Підмітально-прибиральні машини причіпного типу з автономним двигуном (еквівалент «Scandinavia 2W»)

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно Додатку 1 «Заявка пропозиція на участь у відкритих торгах» бачимо, що Замовником передбачена форма тільки для резидентів України, де необхідно вказати , наприклад, код ЄДРПОУ, при тому, що іноземні учасники такого коду не мають. Вимагаємо викласти редакцію Заявки пропозиції на участь у відкритих торгах окремо для резиндета і окремо для нерезидета.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. По тексту Тендерної документації сказано, що (6.3.1): Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом Так, дійсно у «внутрішньоукраїнських» договорах ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, що є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ, ст. 3 Декрету № 15-93). Стаття 189 (ГКУ). Ціна у господарських зобов'язаннях 1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. 2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. 3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання 1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. 2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Стаття 192 (ЦКУ). Гроші (грошові кошти) 1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. 2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 3 (Декрету № 15-93). Статус валюти України 1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. 2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну. Проте водночас діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до іноземної валюти. Тобто разом із сумою в гривнях можна визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (частина 2, ст. 524 ЦКУ). Стаття 524(ЦКУ). Валюта зобов'язання 2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч.1. ст 533 ЦКУ ззобов’язання все одно має виноватись в гривнях, але при цьому згідно ч.2 ст 533 ЦКУ суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу (або частини платежу — при оплаті частинами) якщо інше не встановлює закон або договір. Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання 1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. При цьому хочемо зауважити, що частиною 2 статті 533 не зобов’язується прив’язуватись до лише до офіційного курсу НБУ. У договорі сторони можуть указати свій порядок перерахунку валютного еквівалента. Наприклад, установити, що розрахунок здійснюється за курсом банку, в якому обслуговується продавець. Також можуть прив’язуватися до міжбанківського курсу інвалютиь (Див. постанови ВГСУ від 02.08.2017 р. у справі № 916/4529/15 і від 19.01.2017 р. у справі № 904/4782/16). Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Враховуючи вищевикладене, в відкритій закупівлі простежується дискримінація Учасника-нерезидента. Ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України» визначає, що: дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таким чином Учасник, як нерезидент України, чи іноземний Учасник відносяться до осіб, які відповідно до місця розташування (за межами митної території України), які зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами щодо рівноправної участі в процедурі публічної закупівлі внаслідок застосування з боку замовника необґрунтованих критеріїв оцінки та правил, що створює менш сприятливі умови та становище порівняно з іншими учасниками публічної закупівлі. Вимагаємо для розширення кола потенційних учасників внести зміни в проект договору (Додаток 3 ТД) в розділ 3 та викласти його в такій редакції: 4.1. Сторони погодили, що ціна Договору з ПДВ (в національній валюті України) еквівалентна _________ доларам США/Євро за курсом Національного Банку України (надалі – НБУ), який станом на ________ (дату проведення аукціону) становив _______ грн. за 1,00 долар США. 4.1.1. Сторони погодили, що при визначенні курсу долара США до гривні, використовується курс НБУ встановлений на початок розрахункового дня. 4.1.2. Сторони домовилися, що відповідно до п.7 частини четвертої ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо на момент поставки Товару/Товарів відбудеться зміна курсу долара США, визначеного на дату проведення аукціону, до гривні більше ніж на 3%, в разі направлення Стороною відповідного письмового повідомлення, ціна Договору підлягає перерахунку. 4.1.3. Перерахунок ціни Договору здійснюється шляхом її (ціни Договору) уточнення на перераховану ціну одиниці/одиниць непоставленого Товару/Товарів. При цьому перерахунку підлягає лише частина ціни (суми) Договору за мінусом проведеної часткової передплати за Договором. За умови проведення часткової передплати, це враховується у нижченаведеній формулі. Про здійснення перерахунку ціни Договору Сторона-ініціатор направляє іншій Стороні письмове повідомлення. 4.1.4. Перерахунок ціни одиниці Товару здійснюється на момент поставки такої одиниці Товару за нижченаведеною формулою: S= Z х A1 гривень, де S – перерахована ціна Товару, грн.; Z – погоджена сторонами ціна Товару в еквіваленті доларів США, яка = (погоджена в Договорі ціна Товару, грн.) / (курс НБУ 1 долара США до гривні на дату проведення аукціону); A1 – курс НБУ 1 долара США до гривні на момент здійснення поставки Товару. - Моментом поставки Товару є дата вказана в актах прийому-передачі Товару. - При зміні ціни Договору її еквівалент в доларах США, визначений на дату проведення аукціону, - зміні не підлягає.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Уважно проагалізувавши п 5.1. Розділу 5 вимагаємо викласти роз'яснення щодо перерахунку ціни пропозиції в валюту першої групи (долар США/Євро).

