Прямий договір за Постановою 1178: коли можна, коли ні і як не помилитися

У темі публічних закупівель прямий договір давно став одним із найпопулярніших запитів. І це зрозуміло. Замовнику зазвичай не потрібна довга теорія — йому потрібно швидко розібратися, чи можна в конкретній ситуації купити без відкритих торгів, чи це вже ризик. Саме тут і починаються проблеми: хтось думає, що під час воєнного стану прямі договори дозволені майже завжди, а хтось, навпаки, боїться цього інструменту навіть там, де він справді доречний.

У цій статті розберемо: що таке прямий договір, коли його можна укладати, коли вже не можна, чим відрізняються пункт 11 і пункт 13, що потрібно обґрунтувати та що перевірити після підписання.

Що таке прямий договір — простими словами

Прямий договір — це закупівля без відкритих торгів, коли замовник укладає договір напряму з постачальником. Тобто без тендеру між кількома учасниками, без звичного сценарію “оголосили — подалися — обрали найкращу пропозицію”.

Навіщо взагалі потрібен такий механізм? Бо життя не завжди працює за календарем закупівель. Якщо сталася аварія, пошкоджено будівлю, зупинилась робота об’єкта, виникла термінова потреба для критичної інфраструктури або безпеки, чекати завершення процедури просто небезпечно. У таких ситуаціях систему і спростили, щоб замовник міг діяти швидко.

Саме тому прямий договір по постанові 1178 — це не про “купити без зайвого клопоту”. Це про ситуації, коли стандартний шлях не дає потрібної швидкості або не вирішує проблему. Якщо сказати ще простіше: прямий договір придумали не для зручності, а для реальної потреби.

Головне правило: прямий договір — це виняток

Ось думка, яку варто тримати в голові від початку до кінця: прямий договір — це незвичайний сценарій закупівлі. Це виняток. Не запасний варіант “на всяк випадок” і не універсальний спосіб пришвидшити собі роботу.

Якщо закупівлю реально можна провести через систему з конкуренцією, потрібно так і зробити. Саме це і є базова логіка. Прямі договори в умовах воєнного стану не скасували конкурентну закупівлю, а лише дали замовнику інструмент для складних, термінових або нестандартних ситуацій.

Тому правильне питання звучить не “чи можна нам прямий договір?”, а “що саме в нашій ситуації дає право не проводити торги?”. Якщо на це питання немає однозначної відповіді, значить ризик уже високий.

Коли можна укладати прямий договір

Ось де починається найважливіше. Нижче — не суха нормативка, а практична логіка, якою реально користуються замовники.

Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:

1. замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю;
2. існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником;
3. роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків:
   
   — предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;
   — укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;
   — відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;
   — необхідність захисту прав інтелектуальної власності;
   — укладення договору про закупівлю з постачальником «останньої надії» або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу.
4. відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації;
5. після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару тим самим постачальником, якщо в разі зміни постачальника замовник буде вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призведе до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням, або у разі, коли така закупівля зумовлена змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Закупівля додаткового обсягу товару в того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;
6. у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі;
7. здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;
8. здійснюється закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;
9. здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення спортивних заходів, спортивних змагань, заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік;
10. здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів:
    
    — критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;</p> — сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335, № 89, ст. 6206) за договорами про закупівлю, які укладаються до 15 жовтня 2026 року.
11. здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу;
12. закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася або в електронному каталозі відсутній необхідний замовнику товар, якщо така закупівля була проведена відповідно до пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 846 “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 77, ст. 2660) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2023 р. № 491;
13. здійснюється закупівля програмного забезпечення, засобів зв’язку, пристроїв та засобів мережевої безпеки та інших засобів захисту технічної та інформаційної інфраструктури Апаратом Ради національної безпеки і оборони України для забезпечення функціонування та розвитку Головного ситуаційного центру України у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, є інформацією з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці;
14. здійснюється закупівля природного газу суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
15. здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів, суден технічного флоту (спеціалізованих суден), на яких встановлені газопоршневі та/або газотурбінні установки, призначені для виробництва електричної енергії;
16. здійснюється закупівля товарів, необхідних для проведення ремонту та відновлення техніки, на виконання договору про спільну діяльність, стороною якого виступає АТ “Укрзалізниця” та укладеного з метою підвищення обороноздатності держави на період дії правового режиму воєнного стану в Україні;
17. здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. Запит Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби у здійсненні закупівлі відповідно до цього підпункту;
18. здійснюється закупівля:
    
