Екскаватор - навантажувач

Скарга на незаконні дії замовника

Просимо розглянути скаргу згідно документу у вкладенні

Скарга на дискримінаційні дії Замовника згідно вкладеного файлу.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства. Вимога щодо надання підтверджуючих документів підтвердження статусу платників податків є дискримінаційною. Відкритя представництва в України нерезидентом регулюється ст.14 Податковго кодексу України, де вказано, що На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва. Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). При цьому відкриття представництва не є обов'язковим. Тому і реєстрація даної компанії в органах ДФС неможлива. Вимагаємо видалити дану вимогу. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства. Вимога пункту 1 розділу 3, щодо надання «- Лист-згода на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних" порушує ст. 11 Закону України “Про інформацію”. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Згідно «Роз'яснення до Типового порядку обробки персональних даних» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.04.2014р: «…2. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об'єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних. 3. Для того, щоб зробити свідомий вибір - давати чи не давати згоду на обробку персональних даних - особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання: - хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо) - з якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло) - які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти) - які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо) - Хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних? - Кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах? - Скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця? - На яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії? - Інші права, визначені статтею 8 Закону "Про захист персональних даних"….». «….13. Слід наголосити, що згода на обробку персональних даних також повинна бути пропорційною меті обробки. 14. Неприпустимим є отримання згоди особи на обробку непропорційно великої кількості її персональних даних. Тому, навіть якщо особа надала згоду на обробку персональних даних, частина з яких по своїй суті не потрібна для досягнення поставленої мети обробки, така обробка розглядатиметься як непропорційна та становитиме порушення законодавства про захист персональних даних…» В Тендерній документації Замовник не надав роз’яснення з приводу того, навіщо йому особисті дані (в тому числі паспорт) підписанта Тендерної пропозиції, адже по своїй суті вони не потрібні для визначення найбільш вигідної пропозиції на закупівлю Великовантажних мототранспортних засобів (Всесезонні машини з обладнанням для внесення рідких реагентів літнього та зимового утримання доріг), що є порушенням Закону «Про захист персональних даних». Також Замовником не було доведено до відома Учасників повну, об'єктивну і всебічну інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних. Крім того, дана вимога суперечить Нормам Загального Захисту Даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Та Закону України Про захист персональних даних ст. 29, пункт 4 Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі: 1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу; 2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних; 3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних; 4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги; 5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних. Тобто вимагання надання замовником персональних даних протиречить законодавсву, а отже і вимога щодо надання листа згоди на обробку персональних даних є недоречною. Вимагаємо видалити даний пункт. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови прописані з порушенням діючого українського та міжнародного законодавства. Вимога пункту 1 розділу 3, щодо надання сканованої легалізованої копії паспорту є незрозумілою. Для яких цілей Замовником вимагається паспорт. Для підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю достатньо наказів/протоколів, виписок, тощо. Паспорт ніяк не підтверджує право підпису. Повідомляємо, що дана вимога порушує норми загального захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Також інформуємо, що вимога передачі конфіденційної інформації Замовнику який не може гарантувати зберігання цієї інформації у будь якому виді, є порушенням норм загального захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Право підпису підтверджуються Випискою з реєстру або довіреністю. Також згідно закону України Про захист персональних даних ст. 29, що персональні дані можуть передаватися тільки фізичною особою а не Юридичною особою. Стаття 29. Міжнародне співробітництво та передача персональних даних Пункт 4. Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі: 1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу; 2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних; 3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних; 4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги; 5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних. Ми ознайомлені, що в ТД вимагається надання згоди, але дана вимога протиречить законодавсву України та Європи. Вимагаємо видалити даний пункт так, як така інформація є конфідеційною та не може бути розголошена третім особам. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник. Ми як дистрибутор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів. Уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. По тексту Тендерної документації сказано, що (п. 4 розділу 6): Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Так, дійсно у «внутрішньоукраїнських» договорах ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, що є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ, ст. 3 Декрету № 15-93). Стаття 189 (ГКУ). Ціна у господарських зобов'язаннях 1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. 2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. 3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання 1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. 2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Стаття 192 (ЦКУ). Гроші (грошові кошти) 1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. 