-
Спрощена закупівля
-
Безлотова
-
КЕП
Сервер
Сервер
Торги не відбулися
18 520.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 185.00 UAH
мін. крок: 1% або 185.00 UAH
Період оскарження:
31.08.2017 16:51 - 04.09.2017 12:00
Вимога
Вирішена
Вимога щодо безпідставної дискваліфікації
Номер:
eeadc7256b2248adb5e6075d882de6b0
Ідентифікатор запиту:
UA-2017-08-31-000834-c.c1
Назва:
Вимога щодо безпідставної дискваліфікації
Вимога:
Вважаю дискваліфікацію мене як учасника закупівлі - безпідставною. Ви посилаєтесь в протоколі, щодо дискваліфікації на невідомий закон - це перше. По-друге: допорогові закупівлі регулюються документом "Порядок здійснення допорогових закупівель" (далі - Порядок), затверджених Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” 13.04.2016, N 35. Порядком визначено вичерпний перелік підстав, щодо дискваліфікації учасника і посилань на інші нормативно-правові акти - немає. А саме: п. 9.2 Порядку визначає, що "Виключними підставами дискваліфікації є:
1. пропозиція Учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам Закупівлі;
2. Учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.".
Тож, вважаю дискваліфікацію безпідставною, а помилку в юридичній адресі, а саме: номеру будівлі - технічною помилкою. Прошу розглянути моє звернення і керуючись викладеним - переглянути рішення щодо моєї дискваліфікації.
Пов'язані документи:
Документів не завантажено.
Дата подачі:
12.09.2017 12:02
Вирішення:
Вважаємо пропозицію Кандидата, фізичної особи підприємця Рудик Віктора Олеговича відхиленою (анульованою) правомірно.
Статус вимоги:
Відхилено
Дата виконання рішення Замовником:
13.09.2017 12:26
Підтвердження вирішення:
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до п. 2. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 «державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.»
Згідно з п. 4. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: «4. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;»
Права і обов’язки учасників та замовників публічних закупівель (в т.ч. закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1. Ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі»), встановлені Законом «Про публічні закупівлі», а тому нормативно-правовий акт, який регулює порядок використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену у частині першій статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, повинен пройти реєстрацію у Міністерстві юстиції України, відповідно до Положення, затвердженого ПКМУ від 28.12.1992 № 731.
Згідно з абз. 21 п. 12 ПКМУ від 24 лютого 2016 р. N 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» Порядок використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену у частині першій статті 2 Закону, з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт визначається адміністратором.
Згідно з наказом МЕРТ від 18 березня 2016 року N 473 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОЗОРРО" (попереднє найменування ДП «Зовншіторгвидав України») відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу тобто – адміністратором.
Явно виходячи за межі своїх повноважень, ДП «Зовнішторгвидав України» замість «Порядку використання електронної системі закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», видає наказ від 13 квітня 2016 року N 35 «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель», який не пройшов державну реєстрацію, а відповідно до п. 3. Указу Президента України 03 жовтня 1992 року № 493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Таким чином, наказ № 35 не є обов’язковим для виконання, оскільки не набув чинності.
Єдиним нормативним документом, що регламентує здійснення публічних закупівель є Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до ст. 2 якого: «Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.»
Статтею 3 Закону встановлено такі принципи:
добросовісна конкуренція серед учасників;
максимальна економія та ефективність;
відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
недискримінація учасників;
об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобігання корупційним діям і зловживанням.
Керуючись принципами «недискримінації учасників» та «об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозиції», розуміючи принцип «недискримінації» (Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах) не тільки у вузькому значенні тобто, в рамках однієї закупівлі, а у широкому – в рамках здійснення всіх закупівель, що здійснюються Підприємством, ми застосували однаковий підхід для відхилення (анулювання) тендерної пропозиції учасника, який повідомив завідомо неправдиву інформацію у своїй тендерній пропозиції з підходом, який застосовується до учасників відкритих торгів, що регулюється Законом “Про публічні закупівлі” і описаний у ст. 28, 30 Закону.
Задовільнена:
Ні