Перетворювачі вихрострумові для ВП ЮУАЕС, ВП ХАЕС, ВП ЗАЕС: лот 1 - 38540000-2 Випробувальні та вимірювальні пристрої і апарати (перетворювачі вихрострумові для ВП ХАЕС), лот 2 - 38540000-2 Випробувальні та вимірювальні пристрої і апарати (перетворювачі вихрострумові для ВП ЮУАЕС), лот 3 - 38540000-2 Випробувальні та вимірювальні пристрої і апарати (перетворювачі вихрострумові для ВП ЗАЕС)

У відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону, замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації. З урахуванням викладеного, вбачається, що зміни та доповнення до проекту договору, що входить до складу тендерної документації, можливо внести лише за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції. Ознайомившись з умовами проекту договору по закупівлі UA-2021-12-02-000784-a (лот1-лот4), що входить до складу тендерної документації, вбачається, що в розділі VII «Відповідальність сторін», відсутня відповідальність Замовника за невиконання грошових зобов’язань. Так частина перша статті 36 Закону № 922-VIII, в якій визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення ж істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Також за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Так, стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що за порушення зобов'язання повинні наставати правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема; сплата неустойки. Стаття 231 Господарського кодексу України, встановлює імперативну норму, що полягає в наступному; штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Підсумовуючи вищезазначені норми матеріального права, вбачається, що в обов’язковому порядку договір має містити відповідальність (штраф, пеня, тощо) за невиконання грошових зобов’язань. В разі, якщо в договорі буде відсутня відповідальність покупця у вигляді штрафу та/або пені, постачальник буде наділений правом застосувати приписи частини третьої статті 612 Цивільного кодексу України (відшкодування збитків), що призведе до збільшення видатків з державного бюджету з вини замовника. Таким чином, з метою уникнення наслідків, що передбачені частиною третьою статті 612 Цивільного кодексу України та стимулювання Замовника, щодо виконання грошових зобов’язань, ПРОСИМО: 1. В проект договору по закупівлі UA-2021-12-02-000784-a (лот1-лот4), що входить до складу тендерної документації, доповнити пунктом 7.12 в наступній редакції: «В разі прострочення Покупцем сплати вартості за поставлену продукцію, Постачальник наділений правом нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язань у розмірі 2% від суми заборгованості по сплаті вартості за поставлену продукцію, за кожен день прострочення виконання грошових зобов’язань». 2. Крім того, з метою забезпечення належного виконання постачальником договірних зобов’язань (в частині отримання обігових коштів), щодо поставки продукції, просимо в вищезазначеному проекті договорі пункт 4.2 викласти в наступній редакції; «Покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом _________ днів з дати підписання Сторонами акту (актів) приймання-передачі Продукції або частини Продукції, що зазначена в Специфікації».