ДК 021:2015: 79710000-4 – Охоронні послуги (Послуги з фізичної охорони нежитлового приміщення ДК 021:2015: 79713000-5 Послуги з охорони об’єктів та особистої охорони)

Доброго ранку. Відповідно до вимог абз. 4, п. 3.1. вимагається: "гарантійний лист про те, що учасник буде виконувати послуги без залучення субпідрядника, з одночасним підтвердженням наявності в його штаті працівників охорони." Вважаємо дану вимогу дискримінаційною з огляду на наступне: відповідно до вимог абз 2 ч.3, ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Окрім того, ч. 7 ст. 17 передбачено: "У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті". Таким чином законодавством прямо передбачено умови за яких у процедурі закупівель можла залучати субпідрядників, в тому числі у обсязі більшому ніж 20 відсотків. Зважаючи на вищенаведене вимагаємо видалити відповідну вимогу закупівлі.

Відповідно до вимог абз 3, таблиці 1, додатку 2 до тд, учасник повинен оглянути об'єкт і спільно із Замовником скласти Акт огляду за формою, скріпити підписами Учасника та Замовника та печатками ( у разі наявності), який надасться у складі пропозиції Учасника. Та надаєте форму акту, який має бути відповідно заповненим та поданим. Ми, як потенційний учасник вважаємо таку вимогу, що обмежує наші права, як потенціного учасника та вбачаємо у ній явні дскримінуючі ознаки: Вимогою щодо проведення огляду об’єктів Замовника, останній порушує право Потенційного учасника на конфіденційність інформації, адже таким чином, Замовник створює підгрунтя, що призводить до того, що Замовнику будуть відомі потенційні учасники, ще до початку проведення тендеру. Також, відповідна вимога несе у собі корупційні ризики, адже для участі у тендері необхідно отримувати «довідку або акт про огляд об’єктів» за підписом представника Замовника. Встановлені вимоги є незаконними та такими, що порушують права учасників та наступні принципи закупівель: - добросовісна конкуренція серед учасників; - максимальна економія, ефективність та пропорційність; - запобігання корупційним діям і зловживанням. Встановлення Замовником дискримінаційної вимоги щодо надання «акту про огляд об’єкту» є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону № 922-VIII, адже за таких умов, з підстав, незалежних від суб'єкта господарювання, зокрема Потенційного учасника. Замовник може не надати (шляхом підписання зі свого боку) наведений вище акт, що в подальшому може стати з не залежних від учасника торгів підстав причиною відхилення такої Пропозиції. Адже в такому випадку, зі сторони Замовника можливі ситуації маніпулювання ситуацією, ціллю якої є не надати потенційним учасникам, зокрема Скаржнику, «акту про огляд об’єктів». Аналогічне рішення було розглянуто на користь Потенційного учасника за №10669-р/пк-пз від 29.05.2020 Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-06-000306-c). На підставі викладеного можна зробити висновок, що Замовником при підготовці тендерної документації не враховано норми чинного законодавства України умови якої, містять дискримінаційний підхід, що обмежує конкуренцію серед учасників, зокрема Потенційного учасника. Відповідно до ч.2 ст.25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку. Відповідно до ч.2 ст.31 Господарського кодексу України дискримінація суб'єктів господарювання не допускається. Частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 922-VIII замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону № 922-VIII, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Потенційного учасника, пов'язані з його участю у даній процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII.