Як рахувати строки в публічних закупівлях за Цивільним кодексом

Строки в публічних закупівлях впливають на публікацію документів, подання пропозицій, укладення договорів, відповіді на вимоги та інші дії замовника. У цій статті розберемо, як рахувати строки в закупівлях за правилами Цивільного кодексу України, коли починається перебіг строку, чим відрізняються календарні й робочі дні, що робити з вихідними та як уникати типових помилок у Prozorro.

Чому строки в закупівлях потрібно рахувати уважно

Обчислення строків у публічних закупівлях здається технічною деталлю, але на практиці саме через строки часто виникають помилки. Замовник може запізно оприлюднити документ, неправильно визначити кінцеву дату, пропустити строк для певної дії або некоректно сформулювати умови в тендерній документації.

Строки в Prozorro важливі для всіх етапів: від оголошення закупівлі до підписання договору. Якщо дата визначена неправильно, це може вплинути на права учасників, строки подання пропозицій або законність дій замовника.

Що таке строк і термін за Цивільним кодексом України

У закупівлях часто використовують слова “строк” і “термін”, але між ними є різниця. Строк — це певний період часу, протягом якого потрібно виконати дію. Наприклад, 5 робочих днів, 10 календарних днів або 90 днів.

Термін — це конкретна дата або момент, з яким пов’язана дія. Наприклад, “до 15 серпня”, “до завершення періоду уточнень” або “до кінцевого строку подання пропозицій”.

Для замовника важливо розуміти цю різницю, бо від неї залежить спосіб обчислення. Якщо вказаний період, потрібно правильно визначити початок і закінчення строку. Якщо встановлена конкретна дата, дія має бути виконана не пізніше цієї дати або моменту.

Коли починається перебіг строку в закупівлях

Перебіг строку в закупівлях за загальним правилом починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події. Тобто день, коли відбулася подія, зазвичай не включається в перший день відліку.

Наприклад, якщо рішення оприлюднено 1 числа, а строк становить 5 днів, рахувати потрібно з 2 числа. Це правило допомагає уникнути ситуацій, коли замовник або учасник фактично втрачає частину строку в день настання події.

Особливо уважно варто рахувати строки, які починаються після:

• оприлюднення повідомлення або рішення;
• завершення аукціону;
• визначення переможця;
• отримання вимоги чи звернення;
• публікації договору або змін до нього;
• настання події, прямо зазначеної в документації.

Якщо спеціальна норма закупівельного законодавства встановлює інше правило, потрібно застосовувати саме її. Але коли окремого правила немає, орієнтуються на загальну логіку Цивільного кодексу.

Як рахувати календарні та робочі дні

Календарні дні — це всі дні поспіль, включно з вихідними та святковими. Якщо строк визначений у календарних днях, субота, неділя чи святковий день не пропускаються під час підрахунку.

Робочі дні — це дні, які не є вихідними або святковими відповідно до встановленого режиму роботи. Якщо строк визначений у робочих днях, вихідні не враховуються.

Для закупівель це принципово. Наприклад, 5 календарних днів і 5 робочих днів можуть завершитися в різні дати. Тому перед підрахунком потрібно уважно подивитися, яке саме формулювання використано: “днів”, “календарних днів” чи “робочих днів”.

Що робити, якщо останній день строку припадає на вихідний

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, потрібно перевірити, чи застосовується правило перенесення на перший робочий день. У багатьох випадках за загальною логікою цивільного законодавства строк завершується в найближчий робочий день.

Як обчислювати строк дії тендерної пропозиції

Строк дії тендерної пропозиції — це період, протягом якого учасник підтверджує готовність дотримуватися своєї пропозиції. Замовник визначає цей строк у документації, а учасник має врахувати його при поданні документів.

Строки оприлюднення документів у Prozorro

Оприлюднення документів у Prozorro має відбуватися в межах строків, визначених законодавством і процедурою. Це стосується оголошень, повідомлень, рішень, договорів, змін до договору, звітів та інших документів.

Практично зручно фіксувати для кожної закупівлі:

• дату події, з якої починається строк;
• тип строку — календарні чи робочі дні;
• граничну дату виконання дії;
• відповідальну особу за публікацію документа.

Такий простий контроль допомагає не пропускати важливі етапи закупівлі.

Типові помилки замовників під час обчислення строків

Найчастіше помилки виникають через поспіх або неправильне трактування формулювань. Замовник може почати рахувати строк із дня події, хоча потрібно з наступного дня, або сплутати календарні й робочі дні.

Як PlayTender допомагає контролювати етапи закупівлі

PlayTender допомагає замовникам працювати із закупівлями в електронному форматі, відстежувати етапи процедур, публікувати документи та виконувати необхідні дії в Prozorro. Для контролю строків це особливо важливо, адже кожен етап закупівлі має свою логіку та дедлайни.

Майданчик спрощує роботу з документами, оголошеннями, пропозиціями та договорами. А правильна внутрішня організація роботи разом із уважним використанням системи допомагає замовнику не пропускати строки й уникати зайвих помилок.

Часті запитання

Чи завжди строки в закупівлях рахуються в календарних днях?
Ні. Потрібно дивитися конкретну норму або умову документації. Якщо зазначено “робочі дні”, рахують робочі; якщо прямо не уточнено, зазвичай орієнтуються на календарний підхід.

З якого дня починати рахувати строк після події в закупівлі?
За загальним правилом Цивільного кодексу перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або події, з якою пов’язаний його початок.