Участь у закупівлях компаній нерезидентів

Участь нерезидентів у публічних закупівлях. Як Замовнику не дискримінувати нерезидентів у своїх тендерах?

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

Закон встановлює рівні умови для участі в публічних закупівлях резидентів та нерезидентів тобто забороняє дискримінацію учасників та зобов’язує Замовників забезпечити усім Учасникам рівні умови участі у процедурі закупівель. Проте є кілька нюансів, які необхідно брати до уваги, якщо чекаєте на пропозицію від іноземного Учасника.

Перше:

Необхідно чітко та конкретно визначити однакові умови постачання для всіх. Наприклад, можна скористатись Правилами Міжнародної торговельної палати ІНКОТЕРМС. Але потрібно врахувати, що якщо предмет закупівлі – це товар іноземного виробництва, який представлений на ринку України мінімум одним постачальником – Замовник повинен установити умови постачання щонайменш до кордону чи порту, враховуючи затрати на доставку та страхування вантажу в дорозі. Найкраще – врахувати також ціну за митні та податкові платежі. Це необхідно, щоб Замовник не оплачував самостійно розмитнення, доставку та страхування.

Найвигідніша умова постачання від нерезидента для Замовника – DDP (доставка зі сплатою мит), за умови, що при ввезені товару на митну територію України – його звільнено від сплати імпортного мита і ПДВ. Адже в Україні існують ввізні мита, ставки на які встановлено Митним тарифом України, що є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII.

Ще одним аргументом на користь DDP буде те, що у відповідності з пунктом 206.1 та 206.2 статті 206 Податкового кодексу України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування. Операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу (20%, 7 %), крім операцій:

• із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;
• із ввезення зі звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України з дотримання певних умов;
• із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки з дотриманням певних умов.

Друге:

Потрібно уважно поставитись до кваліфікаційних критеріїв. Адже у нерезидента, що не має постійно представництва в Україні, уся матеріально-технічна база знаходиться у країні резиденції. Відповідно, договори аналогічного характеру, нерезидент виконував не на території України. Тому, вказуючи критерій «в Україні», то надалі неможливо буде відхилити пропозицію такого учасника за невідповідність кваліфікаційним критеріям.

До того ж, встановлювати обов'язковість наявності в Україні вищезазначених ресурсів – може бути розцінено як дискримінаційна вимога, адже необхідні для виконання договору товари, за загальним правилос, можуть бути ввезені в Україну. Тож, звужування території виконання договору до меж України не виправдане, тільки якщо сам предмет закупівлі того не вимагає. Головне, щоб Учасник гарантував дотримання термінів поставки, які зазначені у проєкті договору.

Третє:

Часто Замовники вимагають документи, відповідні виключно до українського Законодавства, не передбачаючи надання іноземних аналогів. Якщо це не виправдано обставинами конкретної закупівлі – Закон не забороняє аналогічні документи (як і сертифікати до продукції іноземного походження). Крім ДСТУ можна передбачити її європейські аналоги, такі як Eurocode, CEN, CENELEC (ETSI), тощо.

Щодо дозвільних документів – для нерезидентів не передбачені жодні винятки щодо їх наявності, тобто як щодо права на провадження конкретного виду господарської діяльності та безпечності продукції.

Додатково, відповіді на запитання про участь нерезидентів у закупівлі можна знайти тут