За кодом CPV за ДК 021:2015-30210000-4: Машини для обробки даних (апаратна частина) (Робоча станція для оформлення та видачі документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, з комплектом обладнання для зняття біометричних даних (параметрів) особи, реєстрації/зняття з реєстрації місць проживання/перебування громадян України, іноземців та осіб без громадянства)

Шановний замовник, співчуваємо щодо саме такого трактування Вами норм законодавства України! По-перше, наприкінці згаданого листа Мінекономрозвитку України від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 зазначено, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформаційний характер. По-друге, згаданий лист Мінекономрозвитку України не містить однозначної відповіді на порушене питання, оскільки не зазначає, що проект договору, який міститься відповідно до закону в тендерній документації є лише ПРОЕКТом! Замовних може не передбачити в проекті договору певні особливості реалізації конкретної закупівлі. Виходячи саме з цього статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до положень ЦИВІЛЬНОГО та ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ (всі цю норму вперто чомусь упускають). А кодексами встановлено, як вже зазначалось раніше, що сторони можуть визначати ЗМІСТ ДОГОВОРУ на основі вільного волевиявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Змінення сторонами ЗМІСТУ ДОГОВОРУ не означає змінення умов договору по відношенню до умов поданої пропозиції (предмету, складу предмету, ціни, строку виконання, строку оплати, строку дії договору тощо), і це не суперечить законодавству. Таким чином, вимагання замовником погодження учасником з ПРОЕКТОМ договору є пряме порушення законодавства України, а саме, визначеного кодексами України порядку укладення договорів, оскільки примушує учасника до вчинення односторонніх дій стосовно предмету закупівлі!!! Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких НІХТО НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУШЕНИЙ РОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОДАВСТВОМ. Нажаль, ніхто це не бачить, що замовників навчили протизаконним вимогам, а вони їх продовжують хибно тиражувати, не замислюючись про значення норм Закону України "Про публічні закупівлі". У свою чергу, передбачена Закону України "Про публічні закупівлі" процедура оскарження умов та змісту тендерної документації є громіздкою, що підтверджується саме цими дебатами. Тому, керуючись передбаченим статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" принципом проведення закупівель з максимальною економією та ефективністю, остаточний зміст договору про закупівлю повинен набувати під час його укладення сторонами за результатом торгів з урахуванням умов поданої учасником тендерної пропозиції. Саме такий шлях укладення договору за результатом торгів додержується вимог законодавства.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено збір, обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, а тендерною документацією не визначено відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" склад персональних даних та мету їх обробки. Крім того, у складі тендерної пропозиції персональні даних (у значенні, визначених Законом України "Про захист персональних даних") службових (посадових) осіб, працівників учасника відсутні, тому надання будь-яких згод щодо збору, обробки, використання, поширення та доступу до персональних даних є безпідставним та зайвим. Й головне – у замовника згідно з Законом України "Про захист персональних даних" є повноваження на збір, обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних як це має бути за Законом? Вимагаємо виключити вимогу щодо надання згоди на обробку персональних даних як безпідставну та зайву.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Виходячи з цього, порядок укладання договору визначений ВИКЛЮЧНО кодексами України. Відповідно до статей 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України сторони можуть визначати зміст договору на основі ВІЛЬНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ, МАЮТЬ ПРАВО ПОГОДЖУВАТИ НА СВІЙ РОЗСУД БУДЬ-ЯКІ УМОВИ ДОГОВОРУ, ЩО НЕ СУПЕРЕЧАТЬ ЗАКОНОДАВСТВУ, з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. ДОГОВІР ВВАЖАЄТЬСЯ УКЛАДЕНИМ, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі ДОСЯГНУТО ЗГОДИ ЩОДО УСІХ ЙОГО ІСТОТНИХ УМОВ (підкреслюємо, що й істотні умови договору, зазначені в тендерній документації, згідно з кодексами України не є остаточними). У разі наявності заперечень щодо окремих умов договору, кодексами України передбачена чітка процедура досягнення сторонами згоди щодо умов ПРОЕКТУ ДОГОВОРУ та внесення сторонами до нього змін. Таким чином, вимагання від учасника згоди з ПРОЕКТОМ договору, зміст якого відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України остаточно повинен визначатись під час його укладання, є безпідставним, оскільки примушує учасника до вчинення односторонніх дій стосовно предмету закупівлі. Також слід зауважити, що апелювання до вимог частини четвертої статті 36 Закону щодо відповідності умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі не є обґрунтуванням того, що ПРОЕКТ договору має бути погоджений на етапі подання тендерної пропозиції. Вимагаємо виключити вимогу щодо надання згоди з проектом договору про закупівлю, як таку, що суперечить законодавству України.