Дизельне паливо (ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дисти)

Голові тендерного комітету Метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Згідно п.8 Додатку 4 до тендерної документації (далі – Документація) Учасник у складі пропозиції надає сканований оригінал документу (сертифікат тощо), який згідно з ДСТУ 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю» підтверджує впровадження системи управління якістю в Учасника, як суб’єкта господарювання – юридичної особи стосовно торгівлі (оптової чи роздрібної) пальним (паливом), виданий акредитованим уповноваженим органом у сфері сертифікації, а також надає копію документу (атестат про акредитацію тощо), який підтверджує належну сферу акредитації такого органу з сертифікації. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні відповідати заходам із захисту довкілля. Вищезазначена вимога тендерної документації є ДИСКРИМІНАЦІЙНОЮ, оскільки позбавляє можливості брати участь потенційних учасників – операторів паливного ринку, які не мають та згідно чинного законодавства України не повинні мати сертифікат, який згідно з ДСТУ 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю» та здійснюють реалізацію нафтопродуктів, якість яких підтверджена документами, виданими виробникам товару або їх офіційним представникам в Україні. Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Організацією ISO розроблено велику кількість стандартів у різних сферах діяльності, однак в українських тендерних реаліях найчастіше використовуються ISO 9001, 14000, 18001. ISO 9001 - це процес оцінювання системи менеджменту в тій чи іншій компанії на відповідність вимогам стандарту. Для того, щоб отримати сертифікат відповідності ISO 9001, на підприємстві потрібно створити систему документації, яка регулює всі дії, що стосуються якості продукції. Простою мовою, цей сертифікат допомагає керівництву компанії правильно побудувати бізнес-процеси та приймати найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливатимуть на якість продукції. Сертифікати ISO 9001:2015 не мають жодного відношення до товару і таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність ТОВАРУ, ні його екологічність. Це випливає безпосередньо із змісту стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне: - Загальні положення Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. (А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат). - СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо товару, не визначає його якість чи безпеку. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі». Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, так як товарообіг в Україні регламентований окремими законодавчими актами, законами та кодексами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують. Згідно Рекомендацій Антимонопольного комітету України «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції» від 09.04.2020 №17-рк (лист АМКУ від 24.04.2020 №128-29/08-5961), надісланих Мінекономіки органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, підприємствам та іншим суб'єктам сфери публічних закупівель листом від 01.06.2020 №3305-04/34286-06, головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, – це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, замовник необґрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним суб’єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Таким чином, включивши до тендерної документації дискримінаційну вимогу, згідно якої Учасник повинен надати сканований оригінал документу (сертифікат тощо), який згідно з ДСТУ 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю» підтверджує впровадження системи управління якістю в Учасника, як суб’єкта господарювання – юридичної особи стосовно торгівлі (оптової чи роздрібної) пальним (паливом), виданий акредитованим уповноваженим органом у сфері сертифікації, а також надає копію документу (атестат про акредитацію тощо), який підтверджує належну сферу акредитації такого органу з сертифікації. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні відповідати заходам із захисту довкілля, Замовник необґрунтовано звузив коло потенційних учасників закупівлі, перешкоджаючи певним суб’єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у тендері, чим порушив вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси нашого підприємства, пов'язані з його участю у цій процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону. Зважаючи на вищевикладене та керуючись частиною першою статті 24 Закону, з метою усунення вищенаведених порушень вимагаємо внести зміни до Документації, а саме: вимогу щодо подання в складі пропозиції документу (сертифікат тощо), який згідно з ДСТУ 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю» підтверджує впровадження системи управління якістю в Учасника вилучити. Сподіваємося на сумлінне дотримання Замовником Закону України «Про публічні закупівлі».

