Код ДК 021:2015 - 09110000-3 – «Тверде паливо» «Вугілля кам’яне ДГ 13-100, напівбрикети торф’яні для побутових потреб)» .

На виконання вимог ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) Замовником оприлюднено тендерну документацію на закупівлю товару. Однак, в оприлюдненій в електронній системі закупівель, тендерній документації, Замовником встановлено вимоги, які суперечать чинному законодавству з питань публічних закупівель, законодавству України, у зв’язку з чим їх не усунення зумовлює порушення наших законних прав брати участь у даних торгах згідно встановленого законом порядку їх проведення. Разом з тим, умови тендерної документації, містять дискримінаційні положення, що суперечать діючим нормативним документам та обмежують доступ учасників що зумовлює порушення принцип п.п. 2, 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». В пункті 5.3.3. оголошення передбачено « В пропозиції учасник повинен надати декларацію (декларації) відповідності матеріально-технічної бази( складських приміщень/майданчиків/площ для зберігання вугілля) вимогам законодавства з питань охорони праці, видану на учасника (якщо учасник користується технологічним транспортним засобом на підставі права власності або договору оренди/лізингу/найму/надання послуг) або на суб’єкта господарювання, з яким учасник має договірні відносини щодо надання відповідних послуг…». Вважаємо дану вимогу оголошення, дискримінаційною яка обмежує коло учасників в участі та в подальшій перемозі при заявленні найменшої ціни. Дана вимога не впливає на якість та строки здійснення поставки учасником предмету закупівлі. Частина 5 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно до ст.5 Закону, Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Таким-чином Замовником встановлено в документації незаконну вимогу про надання документу який не передбачений чинним законодавством України, зокрема ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», що порушує права учасників і зокрема Скаржника, так-як не дає можливості прийняти участь в закупівлі. Також, п. 5.3.6., 5.3.7. Замовником встановлено вимоги щодо надання у складі тендерної пропозиції наступних документів: - Оригінал сертифікату на систему управління якістю, чинного на дату розкриття пропозицій та виданого на ім’я учасника органом сертифікації (або органом з оцінки відповідності), про відповідність системи управління охороною здоров’я та безпекою праці учасника вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) (або ДСТУ ОНSAS 18001:2010 або OHSAS 18001:2007), для сфери сертифікації : оптова торгівля твердим, рідинним та газоподібним паливом і подібними продуктами. - Оригінал сертифікату на систему управління якістю, чинного на дату розкриття пропозицій та виданого на ім’я учасника органом сертифікації (або органом з оцінки відповідності), про відповідність системи управління безпекою ланцюга постачання учасника вимогам ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT)для сфери сертифікації : оптова торгівля твердим, рідинним та газоподібним паливом і подібними продуктами. Зазначаємо, що Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Організацією ISO розроблено велику кількість стандартів у різних сферах діяльності, зокрема і Стандарти ISO 45001:2018 (або ДСТУ ОНSAS 18001:2010 або OHSAS 18001:2007), ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2015), ISO 14001:2015 (або ДСТУ ІSO 14001:2015), ДСТУ ISO 28000:2008 (або ISO 28000:2007), ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (або ISO/IEC 27001:2013). Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість продукції, захист довкілля та безпеку праці. Організація ISO не сертифікує компанії на відповідність стандартами і відповідно до своїх повноважень не може зобов`язати сертифікувати у обов`язковому порядку ні певну компанію, ні певну галузь. Ці рішення приймаються виключно на рівні кожної окремої держави, а в Україні діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати товар чи підприємство, оскільки дана вимога відсутня в чинному законодавстві. Сертифікат ISO 45001:2018 є стандартом по охороні здоров’я та безпеки праці на робочому місці. Учасники не зобов`язані її проходити. Сертифікат ISO ISO 28000:2008 є стандартом безпеки ланцюга постачань, що є виключно відповідальністю постачальника, не має жодного відношення до власне предмету закупівлі та не підтверджує якість товару. З 01.01.2018 в Україні скасована обов`язкова сертифікація продукції. Відповідно до наказу ДП "УкрНДНЦ" від 29 грудня 2017 року №500 "Про скасування національних нормативних документів" з 01.01.2018 скасовані стандарти державної системи сертифікації. Наказом від 26.01.2018 №93 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України втратив чинність "Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні". Відповідно до Закону України ст.16, п. 4, Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Вимога про надання вищезазначених сертифікатів не є впливовою кваліфікаційним критерієм щодо гарантії постачання предмету закупівлі та є не обгрунтованими. Також повідомляємо, що більшість потенційних учасників як і Скаржник не зобов’язані застосовувати у свої діяльності стандарти і настанови, які присвячені екологічному менеджменту (сертифікат ISO 14000) та стандартам по