2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 3 (Декрету № 15-93). Статус валюти України 1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. 2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну. Проте водночас діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до іноземної валюти. Тобто разом із сумою в гривнях можна визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (частина 2, ст. 524 ЦКУ). Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання 2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч.1. ст 533 ЦКУ ззобов’язання все одно має виноватись в гривнях, але при цьому згідно ч.2 ст 533 ЦКУ суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу (або частини платежу — при оплаті частинами) якщо інше не встановлює закон або договір. Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання 1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. При цьому хочемо зауважити, що частиною 2 статті 533 не зобов’язується прив’язуватись до лише до офіційного курсу НБУ. У договорі сторони можуть указати свій порядок перерахунку валютного еквівалента. Наприклад, установити, що розрахунок здійснюється за курсом банку, в якому обслуговується продавець. Також можуть прив’язуватися до міжбанківського курсу інвалютиь (Див. постанови ВГСУ від 02.08.2017 р. у справі № 916/4529/15 і від 19.01.2017 р. у справі № 904/4782/16). Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Враховуючи вищевикладене, в відкритій закупівлі простежується дискримінація Учасника-нерезидента. Ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України» визначає, що: дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таким чином Учасник, як нерезидент України, чи іноземний Учасник відносяться до осіб, які відповідно до місця розташування (за межами митної території України), які зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами щодо рівноправної участі в процедурі публічної закупівлі внаслідок застосування з боку замовника необґрунтованих критеріїв оцінки та правил, що створює менш сприятливі умови та становище порівняно з іншими учасниками публічної закупівлі. Вимагаємо для розширення кола потенційних учасників внести зміни в проект договору (Додаток 5 ТД) в розділ 3 та викласти його в такій редакції: 4.1. Сторони погодили, що ціна Договору з ПДВ (в національній валюті України) еквівалентна _________ доларам США/Євро за курсом Національного Банку України (надалі – НБУ), який станом на ________ (дату проведення аукціону) становив _______ грн. за 1,00 долар США. 4.1.1. Сторони погодили, що при визначенні курсу долара США до гривні, використовується курс НБУ встановлений на початок розрахункового дня. 4.1.2. Сторони домовилися, що відповідно до п.7 частини четвертої ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо на момент поставки Товару/Товарів відбудеться зміна курсу долара США, визначеного на дату проведення аукціону, до гривні більше ніж на 3%, в разі направлення Стороною відповідного письмового повідомлення, ціна Договору підлягає перерахунку. 4.1.3. Перерахунок ціни Договору здійснюється шляхом її (ціни Договору) уточнення на перераховану ціну одиниці/одиниць непоставленого Товару/Товарів. При цьому перерахунку підлягає лише частина ціни (суми) Договору за мінусом проведеної часткової передплати за Договором. За умови проведення часткової передплати, це враховується у нижченаведеній формулі. Про здійснення перерахунку ціни Договору Сторона-ініціатор направляє іншій Стороні письмове повідомлення. 4.1.4. Перерахунок ціни одиниці Товару здійснюється на момент поставки такої одиниці Товару за нижченаведеною формулою: S= Z х A1 гривень, де S – перерахована ціна Товару, грн.; Z – погоджена сторонами ціна Товару в еквіваленті доларів США, яка = (погоджена в Договорі ціна Товару, грн.) / (курс НБУ 1 долара США до гривні на дату проведення аукціону); A1 – курс НБУ 1 долара США до гривні на момент здійснення поставки Товару. - Моментом поставки Товару є дата вказана в актах прийому-передачі Товару. - При зміні ціни Договору її еквівалент в доларах США, визначений на дату проведення аукціону, - зміні не підлягає. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу). Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо). Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник. Ми як дистрибутор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів. Уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно п. 1. Розділу 6 УЄдиним критерієм для оцінки тендерних пропозицій учасників є ціна тендерної пропозиції з врахуванням податку на додану вартість (ПДВ). Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником податків та зборів на території України. Вимагаємо звернути увагу на те, що Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять. Пункт 33 нерезиденти: підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України; підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html) Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва. Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента). Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу. Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником. У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість. У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей. По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку. По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу). Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо). Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку». Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник. Ми як дистрибутор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, а також екскаваторів та грейдерів. Уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно п. 6. Розділу 1 «Учасникам для розрахунку та зазначення ціни тендерної пропозиції використовувати Національну грошову одиницю України – гривня.». Вимагаємо, надати можливість участі учасників нерезидентів шляхом надання розяснення щодо перерахунку ціни тендерної пропозиції в валюту першої групи (долар США, Євро). Так як іноземні учасники проводять всі розрахунки в іноземній валюті, а коливання курсу гривні по відношенню до валюти передбачити неможливо, то вважаємо, що в ТД має бути чітке пояснення щодо прив'язки до валюти. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.