Голові тендерного комітету Метою Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Згідно положень частини шостої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення. При цьому, положеннями тендерної документації (далі – Документації) зазначена умова Замовником не передбачена, що не відповідає вимогам Закону та має дискримінаційний характер по відношенню до учасників, які не мають відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не мають можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від них не залежних. Таким чином, в порушення вимог частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону Замовник необґрунтовано звузив коло потенційних учасників закупівлі, перешкоджаючи певним суб’єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у тендері, чим спотворив саму мету Закону. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зважаючи на вищевикладене та керуючись частиною першою статті 24 Закону, вимагаємо внести відповідні зміни до Документації з метою усунення вищенаведених порушень. Сподіваємося на сумлінне дотримання Замовником Закону України «Про публічні закупівлі».

Голові тендерного комітету Метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Згідно Додатку 4 до тендерної документації (далі – Документація) Учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції Сертифікат відповідності Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив та ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» на паливо дизельне (далі - паливо), виданий Учаснику уповноваженим (акредитованим) органом з оцінки відповідності. На підтвердження реальності здійснення перевірки палива на відповідність вимогам Технічного регламенту та ДСТУ «7688:2015» Учасник повинен також надати договір з уповноваженим (акредитованим) органом з оцінки відповідності, який видав сертифікат, документ (заява), що підтверджує звернення Учасника до уповноваженого (акредитованого) органу щодо здійснення оцінювання відповідності палива, акт відбирання зразка палива. Вищезазначена вимога тендерної документації є ДИСКРИМІНАЦІЙНОЮ, оскільки позбавляє можливості брати участь потенційних учасників – операторів паливного ринку, які здійснюють реалізацію нафтопродуктів, якість яких підтверджена документами, виданими виробникам товару або їх офіційним представникам в Україні. Звертаємо увагу, що у зв’язку із втратою чинності з 01.01.2018 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-93 та втратою чинності «Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 №28, на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.01.2018 №93, з 01.01.2018 року в Україні скасована процедура обов’язкової сертифікації нафтопродуктів (бензини та паливо дизельне). Отже, чинне законодавство України взагалі не встановлює вимог до суб’єктів господарювання щодо обов’язкової сертифікації продукції нафтоперероблення, а тому сертифікація бензинів та палива дизельного не є обов’язковою. При цьому, у разі добровільної процедури сертифікації нафтопродуктів сертифікат відповідності видається уповноваженим (акредитованим) органом з оцінки відповідності, як правило, виробнику товара (на його замовлення та за його бажанням) перед впродженням продукції у масове виробництво або його уповноваженому представнику. Згідно частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Вищезазначена вимога Документації, а також п.7 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Документації, не узгоджується з частиною шостою статті 26 Закону, згідно якої якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення. Згідно Рекомендацій Антимонопольного комітету України «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції» від 09.04.2020 №17-рк (лист АМКУ від 24.04.2020 №128-29/08-5961), надісланих Мінекономіки органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, підприємствам та іншим суб'єктам сфери публічних закупівель листом від 01.06.2020 №3305-04/34286-06, головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, – це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, замовник необґрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним суб’єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Таким чином, включивши до тендерної документації дискримінаційну вимогу, згідно якої Учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції Сертифікат відповідності Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив та ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» на паливо дизельне (далі - паливо), виданий Учаснику уповноваженим (акредитованим) органом з оцінки відповідності. На підтвердження реальності здійснення перевірки палива на відповідність вимогам Технічного регламенту та ДСТУ «7688:2015» Учасник повинен також надати договір з уповноваженим (акредитованим) органом з оцінки відповідності, який видав сертифікат, документ (заява), що підтверджує звернення Учасника до уповноваженого (акредитованого) органу щодо здійснення оцінювання відповідності палива, акт відбирання зразка палива, Замовник необґрунтовано звузив коло потенційних учасників закупівлі, перешкоджаючи певним суб’єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у тендері, чим порушив вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси нашого підприємства, пов'язані з його участю у цій процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону. Зважаючи на вищевикладене та керуючись частиною першою статті 24 Закону, вимагаємо внести відповідні зміни до Документації з метою усунення вищенаведених порушень. Сподіваємося на сумлінне дотримання Замовником Закону України «Про публічні закупівлі».