Аварійний ремонт даху та перекриттів будівлі харчоблока в закладі дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №48 за адресою: вул. Крилова І. 2-А в м. Чернівці; Код ДК 021:2015:45260000-7: Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи

Дозвільний документ повинен мати дійсний термін дії на кінцеву дату подання пропозиції. 2.9. Чинний сертифікат системи менеджменту якості ДСТУ ISO 9001:2015. Дана вимога є дискреминаційна щодо учасників Відкриті торги з особливостями Як відомо, ISO — це міжнародна організація зі стандартизації, метою якої є ратифікація розроблених стандартів. Питання сертифікації ISO у публічних закупівлях не є однозначним. З одного боку, як визначено частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон: 1. передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати; 2. не забороняє вимагати саме сертифікат ISO. Але ж з іншого боку, сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, який може бути необов’язковим у його сфері діяльності. Також оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця. При цьому перелік ISO стандартів налічує більше ніж 16 000 одиниць та отримати всі сертифікати нереально. Тож учасники часто оскаржують вимогу замовника щодо численних сертифікатів ISO до Постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія). З поданих Вам прикладів Колегії дано на фірми які торгують, виробляють продукцію, а не нас які виконують послуги по ремонту в будівництві ми ФОП та ТЗоВ наші прибутки мізерні вони становлять уже зараз 7,65 від зарплати від Вашого кошториса. Тепер поясніть який у нас менджмент в ФОП та ТЗоВ де рахується директор, а бухгалтер по найму, коли є робота тоді приймаємо робітників на період роботи , а потім звільняємо. Тепер поясніть нам для ФОП та ТЗоВ де ми наймаємо просто бухгалтера який має нас 5-6 таких організацій за копійки , бо не має звідки.Тепер Ви у воєнний час де з роботою взагалі проблема хочете ще здерти на те , що нам більше не буде потрібне. Сертифікат один кошту тисячу доларів, а їх потрібно мінімум три, ліцензія також одну тисячу, декларація на техніку безпеки біля тисячі доларів.Тепер Вам підкажемо , що цей сертифікат діє тільки на три роки , а потім по новому. Тому Ви надали у відповіді приклади де Учасник не довів не потрібність даного сертифікату , але Ви не показали більшість випадків про скасування таких вимог Замовника. Тому прохання , бо Законного права ми навіть не маємо на оскарження даної закупівлі, законодавиць навіть не передбачив такого права нам Учасникам. Тому прохання вилучіть дану вимогу. З ПОВАГОЮ…

Дозвільний документ повинен мати дійсний термін дії на кінцеву дату подання пропозиції. 2.9. Чинний сертифікат системи менеджменту якості ДСТУ ISO 9001:2015. Дана вимога є дискрименаційна щодо учасників Відкриті торги з особливостями Довідка пояснення Щодо вимоги викладеної в Додатку 1 частина 3 4.1. Сертифікат системи менеджменту якості ISO 9001 у сфері будівельних та монтажних робіт* про надання Сертифікату на систему управління якістю ISO:9001 на вид діяльності згідно з предметом закупівлі є дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників та порушує чинне законодавство у сфері публічних закупівель. По-перше, Відповідно до частини 2 статті 31 Господарського кодексу України дискримінація суб'єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів. Закон України «Про захист економічної конкуренції», стаття 15 передбачає, що дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком визнаються Антиконкурентними діями. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю» стосовно діяльності у сфері подання послуг поточний ремонт передбачено подання чинного, на момент подання документів, Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015, ви ставите учасників у нерівне становище в процедурі закупівлі, надаючи перевагу тим учасникам, що мають такий сертифікат і відповідно мають вигідне становище, автоматично збільшуючи їх шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. При цьому ігноруєте той факт, що законами України підприємства не зобов’язані отримувати вищезгаданий сертифікат По-друге, Отримання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю» потрібно вимагає час та грошові ресурси. Нагадуємо, що отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», Зміни № 11 до розділу І «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженої наказом Мінрегіону від 08.08.2017 р. № 192 та рішення Атестаційної архітектурно-будівельної комісії від 17.09.2016 р., Протокол № 19 відповідальні виконавці, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, виконують ті види робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом. Тому вимога щодо наявності Сертифікату ISO 9001:2015 прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). Крім того, ще раз звертаємо Вашу увагу на недоречність такої вимоги, зокрема: 1) Частиною1 ст.16 Закону України "Про стандартизацію" передбачено Підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації. Крім того, п.01.