    — парових турбін (на умовах співфінансування), газопоршневих, газотурбінних когенераційних установок, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень (їх складових), теплових насосів, котелень, їх складових, обладнання до них, послуг з їх оренди; — послуг з оренди (фрахту, лізингу тощо) суден технічного флоту (спеціалізованих суден), на яких встановлені газопоршневі та/або газотурбінні установки, призначені для виробництва електричної енергії, послуг з найму персоналу для таких установок; — товарів, робіт та послуг, пов’язаних з будівництвом установок, зазначених у абзацах другому і третьому цього підпункту, введенням в експлуатацію, здійсненням заходів щодо проектування, будівництва та/або реконструкції електричних, газових мереж, необхідних для забезпечення можливості видачі потужності, приєднанням таких установок до електричних, газових та інших мереж, артезіанських свердловин, інших експлуатаційних свердловин різних типів;</p> — послуг з проектування, обслуговування, планових і позапланових ремонтів таких установок для підприємств паливно-енергетичного комплексу для підготовки до опалювального сезону.
19. здійснюється закупівля суб’єктами ринку природного газу компресорних, газопоршневих та/або газотурбінних газоперекачувальних установок, у тому числі таких, що були у користуванні, а також послуг, необхідних для проведення їх оцінки. При цьому закупівля установок, що були у користуванні, проводиться за ціною, яка не перевищує їх вартість, визначену на підставі висновку експерта (експертного дослідження) або звіту про оцінку майна.
20. здійснюється закупівля юридичною особою, єдиним учасником (засновником) якої є держава, до 17 лютого 2026 р. послуг, необхідних для здійснення управління боргом, залучення, обслуговування і погашення запозичень, вчинення правочинів з борговими зобов’язаннями, що виникли внаслідок залучення запозичень з міжнародного ринку капіталу через інструменти кредитування, розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі шляхом обміну, випуску, купівлі, викупу та продажу боргових зобов’язань;
21. здійснюється до 1 березня 2026 р. закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для надання державної підтримки, визначеної підпунктом 7 пункту 2 додатка 1 до Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3747), а саме закупівля та доставка для задоволення потреб дітей з інвалідністю підгрупи А портативних зарядних станцій орієнтовною ємністю 2 кВт•год;
22. здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераційних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів струму, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного (регіонального) рівня, а також робіт та послуг для/з їх будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту на відповідних об’єктах, а також їх захисту, в рамках здійснення заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст, схваленими рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 3 березня 2026 р., введеним в дію Указом Президента України від 14 березня 2026 р. № 239. Укладення договору про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі робіт та послуг визначається замовником з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 97, ст. 6807) та кошторисних норм України у будівництві “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Мінрозвитку від 1 листопада 2021 р. № 281;
23. за рішенням наглядової ради акціонерного товариства, яке є експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок та функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Кабінет Міністрів України, здійснюється закупівля послуг з пошуку та добору кандидатів на посади голови та членів правління та на інші посади, призначення на які здійснюється безпосередньо наглядовою радою, послуг страхування відповідальності членів наглядової ради та правління, послуг з адвокатської діяльності та/або послуг юридичного радника для отримання наглядовою радою, комітетами наглядової ради та членами наглядової ради консультацій у зв’язку з виконанням їх повноважень, а також послуг, необхідних для проведення комплексної оцінки корпоративного управління товариства за визначений наглядовою радою період: судово-бухгалтерського аналізу, аналізу стану здійснення контролю діяльності правління, дотримання антикорупційної програми, кодексу корпоративної етики (корпоративної доброчесності), порядку здійснення закупівель, фінансово-бюджетної дисципліни, порядку прийняття рішень про вчинення правочинів, а також функціонування системи внутрішнього контролю, управління ризиками та внутрішнього аудиту, зокрема, щодо ступеня їх відповідності застосовним міжнародним стандартам (OECD, ISO, COSO, IPPF тощо), за договорами про закупівлю, які укладаються до 30 червня 2026 року. Обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього підпункту повинне містити інформацію стосовно визначення очікуваної вартості закупівлі, розрахованої відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки від 18 лютого 2020 р. № 275, кваліфікаційні вимоги до постачальника послуг, які повинні бути погоджені наглядовою радою, та підстави обрання надавача послуг. Укладення договорів про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється за погодженням з наглядовою радою.