охороні здоров’я та безпеки праці на робочому місці (Сертифікат ISO 45001), які жодним чином не впливають на технічні характеристики предмету закупівлі, а також не даю Замовнику додаткову гарантію щодо постачання якісної продукції. Вищезазначений сертифікат не має ніякого відношення до даної закупівлі і ніяким чином не впливає, на технічні характеристики предмету закупівлі, а також не дає Замовнику додаткову гарантію щодо гарантії постачання. Своїми діями Замовник порушує положення ст.5 Закону, а саме відкритість та прозорість на усіх стадіях закупівель, добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, запобігання корупційним діям і зловживанням. Також пп. 5.3.8. оголошення передбачено, що учасник має підтвердити наступну інформацію та надати у складі пропозиції : «Власник вантажно-розвантажувальної техніки повинен мати дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107 (зі змінами) та постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2021 №77. Власник вантажно-розвантажувальної техніки підтверджує право власності на техніку (Договір купівлі-продажу, бухгалтерський документ типова форма № 03-1). Власник вантажно-розвантажувальної техніки підтверджує наявність у штатному розписі водія навантажувача, надає копію наказу на приймання на роботу водія навантажувача, дійсну копію довідки про медичний огляд, дійсну копію посвідчення водія навантажувача». Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» від 26.10.2011 № 1107», передбачено Види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці Група Б. Зауважимо, що відповідно до п. 1 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (далі – Порядок), Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл). Відповідно до п. 6. Дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77. До групи А Додатку 2 Порядку відносяться види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі Дозволу, зокрема: 20. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. Разом з тим, п.21 Порядку встановлено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8. До групи Б переліку, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, відноситься: п. 6. Великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб, визначений підпунктом 1 пункту 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 1, ст. 26). Технологічним транспортним засобом, виходячи з визначення терміну, яке наведене в Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженому постановою КМУ від 06.01.2010 р. №8, є – великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва. До технологічних транспортних засобів відносяться: великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні і колісні трактори, у тому числі з навісним обладнанням, машини на спеціальному самохідному шасі (машини спеціального призначення), електросамосвали, екскаватори гусеничні (крани гусеничні), екскаватори колісні (крани пневмоколісні), автотракторні причепи і напівпричепи, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному шасі, самохідна дорожньо – будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, автокари та електрокари, електровізки та інші технологічні транспортні засоби. Отже, Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 та постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2021 №77 не встановлено роботодавцеві заборони експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме великотоннажного та іншого технологічного транспортного засобу (зокрема екскаваторів або навантажувачів всіх типів) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Але, не зрозуміло з яких підстав, Замовником вимагається від Учасників надання лише Дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки та яким чином дана умова буде впливати на якість та строки поставки предмету закупівлю при тому, що наше підприємство надає листи відгуки про якісне виконання договірних зобовязань. Отже, на нашу думку, Замовник дискримінує учасників процедури закупівлі, оскільки виконати зазначену вимогу оголошенню зможуть лише ті учасники, які отримали Дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки на вантажно-розвантажувальні роботи. Окрім того, вимога що наявності у штатному розписі саме водія навантажувача з наданням наказу на приймання на роботу суперечить вимогам чинного законодавства, адже будь-який суб’єкт господарювання має право залучати для виконання певних видів робіт/надання послуг працівників згідно цивільно-правових договорів. А також у штатному розписі може бути не вказано власне посади водія навантажувача, його функції може виконувати інший працівник за сумісництвом. Таким-чином Замовником встановлено в документації незаконну вимогу про надання документів які не передбачені чинним законодавством України, що порушує права учасників і зокрема Скаржника, так-як не дає можливості прийняти участь в закупівлі. На підставі викладеного Замовник має скасувати вказану вимогу, шляхом внесення змін документації. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 42 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Згідно із ч.5 ст.13 Цивільного кодексу України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Усунення вище перелічених вимог сприятиме недискримінації учасників, зростанню конкуренції серед та максимальній економії коштів.