Природний газ

Проаналізуваши вимоги, що висуваються в тендерній документації до оголошення про проведення процедури закупівлі природного газу (Природній газ по коду ДК 021:2015 «09120000-6 - ГАЗОВЕ ПАЛИВО») Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності (далі – Замовник, Споживач) Ми ,як потенційний учасник, деякі з них вважаємо такими, що не відповідають діючому законодавству Так, ДОДАТКОМ 2 до тендерної документації передбачена наступна вимога : «Замовник має право при поставці кожної окремої партії товару вимагати проведення незалежної експертизи та лабораторних досліджень щодо якісних показників (характеристик) товару та їх відповідності вимогам замовника. Учасники у складі тендерної пропозиції повинні письмово гарантувати можливість здійснення лабораторних досліджень газу природного, що постачається за умовами Договору за рахунок Учасника. На підтвердження можливості проведення лабораторних досліджень проб газу, учасник надає договір з акредитованою лабораторією.» Згідно п. 31 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 9 квітня 2015 року, природний газ - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією. Якісні показники природного газу є істотною умовою для його використання за призначенням і затверджені ДСТУ 5542-87 «Гази горючі природні для промислового і комунально-побутового призначення. Технічні умови». Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі – Кодекс ГТС) відповідальним за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування; 2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи. Пунктом 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС передбачено, що визначення якісних показників природного газу проводиться у точках входу і точках виходу. Пунктом 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС передбачено, що визначення якісних показників природного газу у точках виходу газотранспортної системи проводиться оператором газотранспортної системи на умовах, визначених цим Кодексом та погоджених з операторами суміжних систем або прямими споживачами, з використанням автоматичних потокових приладів (автоматичних хроматографів та вологомірів) та/або вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій. При цьому згідно з абзацом другим пункту 4 розділу ІІІ Кодексу ГТС у разі якщо до точки входу/виходу до/із газотранспортної системи природний газ надходить одночасно від різних джерел, визначення якісних показників природного газу, що транспортується до точки входу/виходу ГТС, проводиться після точки змішування. Відповідно до розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі – Кодекс ГРМ) якість природного газу - це параметри фізико-хімічних показників природного газу, які мають відповідати вимогам цього Кодексу. Згідно з абзацом другим пункту 7 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення. Основним параметром для споживача є енергетична здатність природного газу. Теплота згоряння природного газу є саме таким показником. Відповідно до ДСТУ 5542- 87 нижча теплота згоряння - 7600 ккал/мЗ. Фактично цей показник не опускається нижче 8000 ккал/мЗ і коливається в межах 0,5 - 0,8 в вищу сторону. Від місця та часу якість газу не залежить, оскільки газ йде з однієї газотранспортної системи залежно від маршрутів транспортування практично з однаковими характеристиками. Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що відповідно до чинного законодавства відповідальними за якісні показники природного газу до входу у газотранспортну систему є оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, у газотранспортній системі є оператор ГТС, а природного газу, який постачається кінцевому споживачеві є оператор ГРМ. В свою чергу Постачальники не зобов’язані самостійно контролювати якісні показники природного газу і, відповідно, укладати договори з акредитованими лабораторіями щодо можливості проведення лабораторних досліджень проб газу. Додатково зазначаємо, що на виконання пункту 3 частини 2 статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» Постачальник на підтвердження якісних показників газу може надати копії Паспортів Фізико-хімічних показників газу. На підставі вищезазначеного просимо виключити з тендерної документації наступну вимогу: «Учасники у складі тендерної пропозиції повинні письмово гарантувати можливість здійснення лабораторних досліджень газу природного, що постачається за умовами Договору за рахунок Учасника. На підтвердження можливості проведення лабораторних досліджень проб газу, учасник надає договір з акредитованою лабораторією.».