Проведення заходів для боротьби зі шкідливою дією вод по алеї Шептицького

Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Водночас, ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що учиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Замовник в даному випадку діє недобросовісно і допустив порушення процедури закупівлі передбаченої Законом на стадії кваліфікації та укладання договору, тому в учасника виникає упущена вигода. Скорочення же видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг не може бути підставою для відміни тендеру Відповідно до ст. 642 ЦК України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Разом з тим, з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” неможливо відмінити процедуру закупівлі. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/5798/17. Тобто, право на відміну процедури закупівлі не є абсолютним, а поведінка Замовника по відношенню до учасника є протиправною. Таким чином, вказуючи в якості підстави для відміни тендеру, відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, Замовник фактично порушує визначені статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки з моменту визначення учасника переможцем, лише Учасник має виключне право на укладання відповідного договору підряду на умовах, визначених в тендерній документації. Верховним Судом під час розгляду спору про стягнення упущеної вигоди (постанова від 13 січня 2021 року у справі № 925/1525/19). Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати саме за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Водночас, Замовником не доведено, що за звичайних обставин виконання договору про виконання договору ПП «Водотехпром» на умовах, викладених у тендерній документації було б неналежним і у Замовника не виникло б обов`язку оплатити такі послуги згідно умов договору. Відповідно до ст. 181 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до інформації про закупівлю Учасник вказав очікувану вартість робіт без ПДВ . Відповідно до ч.ч. 4 та 5, ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Таким чином, оприлюднена замовником тендерна документація є по суті пропозицією, з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору. Взявши участь у торгах, Учасник розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, здійснювати роботи (послуги) саме на тих умовах, які були визначені в тендерній документації. Законне сподівання на отримання активу відповідно до вимог закону, усталеної ділової та іншої легітимної соціальної практики становить складову частину майна як автономного поняття, право на мирне володіння яким захищається відповідно до приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (пункт 35), «Копецький проти Словаччини» від 28.09.2004). Таким чином, відміна торгів після публікації та кваліфікації становила протиправне втручання Замовника у право Учасника на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Крім того, Замвоник прийнявши таким чином на себе обов`язок укласти договір про закупівлю відповідно до умов тендерної документації, а потім скасував торги з мотивів відсутності подальшої потреби у закупівлі, вбачаються ознаки недобросовісної поведінки, дій всупереч доктрині «venire contra factum proprium». Відповідна практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 06 грудня 2007 року у справі VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 45). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У цій справі підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої – принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Зазначений підхід безпосередньо застосовано у значній кількості рішень судів касаційної інстанції, зокрема: постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 237/142/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), від 22.05.2019 у справі № 234/3341/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 522/16323/16-ц, від 17.07.2019 у справі № 626/2681/18, від 07.08.2019 у справі № 496/1561/16-ц, від 18.09.2019 у справі № 626/2490/18, від 02.10.2019 у справі № 365/349/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 204/1646/16-ц, від 09.101.2019 у справі № 761/19764/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 686/22924/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 705/6141/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 535/674/15-ц, від 11.12.2019 у справі № 2-407/11, від 19.12.2019 у справі № 337/4707/17, від 27.12.2019 у справі № 573/595/17, від 09.01.2020 у справі № 645/33/17 тощо, а також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 04.07.2019 у справі № 904/3315/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 19.09.2019 у справі № 904/3883/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) тощо. Принцип добросовісності є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) і його порушення у вигляді недодержання вимог доктрини «venire contra factum proprium» свідчить про зловживання з боку відповідача, якому за жодних умов не можна потурати, адже зловживання правом забороняється і право, яким зловживають, судом не захищається (ч.ч. 4 – 6 ст. 13 ЦК України). Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Враховуючи вищевикладене вразі прийняття незаконних рішень будемо звертатись до суду за захистом своїх інтересів та стягнення збитків