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно підпункту 5.1. Розділу 5. «Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна в гривнях з ПДВ. Питома вага критерію 100%. Вимагаємо внести зміни стосовно того, яким чином повинен здійснювати розрахунок учасник нерезидент (іноземний учасник), якщо згідно митного та податкового кодексу такий учасник не може сплачувати будь які податки та збори. Просимо звернути увагу на те, що Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять. Пункт 33 нерезиденти: підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України; підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html) Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва. Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента). Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу. Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником. У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість. У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей. По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку. По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу). Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо). Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку».

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно підпункту 3.3. Розділу 3 «Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати)», розмір банківської гарантії визначено в гривнях. Також Додаток 8 визначає основні вимоги до банківської гарантії. Так, проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагається надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо. Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку. Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку). При цьому керуючись вищезазначеною Постановою згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT). - Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії. - Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника). Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику. Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно підпункту 3.2. Розділу 3 «Тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися з: … - забезпечення тендерної пропозиції, подається у вигляді електронної гарантії (з накладанням ЕЦП/КЕП гаранта) (Додаток 8).» При цьому Додаток 8 визначає основні вимоги до гарантії. Так проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагаємться надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо. Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку. Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку). При цьому керуючись вищезазначеною Постановою згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT). - Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії. - Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника). Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику. Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно підпункту 5. Розділу 3 «Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі». При цьому Додаток 8 визначає основні вимоги до гарантії. Так проаналізувавши ці вимоги, бачимо, що Замовником вимагаємться надання забезпечення тільки через українські банки: валютою тендерного забезпечення є гривня, вимагається назва документа «Гарантія», тощо. Хочемо зазначити, що Учасник нерезидент згідно даної вимоги не може надати забезпечення тендерної пропозиції, так як не може відкрити рахунки в українському банку. Також Учасник нерезидент не може подати гарантію видану банком нерезидентом з одночасним наданням підтверджуючого документу від українського банку у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, тобто авізуючим банком (авізуючий банк - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку-гаранту, або іншому банку). При цьому керуючись вищезазначеною Постановою згідно Пункту 54, Авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT). - Пункт 55 – Авізуючий банк (резидент) у разі потреби надсилає запит до банку, від якого надійшла гарантія, для уточнення достовірності цієї гарантії або уточнення умов та інших інструкцій, що містяться в гарантії. - Пункт 57 – Авізуючий банк (резидент) після отримання гарантії (необхідних уточнень щодо достовірності гарантії) від іншого банку надсилає повідомлення з текстом гарантії бенефіціару (Замовнику) або банку бенефіціара (Замовника) про отримання гарантії на користь бенефіціара (Замовника). Отже, це означає, що підтвердження отримання забезпечення може отримати або банк-гарант або авізуючий банк на вимогу Замовника. Учасник не має можливості отримати таке підтвердження, таке підтвердження автоматично надається Авізуючим банком замовнику. Вимагаємо внести зміни в вимогу щодо надання забезпечення та доповнити пункт розясненням стосовно надання банківської гарантії банками нерезидентами шляхом надання SWIFT .

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно п. 3.1 Розділу 3 «Учасник повинен подати тендерну пропозицію з накладанням (підписанням) на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) (або електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої, на підписання тендерної пропозиції та представлення інтересів учасника під час проведення процедури закупівлі, особи.» Повідомляємо, що на території України визнаються іноземні сертифікати ключів, які відповідають вимогам законодавства країн, де вони видані. Однак, в Україні ще досі не визнано на законодавчому рівні жодного міжнародного стандарту чи стандарту ЄС, а жоден з українських стандартів не є ані міжнародним, ані європейським. Зважаючи на вищезазначене, повідомляємо, в Україні не існує нормативно-правових механізмів, які дозволили б накласти електронний цифровий підпис учасникам-нерезидентам, тому дана вимога є дискримінаційною для іноземних учасників. Вимагаємо видалити цю вимогу або внести зміни для учасників нерезидентів.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно п. 6. Розділу 1 Учасник визначає ціни на товари, роботи, послуги, які він пропонує поставити, надати, виконати за Договором про закупівлю, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені. Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником податків та зборів на території України. Просимо звернути увагу на те, що Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять. Пункт 33 нерезиденти: підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України; підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html) Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва. Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента). Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу. Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником. У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість. У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей. По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку. По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу). Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо). Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку». Вимагаємо внести зміни в пункт 6 Розділу 1 щодо базису поставки обладнання.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно п. 6. Розділу 1 «Валютою тендерної пропозиції зазначається – національна валюта замовника – гривня». Вимагаємо, надати можливість участі учасників нерезидентів шляхом надання розяснення щодо перерахунку ціни тендерної пропозиції в валюту першої групи (долар США, Євро). Так як іноземні учасники проводять всі розрахунки в іноземній валюті, а коливання курсу гривні по відношенню до валюти передбачити неможливо, то вважаємо, що в ТД має бути чітке пояснення щодо прив'язки до валюти.