Найчастіший кейс — термінова потреба

Терміновість — мабуть, найпоширеніша причина, через яку замовники дивляться в бік прямого договору. І це логічно: якщо об’єкт зупиняється, система пошкоджена, приміщення треба терміново ремонтувати або без закупівлі з’являється пряма загроза роботі установи, чекати процедуру просто немає часу.

Але саме тут найчастіше і виникають помилки. Бо справжня терміновість — це не “нам так зручніше” і не “ми не хочемо втрачати час”. Це ситуація, де затримка реально тягне наслідки. Якщо без ремонту стане об’єкт, без постачання зірветься критична функція, без швидкої реакції будуть збитки або ризики — тоді прямий договір виглядає логічно.Тобто правило дуже просте: має бути не просто швидко, а справді невідкладно. Якщо цю невідкладність можна нормально пояснити, підстава виглядає сильно. Якщо ні — починаються питання.

Пороги: коли можна без торгів через суму

Не всі прямі договори пов’язані з аваріями, терміновістю чи безпековими ризиками. Частина з них можлива просто тому, що закупівля не перевищує, встановлені Особливостями 1178. І це якраз той випадок, де замовнику достатньо правильно визначити предмет закупівлі і звірити вартість.

Щоб не тримати всі пороги в голові, нижче — коротка шпаргалка, яка допоможе швидко зорієнтуватися.

Вартість закупівлі	Що може робити замовник	Що важливо врахувати
До 50 тис. грн	Укласти прямий договір	Дотримання принципів закупівель і відсутність штучного дроблення
До 100 тис. грн (товари, послуги)	Укласти прямий договір без конкурентної процедури	Потрібно перевіряти предмет закупівлі та вимоги до звітності
До 200 тис. грн (послуги з поточного ремонту)	Застосовувати правила, передбачені Особливостями	Важливо правильно визначити категорію закупівлі
До 1,5 млн грн (роботи)	Орієнтуватися на спеціальні пороги для робіт	Потрібно враховувати предмет закупівлі та актуальну редакцію Постанови 1178

Ця таблиця дає базове розуміння: що менша сума, то простіше замовнику працювати напряму. Але важливо пам’ятати, що значення має не лише вартість, а й сам предмет закупівлі. І ще один критичний момент — не можна штучно ділити одну потребу на кілька менших договорів лише для того, щоб залишитися в межах “зручного” порога.

Після цього логіка стає простішою: якщо сума нижча за відповідну межу, прямий договір може бути нормальним робочим варіантом. Якщо ж сума вища, тоді вже потрібно дивитися глибше — чи є спеціальна підстава для закупівлі без відкритих торгів, передбачена пунктом 13 Особливостей.

Пункт 11 і пункт 13: не плутати

Це той момент, на якому регулярно спотикаються навіть ті, хто вже працює з закупівлями не перший рік. Насправді різниця між цими двома пунктами дуже проста, якщо пояснювати по-людськи.

Пункт 11 — це про вартість.
Тобто закупівля невелика, сума не доходить до порогів, і замовник може укласти договір напряму.

Пункт 13 — це про підставу.
Тобто сума вже може бути значною, але є спеціальна причина, чому конкурентна закупівля тут не підходить.

Якщо запам’ятати однією фразою, то вона така:
пункт 11 — про пороги, пункт 13 — про винятки.

Саме через нерозуміння цієї різниці і виникає плутанина: замовник намагається “прикрутити” підставу там, де достатньо простої логіки суми, або навпаки — думає, що можна все вирішити лише цифрою, хоча вже давно треба нормальне обґрунтування. А це дві різні історії.

Коли прямий договір уже не працює

Іноді набагато корисніше не читати, коли “можна”, а чесно побачити, коли “вже не можна”. Бо саме тут починається більшість проблем.

