Бензин та дизельне паливо

З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасників звертаємося, щодо усунення прихованої дискримінаційної вимоги. Замовником вимагається завантаження необхідних документів, у тому числі – письмової згоди Учасника з проектом договору у довільній формі, та проекту договору, наведеного у Додатку 3 до тендерної документації. У Проекті Договору про закупівлю пункт 4.9. виголошує: 4.9. З моменту переходу до Покупця права власності на Товар та до моменту його фактичного отримання на автомобільних заправних станціях Постачальника, Товар перебуває на повному відповідальному зберіганні у Постачальника. Протягом терміну (строку) зберігання Товару право власності на Товар від Замовника до Постачальника не переходить. Таке формулювання передбачає окрім процедури передачі/отримання на/з відповідального зберігання, ще і наявність у Учасників Ліцензії на право зберігання пального (ст. 15 ЗУ №481/95-ВР від 19.12.1995р. зі змінами) та наявність вільних ємностей на АЗС для зберігання та/або наявності нафтобази (склад зберігання нафтопродуктів). Ми, як учасники тендерної процедури, не зможемо завантажити вищенаведені документи, без усунення дискримінаційних вимог, та як слідство, наша тендерна пропозиція буде відхилена. Ми, суб'єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним через АЗС, маємо ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та не маємо необхідності мати ліцензію на зберігання пального у місцях роздрібної торгівлі, чого вимагає таке формулювання п.4.9.Проекту договору. За загальним правилом, передбаченим ст. 334 ЦК, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання йому такого майна. Проте в окремих випадках законом, або як у даному випадку договором, передбачається що на разі постачання та відпуску нафтопродукти через мережу АЗС з використанням бланків-дозволу (талонів) на отримання нафтопродуктів, право власності на товар переходить до покупця раніше від безпосередньої передачі товару. І саме до таких випадків застосовуються положення ст. 667 ЦК. Особливості зобов'язань, що стосуються зберігання при купівлі-продажу, не є предметом домовленості сторін за договором, тому й не може виникати з нього. Отже, випадки, передбачені ст. 667, є зберіганням в силу закону. Це не перешкоджає можливості здійснювати поставку предмета закупівлі, тому умова є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників. Пропонуємо замінити формулювання п.4.9. Проекту договору (Додатку №3).

Пунктом 4.3. Розділу 1 Тендерної документації встановлено вимогу: Місце поставки: Автомобільні заправні стації Учасника по всій території України. Щонайменше одна автомобільна заправна станція Учасника, повинна бути розташована в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області, автомобільний шлях до якої повинен становити не більше 5 (п’яти) кілометрів від виробничої бази КП «Балаклійський водоканал», що розташована за адресою: 64205, Харківська обл., Ізюмський район, Балаклійська об’єднана територіальна громада, м. Балаклія, вул. Вторчорметова, 6. Для більшої зручності та приблизного розрахунку довжини автомобільного шляху, учасникам надається посилання на карти «Googl Maps» із позначенням місцезнаходження виробничої бази КП «Балаклійський водоканал»: https://goo.gl/maps/545TraFkRxHUYjNy8 Зазначена вимога є дискримінаційною! За даними зазначеного вами інтернет ресурсу і фактично в межі відстані 5 км. підпадає лише одна АЗС Avias. Отже, встановлені вами обмеження щодо разтошування АЗС надає перевагу одному учаснику та дискримінує інших. Вимагаємо внести зміни в тендерну документацію та збільшити відстань для надання можливості участі іншим учасникам з АЗС інших мереж. Посилання на економію коштів, як на підставу встановлення дискримінаційної вимоги є зловмисним. Економія коштів в сфері публічних закупівель полягає у створенні конкурентної среди між учасниками. Обмеження встановлені вами позбавляють дану закупівлю конкурентної боротьби, що всою чергу призводить до перевитрат коштів. Вимагаємо внести зміни в тендерну документацію та виключити дискримінаційні вимоги. У випадку невиконання даної вимоги ми будемо змушені звертатися до АМКУ зі скаргою за захистом своїх прав та законних інтересів.