Національного стандарту України (ДСТУ ISO 9001:2015) передбачено, система управління якістю є стратегічне рішення організації, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Національним стандартом України (ДСТУ ISO 9001:2015) «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю ISO 9001:2015 не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі, так як навіть за своєю суттю даний Сертифікат підтверджує зовсім інші можливості учасника. Так як, ми буде надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката , а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Тому, вважаємо дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі. Крім того, зауважимо, що Апеляційним адміністративним судом у справі № 826/15639/17 винесено рішення, що тендерна документація може містити вимоги щодо наявності певних сертифікаційних документів в якості кваліфікаційного критерію. Однак відсутність таких документів у складів тендерної пропозиції з тих підстав, що отримання їх не є обов`язковим для певної продукції, не може мати наслідком відхилення її замовником. Щодо сертифікатів ISO Просимо видалити дискримінаційну вимогу щодо надання - сертифікату на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 у сфері будівництва, так як відповідно до норм чинного законодавства сертифікація є необовязковою. Шановний замовнику, вказана Вами вимога про ISO є незаконною, аргументуємо чому: по-перше, відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату на систему управління якістю Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, можемо стверджувати, що у вас як у Замовника вже є заздалегідь визначений переможець процедури, інтереси якого Ви лобіюєте. І при чому робите це без законодавчого закріплення та обґрунтування, а виключно на власному бажанні. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушую один із основних принципів здійснення публічних закупівель (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, звісно, що будь-яке Товариство може отримати такий Сертифікат. Але ж розумієте, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, заздалегідь не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності такого сертифікату в учасників і заздалегідь його отримати. Також, Ви ж розумієте, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників, тому вимога щодо наявності такого Сертифікату прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-третє, в нормі частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що інформація повинна бути «відповідно до законодавства». А наявність в учасника Сертифікату системи управління якістю не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні, отже, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, на підставівищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Так як, учасники будуть надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката в учасників, а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Для того, щоб прописувати таку вимогу та взагалі мати можливість вимагати від учасників наявність Сертифікату системи управління якістю для початку було б добре ознайомитись зі значенням цього Сертифікату та з тим, що саме він підтверджує. По-четверте, якщо Ви так бажаєте отримати від учасників Сертифікат системи управління якістю для підтвердження вимогам Тендерної документації та відповідності учасника для надання послуг відповідно до передбаченої Закупівлі, то надаємо Вам інформацію про даний Сертифікат з обґрунтуванням недоречності такої вимоги в даній закупівлі, а саме: 1) Відповідно до Наказу Держспоживстандарту від 22 червня 2009 року №225 затверджено Національний стандарт України «Системи управління якістю», а саме пункт 0.1 «Загальні положення»: «запровадження системи управління якістю має бути стратегічним рішенням організації». Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Також, відповідно до пункту 0.1 «Загальні положення»: «Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони, зокрема органи сертифікації, щоб оцінити здатність організації дотримувати вимоги замовника, законодавчі й регламентувальні вимоги, застосовні до продукції, і власні вимоги організації». Бачимо, що даний Сертифікат застосовується до продукції, а не до надання послуг, як передбаченого оголошеною Вами закупівлею. 3) Національним стандартом України «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, враховуючи вищевикладене, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі. PROZORROІНФОБОКС ВСЕ ПРО ЗАКУПІВЛІ ЗАКОНОДАВСТВО МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ ЗAПИТАННЯ ДО СПІЛЬНОТИ НОВИЙ ЗАКОН 01.07.2020 МАРТА ГОГОЛЬ СЕРТИФІКАЦІЯ ISO В ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ – ЩО ЦЕ І ДЛЯ ЧОГО? Мабуть, активних гравців ринку публічних закупівель неможливо нічим здивувати, адже доволі часто в тендерних документаціях ми зустрічаємо вимоги, які, м’яко кажучи, дивні. Однією з таких нестандартних вимог є сертифікат ISO. Що ж таке сертифікація ISO і чи законно її вимагати в публічних закупівлях? Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Організацією ISO розроблено велику кількість стандартів у різних сферах діяльності, однак в українських тендерних реаліях найчастіше використовуються ISO 9001, 14000, 18001. ISO 9001 - це процес оцінювання системи менеджменту в тій чи іншій компанії на відповідність вимогам стандарту. Для того, щоб отримати сертифікат відповідності ISO 9001, на підприємстві потрібно створити систему документації, яка регулює всі дії, що стосуються якості продукції. Простою мовою, цей сертифікат допомагає керівництву компанії правильно побудувати бізнес-процеси та приймати найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливатимуть на якість продукції. ISO 14000 - серія міжнародних і добровільних для застосування стандартів і настанов, які присвячені екологічному менеджменту. Стандарти серії ISO 14000 формулюють вимоги до екологічної політики організації і допомагають зрозуміти, як впливають на навколишнє середовище ті чи інші продукти і послуги. OHSAS 18001 «Системи менеджменту безпеки праці та охорони здоров'я» - містить вимоги до системи менеджменту безпеки праці та охорони здоров'я. OHSAS 18001 є стандартом, на підставі якого проводиться аналіз системи менеджменту професійної безпеки та здоров'я. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці, безпеки і здоров'я працівників.Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість продукції, захист довкілля та безпеку праці. Як вже зазначалось, організація ISO не сертифікує компанії на відповідність стандартами і відповідно до своїх повноважень не може зобов`язати сертифікувати у обов`язковому порядку ні певну компанію, ні певну галузь. Ці рішення приймаються виключно на рівні кожної окремої держави. Що стосується України, то в нас діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати товар. 5 Скановану копію оригіналу або копію чинного сертифікату системи управління якістю за стандартами ISO 9001:2015 та скановану копію оригіналу або копію чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування ISO 37001:2018. Усунення дискримінаційних вимог тендерної документації Замовник під час проведення закупівлі порушує основні принципи закупівель, що визначені в cт.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: недискримінація учасника та запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовник висунув наступні вимоги у ТД. - Систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015; сертифікату на систему управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування ISO 37001:2018. на підтвердження чого учасником у складі ТП надається копія відповідного сертифікату. . Вважаємо дані вимоги дискримінаційними, що звужує коло учасників та суперечить вимогам законодавства в сфері публічних закупівель, позбавляє права учасників на добросовісну конкуренцію та недискримінацію учасників Враховуючи вищевикладене, вищезазначена вимога є дискримінаційною, тому вбачається корупційна складова в даній вимозі, яка висунута під конкретного учасника. Вимагаємо, дотримуючись принципу недискримінації учасників Фактично ДСТУ ISO 37001:2018 є повною копією міжнародного стандарту ISO 37001:2016 «Системи менеджменту протидії корупції». Цей стандарт розроблений Міжнародною організацією зі стандартизації, яка спеціалізується на розробці стандартів у різноманітних сферах людської діяльності. ISO 37001:2018 — перший стандарт, розроблений нею у сфері боротьби з корупцією. Що визначає стандарт? 1. Які структурні підрозділи організації мають відповідати за протидію хабарництву та які у них мають бути функції. 2. Як має бути оцінено ризики хабарництва у кожній окремій організації. 3. Як мають документувати діяльність з протидії корупції та яка роль керівництва організації у цьому процесі. 4. Які правила обов’язково мають існувати в організації, щоб вона відповідала стандарту. 5. Які вимоги щодо постійного удосконалення системи протидії хабарництву і збору інформації про те, як вона працює. 6. Які загальні вимоги до захисту викривачів. Для кого розроблено цей стандарт? Для будь-якої приватної чи державної компанії, державного органу та навіть органу місцевого самоврядування. Викладені правила досить універсальні, щоб застосувати їх до багатьох типів організацій. У чому різниця між цим стандартом, і тими документами, які розробляють на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»? У законі згадано такий документ як антикорупційна програма юридичної особи. Це сукупність правил, стандартів і процедур для виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності бізнесу. Таку програму обов’язково мають затвердити керівники: 1) державних, комунальних підприємств та товариств, у яких державна або комунальна частка перевищує 50 %, кількість працівників понад 50 людей, а обсяг валового доходу перевищує 70 млн грн. 2) юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість предмету закупівлі перевищує 20 млн грн. Що може містити антикорупційна програма? 1. Перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання. 2. Норми професійної етики працівників компанії. 3. Права і обов’язки працівників та засновників для уникнення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи, уповноваженого з протидії корупції на підприємстві. 4. Порядок контролю за дотриманням антикорупційної програми та оцінки результатів цих дій. 5. Умови конфіденційності інформування про корупцію, процедури захисту працівників, які повідомили про корупцію. 6. Порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів. Фактично перелік вимог до антикорупційної програми досить близький до того, що вимагає стандарт. Один документ може бути задовольняти вимоги і стандарту, і Закону «Про запобігання корупції». Хоча є і специфічні відмінності, які можна врегулювати. Навіщо імплементувати міжнародний стандарт? 1. Щоб запобігати корупції та втратам підприємством коштів через корупцію. 2. Щоб попередити ризик кримінального переслідування внаслідок порушення співробітниками закону (йдеться про корупційні злочини). Це позитивно впливає на репутацію підприємства, іноді дотримання подібних стандартів підприємством є важливим критерієм оцінки при ухваленні рішення про початок співпраці. Іноді замовники в публічних закупівлях вимагають від учасників тендерів сертифікат про відповідність такому стандарту. Чи буде покарання за невиконання стандарту? Він не обов’язковий до виконання. Проте відповідність стандарту підтверджують сертифікатом. Для того, щоб отримати сертифікат, потрібно пройти аудит на відповідність та наглядові аудити протягом строку його дії. Якщо організація провела роботу з впровадження стандарту, але неякісно, то вона не отримає сертифікат відповідності або його буде скасовано після наглядових аудитів. Щодо антикорупційної програми, передбаченої Законом «Про запобігання корупції». Законодавством не передбачено відповідальності за її неефективність чи формальність. Вона просто повинна бути. На підприємствах, які мають затвердити антикорупційну програму в обов’язковому порядку, Національне агентство з питань запобігання корупції може проводити перевірки, та своїми приписами зобов’язувати усунути порушення закону. Наприклад, все ж затвердити програму, якщо її немає. За невиконання припису передбачена адміністративна відповідальність. Чи означає імплементація стандарту, що на підприємстві не буде корупції і ніхто ніколи не братиме хабарів? На жаль, ні. Це означає лише, що ризик подібного буде нижчим. Що ви зробили все, щоб попередити це явище та відповідально ставитеся до питання доброчесності у ділових відносинах. У вас є чіткий розподіл ролей та функцій, який визначає, як ви будете виявляти корупцію, та реагувати на неї. Підготовка — половина успіху. З ПОВАГОЮ… МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вих. № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017 Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо розробки тендерної документації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо розробки тендерної документації повідомляє. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація — документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі — відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов’язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом; інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Разом з тим згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, зокрема щодо положень тендерної документації (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, якщо особа, яка має намір прийняти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству або обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації Відповідно до пункту 9 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації. При цьому тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій Забезпечення тендерної пропозиції — надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (пункт 8 частини першої статті 1 Закону). Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції. Поряд з цим частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема гарантією. Водночас за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Ураховуючи викладене, замовник може встановити вимогу надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії. При цьому гарантами можуть виступати суб’єкти, визначені Цивільним кодексом України. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника Відповідно до пункту 17 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт — вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг — повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Таким чином, вищезазначена вимога зазначається замовником у тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо. Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може відбуватись у випадках, передбачених статтею 36 Закону, після його підписання. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр Стародубцев