Учасник закупівлі ПП «Водотехпром звернувся до Замовника із вимогою (скаргою) проте замовником надалі поруються права учасника та затягується укладення договору про закупівлю з учасником закупівлі . Замовник своїми діями намагається завдати учаснику ПП «Водотехпром» збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок відмови від виконання своїх обов`язків за результатами спрощеної закупівлі а саме неправомірною відміною тендера, що свідчить про наявність протиправної поведінки Замовника. ПП «Водотехпром», взявши участь у процедурі закупівлі та ставши єдиним учасником який відповідає кваліфікаційним критерієм торгів, та підписавши за свого боку проект договору про закупівлю, мав намір надавати роботи (виконувати послуги) Замовнику з метою отримання прибутку. Але внаслідок ухилення Замвоника від виконання обов`язків за результатами спрощеної закупівлі ПП «Водотехпром», як учасник (переможець) закупівлі, протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував, а саме - отримання доходу від виконання робіт у розмірі встановленому за результатами аукціону. Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. У відповідності до положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується у випадках, встановлених ЦК України та іншими законами. Відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди. Згідно зі ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до положень ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Направлення учасником процедури закупівлі своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених таким учасником у своїй тендерній пропозиції. Взявши участь у процедурі учасник прийняв пропозицію відповідача. Крім того, нами було вчинено всі необхідні дії, спрямовані на укладення договору та направлено Замовнику підписані зі своєї сторони примірник договору, що вимагались тендерною документацією. Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Ч. 2 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено право і одночасно обов`язок замовника укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно протоколу №220 від 08.11.2021 року уповноваженою особою Тринчук Н.З. Замовника визнано переможцем закупівлі учасника ФОП Журавльов В.М., проте дане рішення (протокол) є неправомірним, оскільки учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам. Згідно ч.20 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» : з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника . Відповідно до ч.11 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» : Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Так кваліфікаційними вимогами передбачено : Наявність в учасника автотранспорту підтверджується шляхом надання належним чином засвідчених копій правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу, оренди, надання послуг, лізингу, тощо) та технічних паспортів на кожну одиницю автотранспорту, інформація про які зазначається в довідці. Проте переможець закупівлі не надав жодного техпаспорту на транспорт . Крім того в учасника робітники всі вказані за договором ЦПХ. Проте особа, яка працює за цивільно-правовою угодою не уважається та не являється працівником. Цивільно-правовий договір передбачає виконання певного визначеного обсягу робіт, який підлягає оплаті за умовами договору. Трудові відносини між сторонами за наслідком укладання цивільного договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. При цьому, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Наступна вимога згідно кваліфікаційних вимог : Для підтвердження зазначеної в довідці інформації учасник повинен надати: 1.1. На виконання даної вимога необхідно надати копії аналогічних договорів із усіма додатками, які є невід’ємною частиною таких договорів та змінами, які виконані сторонами в період дії зобов’язань разом із копіями документів, що підтверджують факт їх повного виконання (акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт); 1.2. Відгуки від замовників за договорами, копії яких надано у складі пропозиції. Відгук повинен містити назву замовника, предмету закупівлі, номер та дату укладення аналогічного договору (аналогічних договорів), містити вихідний номер та дату видачі такого документу, інформацію щодо якості робіт. Замовниками згідно з договорами можуть бути органи державної влади або місцевого самоврядування. 1.3. Документи, що засвідчують факт виконання робіт повністю або частково (акти форми КБ-2, КБ-3). 1.1. Переможцем закупівлі в довідці вказано договір з ДП «Рогатин-Водоканал» проте згідно вимог замовника : Замовниками згідно з договорами можуть бути органи державної влади або місцевого самоврядування, проте ДП «Рогатин-Водоканал» не є органом державної влади та місцевого самоврядування . Також учасник не додав аналогічний договір виконання робіт, як це вимагалось згідно тендерної документації, крім того не додано жодного акту виконаних робіт який би вказував на досвід виконання робіт, також не додано відгук як цього вимагав замовник згідно переліку документації які підтвердження кваліфікаційним критеріям. Відповідно до глави 48 Цивільного кодексу України процес виконання договору слідує після моменту його укладення. Відповідно факт виконання договору підтверджується документами, в залежності від предмету договору, так наприклад якщо мова йде про поставку товару то таким документом може бути товарна чи транспортна накладна, якщо про надання послуг чи виконання робіт – відповідний акт наданих послуг\виконаних робіт, платіжне доручення. . Аналогічної думки притримався і Верховний суд в постанові від 9 жовтня 2018 року по справі № 913/159/17 № 913/159/17. Згідно ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» : Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); Відповідно до п.32 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; Відповідно до ч. 8 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» : Подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» : Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі . Отже пропозиція ФОП Журавльов В.М. підлягає відхиленню . У випадку ігнорування вимоги ми будемо вимушені звертатися у відповідні органи для моніторингу даної закупівлі та суду .