Капітальний ремонт Миколаївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна 6, смт Миколаївка Білопільського району Сумської області (елементи енергозбереження). Коригування

Шановний замовнику, в розділі 10 «Відповідальність сторін» Договору підряду (проєкту договору), з яким при поданні Тендерної пропозиції начебто погоджується учасник процедури зазначено, що: «10.5. Збитки, завдані Підряднику порушенням цього Договору, його не виконанням або неналежним виконанням, не підлягають відшкодуванню Замовником незалежно від наявності вини Замовника. 10.6. Замовник не несе відповідальності за недотримання передбачених цим Договором строків здійснення розрахунків, якщо такі порушення викликані відсутністю бюджетного фінансування (затримкою в бюджетному фінансуванні) та/або несплатою вартості виконаних робіт. Сторони погодились, що Замовник звільняється від сплати будь-яких штрафів, пені, стягнень, судового збору, інших санкцій тощо стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов’язань за цим Договором. Цей пункт Договору є істотною обставиною, та є такою, що якби одна зі Сторін цього Договору була не згодна з цією обставиною, то не уклали б цей Договір, або уклали його на інших умовах.» Виходячи із вищевикладеного вбачається, що Замовник не несе взагалі ніякої відповідальності, що порушує права Підрядника відповідно до чинного законодавства України. Дане твердження порушує права учасника закупівлі (а в подальшому - Підрядника) у зв’язку з тим, що відповідно до: ст. 885 Цивільного кодексу України «Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає.». Виходячи з норм права, умови про відповідальність сторін, що представляють собою санкції майнового характеру, що накладаються для відновлення порушених прав сторони, яка сумлінно виконувала свої зобов’язання, і компенсації заподіяної їй матеріальної шкоди є необхідними. У договорі, сторони можуть самостійно визначити умови договору, за порушення яких наступатиме відповідальність. Вид відповідальності може бути визначена за згодою сторін, але найчастішими видами є штарфи або неустойки. Відповідальність за договором підряду може встановлюватися у вигляді: відшкодування потерпілій стороні збитків, стягнення боргу за договором підряду; сплати неустойки за неналежне виконання договірних зобов’язань або ж їх невиконання. ст. 886 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Тому, відшкодування збитків є обов’язком сторони, яка порушила умови договору, компенсувати реальні збитки та упущену вигоду добросовісній стороні. Законодавством передбачено, що у ряді випадків сторони договору підряду можуть вимагати відшкодування збитків від іншої сторони. Також, хотілося б зазначити, що пунктом 10.6 розділу 10 Проєкту договору порушено вимоги законодавства, а саме п.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Цей пункт не є ІСТОТНОЮ ОБСТАВИНОЮ договору про закупівлю. Своїми діями Замовник порушує права учасників, заздалегідь передбачаючи неспроможність сплатити ним грошові кошти за виконані роботи. Виходячи з вищевикладеного, як учасник, який має намір прийняти участь в закупівлі, вимагаємо викласти п.10.5 та 10.6 розділу 10 Договору (проєкту договору) в наступній редакції: «10.5 За несвоєчасну сплату обсягів виконаних робіт по Об’єкту Замовник сплачує Підряднику за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості робіт, але не менше подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості виконаних робіт. 10.6. Замовник несе відповідальність за недотримання передбачених цим договором строків здійснення розрахунків, якщо такі порушення не викликані відсутністю бюджетного фінансування (затримкою бюджетного фінансування).» В разі незадоволення вищезазначеної вимоги будемо змушені звернутись до органу оскарження щодо порушення вимог ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та Цивільного кодексу України.

Шановний замовнику, п.1 Розділу3. «Інструкція з підготовки тендерної документації» тендерної документації вимагається від учасника надати : «Копію діючої ліцензії з додатками учасника та субпідрядника(-ів) (у разі залучення) на провадження господарської діяльності у будівництві на право виконувати роботи та додатково підтверджується фактом видачі ліцензії наказом уповноваженого органу». Вважаємо вищезазначену вимогу такою, що порушує п.4 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» : «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.» Наявність чи відсутність діючої ліцензії замовник може самостійно перевірити на Порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва. Крім того, вимога щодо підтвердження факту видачі ліцензії наказом уповноваженого органу є дискримінаційною щодо учасників, які не мають копії цього наказу на руках і створена в інтересах певного учасника в якого цей наказ вже є. Потенційний учасник, який має намір взяти участь в закупівлі повинен звернутись до уповноваженого органу і запросити наказ про видачу ліцензію, на розгляд запиту уповноважений орган має 30 календарних днів, а на підготовку тендерної пропозиції учасник тільки 15 календарних днів. Отже, учасники у яких цього наказу немає на руках отримати його не зможуть і, як наслідок, взяти участь в закупівлі не зможуть також. Виходячи з вищевикладеного, вимагаємо виключити абзац з текстом : «Копію діючої ліцензії з додатками учасника та субпідрядника(-ів) (у разі залучення) на провадження господарської діяльності у будівництві на право виконувати роботи та додатково підтверджується фактом видачі ліцензії наказом уповноваженого органу» з тендерної документації.

Шановний замовнику, п.3.1. Додатку 4 до тендерної документації встановлена вимога надання копій не менше двох аналогічних договорів, виконаних в повному обсязі, укладених протягом трьох років (2019,2020,2021). Аналогічним договором в розумінні даної тендерної документації є договір підряду з капітального ремонту будівель та/або приміщень. Вважаємо вищезазначену вимогу дискримінаційною та такою, що звужує коло потенційних учасників з наступних причин: - Учасником могли бути виконані будівельні роботи аналогічні тим, що вказані в додатку 5 до тендерної документації в рамках договорів на реконструкцію, реставрацію, нове будівництво тощо. Тобто учасник досвід виконання аналогічних за предметом закупівлі будівельних робіт робіт має , але підтвердити його копіями договорів саме на капітальний ремонт не має можливості. - Стосовно умови щодо надання не менше двох виконаних аналогічних договорів, слід зазначити, що в 2020-2021 роки практично весь час діяв карантин, що значно вплинуло на господарську діяльність всіх суб’єктів господарювання і призвело до збільшення строків виконання договорів, багато об’єктів будівництва були призупинені, скорочено фінансування, що не дало можливості закінчити виконання договорів в повному обсязі. Виходячи з вищевикладеного, як потенційний учасник закупівлі, вимагаємо викласти п.3.1. Додатку 4 до тендерної документації в наступній редакції: «3.1. Довідка з інформацією про виконання аналогічного за предметом закупівлі договору протягом останніх трьох років (2019,2020,2021). У довідці має бути вказана наступна інформація: предмет договору, номер та дата договору найменування замовника, ЄДРПОУ, ПІБ керівника, контактний телефон. Аналогічним договором в розумінні даної тендерної документації є договір підряду з капітального ремонту, реконструкції, нового будівництва будівель та /або приміщень.» В разі незадоволення вищезазначеної вимоги будемо змушені звернутись до органу оскарження щодо порушення вимог ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».