Послуги з опосвідчення прожекторних щогл інв. №№25269, 17628, 4725, 17629, 415, 416, 412, 413, 539, 414, 17501, 3388, 3387, 3386, 3389, 3391, 3392, 3379, 3380, 3381, 3382, 3383, 3384, 3393, 3394, 3395, 3396, 17502, 17503, 17504, 17505, 17506, 17507, 17508, 17509, 17510, 17511, 17512

Вимога щодо надання Сертифікату на систему управління якістю ISO є дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників та порушує чинне законодавство у сфері публічних закупівель. По-перше, Відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю” стосовно діяльності у сфері інжинірингу. Чинний на момент подання документів. Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, можемо стверджувати, що у вас як у Замовника вже є заздалегідь визначений переможець процедури, інтереси якого Ви лобіюєте. І при чому робите це без законодавчого закріплення та обґрунтування, а виключно на власному бажанні. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушую один із основних принципів здійснення публічних закупівель (стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, Ви повинні розуміти, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників (зазначені відповідно до закупівлі послуги учасники можуть надавати за наявності кваліфікаційних сертифікатів інженерно-технічного персоналу). Відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», Зміни № 11 до розділу І «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженої наказом Мінрегіону від 08.08.2017 р. № 192 та рішення Атестаційної архітектурно-будівельної комісії від 17.09.2016 р., Протокол № 19 відповідальні виконавці, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, виконують ті види робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом. Тому вимога щодо наявності Сертифікату ISO 9001:2015 прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). Крім того, ще раз звертаємо Вашу увагу на недоречність такої вимоги, зокрема: 1) Частиною1 ст.16 Закону України "Про стандартизацію" пердбачено Підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації. Крім того, п.01.Національного стандарту України (ДСТУ ISO 9001:2015) передбачено, система управління якістю є стратегічне рішення організації, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Національним стандартом України (ДСТУ ISO 9001:2015) «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю ISO 9001:2015 не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі, так як навіть за своєю суттю даний Сертифікат підтверджує зовсім інші можливості учасника. Так як, учасники будуть надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката в учасників, а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Тому, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі.

Вимога щодо надання Сертифікату на систему управління якістю ISO є дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників та порушує чинне законодавство у сфері публічних закупівель. По-перше, Відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю” стосовно діяльності у сфері інжинірингу. Чинний на момент подання документів. Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, можемо стверджувати, що у вас як у Замовника вже є заздалегідь визначений переможець процедури, інтереси якого Ви лобіюєте. І при чому робите це без законодавчого закріплення та обґрунтування, а виключно на власному бажанні. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушую один із основних принципів здійснення публічних закупівель (стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, Ви повинні розуміти, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників (зазначені відповідно до закупівлі послуги учасники можуть надавати за наявності кваліфікаційних сертифікатів інженерно-технічного персоналу). Відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», Зміни № 11 до розділу І «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженої наказом Мінрегіону від 08.08.2017 р. № 192 та рішення Атестаційної архітектурно-будівельної комісії від 17.09.2016 р., Протокол № 19 відповідальні виконавці, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, виконують ті види робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом. Тому вимога щодо наявності Сертифікату ISO 9001:2015 прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). Крім того, ще раз звертаємо Вашу увагу на недоречність такої вимоги, зокрема: 1) Частиною1 ст.16 Закону України "Про стандартизацію" пердбачено Підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації. Крім того, п.01.Національного стандарту України (ДСТУ ISO 9001:2015) передбачено, система управління якістю є стратегічне рішення організації, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Національним стандартом України (ДСТУ ISO 9001:2015) «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю ISO 9001:2015 не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі, так як навіть за своєю суттю даний Сертифікат підтверджує зовсім інші можливості учасника. Так як, учасники будуть надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката в учасників, а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Тому, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі.

Статтею 5 Закону України «Про охорону праці» встановлено права на охорону праці в цілому, у тому числі наявність висновку психофізіологічної експертизи, під час укладання трудового договору. Сфера дії Закону України «Про охорону праці» встановлена статтею 2 цього Закону - дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих та не включає в себе регулювання сфери публічних закупівель. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва встановлено статтею 21 Закону України «Про охорону праці» та «Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затверджено Постановою КМУ №1107 від 26.10.2011 (зі змінами). Отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки статтею 21 Закону України «Про охорону праці» покладено на роботодавця. Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Статтею 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV передбачено, що необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види встановлюються виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру. Психофізіологічна експертиза не визначена законами як документ дозвільного характеру, у зв’язку з цим вимога її надання/обов’язкової наявності є дискримінаційною. Також порядок, строки проведення такої експертизи не визначений жодною Постановою Кабінета Міністрів України .Вимагаємо прибрати з п.1 підрозділу 17 розділу III. « Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» вимогу щодо надання висновків психофізіологічної експертизи працівників про відповідність професійним вимога