• Немає реальної терміновості
  Якщо часу на процедуру було достатньо, але просто не хотілося її проводити, це не підстава.
• На ринку є конкуренція
  Якщо постачальників кілька, товар стандартний, послуга звичайна, а особливих обставин немає — треба йти через конкуренцію.
• Потребу можна було передбачити
  “Ми не встигли” — це не аргумент. Якщо закупівлю можна було нормально спланувати, прямий договір виглядає слабко.
• Є дроблення закупівлі
  Не можна розбивати одну велику потребу на кілька дрібних договорів лише для того, щоб залишитися під порогом.
• Немає нової причини для повторної закупівлі напряму
  Якщо раніше закупівлю проводили через процедуру, а тепер раптом пішли без конкурсу, має бути чітко зрозуміло, що змінилося.

Простий самоконтроль тут такий: якщо завтра вам доведеться пояснювати свою закупівлю іншій людині — не юристу, а просто розумній людині, — чи зможете ви зробити це двома-трьома нормальними реченнями? Якщо ні, значить десь у логіці вже є проблема.

Що треба обґрунтувати у разі укладення прямого договору

У прямому договорі все тримається не на красивій назві документа, а на поясненні. Чому без торгів? Чому саме зараз? Чому саме так? Якщо на ці питання немає живої і зрозумілої відповіді, усе інше виглядає формально.

Хороше обґрунтування не повинно бути “розумним на вигляд”. Воно повинно бути документально підтвердженим. Тобто в ньому має бути видно саму ситуацію: що сталося, чому не можна чекати, чому не працює конкурентна закупівля, чому немає альтернатив або в чому саме ризик для замовника, об’єкта чи державної функції.

І саме тут багато хто робить слабке місце. Замість реального пояснення з’являються загальні фрази на кшталт “у зв’язку з нагальною потребою” або “з огляду на неможливість проведення процедури”. Такі формулювання нічого не пояснюють. Вони просто звучать серйозно. А потрібно не звучати, а доводити.

Що робити після підписання договору

Одна з найнеприємніших помилок у закупівлях — думати, що після підписання вже все позаду. Насправді ні. Після прямого договору починається друга частина роботи: правильно все оформити, оприлюднити і не пропустити важливі дії.

Замовнику потрібно перевірити, що саме треба публікувати, у які строки, чи потрібен звіт про договір про закупівлю, чи треба завантажувати сам договір, додатки, зміни до нього. Тут часто ламаються навіть ті закупівлі, які по суті були нормальними.

Окремо не варто забувати і про річний план закупівель. Прямий договір не живе окремо від загальної потреби. Якщо потреба є, вона має виглядати логічно не лише в договорі, а й у загальному плануванні. І ще один важливий момент: зміни до договору про закупівлю — це теж не зона “повної свободи”. До істотних умов договору треба ставитися не менш уважно, ніж до самого рішення купувати напряму.

Що змінилося в підході до цієї теми

Одна з головних причин, чому замовники помиляються, — звичка працювати за старим файлом. Один раз написали обґрунтування, один раз використали певний шаблон, зберегли і далі копіюють у схожі закупівлі. Але тема прямих договорів так не працює.

Особливості 1178 зі змінами — це не декоративне оновлення. Це реальна причина кожного разу дивитися на ситуацію свіжими очима. Те, що спрацьовувало раніше, не завжди безпечно працює зараз. Особливо якщо мова про надпорогову закупівлю, винятки, строки публікації або зміни умов договору.

Тому найкраща звичка для замовника — не шукати старий шаблон, а ставити собі просте питання: чи ця логіка справді підходить сьогодні? У темі прямих договорів це одна з найкорисніших звичок.

Висновок

Прямий договір — це не лазівка і не зручний спосіб “укласти договір без торгів”. Це робочий інструмент для ситуацій, коли звичайна процедура не встигає, не підходить або не дає рішення. Саме тому він і став таким важливим у закупівлях в умовах воєнного стану.

Популярні питання

Чи є затверджена форма обґрунтування закупівлі за п. 13?

Ні, єдиної універсальної форми немає. Важливий не шаблон, а зміст. Інакше кажучи, документ має не просто “бути”, а реально пояснювати, чому прямий договір у цій ситуації виправданий.

Чи потрібно оприлюднювати прямий договір, якщо сума закупівлі менша ніж 50 тис. грн?

У таких випадках завжди краще орієнтуватися не лише на цифру, а й на актуальні правила публікації для конкретної закупівлі. Помилка тут найчастіше виникає саме тоді, коли дивляться тільки на суму.

Чи можна укласти прямий договір після відміни відкритих торгів?

Так, у випадку, коли відкриті торги були відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями.