electrolytes in combination with other drugs); Лаксерс (Cefoperazone and beta-lactamase inhibito) ; Латрен (Pentoxifylline); Лефлоцин® (Levofloxacin); Лінелід (Linezolid); Лонгокаїн® (Bupivacaine) ; Маніт (Mannitol); Метронідазол (Metronidazole); Натрію хлорид ( Sodium chloride); Натрію хлорид ( Sodium chloride); Новокаїн (Procaine) ; Реосорбілакт ( Electrolytes in combination with); Розчин Рінгера (Ringer’s solution/Electrolytes); Сангера (Tranexamic acid) ;Цефтриаксон Юрія-Фарм ( Ceftriaxone)

Завершена

734 000.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 3 670.00 UAH
Період оскарження: 03.02.2022 11:47 - 18.02.2022 00:00
Вимога
Відхилено

Дискримінаційні умови в тендерній документації

Номер: 99213b261cd1492497df316b43a91d58
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2022-02-03-004935-b.b1
Назва: Дискримінаційні умови в тендерній документації
Вимога:
розміщення в лоті позицій, які не мають еквівалентів
Пов'язані документи: Учасник Замовник
Дата подачі: 07.02.2022 18:10
Вирішення: Щодо вимоги до проведення закупівлі фармацевтичної продукції, ідентифікатор тендерної процедури відкритих торгів UA-2022-02-03-004935-b надаємо наступні пояснення: Предмет закупівлі та його необхідні технічні, якісні i кількісні характеристики, які вказані в тендерні документації на дані торги, розроблені у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) що, в свою чергу, передбачає виконання всіх вимог даного Закону, в тому числі, це стосується й частини 4 ст. 23 Закону. Згідно пункту 3 розділу I «Загальні положення» Порядку визначення предмету закупівель, затвердженого наказом МЕРТУ від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783 «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника». Згідно з положеннями пункту 2 розділу IІ “ Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг» Порядку № 708 «Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів». Відповідно до розділу «Окремі частини предмета закупівель (лоти)» листа МЕРТУ «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель» від 03.09.2020р. № 3304-04-53972-06 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Ця норма може застосовуватися для будь-яких предметів закупівлі, де такий поділ можливо здійснити в межах єдиної процедури закупівлі. При цьому, у разі поділу на лоти інформація в ЕСЗ щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником вказується щодо кожного лота та назви класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів). Розділом «Лікарські засоби» зазначеного листа передбачено, що «замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою (далі — МНН) лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів». Зазначене узгоджується з роз’ясненнями уповноваженого органу в сфері публічних закупівель, зокрема, положеннями абзацу сьомого розділу «Щодо визначення частин предмету закупівлі» листа МЕРТУ «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» від 02.08.2017р. № 3304-06/26774-06, якими також стверджується, що «визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі є правом, а не обов’язком замовника». Таким чином поділ предмета закупівлі на лоти – це право замовника, а не його обов’язок. Така думка збігається з практикою АМКУ (рішення № 5483-р/пк-пз від 19.03.2021р.). Додатково проаналізувавши по суті вимоги Скаржника, вважаємо, що ці обставини так званої «ексклюзивності» виробників зовсім не свідчить про те, що даними лікарськими засобами в Україні торгує лише одна особа. Відповідно до пункту 3 Загальної частини Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених Постановою КМУ № 929 від30.11.2016р. зазначено, що «оптова торгівля лікарськими засобами - це діяльність з придбання лікарських засобів у виробників лікарських засобів або інших суб’єктів господарювання, що мають відповідну ліцензію, зберігання, транспортування та продажу лікарських засобів з аптечних складів (баз) іншим суб’єктам оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які отримали на це відповідні ліцензії, виробникам лікарських засобів, безпосередньо лікувально-профілактичним закладам або юридичним особам, структурними підрозділами яких є лікувально-профілактичні заклади». Тобто, поставки лікарських засобів на медичні заклади (установи) здійснюють особи, що мають ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами (аптечні склади). Згідно даних Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а саме Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами в кожній області країни мається декілька десятків аптечних складів, які здійснюють поставки лікарських засобів у медичні заклади. В Україні немає заборони на придбання будь-яким суб’єктом (аптечними складами) лікарських засобів за позиціями, які Скаржник зазначив як ексклюзивні, для подальшої реалізації/продажу цих лікарських засобів на адреси медичних закладів (установ). Таким чином, будь-яка особа, що має ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю має змогу придбати лікарські засоби, що зазначені Додатку 4 тендерної документації Замовника, а потім реалізовувати/продавати іншим особам, а також/або приймати участь в тендерних закупівлях, запропонувавши такий товар із своєю ціною! За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти будь-які суб'єкти господарювання, які можуть запропонувати за наведеною вище позицією продукцію вказаного виробника, що не є обмеженням конкуренції чи дискримінацією по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. 1. Щодо наявності щонайменше двох виробників. Згідно з інформацією, яка розміщена в Державному реєстрі лікарських засобів, дійсно зареєстровані всі 8 МНН лікарських засобів, передбачених Додатком 4 по даному лоту. Разом з цим, в своїй Скарзі та матеріалах до неї Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині. 2. Щодо поділу на лоти. Відповідно до розділу I "Загальні положення" Наказу МЕРТУ від 15.04.2020р. № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" та Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається Замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. В своїй скарзі Скаржник не довів та документально не підтвердив, яким чином формування Замовником предмета закупівлі у наведений вище спосіб порушує його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, та позбавляє можливості подати свою Пропозицію через наявну умову Документації, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частин, тому що факт об’єднання предмету закупівлі в один лот є правом Замовника, не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації цього учасника, а наведені ним інформація та документи, які вказують лише на окремі ознаки так званої «ексклюзивності» ліків за позиціями не є допустимими доказами необхідності поділу цього предмету закупівлі на окремі лоти. З урахуванням зазначеного, Замовник не має підстав щодо задовільнення вимоги Скаржника шляхом внесення відповідних змін до Документації, тому що тендерна документація по закупівлі повністю відповідає вимогам ст. ст. 5, 18, 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а також положенням вищевказаних інших нормативно-правових актів у сфері публічних закупівель та результатам узагальнення практики АМКУ. Наведені пояснення, інформація, документи та матеріали Замовника, зазначені та перелічені вище положення відповідних нормативно-правових актів і Закону, підтверджують правомірність позиції Замовника та свідчать про відсутність дискримінації потенційних учасників і будь-яких інших порушень Замовником законодавства в сфері публічних закупівель, а також вказують на необґрунтованість та суб’єктивність позиції Скаржника.
Статус вимоги: Відхилено